Церква залишку (Церква Адвентистів Сьомого дня).

Як тут писав один прихильник: читайте уважно! послання адресовано євреям!

 

Ну і що? Євреї що не народ Божий? Чи тільки євреї народ Божий?

 

Божий.
Але ж послання до кого?

 

Тобто по-вашому, те що написано в "Посланні до Коринтян" стосується тільки коринтян, а те що в "Посланні до Римлян" тільки римлян?

 

Авжеж. Ми ЗМІЦНЮЄМО закон свою вірою, бо весь закон - в одному слові !!!(Гал. 5, 14). Бо "хто іншого любить - той виконав закона" Рим.13:8-10. І "ми не під законом, а під благодаттю " Римлян 6:14

Авжеж. Ісусове суботство - вічне життя, символом якого була старозавітня субота (4 євр. у контексті).

 

Де Біблія пише про Ісусове суботство? Де Біблія пише, що субота була символом чогось?

 

http://bibleist.ru/faq.php?q=001&p=012.html

 

Повністю не згодний з тим, що там написано.
Не доказано, що до Мойсея не святкували суботу.
Не доказано, що Біблія говорить про якесь інше Ісусове суботство, що є просто вигадкою.
Перекручується 4 Глава Євреям, де чітко сказано (7 вірш):
То ещё определяет некоторый день, "ныне", говоря чрез Давида, псоле столь долгого времени, как выше сказано: "ныне, когда услышите глас Его, не ожисточите сердец ваших".
Я розумію цю главу так. Покой - це майбутнє вічне життя з Христом. В цей покій входять віруючі. Але Бог, поклявся, що дехто не ввійде в Його покій. Це ті, хто не соблюдає суботу - непокірність. Тому Бог оприділяє "зараз" ще деякий день, ту ж саму старозавітню суботу. Іісус Навин не дав їм покій (цей покій буде у вічності). Тому для народа Божого зостається субота.

 

Тепер я починаю усвідомлювати, чому суботники не розуміють слів вап.Павла «Їжте ВСЕ, за сумління зовсім не турбуючись». Причини три:
1. Вони під сказаним розуміють цілком протилежне.
2. Вони у сказаному бачать те, чого там немає.
3. Вони не читають уважно дописи опонентів і не вникають у пояснення чи аргументи інших.
Я звичайно узагальнюю, але ви ці риси яскраво продемонстрували. Тому що я НІДЕ НЕ КАЗАЛА, ЩО ІСУС БУВ ПРООБРАЗОМ СУБОТИ. У пості № 42 я наводила свою цитату І ВЖЕ ВІДПОВІДАЛА НА ПИТАННЯ, ЯКЕ ВИ МЕНІ ВДРУГЕ ПОСТАВИЛИ !!! Я писала, що НЕ САМ ІСУС, а старозавітня субота (як і весь закон – Євр. 10:1) була прообразом (тінню Кол. 2:16-17).) майбутнього суботства (спочинку – вічного життя), яке приніс Ісус. (Євр. 4: 1-10). Ісус на хресті переміг смерть, забезпечивши вічне суботство у майбутньому воскресінні. Символіка (тінь), хоч і як майбутня перспектива, але вже ВИКОНАЛАСЬ, бо до Ісуса старий завіт не забезпечував спасіння. Хто це розуміє по-іншому, пильно вважаючи на дні - нехай читає по 10 разів на день Гал. 4:9-11. і може з часом «дожене», чому ап. Павло боявся за таких, і дорікав, що дармо коло них працював.

Для чого «оприділяти» те, що по-вашому не відмінялось ??? Я вірю, що ви розумієте так, як ви написали, хоча Писання так не пише, тому і ап. Павло дармо з такими працював.

