Згадала далекий випадок з мого шкільного життя. Молодші класи, урок російської мови... Вчителька каже: "Дети, мы произносим "сАбака, кАрова", но писать правильно надо "сОбака, кОрова". Клас у подиві. Нарешті-то кто-то говорить: "Так мы так и говорим:"собака, корова" через "о". Вчителька каже: "Это неправильно. Правильно произносить "сАбака, кАрова".
Ну чому, є ще нюанси. Наприклад, оглушення кінцевих приголосних. Пишемо дуб, а читаємо дуп, друг - друк, снег - снек, вперед - фперет, автобус - афтобус, подход - потхот, Львов - Львоф... В українській мові ж, наприклад, кінцеві дзвінкі приголосні завжди читаються дзвінко: дід, а не діт, сніг, а не сніх, ніж, а не ніш... І Львів чи зробив уже ніколи не Львіф і зробиф. Тож правильно Львіў, зробиў. Все ж українською пишемо дивишся, а говоримо дивисся, питаєшся - питаєсся, сміється - смієцця, розширити - рошширити, хусточці - хустоцці, книжці - книзці, дошці - досці, шістдесят - шіздесят...
Ви можете і не редукувати приголосні - це не буде помилкою! ---------- Додано в 02:55 ---------- Попередній допис був написаний в 02:51 ---------- Вчителька була не права, напевно пиво пила замість лекцій з російської фонетикі. У Костромі в нас кажуть на О, так зване оканіє. Це не є такою вже і помилкою. Але все ж редукування вважається нормативною вимовою!
Вспомнился телемост Москва - Бишкек по языковому вопросу. Российский ведущий спрашивает: почему вы, киргизы, заставляете нас ломать язык и говорить "кыргыз", "Кыргызстан"? В ответ: кыргыз не умеет произносить звук "Ф", что же нам теперь говорить "Российская Педерация"? Равно как эстонца заставить говорить букву "Б". Удавится, но не скажет "большевик", всё равно "польшевик" получится... Я в жизнь не произнесу ШЯуляй, а любой литовец - легко...
дивишся -див"юсі (сідив"ю) сміється - смієсі (сісміє) цьвях - цьвок (цівок) цукерка - (цукорок) двісті - двіста... Багато хто не знає української
Не говірка, а просто вимова! І дочого тут літературна мова, адже ж ми сплікуємось щодо вимовляння О. На норму письма то ніяк не впливає!
Бо мене вчили, що культурна людина буде казати не "что", а "што", не "булочная", а "булошная" тощо... І цей розділ філології має назву "фонетіка". А норму письма визначає орфографія.
Для того, щоб було зрозуміло, що гарний вчитель буде навчати строго науково, використовуючи всі правила філології. ---------- Додано в 19:31 ---------- Попередній допис був написаний в 19:28 ---------- Це в світі нових реформ російської мови? Бо коли я навчався, таких вольностей не було.
Хотыли у всых виробити Мааскальську вимову? Я вчився у московській школі - в нас якось на то не звертали особливо уваги. Пам'ятаю лише, що вчили так: ми говоримо "харашо, Масква", а пишемо хорошо, Москва - якось так!
Егеж. Так то ж Москва! Як це не парадоксально, але Москва за часів СРСР була більш вільнолюбива ніж Київ і менш догматична. ---------- Додано в 21:10 ---------- Попередній допис був написаний в 21:08 ---------- Вибачте, але "хотіли у всіх"...
Мені в Києві нормально. набагато гірше було в рашці. Але зауважую, шо у Львові останнім часом москалів стало ше більше..