Ну звісно. Якщо людина не холоднокровний убивця, то просто бореться за власне життя, а не відбирає чуже, а результат буває різний. От тільки вбити людину не настільки легко, як у кіношках показують, тому не кожен, навіть захищаючи власне життя зможе відібрати чуже.
До лісу я беру з собою сокирчину. Бо був прецедент. Бродячі пси зазвичай не кидаються. В основному кидаються навчені породисті пси,які гуляють з господарями. Зазвичай господарі притримують псів,доки ми пройдем. Але,одного разу був випадок,коли мені довелось показати сокиру і тримати напоготові. На поляні гульбанила компанія п"янючих і дуже агресивних малолєток. Біля яких бігало два здоровенних вівчури. І малолєтки гулюкали "Фас!" Тоді обійшлось....але я готовий був застосувати сокиру,як проти собаки,так і проти них. Без роздумів.
Вбити свідомо, умисно, заплановано, з підготовкою саме до вбивства - скоріш всього не зміг би. А от в ситуації, коли є загроза життю чи здоров'ю моєму чи мої дитини - використовував би всі можливі способи і засоби для відвернення загрози абсолютно не думаючи про можливі наслідки, навіть можливе вбивство. Хоча свідомо навіть в таких випадках не мав би на меті вбити, хіба що так би вийшло мимоволі. Краще самому відсидіти рік-два за перевищення меж допустимої самооборони, ніж лежати в могилі. Щодо релігійних і філософських акспектів, то заповідь "не убий" була ще задовго до християнських часів. У древніх аріїв теж була ця заповідь, хоча звучала вона дещо інакше: «Не убий без крайньої необхідності». В них ця заповідь набагато складніша і потребує думати власною головою - чи наступили такі крайні обставини, чи ні. Коли наприклад на вашу сім’ю напали озброєні бандити, які хочуть убити вас, згвалтувати вашу дружину чи доньку, поглумитися над вашими близькими – які повинні бути дії хорошої людини в таких умовах? Вона повинна захищати себе і свою вім’ю будь-якими способами, включаючи зброю. І якщо в такому випадку людина неумисно, мимоволі, вб’є бандита – це хороша і правильна дія.
Правильна - так. Хороша - ні. Однозначно. Ніяке вбивство хорошим бути не може. Це необхідне зло у деяких ситуаціях.
Ви абсолютно праві. Я не мав на увазі під хорошою дією вбивство, вбивство не може бути хорошим. Я мав на увазі під "хорошою дією" захист своїх ближніх, який мимоволі міг призвести до вбивства. Коли злочинець буде поранений і не в змозі чинити вам зло, а ви його доб'єте - то це вже буде натуральне вбивство, а не самооборона.
Якщо вдаватися в містику. Схоже що зброя (бойова випробувана) сама провокує на її прімененіе.У неї жага крові. (Такі в мене забобони) Далi як в грі м'ячик подав, м'ячик прийняв ,жодних думок на корті, хто не заховався я сом не винен.
От тому то і потрібно сто разів замислитися, чи мати зброю. Далеко не кожна людина в змозі настільки володіти собою, щоби наявність зброї не провокувала її використати без крайньої потреби, і адекватно визначити настала ця крайня потреба чи ні.
Суспільство дуже по різному судить .Якщо постріляєш хуліганів у парку осудить. Відбомбишься на мирне село у Гавгащіне, у відпустку відправлять нерви підлікувати, може ще i зірочку з погонів знімуть.Перевантаження ,стреси і таке інше ,нє?
А я колись вбив, правда собаку. Таку середнього розміру. Самозахист, мені нічого не залишалося, ну може вчасно не зупинився, але то таке.
Хм... Один пан написав мені в ПП прохання забрати з мого допису фразу:"Таких треба вбивати". Позаяк дуже турбується за молодих читачів форуму,котрі,прочитавши тему,тут же,взявши мій досвід за еталон,схоплять важкі предмети і почнуть смертовбивство гопників. Повсємєстно. На що я відповів,що був би радий,але дууже сумніваюсь, В повсємєстності. І в своїй еталонності.
Ви знаєте, Ромку, я можу вбити муху. Павука вже стараюсь спіймати і винести надвір. Але я багато разів висловлювався, що треба відновити смертну кару. Бо деякі злочини тої шпани просто в голову не вкладаються і дозволити жити особливо небезпечним з них то є помилка.