«Бог спочив», але всемогутній Бог не втомлюється. Ця суботня символіка пов’язана із спочинком народу після єгипетського рабства (Повт. Закону 5:15) , на честь виходу євреїв з Єгипту (Левит 23: 32-44), - як прообраз майбутнього спочинку у Божому Царстві (Євр.4). Бо ви, Брацлаве, шукаєте в законі вічного життя, а він всього лиш свідчить про Ісуса. (Iв.5:39)

 

Я не казав, що по-моєму.

 

Я помилився в тому, що покой - це у вічності. Покій у Христі зараз. Але це не змінює мого посту. Але подумайте, що кажете ви. Там же написано в 4 вірші 4 глави, що це субота - сьомий день, а далі сказано, що це деякий день. А ви суботу називаєте покоєм. Якесь безглуздя. Для того, щоб війти в покій Бог оприділяє покій. Нісенітниця. Якщо я не правильно зрозумів вас на рахунок цього місцеписання, поясніть так, як це зробив я.

А думаєте так просто одразу вникнути у віровчення іншої церкви?! Знаєте Даяно, що мене розчарувало в вас - ви вважаєте, що не можете помилятися. Навіть не знаю чи є сенс спілкуватися з такими людьми.

 

Я не писала, що вважаю себе непомильною. Це ВИ називали суботників єдиною істинною релігією, і лише їх визнаючи за братів. А ви чекали тотожності поглядів? Зважаючи на те, що вас тут ніхто не підтримав, не знаю, чи є сенс вам спілкуватись взагалі. Бо дармо усі працюють коло вас.
А думаєте так просто одразу вникнути у віровченя апостолів? ап.Павло сто разів пояснював галатам одне і те ж, а вони і далі "вважали на дні" (Гал. 4:9-11).
(Євр.4 «… ще призначає Він деякий день, сьогодні, бо через Давида говорить по такім довгім часі..» ЩЕ призначає. Якби зберігалась старозавітня субота, то нашо ЩЕ призначати? І мова йде про «довгий час», а не день, як земні 24 год.
Бо якби старозавітня субота щось забезпечувала, то про ІНШИЙ день не говорилось би по цьому. Кажучи ІНШИЙ, - мова йде про ІНШЕ !!!
«Бо коли б Ісус Навин дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьому.»
Ви, Брацлаве, пильно вважаєте на дні і не хочете слухати поради Павла «Їжте все, за сумління зовсім не турбуючись». Я боюся, чи не дармо я все це пишу.

 

Чому це "довгий час"? Там сказано день, де це в Біблії день названий "довгим часом"? Такого пояснення в Біблії немає. Тому я відкидаю ваше пояснення цього місцеписання. І що за непослух написаний в 6 вірші на ваш погляд?
Про їжу поговоримо пізніше, коли я спитаю в пастора.

А ось тут сказано, що субота була дана, тому що Бог спочив в суботу і тому благословив і освятив цей день. «Помни день субботний, чтобы святить его. Шесть дней работай, и делай всякие дела твои; а день седьмой — Суббота Господу Богу твоему; не делай в оный никакого дела ни ты, ни сын твой, ни дочь твоя, ни раб твой, ни рабыня твоя, ни скот твой, ни пришелец, который в жилищах твоих. Ибо в шесть дней создал Господь небо и землю, море и все, что в них; а в день седьмой почил. Посему благословил Господь день субботний и освятил его» (Исход 20:8—11).
Тому субота дана була і як день спочинку Бога при створенні світу і тому що народ Божий - Ізраїль вийшов з Єгипту. А ви перше відкидаєте.

Якщо в даному випадку апостол говорить про суботу, то про які роки та місяці він пише в цьому ж місці?

 

Тому що про це написано в Біблії, а чому ви вирішили що святкували є незрозумілим.

Неемія 9:4. І святу Свою суботу Ти вказав їм, а заповіді, й устави та право наказав Ти їм через раба Свого Мойсея.

Рим.7:9-11 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив, а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть, бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.

