Чи боїтесь Ви...смерті?

Извините!



Годы берут свое. Остальное забирёт Альцгеймер...

 

це ви не як християнин а як самовпевнений атеїст. бачила таких...

а Ви, прошу пана знаєте скільки кому відміряно? Такий дар так розповсюджувати неможна... (може краще задуматися пере3д тим як судити чийсь досвід?)

хм... як мінімум 2010 років знань людства-пурга... А "пурга" це в українському словнику існує? Це я так...риторично...

цілком згідна. тим більше що сперечатися треба з людиню яка хоть щось в цьому розуміє, ане просто зверхньо кидає оком.

дивилася уважно але аргументів не знайшла... може осліплам...

кривдячи іншy людинy (найперше християнин) кривдить себе і свою Душу. ШО НЕПОНЯТНОГО?...

А Ви давно сповідалися?...(вибачаюся за нетактовне питання, але вищевказане є не менш нетактовним)

 

згідно теорій які можна висувати зверніть увагу на дітей. подивіться на їхні очі є діти такі що мають веселі простенькі очка, а є такі, що в них дивишся, а вони життя прожили....от то є різниця між душами старі/молоді.
я ж по своєму можу трактувати реінкарнацію в напрямку, що ми щоразу проживаємо нове людське життя і в ньому виправляємо свої старі помилки, доти доки не будемо досконалими.
ну я так думаю, просто є дуже цікаві речі, відчуття в людях, що ви їх знали колись не помічали в собі? в мене в житті щоденне дежа-вю взагалі божеволію від цього й такі всякі різні речі..а ви в що вірите?

 

Цікава теорія... Це, напевно, від індусів? Але ж вони ті постійні нові народження, нові життя ,нові страждання і знову смерть вважають прокляттям... мета їхніх релігій - вирватись з цього кола перероджень, і нарешті померти...

За віруваннями індусів ні особистість, ні пам"ять про минулі життя не зберігається, хіба у вас якась інакша теорія?

 

В що я вірю?
Цікаве питання.
Вірю в те що нас створив Бог для вічного життя в Раю (матеріальному) на землі.
Вірю в Біблію - священне джерело істини, котру дав нам Бог.
Вірю в цілісну й одиничну природу людини (матеріальну) в котрій немає місця нематеріальній душі.
Зі смертю людина завершує свій життевий шлях, припиняє своє свідоме існування.
За свої гріхи людина не несе вічних мук в пеклі, по тій причині що її вже не існує.
Тобто я вірю в не можливість загробного життя.
На тих хто виявиться вгодним в божих очах чекає воскресіння із мертвих, (з пороху, з попелу) тобто з нічого.
Жодної частинки людини не залишається, окрім доброї чи поганої божої згадки про неї.
Рай буде на землі.

Знаю, одного індуїста, щоправда, більш заочно ніж так.
Аж якось дивно виходить бо ніхто з його родини індуїстом й жодного відношення до них не мав...
Його особистий вибір.
Життя змінив кардинально - повна зневага до грошей й влади...
Постійні молитви до Вішни, чотки, обов'язкове щоденне омиття тіла (цілий ритуал) абсолютна безобідність, вегетеріанство.
Повна зосередженість на духовному.
Неодноразові поїздки до Індії, безоплатні роботи на благо співвіруючих.
Життєвий принцип - не нашкодь нікому.
Безмержна віра в правильність того шляху по якому крокує.
Реінкарнація...
Відірваність від світу, його не цікавить нічого, крім його віри...
Такого чоловіка як він серед християн, наврядчи, ще знайдеш. Золота людина.
Доречі, закінчив Могилянку...

 

Дуже люблю слухати історії про реінкарнацію, особливо ті моменти, коли люди "чесно зізнаються", що в попередньому житті вони були якщо не Тарасом Шевченком, то принаймні Наполеоном, а то й взагалі Арістотелем чи Клеопатрою.
До речі, а ви не знаєте, чому люди ніколи не зізнаються, що в попередньому житті вони були вбивцями, злодіями, повіями? Чи колись не було ні вбивць, ні злодіїв, ні повій? Були одні Ломоносови і да Вінчі?

 

Нє, повна фігня - це вічно перевтілюватись. То нецікаво. Який сенс вічно виправляти помилки?

Не волнуйтесь, ше всьо вереді.

Відповім вашими словами:

Та я Вам можу довести, що як християнин. Але перше хочу почути аргументи на користь атеїста, а то просто так сказати - "нє впєчітляєт"

Та, прошу пані, то жарт був, во’м про дострокові вибори написав. Ферштейн? Чи Ви теж жартуєте

Я не про знання, а про закони. Але то теж - риторично. А пурга - то іншомовне, в словнику не шукав, але іронію ПОНЯВ, дуже риторично

мдя, пік риторичності

Та, нема там, нема. Відповів у стилі автора цитати - без аргументів. То так було задумано .)

А яке з тих двох є в українському словнику?

Ну, порівняно та. Тре’ буде десь тепер піти. А шо, хочете зі мною посповідатися?
То вищевказане, про яке Ви пишете, виникло в зв’язку з тим, що цитата над ним прямо каже, шо її автор не сповідається, бо скептично ставиться до сповіді, а значить, не може знати, що є з людиною після сповіді. Тому моє запитання мало на меті це підкреслити і, відповідно, не є нетактовним.

О, ясно. Значить, безкінечність - не Ваш варіант. Ну.. Тоді, що далі? Після досконалості.

