Чи боїтесь Ви...смерті?

Не боюсь.
Один раз довелось умирать, "потеряли" меня в реанимации. Ничего страшного нет, просто после начал спокойно относится к самому факту смерти.
Боюсь боли, которая причинить смерть. Лучше уж самому, чем через муки. Боюсь умереть и не раскаяться в содеянных поступках, т.к. прямая дорога в пекло.
Я теперь более чем уверен, что есть что-то запредельное. И отношение к ней у меня как прекращение одной жизни и переход в другую.

 

Я також боюсь болю, не так фізичного, як морального,але смерті чекати не треба , треба жити , а вона сама прийде і питати не буде чи ми її чекали ,і чи готові іти... Я не знаю ,що є причиною вашого "чекання її ввиді пастки", але знаю що радіти треба кожному дню і все що наповнює його протягом дня (сонечко, квіти,хмаринки ,метелик чи пташка... повинні приносити радість,і дякувати Всевишньому за все...). А "туди", ми завжди встигнемо...

 

Що Вам заважає зробите це прямо зараз?
Розкайтеся, та й страх перед смертю пропаде. Пряма дорога в пекло зміниться на пряму дорогу в рай..., якщо звичайно, не зійдете самі з неї...

 

Я как бы не святой, за день могу нагрешить ого-го сколько!!
И работа у меня как бы немного связана ну иногда с маленькими недоговорками. Т.е. неправильно перешел дорого, тебя машина сбивает насмерть, а нагрешил, или кирпич на голову, или застрелить могут.
Я между делом когда молюсь, то прошу Бога уберечь меня от нечаянной смерти, т.к. не хорошо.
Я несколько раз был на грани, но пока обманывал эту старую с...ку, так что стаха умереть нет вообще, отношение как к обыденному явлению

 

Смерті не боюся, бо це лише долі секунди...Боюся відчуття, що не все встигну зробити у цьому світі... Не встигну відчути життя...Тому намагаюся радіти кожному новому дню і можливості щось змінити..

Цитата до теми:
Г. Сенкевич "Камо грядеши": "Гений смерти не менее прекрасен, чем гений сна, у него тоже за плечами крылья."...

 

А чи боюся я .. того, що сонце кожного ранку сходить на Сході і заходить на Заході?

 

Святі не потребують покаяння...

 

Ггг, найближчих 5 літ "стара з косою" не прийде. Так що тримайтесь. Ну, хіба що дострокові будуть

---------- Додано в 15:50 ---------- Попередній допис був написаний в 15:13 ----------

Закони - то пурга. То не є щось непорушне. Навіть в тій самій фізиці: на мікрорівні не діють закони збереження. Та ба, навіть простір там більше вимірів має. Але то так, риторично.
Я, як християнин, вірю в те, що БОГ ставить закони, які хоче.

Давайте про це не будем. Бо тут можна привести Вам кардинальні відмінності. Але я не хочу спорити - набридло вже.

Не погоджуся.

Ну скажіть, що чоловік був не дурний. Замість рятуватися, він мед їсти почав.
Тлумачення притчі просте: носоріг - смерть, від якої людина втікає все життя. біла і чорна миші - ніч і день, які точать наше життя і роблять його щораз коротшим. Мед - принади життя, і людина, яка ганяє заними замість рятуватися - схожа на того дурного чоловіка, який пробував наїстися перед смертю і в кінці-кінців вельми ймовірнр, що попав в зуби крокодила, який символізує ад.

Ви не праві.

Не все так просто, коли Ви не є християнином. Розкаятися перед ким? Чого? Як це можливо? І ще купу запитань виникне. Спочатку треба зрозуміти що таке християнство та що і як, бо інакше покаяння виглядає безглуздим.

Я так не думаю.
Не знаю ні одного святого, який не вважав би себе грішником (крім ІСУСА, але ВІН - БОГ і це зрозуміло).

 

Вот и я о том же, не грешить по жизни не умею, от того до святого как до Киева рачки.

 

Хіба Ісус не син Бога?

---------- Додано в 17:12 ---------- Попередній допис був написаний в 17:11 ----------

Смерті боятися не варта,як не варта боятися того,чого і так не уникнути,це ж абсурд.

