Ваші слова можна зрозуміти так, ніби людина знаходить докази існування Бога лише під страхом смерті і лише для того, щоб утішити себе(що життя не закінчується смертю).
Відповідь: Чи існує бог? Ні.Тут дуже багато чинників. Але,дійсно з віком і досвідом в більшості людей приходить розуміння. В інших в житті стаються події,які можна пояснити тільки Божим втручанням.
Відповідь: Чи існує бог? Бог існує,але я на цьому не зациклююсь..Я втримуюсь від надто глибокої віри..Я не хочу бути його фанаткою..Просто він є для тих,хто дійсно цього потребує..На думку безлічі лбюдей він їм допомагає,рятує їхні життя..Це добре,люди ходять до церкви,чимось займаються.Багатьом з моїх знайомим Бог допоміг врятуватись від залежності до наркотиків.Це добре..Але я всетаки просто втримуюсь=)
Відповідь: Чи існує бог? класика... от чому часто людина все-таки знаходить Бога, але через страждання... інакше не доходить.....
Відповідь: Чи існує бог? В кожного свій шлях Пізнання Бога. Не дійде через голову, дійде через щось інше. Головне, що в кінцевому результаті всі Його пізнають, навіть іноді ті, що не хтіли цього...
Бог як абстракція та потреба філософії Абстрагуючись від еволюції, ми отримуємо незмінне та вічне. Абстрагуючись від життя як форми буття, ми отримуємо безсмертне буття. Абстрагуючись від діяльности, ми отримуємо абсолютне споглядання. Абстрагуючись від осягнення єдности, ми отримуємо єдине у всьому існуючому. Всі ці абстракції, зібрані в одному понятті, дають поняття бога, який не перестає від цього бути абстракцією. Звичайно, ця абстрактність підходу до дійсности є великим досягненням людства, яке вже не може повернутись в доабстрактний період свого мислення. Тому поняття бога як найвищої абстракції постійно виникає й виникатиме в нових формах для кожного покоління. Справа не в тім, щоб відмовитись від бога, бо він є лише абстракцією, а не дійсною конкретною реальністю, а в тім, що людина, яка досягла вищого рівня абстракції, потребує конкретної самореалізації в осягненні єдности. Життя є осягненням єдности, яке є конкретним процесом самоосягнення людини в єдності з собою та з іншими людьми, і цей процес не може задовольнитися абстракціями. Тому кожна людина, навіть якщо вона вже й побувала на небі абстракції, повертається на землю самореалізації в осягненні єдности, в діяльності, в житті та в еволюції взагалі. Саме така людина потребує філософії, навіть якщо ця людина є глибоко релігійною людиною. Бог як найвища абстракція є переддвер’ям філософії, яка є формою повернення до конкретної системи тотальности буття з релігійної універсальної абстракції бога. Цей перехід є особистим індивідуальним процесом, який відбувається для кожного з нас в різні періоди особистого життя. Саме така конкретність підходу до особистости як повернення з абстракцій про людину, якими часто обмежується філософствування, є основним випробуванням для філософії як особистої справи кожного з нас. Джерело: http://socys.forum2x2.ru/forum-f8/topic-t28.htm#45 .
Відповідь: Бог як абстракція та потреба філософії "Бог як абстракція" Почнемо із того про що власне тут йдеться. 1) Що ви вкладаєте у термін(слово) Бог ? 2) Чи я правильно розумію, що він єдиний ? 3) Який бог - християнський чи інший (власне характеристики з якої релігії було взято) ? 4) абстракція чого ? (буття, життя, всесвіту, розуму) Читаючи вище написане, я якось уже гублюсь, чи то Бог є абстракцією, якщо там пише сукупність абстракцій, тоді це вже може бути не абстракція, це власне випливає із сутності терміну абстракція. Джерело http://uk.wikipedia.org/wiki/Абстракція Отже я маю на увазі що абстракція, це певна підмножина із множини. Отож якщо розглядати слова "всі ці абстракції" як суму чи то об'єднання ми можемо отримати цілу множину(враховуючи що всі абстракції відомі), власне тоді краще не вживати слово абстракція. Окрім того що мається на увазі під "не дійсною конкретною реальністю" ? Тобто "казочка перед сном" ? Далі щодо тексту "процесом самоосягнення людини в єдності з собою та з іншими людьми, і цей процес не може задовольнитися абстракціями.Тому кожна людина, навіть якщо вона вже й побувала на небі абстракції, повертається на землю самореалізації в осягненні єдности, в діяльності, в житті та в еволюції взагалі. Саме така людина потребує філософії ..." : 1) Звідки беруться абстракції, які як написано вже не задовільняють ? 2) Що таке "небо абстракцій" ? 3) Що таке "земля самореалізації" ? То взагалі є "злом"(занадто насиченим висловом) : "Бог як найвища абстракція є переддвер’ям філософії, яка є формою повернення до конкретної системи тотальности буття з релігійної універсальної абстракції бога.". Що тут мається на увазі: про те, що філософія то Бог ? чи то пізнання Бога дає поштовх до філософствування ? ЗІ: дуже багато питань, бо занадто багато абстракцій як на мене. І цей текст можна тлумачити як завгодно. Для прикладу коса може означати як "заплетене волосся" так і "знаряддя праці".
