Всемогутній Творець всесвіту міг би ,безперечно,зробити слухняних виконавців Своєї волі,на кшталт запрограмованих роботів,або навіть таких структур як мурашник,вулик,які чітко функціонують.Але ж ми бачимо ,що тільки людина має право вибору,і тільки людина може обрати існування з Богом,прийнявши добровільно Його умови (не MUST)Це власне і є вільний вибір людини.А от про "певну кількість альтернатив",то це доречно при виборі професії ,місця проживання,зубної пасти,в плані духовному є тільки дві можливості так і ні. І про суд- це не є суд в людському розумінні бо не було би сенсу судити ,бо " як написано: Нема праведного ані одного;"Рим.3.10 Кто родится чистым от нечистого? Ни один. Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!Іов14:4 9 Лукаво сердце [человеческое] более всего и крайне испорчено; кто узнает его? Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнаї його? Ієр.17:9 всі були би засуджені на смерть,бо кара за гріх- смерть.А суд в вищому розумінні це своєрідне підведення підсумків і "оцінка"нас грішних,що мають надію на милість Божу.
А як іще можна собі уявити,ну які варіанти? Вірити але не дуже Не вірити але мати сумнів Вірити але не завжди Не вірити коли не хочу etc.?
Всемогутній Творець всесвіту міг би ,безперечно,зробити слухняних виконавців Своєї волі,на кшталт запрограмованих роботів,або навіть таких структур як мурашник,вулик,які чітко функціонують.Але ж ми бачимо ,що тільки людина має право вибору,і тільки людина може обрати існування з Богом,прийнявши добровільно Його умови (не MUST)Це власне і є вільний вибір людини.А от про "певну кількість альтернатив",то це доречно при виборі професії ,місця проживання,зубної пасти,в плані духовному є тільки дві можливості так і ні. І про суд- це не є суд в людському розумінні бо не було би сенсу судити ,бо " як написано: Нема праведного ані одного;"Рим.3.10 Кто родится чистым от нечистого? Ни один. Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!Іов14:4 9 Лукаво сердце [человеческое] более всего и крайне испорчено; кто узнает его? Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнаї його? Ієр.17:9 всі були би засуджені на смерть,бо кара за гріх- смерть.А суд в вищому розумінні це своєрідне підведення підсумків і "оцінка"нас грішних,що мають надію на милість Божу.
Людина без Бога - це своєрідний бомж, який не занє де подітись і що з ним буде далі. Ніякі багатства і маєтки не замінять невидиме багатство, яке дає Бог. Бог - це остання інстанція, коли тобі вже ніхто не може або не хоче допомогти. Він нікому не відмовить.
Дозвольте не погодитись,я думаю для того хто вірить - Бог то перша інстанція,а решта постільки поскільки.
Можливо й так, можливо й ні. Якщо в людини є проблеми, то в першу чергу вона повинна прикласти максимум зусиль, щоб цю проблему вирішити. Якщо нічого не виходить, тоді Бог допоможе. Щоб бути здоровим, людина повинна слідкувати за своїм здоров"ям, а не надіятись лише на Бога. Черезмірна надія на Боже Милосердя - хула проти Святого Духа.
Ваше право так думати,але будь яке людське зусилля, без Божої на те волі - це ніщо...то вже моя думка, і я в то вірю.
