Чи існує Бог?

Нинішні фарисеї....розп’яли б його повторно...
Або...в "дурку"...

 

от і вся відповідь Saszko
а той хто вірить доказів не потребує

 

"Звідки ми можемо знати чи існує Бог, ми ж Його не бачили", - глаголить толпа.
А звідки ви знаєте що існує вітер, ви ж його ніколи не бачили, але він всеж існує.
Ви говорите, що за ділами вітру, ви можите судити про його існування. А я вам скажу: "За ділами Господа ви довідаєтесь про його сутність. За його творивом ви пізнаєте його риси."

 

Гм, думаю, в Бога достатньо можливостей доказати, що Він Бог, а не людина. І при чому тут дурка? І як би це фарисеї Його розіп'яли проти Його волі? Я ж маю на увазі Його дії по доведенню свого існування, тобто щось нереальне для людини, а не повтор євангельського сюжету.

А шо справді вітер існує? Я думав вітер лише в казках. Бо я справді вітру не бачив.

 

Чому ж не показує
Наприклад, Об’явлення Богородиці в Меджугорї (http://www.medjugorje.ru/).

Деколи, буває думка, чому Бог не може якось доступно для всіх підтвердити своє існування.
Але часто це буває в тих, хто навіть і не хоче повірити в існування Бога, не хоче побачити докази. А насправді навколо нас цих доказів і так достатньо.
Зайдіть в будь-яку церковну крамницю, візьміть пару книжечок, і в тих книжках Ви знайдете достатньо доказів існування Бога.

 

Тоді це вже буде не віра, а знання. Але ж Ісус сказав Хомі, коли той хотів пересвідчитись: - Будь віруючим, а не невіруючим. Блаженні, що не бачили й увірували!

 

А що краще вірити бо знаєш, чи не вірити взагалі?

 

а що на даний момент вважати нереальним, а може років через 20 і ми таке зможемо?

 

Ай-ай-ай, і знов через людей, якихось "візіонерів", і то лише шістьох. А тепер через одну. No comment.

Я брав більше ніж пару і там ніяких доказів нема, бо й не може їх там бути.
Я знаю трохи про християнство. Ви розумієте, що якщо Ви не знаходитесь в Церкві, то Ви знаходитесь поза Богом, не в Ньому, тобто Вас очікує перебування в пітьмі зовнішній разом з падшими ангелами. Якщо Ви католик, то православний скаже, що Ви найімовірніше з Богом перебувати не будете, бо не знаходитесь в Церкві. Так скаже і католик щодо православного, нє? Теоретично. Отже достатньо не лише увірувати (Олена нам написала про важливість цього), а треба ще й правильно увірувати і правильно по Його заповідях жити. Бо Його заповіді це не Кримінальний кодекс України, там, в Євангелії, нічо не ясно, а навіть і до КК України пишуть здоровецькі коментарі на півтори тисячі сторінок. Я ше з раннього дитинства мав змогу читати Біблію, але читав без охоти і не вірив, що варто те читати, бо нічогісінько не ясно, що вимагається від мене особисто. Але більше року тому я зацікавився Православ'ям і нібито почав розуміти смисл того, що в Біблії, але розуміти, звісно, що через призму православ'я. Тепер я сумніваюсь, що православне розуміння є істинне і взагалі сумніваюся, що істина існує. А Бог, якщо зі сторінок своєї книги обіцяє покарання за гріхи, то міг би довести своє існування. Не жалко йому грішників, котрі не можуть просто так вірити людям в рясі, чи тим же "візіонерам"?
Бо я бачив закони і бачив озброєних міліціонерів, і суди, і навіть в'язницю, то я вірю тепер, що мене чекає за те-то й те-то... я знаю. А чому це я маю вірити, чому не можна просто знати?

Ви якраз і не знаєте, а лише вірите, бо не маєте жодних доказів і ніяким чином доказати Його існування не можете.

Ну, пофантазуйте

 

- Вас кто-то заставляет верить?

 

Ггг, я цілком спокійний, і був такий, коли писав цитований Вами пост Просто мене деколи займає думка "як це може таке бути, що Бог є, а люди по-різному його уявляють, по-різному в нього вірять, різного від нього очікують, і від того, чи правильно вони це роблять, залежить їхня доля, бо має бути лиш один варіант." Тіки не кажіть, що люди різні та й того так.
От я й цікавлюся думками людей і ділюся своїми. Можна?

 

- Можна и нужна. Но на вопрос "почему люди представляют себе Бога каждый по-своему" не ответишь иначе, чем "потому что люди разные" - это единственный (и правильный) ответ.

 

а хто сказав, що є тільки одтн варіант - пофантазуйте і виберіть собі потрібний, Богу не жалко, тільки треба постаратися

 

Ок. Скажіть, будь ласка, яку Ви релігію сповідуєте? Точніше, до якої конфесії належите? Чи Ви не вважаєте за потрібне дотримуватись конфесійних правил, обрядів етц, а просто вірите в Бога на основі власного досвіду, знань і міркуань?

 

А що,щоб вірити в Бога,конче належати до якоїсь релігії,конфесії,парафії? І молитись до Нього в певній позі,в певному лаху,певними словами?

 

Шоб вірити - нє, канєшно. Але кажуть, шоб не попасти в пекло треба ше й те, шо ви написали. Та я зовсім про інше, обряди мене не цікавлять. Мене, зокрема, цікавить, чому саме Біблія - це істина? А може зовсім нє? Чому більшість набожних форумчан вірять в Христа?

 

Знаєте,Сашки,а підіть-но на форум,скажім в Дубаї...
Будете розчулені

 

Сашко, не всі люди служать одному й тому самому Богу. Одні служать Богу інші - Вельзивулу. А істина близько - треба старанно досліджувати і виконувати те що записано в Святому Письмі.

 

Кожне суспільство виробляє свої "табу". У диких народів відтяти череп жінки ворога - це ще 150 років тому не був "компоміс із совістю", це - навпаки, був знак доблесті і заслуга. Чим більше черепів - тим шанованішим є мужчина.
Бог там - де? Де в дикунах є його частка? У тих "табу", від порушення яких їм стає соромно? а, може, у тому що для них відчувається як "краса", що примушує їх заплакати? (яким би не невартим сліз чи захоплення воно нам не здавалося)..

тобто, людина - це іграшка в руках Бога і Сатани? Тоді її неможливо було б осудити, раз від неї нічого не залежить і вона не вільна робити вчинки за власною волею.

Мене от цікавить впевненість людей у тому, що якщо в якійсь ситуації (де обидва рішення не протирічать прямо заповідям) потрібно прийняти якесь рішення.. то вони "чують" підказку з неба і твердять що то така "божа воля". В такі моменти мимоволі згадується жарт: чому коли ти розмовляєш з Богом - це називається молитва, а коли Бог з тобою - шизофренія.

 

Я боюся, шо моя віра буде не така як угодно Богу, бо я ніколи не взнаю, як Йому угодно, шоб я вірив. А життя - це така штука, шо самі знаєте - множество різних питань, які нібито й неважко рішити керуючись сучасною суспільною мораллю, але...
І взагалі коли думаю про Бога, то почуваюся якимось затянутим, а як не думаю і жену геть ці думки, то ніби вільніший, легше думати, робити, шо мені самому завгодно.
Не знаю... це тупикве питання...