Чи існує Бог?

Відповідь: Чи існує бог?

Я люблю посиланячка, а від себе ,своїми словами можна ? будь ласочка

 

Відповідь: Чи існує бог?

Жах, і де ті очі розташовані? Шоб не сісти на них часом....

 

Відповідь: Чи існує бог?

Усіх повідомлень не читав, але, здається, ніхто не звертає уваги на міркування автора про душу. Душа - це зовсім не така надприродна річ, як, скажімо, Бог. І ВОНА ТОЧНО ІСНУЄ. Сукупність моїх відчуттів - це і є моя душа. Я чітко відчуваю її існування, бо якби її не було, я б зовсім нічого не відчував.

 

Відповідь: Чи існує бог?

А може Вам хтось про це розказав і Ви повірили, нє?

 

Відповідь: Чи існує бог?

Та тут нема що розказувати. Це і так відчувається. Ваш допис свідчить про те, що Ви просто розумієте під душею щось інше, ніж я. Не треба ускладнювати. Душа - сукупність відчуттів. Думаю, що саме про таку душу йдеться в релігіях. Стверджується, що, можливо, після смерті продовжаться Ваші відчуття, які вже не будуть пов'язані з Вашим колишнім тілом.

 

Відповідь: Чи існує бог?

а мої думки - це лише сукупність збуджених нейронів. Так?
Давайте тоді всьому дамо подібні означення - і на фініші цього чудового починання отримаємо марксистсько-ленінський науковий атеїзм.

 

Відповідь: Чи існує бог?

Ні. Нейрони - фізичні об'єкти, а той факт, що Ви при цьому реально щось відчуваєте, свідчить про існування Вашої душі.

 

Відповідь: Чи існує бог?

Об"єктивна реальність, які існує поза нашою свідомістю і дана нам у відчутті. Нормальне визначення душі?

 

Відповідь: Чи існує бог?

тобто опік пальця, тиск мешта на мозоль, пекучий смак горілки і біль від стусана, та таке інше - то душа?
Чомусь думав - нервові закінчення, рецептори відповідають за відчуття...

 

Відповідь: Чи існує бог?

Це питання віри. Да воздасться кожному по вірі його.
Ви кажете - душа, інший каже - особистість. Не доведено, що душа може бути вічною. Саме тому не доведено, що вона вічною бути не може. Це не є квестією знання. Це питання особистого страху смерті. Хочеться, щоб вічно лишалась можливість відчувати.
Що є пізнання нового? Це змінювання особи, яка пізнає, новим знанням. Мертва душа не пізнає, тому не змінюється. Жива особистисть, пізнаючи, змінює себе та змінює внаслідок нового знання довколишній світ. Якщо цього не трапляється з душами померлих, мусимо за крітерієм Оккама визнати, що цього не існує.
Припустимо, що існує так звана ноосфера, де зберігається щось подібне до душі. Якщо вона дійсно існує, то це може бути в інтегральному плані накопичене знання попередників. Воно може впливати на світ, але виключно через живих носіїв - скажімо, Вас. Якщо носій помре, то він буде позбавлений можливості створювати нові сутності, змінювати світ.
Для живої істоти це найбільша мука. І наявність такої муки є свідоцтвом, що розумна істота існує заради можливості творити. Хоча це вважається прерогативою Б-га.
Тобто цим розсудом я пропоную прийти до згоди, що скорше людина є творцем Б-га, а не навпаки.
Геделевська теорема про неповноту надає право на існування тимчасових аксіом. Наявність Б-га - одна з них, існує так довго тільки дяки тому, що знання, яке призводить до протилежної думки, надто складне для розуміння. З доброї волі мисляча людина може спробувати збудувати для себе модель світу, для існування якої Б-г не потрібний. Аксіоми діють, доки не з"являється наступне знання, яке надає доказ для одної з рівноправних аксіом, та з"являється новий рівень незнання, який може потребувати інших аксіом для обґрунтування картини світу. І так далі...

 

Відповідь: Чи існує бог?

Ви, мабуть, прихильник ньюейджівських ідей. Подібну муру читав у Тихоплавів. Були такі „носії”, яким ця „ноосфера” навіть диктувала цілі „євангелії епохи Водолія"

 

Відповідь: Чи існує бог?

Тобто, Бога вигадали попи і буржуї, щоб легше було обманювати трудящих?Доводи існування Бога як особистості, є в Канта в творах „Критика чистого разума»,"Критика практического разума»,"Каузальность свободы» там є і про принцип детермінізму, і про закон ієрархії, і про свободу та її взаємозвязок з Богом.

 

Відповідь: Чи існує бог?

Основи атеїзму. Проходили.....

 

Відповідь: Чи існує бог?

приклад абстрактного мишлення - "чи не навернути си з пупером кави з коньяком?"
--
отже - люди, що не вміють абстрактно мислити, і не в стані опанувати математику шкільного курсу - душі певно позбавлені?

