Чи боїтесь Ви...смерті?

Реінкарнація в стилі а-ля християнство!!!
Самі придумали...???

 

Сьогодні приїжджала бабця чоловіка. Розповідала, що кілька разів зімліла на днях. Одного разу впала непритомна, а коли прийшла до тями, то не могла рухатись. Так пролежала з 2 години, вже думала, що померла. Але потім таки відчула тіло. Вона так захоплено про це розповідала, про те, що приготувала собі одяг на смерть, могилку біля своєї мами, що мені було дивно. Їй 80 і вона готова відійти.. Каже, що їй буде добре в землі, бо тоді не треба буде ні за що переживати. Невже і я в такому віці буду до цього готова? Важко уявити чому вона так легко про це говорить.. Може їй життя знудилось? Або просто змучилась? Або набридла самотність?
Я не могла сказати їй ні слова, хоча аж хотілось кричати, що вона мусить жити і дочекатись приїзду доньки, яку вона 5 років не бачила. Ще ж 2 місяці, всього 2 місяці.. Страшно.

 

А інших варіантів не проглядається
Нагадав сцену із Землі Довженка. Лежить старенький в саду на ряднині. Усюди яблука. Підходить син. Що тату, помираєш? Так, помираю. Ну то помирай...
Звичайна філософія життя. Без прикрас. Старше покоління мусить відійти, даючи місце молодшому. І нічого в цьому трагічного нема.

 

Так то воно так, але якби я зараз мала померти, то боролась би за життя всіма силами. А вона чекає смерті, як свята.. Так мені здалось.

 

Цікаво... На все існує багато поглядів...цілий діапазон,від чорно-песимістичного...до райдужно-оптимістичного. В мене,мабуть,після клінічної смерті(хоча дійсно не пам'ятаю,ЩО зі мною було ТАМ) таки змінилось ставлення до самого факту СМЕРТІ. Це,в першу чергу звільнення від фізичного болю(ЦЕ відклалося). А,зараз.виходячи з реалій мого нинішнього життя...так...я чекаю смерті. Так,як в кожної людини,незважаючи ні на що,в мене теж є хвилини ЩАСТЯ. І надія на майбутнє... Але...я готовий...

 

Зараз - так. Але як доживете своїх 80-90?

 

Ну от тому і задумалась чому в такому віці вже готуєшся вмирати?

 

Та’, тут ще можна додати:

Пояснити можемо, але для того треба багато дуже точної інформації обробити і дуже складним апаратом. Тому це втрачає сенс і називається випадковістю.

Для християнина вона не прийнятна тому, що суперечить вченню ІСУСА ХРИСТА.
А страх смерті зовсім не є ПіДтВеРдЖеНнЯм того, що ми колись помирали хоч би тому, що є й інші варіанти, які пояснюють страх смерті (я вже про християнську точку зору на страх смерті писав).

 

даремно смієтесь... є така теорія... але мені тільки кількома словами сказали, що є книжка про ангелів-охоронців. І ця книжка заборонена християнською церквою. Наскільки я зрозумів, такими ангелами стають душі, що пішли у рай. Вони можуть нас бачити і попереджати, допомаагати (але прожити за нас життя не можуть, і діяти не можуть за нас), чим праведнішою була душа, там більшу допомогу може надати.

вона вже не прив"язана до багатьох речей (менше клопотів, менше думок, що треба щось зробити, виріити, приготувати, запланувати), її душа вже тягнеться до духовного світу. Вона не ділить життя і смерть так, як Ви. Для неї є життя (вічне) і є момент переходу від цього матеріального до продовження життя в іншій "системі координат"
а моя бабця колись казала, що людина МУСИТЬ тільки вмерти, все інше МОЖЕ Якщо ваша бабуся в такому стані, то вона свою дочку буде бачити завжди ЗВІДТИ
Проаналізуйте причини вашого страху і зрозумієте, що боїтеся за себе, за близьких, які будуть побиватися за рідною людиною. Ви боїтеся невідомості і того що ваші плани рухнуть. Натомість станьте на коліна складіть руки і скажіть "НЕХАЙ БУДЕ ВОЛЯ ТВОЯ"...

непроста бабця гарне життя прожила, раз у неї такий стан. Вона справді відчуває наближення істинного щастя і наші земні "цяцьки" їй уже не цікаві. Швидше за все, вона часто посміхається і посмішка добра, лагідна, спокійна.

]

розказувала колєжанка про це. Але вона майже все пам"ятає. Було звільнення від болю, було відчуття легкості, щастя й усвідомлення мізерності наших життєвих пріоритетів з орієнтацією в матеріальні цінності. І було усвідомлення, що зараз їй скажуть те, відповідь на що вона підсвідомо шукала все своє життя... дуже цікаво було слухати А ви, Ромку, не пам"ятаєте ніц, бо вам то всьо "витерли"

конкретніше... цитати, будь ласка

 

Не знаю...я був під наркозом...
Мені вже потім розказували...як відкачували...

