Чи існує життя після смерті?

Душа нематеріальна.

 

А може нематеріальної душі немає взагалі? Може слід назавжди закрити книжку з філософії, а відкрити Книгу Життя? Філософія веде лиш до внутрішньої гармонії, але не до спасіння.

 

У мене якраз Книга Життя відкрита, ви ж постійно приводите Книгу Мертвих.

Що дивно є.
Якщо серйозно. Якщо вірити у те, що є душа, то питань не виникає, а якщо все вмирає, виникають питання, на які навіть Ви не можете дати чітку відповідь, лише "Бог все може". Так от дивно не те, що Бог все може, а дивно є те, що ви точно знаєте, що душа вмирає, правда яким чином іде ідентифікація особи - зовсім не зрозуміло. Якщо ми говоримо про душу, то якраз все зрозуміло.

Крім цього, філософія про те, що людина вмерла і все і нічого немає, наштовхує на думки:
- живи і веселися поки є час, бо помреш - все скінчиться.
- головне на цьому світі побільше багатства, бо там... хто зна як буде - воскресну/невоскресну.
- можна грішити як завгодно, нічого мені за то не буде... ну не воскресну, та й взагалі, якщо стримуватимуся, то хто зна як там вийде з тим воскресінням, бо людина все одно грішна, безгрішних небуває.

Отже втрачається будь-яка мораль. Жодної відповідальності за поступки. Помер і крапка.

Я правильно зрозумів? Як ні, то виправте.

---------- Додано в 17:23 ---------- Попередній допис був написаний в 17:18 ----------

Я помітив, що написано, що Авраам хотів побачити і побачив. А Ви що помітили?

---------- Додано в 17:26 ---------- Попередній допис був написаний в 17:23 ----------

Ого, а я то думаю, СЄ не хочуть переливання крові, а от штучну кров - прошу дуже.
То після такого переливання вони що? без душі?

 

Ви мене зрозуміли вірно. Лиш єдне не сказали, що зникає залякування людей пекло, мовляв, щось зробиш не так - будеш вічно горіти в пеклі.
А як вам таке: ви з пороху взяті і до пороху вернетесь. Якщо Бог створив Небо і Землю, ввесь Всесвіт, Духовних істот і накінець Людину, то ви думаєте що Йому не підсилу 'ідентифікувати особу'? Те що людині не підсилу, підсилу Господу.

 

я ніколи б по цьому признаку не вибирав релігію, чи напрямок у релігії. Чомусь людина, яка хоче йти до Бога при виборі релігії звертає увагу на те, чи буде їй зручно і комфортно почувати у тому середовищі. Але на мій погляд, то не є правильно. Перші християни не шукали комфорту.

 

В цьому я з вами цілком згiдний. Люди шукаючи легших шляхів в служінні Господу, самі можливо цього не розуміючи, чим раз далі віддаляються від Нього.

 

Справа не у тому Що Бог може, що не може.
Справа у моралі, що заложена у тій теорії.

1. Якщо я помру і помре зі мною все і вся разом зі свідомістю, то скажіть на милість, в такому стані яка мені різниця, воскресить мене хто, чи ні? Мене просто нема....
Звідси просте запитання: що мені дав Ісус? Напрошується відповідь: нічого.
Тобто, під зовнішніми гаслами про добру новину і Бога криється звичайний обман.

2. Якщо мова йде про пекло, то у Біблії (можна пошукати) про це місце сказано, як про місце "среготу зубів". Тобто не просто забуття і чорний екран йдеться, а про існування у муках.

3. Ісус, бувши на хресті каже одному з розбійників: сьогодні будеш зі мною у раю, що говорить, що життя з земною смерттю не закінчується.

 

Это однозначно, однополчанин!
Неужели Вас интересует что после ЭТОГО будет?

 

Очєнь! А Вас?

---------- Додано в 18:27 ---------- Попередній допис був написаний в 18:26 ----------

А от ще одна "страшилка" з Біблії:

Лк 16: 19 Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне. 20 Убогий же якийсь, на ім'я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий; 21 він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його. 22 Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали. 23 В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні, 24 і він закричав уголос: Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум'ї цім. 25 Авраам же промовив: Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся. 26 А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять. 27 Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого; 28 я маю п'ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки. 29 . Авраам мовив: Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають. 30 Той відповів: Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються. 31 А той відозвавсь до нього: Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять.”


То є життя після смерті, чи нема?

 

Мне совершенно по-фиг.
То, что сейчас больше волнует.

 

А от це місце в мене найбільш суперечливі почуття викликає...
Значицця вбивай,грабуй...а потім покайся - гоп і в раю....
Правда,перед смертю каються всі..по собі знаю...

 

якщо ти знаєш, що покаєшся і тому грабуєш, вбиваєш, то твоє покаяння не є щире, а з розрахунку. Тому при таких обставинах.... кайся-некайся.... Бог бачить серце кожного.

 

В Ісуса є притча про заблудшого сина, який подався по світу, потративши гроші батька, а потім повернувся і попросив пробачення. Батько подав на гостину в честь повернення найкраще ягня, на що інші брати, що вклали гроші батька у господарство і залишились при батьку, образились. Але батько радів тому сину більше, ніж їм, БО ВТРАТИВ І ПРИДБАВ ! Якщо БУДЬ-ЯКІ вчинки ПІСЛЯ КАЯТТЯ не прощаються, то виходить, ща дармо Христос приніс себе у жертву. (формального каяття це не стосується). Головне - кінцевий результат. "Багато хто з перших стануть останніми, а останні - першими".

 

Ісус дав нам надію на вічне життя, а не на вічну погибіль. Тобто праведники успадкують рай, а грішники назавжди будуть стерті з лиця землі. Перед вами стоїть вибір отримати вічне життя, або такого не отримати. Ось і все...

 

Нє, неправда! Згідно вашої теорії, помруть всі - і праведники і неправедники. Так от питання: якщо людини нема, то яка їй різниця, матиме вона життя, чи не матиме? Хіба мервому (вірніше сказати неіснуючому) не все одно?

 

Пекло не являється буквальним місцем вічних мук. А символізує ціловите знищення наче вогнем.

 

То чому воно є місцем "скреготу зубів"?

 

Мертвій людині безсумнівно, що байдуже. А от живій є різниця: Чи прожити життя перший і останній раз і померти знаючи, що все, більше мене не буде...
Або ж насолоджуватись вічним життям, в раю, де вже не буде ні хворіб, ні смерті, ні ненависті, ні війн. Настане час просто насолоджуватися життям і хвалити Господа.

 

було б не все одно, якби не смерть і повне забуття і стертя з памяті.
а так... все одно всі вмруть згідно вашої теорії, що би і хто зараз про шо там не жалів, а там... хто......... і через скільки...
кажу, така позиція лише допомагає грішити, не забороняє по суті...

 

Ну поперше це не означає що буквально сьогодні, бо набіть Ісус вознісся на небо не сьогодні, а на 43 після своєї смерті.
А подруге після Армагедону дійсно буде воскресіння. Так шо тоді аж...