 

Ви забули спитати в пастора, чи таке пояснення є.
1. «… ще призначає Він деякий день, сьогодні, бо через Давида говорить по такім довгім часі..» євр. 4:7
2. "Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!" 2 Петра 3:8.

А там все пояснено. У попередьому розділі йде мова про юдеїв, які чинили непослух і гнівили у пустелі 40 років Бога. Євангелія перше була звіщена юдеям, потім усім, які стали духовним Ізраїлем. За гріхи вони не потрапили до "спочинку". Бо хоч діла виконували, не поєдналося це з вірою. Юдеї відкинули Ісуса. Духовний Їзраїль не законом, а вірою увійде у "спочинок". Якщо юдеї за непослух не увійшли у "спочинок", то на відміну від старозавітньої суботи для християн призначається "ІНШИЙ ДЕНЬ ПО ДОВГІМ ЧАСІ". "Бо до ЙОГО відпочинку" (а не суботи) входимо ми, що ввірували:
"Отже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився. Бо Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів. Бо до Його відпочинку входимо ми, що ввірували, як Він провістив: Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони, хоч діла Його були вчинені від закладин світу. Бо колись про день сьомий сказав Він отак: І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї. А ще тут: До Мого відпочинку не ввійдуть вони! Коли ж залишається ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Євангелія була перше звіщена, не ввійшли за непослух, то ще призначає Він деякий день, сьогодні, бо через Давида говорить по такім довгім часі ".

Біблія не може протирічити сама собі, а Бог не може втомитись, щоб відпочивати. Символічність відпочинку Бога пояснено відпочинком юдеїв, що звільнились з рабства: " І будеш пам'ятати, що був ти рабом в єгипетському краї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раменом, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день." Повт. 5:15 (також Левит 23: 32-44). В той же час старозавітня субота (як і весь закон – Євр. 10:1) була прообразом (тінню Кол. 2:16-17).) майбутнього суботства (спочинку – вічного життя), яке приніс Ісус. (Євр. 4: 1-10).

Згідно з суботніми постановами юдеї святкували і суботу, і сьомий місяць і сьомий рік (Левит 25:3,4 Вих.23:10,11), тому ті, які не могли зрозуміти ап.Павла, пильно вважали і на дні, і на місяці, і на роки., що викликало його стурбованість.(Гал. 4:9-11).

Краще спитайте у ап.Павла. Він вже давно дав відповідь на це питання: "Їжте ВСЕ, за сумління зовсім не турбуючись".(Кор.10:25). (на випадок, коли пастор скаже, ніби мова йде ЛИШЕ про ідольську їжу,- відповідь у пості 80, бо вийде протиріччя (а протиріччя у Біблії не може бути), бо ідольських жертв не можна їсти лише з однієї причини,- щоб не ставати учасниками ідолопоклонства. У всіх решта випадках можна їсти ВСЕ !!!).А я думала, що ви живете своїм розумом, не посилаючись на авторитет людей і зважаєте лише на Боже Слово. В такому разі у мене до вас більше питань не буде. Бувайте здорові.

 

Вже третій раз ті ж самі слова, нічого нового я від вас майже не почув. Копіпейст. Пацюків ви теж будете їсти? Тисяча років немов один день, а далі покій закінчиться? До побачення. Мені треба ще багато в чому навчитися і тоді я повернусь. Адже в церкві я тільки рік.