 

Відповідь: Чи існує бог?

Калініченку- Мабуть, Ви мене погано зрозуміли. Те, що я сказав, абсолютне заперечення тих "тихоплавів". Якщо щось там комусь диктувало, це вже діагноз. Але і з таким діагнозом можна жити. І щодо попів та буржуїв теж якось не так. Серед священослужителів були та є люди, яких я шаную.
Своїм розсудом я просто спробував показати, що позиції щодо першопричин можуть бути різні, та не вони мають бути основою для взаємовідносин. Головне - визнавати за людиною право мислити та творити. Таке розуміння автоматично призводить до упередженої поваги прав людини. А Б-г - є він чи немає - стає просто темою для розмови. Гіпотеза, гідна обміркування.
Існує також позиція, що існує все, що можна уявити. Віруюча людина може сказати, що Б-га не можна уявити в його непостижимості. І попаде у глухий кут - адже те, що не можна уявити, не може існувати.
Мрія про Б-га, виток її я й спробував пояснити.
Але є ще один нюанс - усе, що людина пробує уявити, вона у майбутньому реалізує. Уявляючи Б-га, мрійник, хоч і недосконало, самоперсоналізується у його, хоча це, вибачте, звучить як блюзнірство.
Але саме така мрія людства - зрівнятися можливостями з Б-гом. І поступ - шлях до цього... аби не наробити фатальних помилок.

 

Відповідь: Чи існує бог?

Наведені приклади - це окремі прояви існування душі. А нервові закінчення відповідають за те, щоб інформація передавалася по тілу. Які закони природи пов'язують їх роботу з реальними відчуттями - це незбагненне питання.

Ми тут зараз говоримо про дещо таке, що важко описати словами. Чим відрізняється те, що я називаю реальними відчуттями від просто фізичного руху інформації? Спробую пояснити, навівши 2 приклади.

1. Комп'ютер теж відчуває, як ми клацаємо по клавішах; ми добре бачимо, як він це відчуває. А чи це справді якісь реальні відчуття? Мабуть, ні. Хоча, хто знає, в нього не залізеш. Можливо, думки про різницю між тим, як відчуває людина, і тим, як відчуває комп'ютер чи, скажімо, робот, допоможуть Вам збагнути, що я розумію під душею.

2. Уявіть таку зовсім фантастичну ситуацію: ніби Ви знепритомніли, але ніхто цього не помітив, бо Ви продовжуєте поводитися, як жива людина. Організм функціонує, рецептори працюють, мозок продукує розумні відповіді на питання, але насправді Ви всього цього не відчуваєте. От якби так трапилося, то це означало б, що зникла або відключилася Ваша душа.

 

Відповідь: Чи існує бог?

Я вже тривалий час - професійний програміст. Тобто - і в комп'ютер залізеш, і всі процеси, що відбуваються, коли ви натискаєте клавішу - можу вам "на пальцях" розписати. На старих комп'ютерах, до речі, іноді доводилося програмувати клавіатуру "на низькому рівні" - тобто "електрику" необробленого сигналу переводити в логіку

ні - це теж не душа. Такого можна досягнути застосуванням фармацевтичних засобів - ну і що? Тобто - повне відключення свідомості, але на відомі подразники (в тому числі і слухові) відпрацьовують безумовні та умовні рефлекси (в т.ч. і зв'язне мовлення)
--
До речі - а у ві сні душа теж зникає?

 

Відповідь: Чи існує бог?

Фізично залізеш, а я зовсім про інше.

То я так і писав, що при цьому душа відсутня. Якщо від цих засобів людина справді реально нічого не відчуває, то це і є відключення душі.

Коли це сон без сновидінь, то так. А коли зі сновидіннями, то душа функціонує, а саме - бачить це сновидіння.

 

Відповідь: Чи існує бог?

тобто остаточно - душа є тільки тоді, коли ви можете плести свої думки? А люди, з якихось міркувань позбавлені цієї можливості - душі не мають? Тварини - теж мають душу? адже тваринам сни сняться?

ще раз - ні. Той кавалок металобрухту - лише кавалок металобрухту. І більше нічого. Якщо не працюватиме програма - то що б ви на клавіатурі не тиснули - нічого то вам не дасть.

так, цілком реальні. такі самі реальні, як і реакція ваших рецепторів, що збудуються при подразненні, і надсилають сигнал у відповідну зону головного мозку. І той сигнал там відповідно збуджує якусь групу нейронів. І так далі.
--
Тобто, - на рівні рухів/фізіологічних реакцій - тут взагалі можливе відпрацювання без участі головного мозку. Наприклад, вугор (така собі рибка) - голову відріжеш - голова жиє окремо, а тіло - окремо. І тіло пробує заповзти в якусь криївку.