Розумієте, людина - істота, яка повсякденно щось шукає, порівнюе, відповідає на свої ж питання та сумніви.Бо інакше то була б не людина а тварина. Хтось вірить у Бога з дитинства, хтось прийшов до церкви у старшому віці... У людей, які вірять у Бога, виникають багато питань, і вони шукають відповіді на свої питання у Біблії, чи Корані.А чи шукають вони ці відповіді просто як індівідуум, без підсказки з Біблії? Ні. Не шукають. "На то Воля Господа" - це стандартний посил на невміння самому розібратися. Це характеризує багатьох віруючих як залежних від церкви, від Бога. Короче,у кожного своя Віра і Бог. І ті, хто не вірять у Бога, не підозрюють, що вірять у Бога тільки у своєрідному образі. не подобається мені, що у церквах православних, ТРИЧІ збирають гроші у час Служби, продають свічки та інше за гроші... Хрестити, Хоронити, Паніхіда і т.д. все за гроші, це основна причина чому я ходжу до церкви дуже рідко.. Може якось сумбурно написав, звиняйте. --------------- Потім. Як Авраам повов свого сина вбивати, бо так Бог сказав. Добре, що Бог скасував свое ПРОХАННЯ. А до якої міри можна ВІРИТИ? Якщо для підтвердження віри в Бога треба буде вбити Вашу улюблену дитину, ви зробите ЦЕ? Чи скажете: ні, я цьго не зроблю, Боже, покарай мене, але не чіпай дитину.Так до якої міри, границі можна вірити? ------------------ Сын спрашивает папу еврея-атеиста:"Папа, что такое святая троица?" > "запомни, сын мой" - отвечает папа - " Во-первых бога нет, а во-вторых - он один!" -------------------- Эйнштейн -Религиозные взгляды: Отношение Эйнштейна к вере и религии менялось в течении его жизни. В 1921 году Эйнштейн получил телеграмму от нью-йоркского раввина Герберта Гольдштейна: «Верите ли вы в Бога тчк оплаченный ответ 50 слов». Эйнштейн уложился в 24 слова: «Я верю в Бога Спинозы, который проявляет себя в закономерной гармонии бытия, но вовсе не в Бога, который хлопочет о судьбах и делах людей».[6] В 1934 году Эйнштейн становится почетным членом Ассоциации рационалистской прессы, также он работал в комиссии экспертов Первого гуманистического общества Нью-Йорка. В 1940 году он описал свои взгляды в журнале «Nature» в статье под названием «Наука и религия».[7] Там он пишет: «по моему мнению, религиозно просвещённый человек — это тот, кто в максимально возможной для него степени освободил себя от пут эгоистических желаний и поглощён мыслями, чувствами и стремлениями, которых он придерживается ввиду их сверхличностного характера… безотносительно от того, делается ли попытка связать это с божественным существом, ибо в противном случае нельзя было бы считать Будду или Спинозу религиозными личностями. Религиозность такого человека состоит в том, что у него нет сомнений в значимости и величии этих сверхличностных целей, которые не могут быть рационально обоснованы, но в этом и не нуждаются… В этом смысле религия — древнее стремление человечества ясно и полностью осознать эти ценности и цели и усиливать и расширять их влияние». Он утверждает, что все конфликты между наукой и религией «происходили в результате фатальных ошибок», в результате непонимания того, что «сферы религии и науки сами по себе ясно разграничены». В то же время «между ними существует сильная взаимосвязь и взаимозависимость». «Наука без религии хрома, религия без науки слепа… Подлинного конфликта между религией и наукой не может быть». В то же время, он даёт понять, что не верит в персонифицированного Бога, и утверждает, что «не существует ни господства человека, ни господства божества как независимых причин явлений природы. Конечно, доктрина Бога как личности, вмешивающейся в природные явления, никогда не может быть в буквальном смысле опровергнута наукой, ибо эта доктрина может всегда найти убежище в тех областях, куда научное знание ещё не способно проникнуть. Но я убеждён, что такое поведение части представителей религии не только недостойно, но и фатально». Эйнштейн одобрял работу психолога Пола Диля (англ. Paul Diel),[8] предлагавшего биологические и физиологические основы для нравственности вместо теологических или социологических.[9] В 1950 году, в письме М. Берковитцу Эйнштейн писал: «По отношению к Богу я агностик. Я убеждён, что для отчётливого понимания первостепенной важности нравственных принципов в деле улучшения и облагораживания жизни не требуется понятие законодателя, особенно — законодателя, работающего по принципу награды и наказания».[10] Эйнштейн описал свои религиозные взгляды, отвечая тем, кто приписывал ему веру в иудео-христианского Бога: «То, что вы читали о моих религиозных убеждениях — разумеется, ложь, которая систематически повторяется. Я не верю в персонифицированного бога, и я никогда не отрицал этого, но выразил это отчетливо. Если во мне есть что-то, что можно назвать религиозным, то это только безграничное восхищение устройством мира, насколько наша наука способна его постичь».[11][12] В 1954 году, за полтора года до своей смерти, Эйнштейн так охарактеризовал свое отношение к религии: «Слово бог для меня всего лишь проявление и продукт человеческих слабостей, а Библия – свод почтенных, но все же примитивных легенд, которые, тем не менее, являются довольно ребяческими. Никакая даже самая изощренная интерпретация не сможет это (для меня) изменить»[13].
