Чи боїтесь Ви...смерті?

Не думаю, що це може бути критерієм. Є речі, в які небагато людей вірять, та довести їм протилежне все одно неможливо.

 

Може бути версією.
Зрештою, я якось не переймаюсь що там буде після смерті. Якщо постану перед Богом, то буду в його руках. Якщо реінкарнуюсь в якесь тіло, то тим більше мені все одно, бо не буду пам'ятати.. Може просто фільм обірветься.. А може буду добрим духом-домовичком - це було б найцікавіше

 

У працях свт. Василія Великого про це говориться. У Торі.
Звичайно й дерева можна назвати істотами й прстіші організми, у тілах котрих немає крові. Все ж тварин прийнято вважати тих, що сотворені в день шостий, тоді коли й людину.

Свідомість вірніше сказати самоусвідомлення у тварин звичайно є, й у дерев і у найпростіших, але на рівні існування. Душа дана людині Творцем і робить її здатною творити, змінювати себе саму і середовище, в якому перебуває. На відміну від тварин.
Душа людини -- її подібність до Бога що Є Дух.

Як кажуть "позно рита пить боржоми .." Шанс змарновано. Втрачена подібність до Бога, від тварин не повернеться.

У серці. Якщо у п'ятах щось відчуваєте, мало б і там щось зрушитися.

Тут ми поділені. Григорій Ниський про це добре говорить:
.. человеческое естество есть среднее между двух некоторых, одно от другого разделенных и стоящих на самых крайностях, между естеством Божественным и бестелесным и между жизнью бессловесной и скотской, потому что в человеческом составе можно усматривать часть того и другого из сказанных естеств, из Божественного - словесность и разумность, что не допускает разности в мужском и женском поле, и из бессловесного - телесное устроение и образование, разделяемое на мужской и женский пол. (16 гл.)
http://www.vehi.net/nissky/nissky.html

Тіла бувають різні:
Є тіло звичайне, є й тіло духовне. (1-е Кор. 15:44).
Смертне тіло не відповідає рівневі усвідомлення Бога.

Згідно вчення Церкви душа разом із тілом починається у сотворені.
Сотворення ж, -- заради спасіння.
280 Сотворение есть основа "всех спасительных планов Божиих", "начало истории спасения", вершина которой - Христос. http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0279.html
Спасіння у Бозі -- конечна мета, що є безконечною як і Сам Бог.
Тож людина має свій початок, але не має кінця.

Цілком можливі такі розповіді, як і щирість тих людей. Але аж ніяк не можуть бути реальним свідченням їхнього попереднього життя.
Пригадуєте фільм зі Шварцнегером, помоєму "Згадати все". Де герою змінили память і він себе вважав тим, ким ніколи не був. й не переконати було його

p.s. Дуже багато заторкнуто питань, гадаю добре було б не розпорошуватися й зосередитися на чомусь одному, й так по черзі.

 

рОбяты вы че?

 

Ви об чом?

 

об результатах голосования ..... хотя Вас я понять могу, но все равно тут хоть пиво попить можно .....

 

А хто Вам сказав,що там ніззя?

 

Мені теж здається, що перехід в інший стан може супроводжуватися "затиранням" попередньої пам'яті і взагалі почуттям самототожності "я -це така особа, яка закінчила школу, має такий і такий характер тощо". Адже коли ми засинаємо.. чи кожний вранці може пригадати себе в кожну хвилину під час сну якщо нам в ту ніч "нічого не снилося"? Під час сну наша свідомість відключена, душа на місці - але ми її нічим не відчували.. Отже, вона - ніби була "сама по собі", без нашого тіла..
Так само може відбуватися і після смерті. Ми надто високо цінуємо свій розум, емоції, почуття, якими ми тут на Землі щось відчуваємо. І ми гадаємо що всі ці ж самі відчуття і пам"ять збережуться після нашої смерті.. але ми не можемо знати напевне - що саме з цього, земного життя, залишиться з нами там. Яке "я" буде відчуватися нами там.
Для мене страх смерті - лише страх фізичних мук. Напевне, тихо померти у сні, не обтяжуючи довгими хворобами своїх рідних - мрія багатьох.
Тільки тепер стала розуміти свою покійну бабусю, яка все молила Бога про "легку смерть", чим дратувала мене (разом із складанням одягу та свічок у шафі для цього ж ритуалу).. "ну що Ви, бабусю, все про смерть та про смерть".
А тепер розумію про що вона молилася і чому. Хоч то більше житейського і земного стосується.

 

не зрозуміла вашого запитання...

душа твориться разом із плоттю... можливо трошечки пізніше
наприклад, у Адама спочатку була виліплена плоть - а вже потім Бог вдихнув у нього "дихання життя"

7 І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.
(Бут.2:7)

але з іншого боку душа (згідно біблейських текстів) знаходиться у крові
отже коли у зародка з'являється кров тоді і душа...

