Чи достатньо бути просто хорошою людиною?

Ісус говорить, що якщо б наша віра була як гірчичне зерно, то ми б могли скелі пересувати. Віра - це не статичний стан душі довіри до Бога, а сила, з допомогою якої можемо гори пересувати, ходити по воді, переміщатися у просторі, творити чуда....

Але навіть злі люди дають своїм дітям добрі дари. То ж висновки не можуть бути однозначні.

Різниця в мотивах доброти. Одні добрі, бо люблять, інші - через гарне виховання і бажання бути доброю людиною.

 

Не знаю, що Ви мали на увазі під словом "діла", але у світі, та й зрештою і в церкві, дуже розповсюджена така думка:

люди думають, що у фразі "віра без діл мертва", під словом "діла" мається на увазі якісь хороші наші справи...

Пропоную прочитати цю фразу в контексті:
"Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл мертва?" (Якова 2.20)

Після цього зразу іде приклад до цієї фрази:
"Авраам, отець наш, чи він не з діл виправданий був, як поклав був на жертівника свого сина Ісака?"(Якова 2.21)

Діло Авраама було покласти свого сина на жертівник, тобто вбити свого сина!!!
Хіба вбити свого сина можна назвати добрим і праведним ділом??

Я думаю, що Авраам, просто, послухався Божого слова і почав діяти згідно цього, хоч як для нього це не було важко. Після того, як Господь надприроднім чином відвернув це вбивство, віра Авраама в те, що Господь є добрим і вірним Своєму слову тільки збільшилась, вдосконалилась. Він став праведним, через цю надзвичайну віру і довіру Богові!!!!
"Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був названий він другом Божим." (Якова 2.23)

Отже, я чомусь схиляюся до того, що ап.Яків під словом "діла" мав на увазі "вчинки по віри", коли ми незважаючи ні на що, робимо те що хоче від нас Бог!
Думаю "діла віри" - це є щось набагато більше, ніж просто хороші справи!

 

Тобто принести сина в жертву Богові є праведним ділом віри, хоча з точки зору людського розуму це може видаватися жорстокістю по відношенню до себе.

 

Згоден.
Але зверніть увагу на наступний аспект і порівняймо:

- атеїст не вбиває, бо знає, що це аморально.
- християнин не вбиває, бо знає, що поплатиться смерттю душі - вічними муками.

у критичній ситуації аргументи у них дуже різні і дуже різні по вагомості і відповідно по ........

 

Неправда! Найкраще, в матеріальному плані, тут живуть ті, які далекі від Божих принципів. В чистилищі все навпаки: хто жив, як пиріг в стетані, там житиме, як шашлик на шомпурі. Тут легше, бо ми поки що маємо вибір, а там вибір для нас зроблять без нас, але завдяки нашим заслугам...

 

Сьогодні на недільній проповіді почув цікаве порівняння на тему спасіння по благодаті і спасіння по своїх заслугах, ділах.

Проповідник навів приклад барона Мюнхаузена, котрий сам себе витягнув з болота, взявши себе за чуба. Це він назвав спасінням по своїх ділах. Такого зробити, нікому на землі ще не вдалося... окрім Мюнхаузена, звичайно...
Мюнхаузенами в болоті є люди, котрі думають, що своїми хорошими ділами, заслуговують спасіння в Бога.

Набагато природнішим і реальнішим є попросити, щоб хтось тебе витягнув з цього болота.
Це і називається Божим спасінням по благодаті, без будь-яких заслуг.
Таке справжнє, Боже спасіння отримують люди, котрі, усвідомлюють усю свою нездатність вирватися з засмоктуючого болота гріха, хапаються за Нього і просять, щоб саме Він їх витягнув звідти...

 

Доброта - це милосердя со себе і до ближнього. До себе -визначити хто ти і для чого живеш- здійснити мету БОГА в своєму житті, а до іншого-головне не заважати здійснити ЙОГО мету дану йому БОГОМ. При цьому це може бути: твій чоловік(дружина), діти, батьки , всі ближні. Бо кожен відповідає за себе, один БОГ за всіх. Якщо ж прийде до тебе ближній і попрость про допомогу- мусиш помогти хоч би молитвою про нього.