Я теж в то вірю, але ви просто мене не зрозуміли. Давайте подумаєм... Допустимо в когось захворіла дитина... То що в першу чергу робитимуть батьки : будуть молитись до Бога, чи будуть намагатись надати необхідну допомогу самі або з допомогою лікаря ? Впевнений 100%. що друге. Проте коли батьки побачуть, що нічого це лікування не дає, 100 % проситимуть допомоги в Бога або одночасно з допомогою лікаря. Я теж вірю в Бога не менше за інших, але вважаю себе реалістом в цьому житті, тому в першу чергу роблю все, що залежить від мене. Бог бачить мої зусилля і я більш ніж впевнений, що допомагає мені, хоч іноді забуваю Його першочерговість.
Ну, а одночасно не можна? Чому відділяти молитву від повсякденного життя? Молитва - не лише та, яку завчену повторюєте, як якусь магічну формулу, молитва та, про яку сказано "непрестанно молітеся". Але правда, що переважно спрацьовує інакше, за принципом: "як тривога, то до Бога". Ну, але потім нічого дивуватися, як ніц "не помогло".
Молитву ніхто не відділяє від повсякденного життя. Йдеться про хід дій під час появи проблеми. Горить хата - ви молитесь, чи дзвоните до пожарників? Якщо будете робити це одночасно. думаю, що пожарники вас не зрозуміють по телефону. Це буде більш точніше питання.
Одночасно не можна? Просто у вас молитва, очевидно, саме промовляння завчених формул. Тому ви не розумієте, про що я. Гармоні, от вчитайтеся. Я таке мала на увазі.
Ну...я свою точку зору сказала: Робити все від себе залежне,але поклавшись перед тим на Бога.Далеко не обовязково клякати на коліна і відчитувати три "Отче Наш",часом досить щоб промайнуло щире "Боже, поможи" Взагаліто,думаю Йому видніше до якої міри,...а до якої міри можна любити?
Йому взагалі ВИДНІШЕ... і я,коли прошу Бога,про здоров’я своєї дитини кажу Хай буде воля Твоя... І вірю,що Йому видніше... І йду шляхом,який Він вказує... Просто так не робиться нічого...
Бог багато наобіцяв людям,які будуть жити по його поняттям.треба жити по них і дивитись уважно на результат.не знаю чи комусь щось після такоі спроби зможете доказати ,але для себе вияснете навіки то чи є ,чи нема,якщо є то який він...
думала куди запостити, мабуть сюди можна обгрунтування існування Бога, правда з христинським ухилом отже, аргументи: 1. В течение всей истории человечества, во всех культурах мира, люди были уверены в существовании Бога. 2. Сложность организации нашей планеты указывает на существование Творца, который не только создал нашу Вселенную, но поддерживает ее существование сегодня. 3. Сложносоставность человеческого мозга доказывает существование еще более разумного Творца, стоящего за этим. 4. Простая случайность — недостаточное объяснение. а далі вже суто христинська точка зору: 5. Бог открыл Себя не только в том, что мы можем наблюдать в природе и в человеческой жизни. (про Біблію) 6. В отличие от всех остальных откровений Бога, Иисус Христос является самым ясным и конкретно выраженным образом Бога.