але в цьому я не спеціаліст, так що як саме Бог дає тілу душу - я сказати не можу

а ця цитата нічим не заперечує найортодоксальніші християнські погляди

хоча... я не претендую на те, щоб цю цитату сприймали як 100% істину
і це дійсно не з канонічних євангелій а з єврейського тексту книги Буття...

але якщо хтось буде мати сильне бажання - може сам це перевірити
вивчити древньоєврейську, древньогрецьку - і перекладати самотужки

ну що ж тут скажеш, правильно поставлений діагноз уже крок до одужання


1 І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,
2 в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних,
3 між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші,
4 Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,
5 і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю,
6 і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі,
7 щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі.
(Еф.2:1-7)

ми всі мертві перед ним... але Він може нас оживити...

 

Я боюся смерті.
Коли була під наркозом, то чомусь відчувала, що померла.
Так страшно, що словами не передати.
І страшно не за себе, а зе моїх рідних і близьких, які залишаться без мене.

 

так я не проти... тварини і людина створена... АЛЕ ДУШУ ГОСПОДЬ НЕ ТВОРИВ (принаймні протягом 6 днів, коли творив цей всесвіт)!!! Він її тільки вдихнув! Звідки душа з"явилася? Коли була створена? Де "лежала"?

свідомості у тварин нема. Вони живуть за інстинктами. Теорія карми каже, що є 8 млн. 400 тис типів тіл. Тільки 400 тис. призначені для розумного (свідомого) життя. Причому тіло людини - це одне із найнижчих тіл життя із свідомістю. Тіло людини - це можливість здобути ЗНАННЯ, а тіла тварин - це механізми для задоволення чуттєвих насолод. Якщо людина використовує своє тіло не для пізнання Істини, а для насолодження 5 почуттів, то в наступному житті її чекає тіло, яке найкраще відповідає цим бажанням. Бог нас любить і часто виконує ті бажання, які навіть шкідливі для нас. То як із дітьми: є вредна дитина, але батьки її люблять і купують то, що дитина хоче. У випадку Бога є одна відмінність: Він все одно знає, що душа рано чи пізно навчиться любити Його, а не любити чуттєві насолоди

добре, але раніше ви писали, що людина - це сукупність матеріального і духовного тіла. Я знаю, як твориться тіло матеріальне (сперматозоїд+яйцеклітина = тіло, яке було створене на початку Богом у вигляді Адама і Єви. Із сотворенням тіл матеріальних уже розібралися). Як твориться тіло духовне, які його компоненти?

з Адамом більш-менш зрозуміло, бо він був 1-й, а як із Каїном, Авелем, їхніми дітьми? Звідки взялися їхні душі? Тіло створене 1 раз - це універсальний механізм, який сам себе відтврює (шляхом народження дітей). А душа? Може, вона є також симбіозом якихось часточок душі матері і душі батька? Думаю, що ні... Кожна душа індивідуальна, хоча є певні подібності.

Серафим Саровський стверджував, що душа в серці (точніше на два пальці нижче лівого соска і ближче до центру тіла). це збігається з інформацією, яку я знайшов в індуїстів. Вони стверджують те ж. Відповідно, молитва повинна бути звернена до душі, як часточки Бога в нас, а не назовні у безмежний простір. У книзі "Добротолюбіє" святі отці стверджують, що цим відрізняється християнська медитація від буддистської: ми концентруємо увагу на душі, а не розпорошуємо увгу у Всесвіті, намагаючись розчинитися в ньому (принаймні мені так пояснив це священик).

у теорії карми стверджується, що під час кожної інкарнації в душі витирається пам"ять про попередні життя (тільки активна пам"ять, а насправді вся інформація в душі зберігається), оскільки людина не зможе правильно використати це знання. Але є винятки, наприклад, святі люди знають, ну і посвячені
до речі, читав якось інтерв"ю з мольфаром Нечаєм - каже, що в попередньому втіленні був у тілі жінки, здається у Мексиці.

 

Душа походить від Божого відДиху. ДЕ і КОЛИ не може стосуватися незбагненого/безмежного/позачасового Бога Духа.

Згідно християнського віровчення тіло є знаряддям душі.
Зрештою кожне вчення треба уміти обгрунтувати, а для цього не тільки перечитати, а й відчути. По-іншому це набір пустопорожніх слів.

Духовні компоненти -- котрі не підлягають емпіричному пізнанню, й котрі не відслідковуються п'ятьма нашими фізичними відчуттями: слух, нюх. дотик, смак, зір.