Відповідь: Чи існує бог? Звичайно Бог є, але для мене це далеко не той "старий сивий дядько", яким його малює Церква...
Відповідь: Чи існує бог? Не знаю я таких людей, які його не потребують. Бога потребують всі, просто не всі це розуміють. Знав навіть закоренілих атеїстів, які зносили хрести і закривали церкви, перед смертю бажали сповіді...
Відповідь: Чи існує бог? Абсолютно вірно, я спостерігала декілька таких випадків, коли люди, особливо не віруючі, починали молитися, наприклад коли близька людина була при смерті і лікарі говорили, що НІЧОГО зробити не можна...Але від iх молитов хворого йшов на поправку. І після цього вони стали істинно віруючими, без фанатизму але щиро вірять, що Бог існуэ, стараються частіше ходити в церкву, хоча раніше були скоріше атеiстами. По сабжу-в Бога я вірю. Просто вiрю-і все. Згодна на 100%!
Відповідь: Чи існує бог? Мир Всім! Пригадуются слова покійного вже Єгора Лєтова - "Светило солнышко, и ночью, и днём небывает атеистов, в окопах, под огнём"(с)
Відповідь: Бог як абстракція та потреба філософії Ви питаєте саме про те, що я вже написав у своєму дописі. Цитую: Сукупність абстракцій теж є абстракцією. Оскільки поняття бога є такою сукупністю абстракцій, то це поняття означає абстракцію! Мається на увазі, те, що не є продуктом абстракції, тобто поняття, якому відповідає фізична реальність. Абстракції взагалі є продуктом абстрактного мислення. Земла та небо тут використовуються як метафори. Мається на увазі, що релігійне мислення є абстрактним мисленням, яке може бути попередньою стадією формування конкретної системи тотальности буття, для чого вже необхідна філософія. Це тема для філософської дискусії, яка передбачає здатність її учасників користуватись абстракціями в своїх думках. Крім того, вона передбачає знайомство з іншими дописами, які розкривають зміст усієї теми.
Відповідь: Чи існує бог? Невже Ви не бачите навколо себе і не відчуваєте творіння Божого Слова...? Це все, що Вас оточує, хіба для Вас абстракція, чи Вас оточують реальні речі...?
Відповідь: Чи існує бог? Абстракція. Значить,те,чого не мацаєш - абстракція. В тому числі історія,математика,література(не книжки,бо їх можна помацати). Географія(там де не був) - теж абстракція.Астрономія - абстракція. Майже всі науки,досягнення людської думки - то теж абстракція... Василю,але ж ми з Вами,дотично один до другого теж абстракція!
Відповідь: Чи існує бог? А давайте так!!! Уявимо, що Бога нема! І Дарвіна з його теорією нема! Як будемо мислити?
Відповідь: Чи існує бог? Для цього перенесемся в Пд Америку: І можна погадати, що нагадують ці зображення...
Відповідь: Чи існує бог? Я добре знаю про що Ви говорите...таких загадок неймовірна кількість...багато із них просто піаряться...справжніх же ж загадок стародавнього світу не так багато... Ну, а висновок буде таким: починаємо вивчати глибоке минуле людства і натикаємося на міфологічну космогонію...далі що?