 

Ісус - Бог, саме тому, що Він Син Божий, так само як дитина, яка народжується від людини є людина.

 

Не буду сперечатись і стверджувати,перечитаймо Біблію...

---------- Додано в 17:28 ---------- Попередній допис був написаний в 17:27 ----------

Скажіть де є те місце в Біблії,де сказано ,шо Ісус -Бог, я відшукаю....

 

1. Не так вже вона старо й виг4ядає.
2. Закони то сила.
А Сахаров рахував по іншому й створив свою атомну бомбу, котра.
3. Ставить?
Поставив.
4. Песимістична, одаче, притча. В чоловіка не було вибору, всерівно що він не робив би кінець його ділам один і той же - він загине...ну й попаде в шеол, як і всі (абсолютно всі люди) себто помре й припинить своє існування в будь-якому вигляді.
Ні, смерті боятись немає сенсу бо вона неминуча.
А пекла боятись безглуздо, оскільки його немає, немає ні вічних мук, ні безсмертної душі.
Все гріховне й смертне.
Скільки дано, людині прожити, стільки треба й прожити.

 

Рм.9:5, Кол.2:9, 2Сол.1:12, Тит.2:13, Євр.1:8, 2Пт.1:1, 1Ів.5:20. Також порівняйте Іс.6:1-4, із Ів.12:41-43.

 

Розкаятися в першу перед самим собою, щиро жалкувати про скоєні погані вчинки, думки чи слова, які ранили комусь душу. Щиро каєшся тоді, коли тобі такі колишні погані вчинки стають огидними, ти просто не можеж зрозуміти, як ти міг так чинити, коли сам собі даєш слово більше такого не робити і дійсно такого не робитимеш. Навіть не те що даєш собі слово - просто не зможеш більше ніколи так чинити. Просиш пробачення в людей, перед якими завинив. Ось що на мою думку є каяттям, а не перелічування своїх гріхів священнику, щоби наступного дня робити те ж саме.
Хоча дехто вважає: "Не згрішиш - не покаєшся, не покаєшся - не спасешся"

 

На те воно дано нам ,щоб ми спотикалися, падали, вставали і каялися, бо ми всі на землі грішники.Лише не робили б смертних гріхів... які гублять Душу. А так,хто без гріха... Не знаю таких.

 

1. Євреїв 1:8 тут БОГ ОТЕЦЬ називає СИНА БОГОМ. І взагалі, прочитайте собі цілий 1 розділ - цікавий.
2. Євангеліє від Івана 20:28 Хома називає ІСУСА БОГОМ, а ВІН каже:"Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!"
3. Ісаї 9:5 пророцтво про ІСУСА - хлоп’ятко, яке називають БОГОМ.

Пуґачева теж не старо виглядає.

Нєа, ставить. Коли хоче.

А БОГ воскрес. І ми теж воскреснемо.

А нашо то потрібно, перед собою? Просити в себе вибачення за те, що скривдив не себе?

Та, а як вони мертві, бо ви їх вбили, то що? На могилі просити, чи як?

Ви перелічували свої гріхи священику?

 

покаявшись і уявивши смерть не старою страшною,а молодою і привабливою де коса лише додаток до її сценічного костюма,тоді стає не так страшно.Тим більше вона просто на роботі,деколи вона ту косу відкладає і можливо тусує десь в якомусь клубі,а куди вона вас спровадить, від вас самих залежить,а в кого просити прощення-головне розкаятись і попросити.А до храму Божого треба ,схилити голову і зайти і не обовязково тільки за себе просити,можна і за когось,хто потребує,помолитись.

 

Ну так , Ви праві.
Спочатку потрібно зрозуміти і усвідомити Хто такий Бог, усвідомити яку жертву Він приніс за твій гріх. З цього справжнього усвідомлення витікає і справжнє покаяння перед Богом. Після цього страх перед смертю зникає, бо ти розумієш, що прийняв від Нього дар вічного життя, є безсмертним в Ісусі Христі ...

 

А я боюсь залишити свою донечку...
Боюсь того болю, якого завдала б своєю смертю своїм найближчим...
Боюсь, що не встигну зробити всього того, що ще так хотілося б встигнути зробити...
Тому, напевне і боюсь зараз померти.