Відповіді треба шукати у Божому Тілі.
бо ми члени Тіла Його від тіла Його й від костей Його! (Ефесян 5:30)

З тією різницею, що там вона має матеріальні виміри, хоч і д-у-у-уже маленькі

Не думаю що це зовсім так. Почитайте про ісихазм http://slovari.yandex.ru/dict/religion/article/rel/rel-0877.htm

Не буду перечити теорії реінкарнації. Скажу лиш, що кожен має те, з чим себе утотожнює.
Хтось прагне матеріальних світів, різних там гурій, очевидно буде це мати. А хтось уже тут відчуває потребу життя Божественого ДУХОВНОГО. З цих позицій й стартуємо.
Однак, ніхто не прийде до Бога, як через Христа

 

Назва цієї гілки тепер перегукується з гілкою про грип у Тернополі. І якщо почитати обидві гілки - картина "страху смерті" стає трошки іншою, ніж та, яка випливає лише з оцих, філософських, записів

 

Віддих і все? то Бог щоразу робить віддих у тіло нової людини? Я роблю висновок, що тут надто багато невідомого, в цьому і хочеться розібратися
Ну чого ж так? якби Бог Дух був поза часом і простором, то Він би не проявився над Іваном Хрестителем у вигляді голуба (конкретний день, місце)

хм, також сумнівно, оскільки святі люди можуть бачити ауру іншої людини (та й на іконах німби не просто для краси малювали), аура - то елемент "тонкого тіла". В принципі, святі люди бачать саме душу, вони не дивляться на плоть

відповіді на будь-які питання треба шукати в Тілі Божому, бо й ми переуваємо в Його тілі, оскільки Бог є Началом усіх начал.

уточнив би: ХРИСТИЯНИ! (тобто християни прийдуть до Бога через Христа) Звідкіля ви знаєте, про шляхи Божі? Є інші дороги, не всі вони ведуть до Бога, звичайно ж, але є такі, що до Господа ведуть. Зрештою, не всі дороги християнські ведуть до Господа Подивіться довкола: та у нас християни з іменем Бога на вустах такі речі роблять, що просто ....

http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=546087&postcount=49 - тут я описав маленький тест. Добре буде, якщо пройдете його поки його ніхто не прокоментував

 

Висновок добрий, й розібратися можна буде, аби щире серце
Сотворена Богом людина цілісне сотворіння.
І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. (Буття 1:27) Розділення людини на статі сталося згодом.
Як уже тут наводились посилання з праць святителя подальша доля людини у її пониженні, вираженому у її поділі.
но силою предведения мгновенно представив мысленно в этой полноте всю человеческую природу и почтив ее высоким и равноангельским жребием, поскольку прозреваемой силой предусмотрел, что произволение человеческое не пойдет прямым путем к прекрасному и потому отпадет от равноангельской жизни http://www.vehi.net/nissky/nissky.html (18 гл.)
(Спробуйте перечитати усю главу, а то й пару. Це даватиме поживу для роздумів)

Бог може ВСЕ. І перебувати поза простором і часом і сходити у вигляді Голуба.

Зате сфоткати не можуть Бачення таке Церква називає блаженим.

Так, Бог усюди і все у Ньому. Він як те світло (Світлом Він Є), що може усе огортати й ним не бути.

Мова про Божу ПОВНОТУ, що Є Христос.

Це тому, що мало називатися християнином. Треба ним бути.


Стосовно тесту, я б сказав найвищим мірилом, або ж як ви кажете критерієм, є Любов. Правдива жертовна.
Така любов можлива лише тоді, -- коли тобі нічого не треба, коли ти Бог.
Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний! (Матвія 5:48)
КАТЕХИЗМ 460
"Ибо Сын Божий вочеловечился, чтобы нас сделать Богом".http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/0456.html

 

для християн і тих, хто захоче іти цим шляхом

усе ж ви не відповіли на ключове питання: кому така людина поклоняється? демонам чи Богу? І куди веде такий шлях?
з точки зору непримеренного ортодокса, виключно в пекло, бо все, що не пов"язане із Христом - це геєна. Але ж хіба не за сліпе дотримання догм і переважання форми над суттю критикував Христос книжників і фарисеїв?

З приводу реінкарнації треба відкрити нову гілку... але ще хотілось би почитати деякі праці, та й із отцем поговорю

 

Останнім часом бачу - людям слід боятися Смерті.

 

Безумовно. Якщо немає поклику -- немає й претензій.

Про що й кажу, коли Христос кличе до себе, а Його відкидають -- такі демонам. Як і то багатий юнак, що буцімто виконував заповіді, а насправді був привязаний до мамони.
Ті ж, котрі вірять у Бога не знаючи Христа, гріху не мають, але й досконалости Божої не осягнуть.
Так і будуть перевтілюватися, вештатаючись по інших світах

Непримиренність має бути насамперед до гріху.

 

Смерть-логічне закінчення перебування людини на Землі...ми-люди-не в силі нічого змінити....страшно дивитися, коли помирають молоді люди, діти..адже немає страшнішого для батьків, як ховати своїх дітей....

 

“Первая мысль, которая по человеколюбию Божию входит в человека и руководит его ко спасению, есть мысль об исходе из сего естества", так пише один з отців Церкви. Страх смерті, очікування смерті, пам"ять про смерть в нас не просто так, а по задуму Творця, і це щоб певним чином змінити нас...
Молитва святого Иоанна Дамаскина