 

вдалий приклад

ну чому ж так категорично?
є люди які живуть відповідно Божих законів і мають все що потрібно для життя (такого якого ми вважаємо забезпеченим) - просто навіть багатії бувають скромними і про них ні в газетах ні по ТБ не чути... а вони багатіють окрім грошей ще й на всяке добре діло.

а вибір за нас ніхто робити не буде.. просто помреш і отримаєш те що заробив собі тут у тілі

 

"Чи достатньо бути просто хорошою людиною?"
Без усякого інтересу? А такі ще бувають?

 

Гадаю достатньо, якщо ці люди по-справжньому у це вірять.

Благодать Божа це проникненість Богом, співпраця з Ним. Коли у помислах людини присутнє лише Боже, що і є віра.
Коли людина по-справжньому вірить, у неї не виникатиме сумнівів й стосовно вчинків.

 

Бывают.
Я, например.

 

Спасіння по благодаті незалежить від участі людини. Це чиста Божа Благодать, яку посилає Сам Господь і тільки Він знає за що. Людина не здатна осягнути своїм розумом всі діяння Господа.

 

На те людині й Блага Вістка, аби багато не мудрствуючи, вірила тому що там написано.

Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! (Матвія 9:22)

То ж ВІРМО у свою участь в спасінні.

 

Угу...
Просто нормальним бути недостатньо...
Гідно поводитися....дбати за сім’ю...просто..жити...
Заплюют...
Тре конче потрясати воздух словесами зі Святого писання і належати до єдної з багаточисленних конхвесій.
Тоді сі спасем...
Ясненько...:cowboy:

 

Святе Писання якраз і учить гідно поводитися, дбати за сім’ю, жити як належдить людині.

 

Де я таке казав? До чого тут Ваш скепсис, не розумію?

 

Достатньо бути хорошою людиною чи недостатньо?

Все залежить від того якими мірками міряти.
Якщо людьськими - то для одних щось хороше, а для інших - воно ж погане.

Єдиний критерій істини - Божі вимоги.

Поясню коротко: яка користь із того, що усе життя прожив, не убивши, не вкравши, але при цьому зневажаєш свого Творця?

Якщо у людини взяти ручку, а подякувати іншому - пробачать.
Якщо взяти товару на 1000 доларів в одного, а подякувати іншому - можуть і вдарити
Якщо взяти товару на 1 000 000 доларів в одного, а подякувати чи розплатитися з іншим - можуть і вбити.

До чого б це?

Питання: скільки коштує здоров"я? Життя? Діти?

Бог дає усе безкоштовно, в тимчасове користування - а замість цього вимагає лише ПОДЯКУ, І ЯК ПРОЯВ ЇЇ - ВИКОНАННЯ ЙОГО ЗАКОНІВ.

Виконуєш права творінь - молодець, але яка користь коли взяв безцінне і подякував кому завгодно, але тільки не Богу??????

Інша крайність - Бога визнаєш, але зневажаєш його закони.

Результат? Справедливе покарання: не вмієш подякувати у великому - отримуєш велике покарання, і навпаки.

Щоправда в останньому випадку ще є шанс на прощення.

Інша притча - для більшог розуміння: одного жебрака на вулиці підбрав багатій, дав йому свій маєток, усе майно, але на певний час. Коли прийшов час повертати майно жебрак наказав викинути хазяїна маєтку за двері.
на яке покарання заслуговує колишній жебрак?
На найгірше.
Жебрак - це смертна людина, маєток - тимчасові мирські блага, дані на користування, багатій - Бог, яка дав усе безкоштовно по милості своїй і не вимагав за нічого, окрім дотримання його простих вимог, ДЛЯ КОРИСТІ Ж ЖЕБРАКА, тобто людини!