Ну.. тоді Ви вже будете не Ви. По воскресінню. Нє? Бо від Вас не залишиться ні Ваших згадок, ні способу поведінки, ні сформованого характеру. Нєхарашо, нєхарашо...

 

цейво, не забудьте вказати в заповіті, щоб вас висушили і на машинці перетерли (це шоб порох був ) або на костре як індуси. А то прийдеться спочатку шоб хробачки ожили і зригнуили

 

Ех...все одно я форумний глюк...що возомніл себе людиною... Хоч насправді я в лісі. І тілом. І душею. З людського залишилась лиш оболонка. В ЛІСІ. Ага,про смерть... Не знаю...але я переступив нарешті межу,грань...коли вже просто не можу дочекатись смерті. Як звільнення від безперервного болю. І піти сам не можу,бо маю обов'язок перед тою дитиною,яку пустив в світ,де їй нема місця. Вона мене чекає. А я знаю,що нічим вже не можу їй допомогти. Тому й молю Бога про смерть. Страшно жити з безконечним почуттям вини... І мені вже байдуже,що подумають тут сильні "творці своєї долі"...і всі решта.... Можна надягнути маску...то я ще і буду робити... А в душі лиш попіл. ЛІС.

---------- Додано в 21:42 ---------- Попередній допис був написаний в 19:54 ----------

Це був просто крик.
Маска на місці.
Соррі.

 

ні.
смерть - це кінець життя.
у всьому завше є свій кінець, от і життю не пощастило, ато в нього виявилась "смерть" кінцем. що ж поробиш, таке життя)))
смерть. навіщо її боятися? вона колисб наступить. чим більше про неї думати і боятися її, тим життя буде менш цікавішим!

 

о до речі, я рахую, що ми проживаємо певні цикли, тобто 1 цикл самий жахливий, до прикладу, ми вбивці. далі, щось крще і тд.
потім коли ми вдосконалюємось:

ми стаємо на новий якийсь рівень, можливо ближче до бога, дізнаємось всі секрети, відкриваємо ворота в нове життя, де можливо можемо читати думки, і нема зла?
У свому житті я хочу сподіватись на саме це можливе майбутнє, щось нове.
подивіться на наш світ..люди стали черстві і злі, нікого не шкодують, а ще більше добивають, щоб вилізти вище, щоб прославитись і мати більше грошей.

якщо це - кінець життя, значить душі у нас не має.,ми керуємось лише емоціями, і те, що говорить нам мозок, відповідно можна довести що те саме кохання це хімічний процес який рано чи пізно проходить, а народження дітей, то якесь таке посереднє явийще, яке у нас пробуджує інстинкт любові до тої дитини. і все.
так???
просто як може бути так багато душ, мені здається, що є певна кількість яка має дійти до певного етапу вдосконалення. і потім бути в раю.
або ж душі не має. і це все придумано.
казочки, щоб якось нас тримати у вузді, і щоб ми не бунтувались.
сама заплуталась

 

Умгу...знайомо...всьо хімія...

Ще один творець своєї долі....

 

звісно що так

 

Кажеш, що просиш смерти. То чому ж тоді кричиш.
В лісі кричать ті, що волають про допомогу.
ХТО тобі допоможе, Ромку ..

 

Прошу не тикати. Я це дозволяю людям,яких поважаю і вважаю людьми. І,хоч ви до них не належите,все ж відповім.
В лісі кричать ті,хто дійшов краю.
І мені байдуже.
я вас ніколи не побачу(ДЯКУЮ БОГУ!).
Християнин...еххх
Не судіть,і не судимі будете,сказано в СП.
Тому мені й не подорозі з отакими християнами,фальшивими до краю.
Через те й спротивилась мені ота клоунська містерія.
Через отих бабуль,що шипіли в спину
- Заберіть дитину,бо тут правиться!
Через отаких.як ви.
Християнин...
Гидко.
Слава Богу,що там є ще люди.
А не лише покидьки.
А вмерти...
Я вмер 15 років тому.

 

ну тоді ми організми які просто потребують отримання кайфу.
тоді сенс вчитись, працювати, гроші, бізнес, діти?
це все без сенсу.

 

я тут був шось написав, так намудрував, але стер, ну нафіг тих "розумних" слів.
але так і є - все без сенсу...

 

Не страшно померти, страшно не померти. Повинно ж бути якесь логічне чи нелогічне завершення всього. А от біль лякає, бо він не має мети чи сенсу.

Загалом мені дуже подобається давньоримський спосіб піти з життя. В ідеалі він мав би виглядати так: для початку потрібно досягнути в житті поставлених цілей, завершити всі свої починання, а вже тоді з чистою совістю і спокійним розумом можна померти після гарної забави. Римляни вскривали собі вени і так спокійно відходили в небуття або інший світ (це вже не так важливо).

А щодо раю/пекла... то це все питання віри. Хтось вірить, хтось не вірить, а я знаю, що не знаю, бо там не була ) Як помру, то вже тоді буду розбиратись по ситуації ) А жити відповідно до свого внутрішнього чуття добра і зла, яке є в кожній людині, потрібно незалежно від існування раю/пекла, чужої похвали чи вічної муки/щастя.

 

Смерть-це перехід,кінець великої пригоди,після якої буде відпочинок...Напевно.Я не боюся,бо боятися смерті через те,що не знаєш,що буде далі-це нерозумно.Головне-все встигнути і відійти зі спокоєм,уві сні або в бою.

 

нерозумно не знати що буде далі...