Я не казав про повсємєсно. Але хватить і одного випадку шоб глупому пацану, який не вміє інформацію фільтрувати за(цвіріньк)б в голову зайшов і він зіпсув як чиєсь так і своє житє. Я тоже за смертну кару як міру наказання, але не за самосуд. Бо як кожен почне рішати кому варто жити а кому нє то будем мати рідкісній бєзпрєдєл.
А мені цікаво, чому Міліція не давить гопів? Невже вони не знають їх дислокації, місць гоп-стопу. Навіть я знаю таких 3 місця(Топольна, Широка, Привокзалка). Невже мєнти в долі з гопами?
Оті ж гопники,в основному роблять свою "справу",користуючись безпомічністю жертви і,упиваючись її страхом. А страх паралізує людину. І я був би радий,щоб в більшості випадків,відморозки ЗНАЛИ,просто знали,що жертва може одномоментно перетворитись на їх переслідувача. І,відплата буде тут же,"не відходячи від каси". Може б і випадків таких стало менше. На порядок.
полював. убивав тварин. Одних із цікавості. інших із азарту. Також виключно заради цікавості наводив вогнепальну зброю на людей. Нічого особливого не відчував. Просто мішень і все... Думав над тим питанням. Говорив з одним афганцем і бачив його вираз обличчя. Я точно знаю, що він свій перший раз пам"ятаю ДУЖЕ добре, або й взагалі кожен раз. І ще у спілкуванні з ним зрозумів, що, власне, спустити курок в останній момент найважче. Думав досить довго над питанням: чи зміг би я і якщо так, то за що. Зараз знаю, що швидше зміг би, ніж ні. Але виключно холоднокровно й дуже серйозно обдумано та сплановано. Смерть - це також благо і деколи треба вбити тіло, щоб людина не наробила біди іншим і не збирала собі гріхи. Я за смертну кару і за самосуд із смертельним фіналом (виключно публічний причому на місці події з очевидною причиною, як це було кілька років тому в Луганську, коли п"яний чувак на пляжі задавив машиною людей), оскільки смертна кара відмінена. А ще прошу Бога, що "минула мене чаша ця"...
Минулого року мав побачення увечері з такими, скільки їх вже було не памятаю, але трохи встиг роздати кільком. Мобіла і гроші лишилися при мені. Вони чомусь в певний момент розбіглись як таракани в процесі обміну стусанами. Трохи мені підім'яли інтерфейс, прийшлось 2 тижні ховатися вдома і набувати пристойного вигляду. Я їх тоді був готовий вбити, і взагалі таких в клітках треба тримати, каструвати щоб не розмножувалися і смертну кару шляхом садіння на палю.
Одна справа сплановане вбивство, інша - вбивство в стані афекту... Планувати, задумувати, мріяти про таке може тільки психічно нездорова людина. А ситуація, про яку розповів Ромко, це зовсім інше... Мені, якщо чесно, кров очі заливає, коли думаю, що можу йти з дочкою, а до нас такі імбецили причепляться. Дії Ромка абсолютно правильні. Беріть приклад.
Тому що їх (гопоти )сотні тисяч а відсидівши вони не стануть кращими. У Республіці Корея за удар по обличчю 10 років тюрми дають, напевно зовсім садити не мають кого, всі громадяни слухняні.
у написаному Ромком я не побачив ніякого афекту. Це були холоднокровні обдумані дії, емоції прийшли потім. Думаю, все правильно. Пацики того вечора получили і розійшлися. А так могли порізати чи побити чергову беззахисну жертву... Усе не просто так тільки мріяти може нездорова людина. А нормальний чоловік відключає емоції і чітко сплановує все: тактика, стратегія + досвід. Це коли час є, а коли нема, то залишається сподіватися тільки на досвід і тренованість. Потім буде час зважувати всі за і проти, вмикати емоційну складову. Знайомий розказував: вийшов пса вигуляти. Хлопові вже десь 50, 14 років займався боксом. 3 чувак бухали у парку, почали на пса кричати. Він чемно попросив дати псові спокій, чуваки його послали. Він прив"язав пса (між іншим, німецька вівчарка) і з лівої вирубив одного, з правої другого, а третього свідомо залишив "при тямі". Дав по печінці. Пацик упав і попросив: "Дядя, не вбивай". Ну от Коля став коло нього і почав пояснювати, що їхня поведінка була виклична і неприпустима в цій ситуації, що він по-людськи попросив, а вони самі його спровокували. Потім забрав пса і пішов далі з ним по парку. отаке...