 

Дійсно непроста бабця і з непростою долею..
Щодо посмішки і доброти, то не зовсім так. Але от сьогодні вона якась дійсно було спокійна і усміхнена, коли розповідала про очікування смерті. Навіть не чіплялась по побутових справах..
Коли розповіла про це своїй мамі, то вона сказала, що наша прабабця так ще з 60-ти років готувалась до смерті, а прожила до 80 з копійками.. Мабуть, дійсно на старості приходить час, коли хочеться спокою.

 

хм...на старості...

 

А може краще прочитати, що пише про це Біблія...?

А чи для всіх настає спокій зі смертю тіла...? Не думаю, що для всіх... Принаймі в моїй Біблії пише, що далеко не для всіх...

 

А реалії пишуть, що далеко не всі вірять в Біблію і посмертне життя.. І так насправді жодна жива людина не знає точно що нас чекає після смерті. Версія Біблії - це лише одна зі здогадок. Поживем Помрем побачим.

 

не так придумав, як додумався. Християни ж вірять в "життя вічне". А досвід людини підтверджує еволюцію (і до речі - теорія Дарвіна цілком узгоджується з біблійним створенням світу). Якщо розвивати існуючий досвід розвитку життя і виховання виду (молекула-клітина ... амеба-риба ... - орангутанг - кроманьйонець - ... москаль-українець... тощо), то він приведе до форм Духа: (бібліянин-християнин ), а врешті до ще вищих (праведник-святий). Так куди ж продовжиться далі оце "життя вічне"? Мабуть до переваги свідомості над матерією... Ми маємо можливість бачити присутність вищих сил в повсякденному реальному житті (для тих хто відкритий для Духа, хто здатний бачити серцем, хто довіряє інтуїції). Тому припускаємо - що це є наступний щабель розвитку.
Ви скочуєтесь до "реінкарнації", чисто матеріалістичної розвязки питання продовження життя. Але водночас свідомі, що вона суперечить християнській науці. Вам просто бракує уяви: чи може бути щось інше, якщо не матеріальна реінкарнація.
Реінкарнація - це теорія продовження тілесного життя. І справді, якщо людина впродовж земного життя так і не усвідомить минущість і тимчасовість матеріального, не усвідомить себе містилищем Св. Духа, то їй саме впору перетворитись у якусь худобину чи рослину. Тоді нехай шукає собі, чим краще стати - баобабом чи гіпопотамом (щоб не пліснявою чи хробаком).
Ну, а хто свідомий присутності Духа, не буде надто перейматись питанням, у що перетвориться після смерті його тіло, а чекатиме зовсім іншого сенсу свого майбутнього життя.

 

А шо смерть, усі умремо.
Найгірше в смерті це коли батьки хоронять дітей і коли смерть болюча і тяглиста. Коли сам мучишся і других коло себе.
Умерти отак на старості літ під яблунею серед дітей -- миле діло

 

Бачите, Нірванко, в Біблії про це свідчить особливий свідок. Який помер і ожив через три дні. Так що він знає про що говорить, поскільки повернувся звідти. І я не маю ані найменших підстав йому не вірити.
Хоча ви можете не вірити. Ніхто насильно не примушує.
РС. Можна послухати людей, які побували в стані клінічної смерті. А кількість таких, по свідченню телеканалу Діскавері в США десятки тисяч...

 

Кажуть, парашутистам, котрі готуються до свого першого стрибка зовсім не страшно, а дуже страшно стрибати другий раз. Для мене чомусь люди, котрі висловлюються про смерть, типу "Помремо побачимо", чомусь нагадують дуже таких початківців стрибунів з парашутом, котрі не знаючи шо їх чекає, легковажно і сміливо скачуть. Але уся різниця в тому, що якщо стрибнути, чи не стрибнути другий раз з парашутом є у нашій владі, то померти другий раз ми уже не зможемо і жахи після "першого стрибка" можуть продовжуватися для когось усю вічність..., нажаль.
Думаю, набагато мудрішим для нас є прислухатися до поради того Особливого Свідка "Який помер і ожив через три дні", тому, що Він дійсно знає про що говорить і за що життя своє віддав:

Дякую, пане Педро! Гарний і дуже влучний допис!

 

і що ж він говорив може хтось знайде ці слова?
http://www.ukrlc.org/bible/index.htm
http://www.ukrlc.org/bible/new/4_Jevangelie/John.htm

 

Міф. В крайньому випадку, правильно не для всіх.
Люди люблять вірити в міфи, чи не так? )