 

треба пам"ятати таку річ: знай час, місце і кому даєш. Давати треба, але не гроші. Людям бідним треба давати милостиню у вигляді їжі та одягу (тільки така людина може називатися справді бідною), якщо ви адресно комусь грошима допомагаєте - також добре, бо точно знаєте, куди будуть витрачені кошти. Самі гроші треба давати тим людям, які точно знають, як їх правильно витратити (святим)
Благодать Божу, думаю, ніхто з наших форумчан побачити не зможе Сподіваюся, тут не думають, що вона проявиться у вигляді німбу через 38 секунд після доброї справи Благодать Божа відкладається на небі (в духовному світі), сам Ісус казав, що треба збирати скарби на небі, а не тут, на землі.

правильно можна давати милостиню все життя і за це заробити собі ще гріхів Наприклад, якщо давати з неправильним настроєм (Господи, глянь, який Я! класний, не забудь, що Я! давав діду під церквою гроші і коли Я! попрошу Тебе, не відмов мені. Таким чином ми постійно ставимо себе на місце Бога, а Його - на місце свого слуги).

ну, насправді ви навели приклад не атеїста, а глибоко віруючої людини, віра якої живе підсвідомо в ній у вигляді дотримання правил. Такий атеїст по суті не є атеїстом, він вірить у Бога і його справи підтверджують цю віру. Рано чи пізно така людина піде до храму, синагоги, костьолу, мечеті і т.д... Але відбудеться це тільки тоді, коли атеїст втратить усіх близьких людей (або батьків, наприклад). Таким людям потрібен час...
атеїстів нема є богопротивники, вони знають, що є Господь, але не будуть у цьому житті ні за яких обставин Йому поклонятися і тим більше служити... (ну, це велика тема)

о, кажуть, найбільші диктарори були дуже сентиментальними в окремих аспектах: мали песиків, яких дуже любили, своїх дітеї пестили... В людині діє два начала і головне - протягом життя тут хоча б викоренити частину своїх недоліків, відкинути зло і максимально розвинути добро.

так, Він її посилає, але проявляється вона здебільшого через людей (святих). тобто Бог діє через щось або когось тут.

 

бувають гарно виховані

а від чого "потрясання воздуху словесами" спасає?

тільки от не в стані жебрак (людина) все це виконати...

ви думаєте правил (заповідей) всього 10? (+ малесенька книжечка з церковними різними правилами) - аж ніяк... колись вчені підрахували - заповідей у Старому Завіті - 613(!!!) - а порушиш одну - автоматично стаєш винний у порушенні всіх інших... (((

можу тут одну притчу також привести

Багатий чоловік сказав одному подружжю - ось я вам даю ключі від будинку. Ви можете жити тут скільки забажаєте тільки одна умова - в центрі столу є тарілка закрита серветкою - туди ви не маєте права заглядати...
В'їхало подружжя у нову хату... все там дуже чудово - але ось тарілка посеред столу почала їх друтувати, і якось на наступний день чоловік пішов по справах а дружина думає "подивлюся краєчком ока, що ж там таке" відкрила серветку - а там метелик - спорхнув і немає - а потім прийшов господар...

виконати навіть найпростішу умову для людей - це надскладне завдання... а якщо цих умов 613?

от і виходить що дотриматися Божих стандартів людина не в силах...
тому у часи Старого Завіту була введена замісна жертва (замість людини що прогрішилася убивали тварину і спалювали на жертовнику)
але люди звикли до цього... і насправді навіть не розкаювалися (не жалкували що вчинили гріх) - тому і послав Бог Свого Сина - Ісуса Христа... Він був принесений у жертву замість нас...

і саме тому сьогодні ми можемо не своїми власними заслугами потрапити до раю...

бо наші всі найкращі наміри - це ніби брудними руками намагатися відчистити білий одяг... плями не тільки не зникають - але чомусь нові з'являються

 

Як я звернув увагу,що майже всі дописувачі вважають,що "бути хорошою людиною" - автоматично означає "заробити"("вкалимити") трохи благодаті...і спастися...
Хм..просто бути хорошою людиною явно недостатньо...