В Бытие 2:3 сказано, что при творении Бог освятил день для покоя, и это - седьмой день. Очевидно, что это - суббота, потому что Бытие написал тот же Моисей, который позже в Исход 20:8-11 записывал заповедь о субботе, где говорится о том же самом событии, которое описано в Бытие 2:3. Какой день является субботой? Тот который стоит перед воскресеньем - Матфея 28:1. Большинство христиан сегодня празднуют воскресение в память о воскресении Христа. Значит суббота - это день перед воскресеньем. И эта суббота была дана Адаму. Поскольку все мы дети Адама, то суббота дана всем нам. Просто на время Моисея люди повсеместно отвернулись от Бога, и избрав народ Израильский Бог дал им те запоеди, которые нужны всему человечеству. Евреи должны были донести это до всех людей - евреи ничем не лучше остальных, просто они оказались верными Богу на тот момент. То, что о субботе знали до того, как на горе Синай Бог дал 10 заповедей, мы читаем в Исход 16:28-30. "И сказал Господь Моисею: долго ли будете вы уклоняться от соблюдения заповедей Моих и законов Моих? смотрите, Господь дал вам субботу, посему Он и дает в шестой день хлеба на два дня: оставайтесь каждый у себя [в доме своем], никто не выходи от места своего в седьмой день. И покоился народ в седьмой день." Заметьте, что Моисей говорит: "долго ли будете вы уклоняться от соблюдения заповедей Моих и законов Моих", из чего видно, что они уже давно знали эти заповеди и законы. Да, спустя некоторое время Бог дает скрижали с записанными 10 заповедями, но евреи их знали задолго до этого. Откуда? Не от Авраама ли? Библия об этом молчит, равно как молчит и о многих других вещах. Например, Авраам и Иаков знали о десятине (Быт 14:20; 28:22), но заповедь о десятине была дана евреям только в Левит 27:30 и дальше. Библия не говорит о времени, когда Бог научил Авраама о десятине. Библия не говорит о времени, когда Бог научил Адама приносить жертву, но его дети уже приносят жертвы в Бытие 4:4. Вот почему мы верим, что заповедь о субботе была известна от Адама до Моисея все время, только не было надобности упоминать о ней в библейских историях.
http://www.biblestudy.ru/qna/302133.shtml

 

“Бо шість днів творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив, тому поблагословив Господь день спокою і освятив його”.

Якщо в Україні першим днем тижня є понеділок, то сьомим – неділя. Це і є субота Господня, мовою гебру “шабат”, українською – “день спокою”. І в цей день християни відпочивають від усякої праці, і цей день присвячують Богові.

Як сказав Господь: “Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи, а тому то Син Людський Господь і суботі” (Мк. 2.27–28)"

Я думаю що ми повинні мати спокій в Христі. І це Він буквальне наше Освячення. А в Старому Завіті народ освячувався зовнішніми речами по плоті але не по духу. Коли б субота освятила кого небудь по духу то Христос не був би нашим Освяченням.

Якби Старий Завіт був таким добрим, то не було б потреби у Новому Завіті. Старий був лише тінню Нового, тому успіхів вам у навчанні.

 

Ну і перл Ви Видали
Не тінню - прообразом

 

... лиш з помилкою (день-як заповідь, робота - як гріх).

Олена не помилилась. У Біблії у такому значенні виступають слова "образ" ("того образ хрищення спасає нас..." (Огієнко)(1 Петра 3:21)
А також слово "тінь" - (образ) майбутнього.(Євр.10:1 Кол.2:17.) Просто переклади не завжди відповідають сучасній літературній мові.

 

Мені стало цікаво, а як саме тоді треба святкувати неділю?
Поки ви думаєте, я напишу про католицьку неділю. Це День присвячений не тільки Богу, а й родині. Людина, звільнена від важкої праці, якою заробляє собі на життя і харчування, йде на Літургію, молиться, слухає Боже слово. Разом з родиною проводить свій час в залежності від уподобань та можливостей, також то є день, коли можна і треба провідати тих, хто є самотній, хворий, покинутий. Найкраще християнське значення неділі віддзеркалює російська назва того дня ВОСКРЕСЕНИЕ. Це є святкування дня, в якому воскрес Христос наш Спаситель.
Якщо ваше розуміння святкування неділі сучасними християнами зводиться до гульок і пиятики, або ви такий трудоголік, що навіть у неділю не можете відірватись від заробляння грошей, то співчуваю. Будь-які крайнощі до добра не доводять.