церковне розлучення

Та зрозуміло, що для благословення, але й фіксування також, бо як би не було фіксування факту, то не стояло б питання розлучення.

 

Про поганина, нехристиянина тобто. У канонах Церкви пишуть неохрещений.

 

Зачепили тему....

 

ото точно. Пані напевно не помітили, що мені дали коротке і чітке пояснення.

 

А тема лише для вас і про вас?

 

Зато Бог влапає... а в Нього рука чіпка...

Куди жінка схоче, або куди сам ще здатний

 

його треба знати кожному християнинові назубок - це ж більша частина Біблії. взагалі оці канони №867, №798, №986 виглядають як Талмуд.
від іудеїв оте розбивання келішків, водження пари кругами в церкві й інше...
згідно їхнього ж закону жінка має повно прав в сім"ї, чоловік - менше й не сміє їй вказувати на якесь міфічне "місце".

де ж тут мир, коли через віру сім"я руйнується, та й сказано "не мир Я приніс, а ворожнечу..."

кожен сам свої висновки робить з фактів. а факти такі, що над головою українського подружжя тримають Корону Тори, Закон Моїсея, Закон Бога Єгови, закон в якому є вибраний нарід і є гої.
за тим законом, українське подружжя - гої.

Torah Crown - вони є різні й в неті повно, можна купити за пару тисяч баксів, - не треба пальці різати в лісі.

 

Взагалі-то це танцем називають.

Мавко, християнство деякі речі перебрало цілковито, а деякі переназвало по-своєму. Звичайно, з вашими теоріями конспірації та секретності то несумісне, але Католицька Церква говорить про вінці, як про символ тернового вінця, та й корони багато де використовують не такі, як царські за формою, а типу княжих, чи навіть барвінкові віночки.
Речі переймаються, але засвоюються інакше. Колись було так, стало овак.

 

ну не до всіх українок це можна застосовувати, бо дехто просто починає зловживати і як результат чоловік потрапляє у таке собі своєрідне "пекло" на нашій грішній землі.

 

Прошу пана, ви про що? В Україні матріярхат (не плутати з фемінізмом) віддавна й досі.

 

Зато як вдосконалиться. Стане чистим, наче дівоча сльоза.
І попри чистилище - прямо до раю. Чим не позитив

 

Так то воно так. Розлучитися може, але по Біблії виходити заміж не може більше.
Ой, складно воно все! Скільки через це людей поламали собі долі. В нашій церкві взагалі не дозволяли більше одружуватися, якщо чоловік (дружина) живі. Терпи, мовляв, а може він навернеться, покається і ти з ним помиришся. Ага! Терпи! Поки він нагуляється, наволочиться, а тоді присуне на старість назад, щоби ти його калісони смердячі прала. Нє, вже хай то буде гріхом, раз так думають, але я з таким не згідна ніколи!Вчинив перелюб - я вільна. І нехай мене люди судять, але я знаю, що перед Господом я не завинила в тому.

Мавко, перестаньте глумитися над християнством, юдейством і всім, що до того дотичне. Вам до душі язичнецтво, східні релігії, їхні ритуали, практики - наздоров"я! Бардак діло добровільне, як каже мій брат. Чогось ніхто Вас не критикує, ні того, що Ви сповідуєте. А Ви час від часу встряєте в християнські дискусії і намагаєтеся все висміяти і зробити всіх дурними. Воно Вам треба? Ну, гої ми, то й гої! Вам то що з того? Шкода нас? То й нам Вас шкода. Я вже то не раз говорила. Ніби й людина грамотна, а так диявол розум попутав...

 

А тепер дозволяють?

А якщо він присуне у чистих кальсонах і скаже: Жоно, віднині мені не пратимеш. Все робитиму сам. Ще й тобі переперу

Моя затята опонентка Liliyah Romanova намагається довести, же коли розлучаються двоє, то двоє і винні. Це спроба перекласти частку своєї провини на партнера. Коли подружжя розпадається, завжди є особа-ініціатор і постраждала особа (особи, якщо є діти). І на останній особі яка може бути провина? Та жодної.

Та най собі глумиться. Може кобіта тільки тої радості й має у житті. Співчувати їй треба.

 

Які ви мудрі. У всіх конфліктах винні двоє. Це є природа подружжя сама із себе. І природа конфліктів загалом.
Ну, не буває так, що тільки чоловік чи тільки жінка винні. Може, на комусь є більше вини, але загалом вина на обох.

Ну, наприклад. Хтось комусь сказав, що він осел, а друга особа не змовчала, а теж вилаялася. Спричинив конфлікт той, хто почав із осла, але винні й вибачатися повинні обоє: кожен за своє.

 

То всьо вигадки ксьондзів. Коли людина любит другу людину, того досить шоб Бог полюбив їх обидвох.

 

Бог любить кожного від того моменту, коли батьки ще не знають, що дитина зачата. Чи це щось значить?
Ваша фраза звучить досить дивно.

 

Не завжди. Далеко не завжди.
Хіба важко уявити собі ситуацію, коли чоловік скурвий син, а вона богу душу не винна, або навпаки.
Якщо й говорити про обопільну вину, -- то одного що винить, а іншого, що не може простити.

 

Опишіть. Подайте ситуацію. Але не уявну, таку, що ви знаєте.

Та не має значення, у чому саме вина обох. Має значення, що вона є.

 

Ну, допустимо, вона добра господиня, добра мати, добра дружина, а він пияк, гуляка і дебошир.

Є вина первородного гріху, вона на всіх. А є окремі гріховні вчинки, котрі не за всіма числяться.

 

Ну, допустимо. У мене в родині така ситуація була. Казав жінці "бери собі до шлюбу кого хочеш, а мені дай спокій". Який ваш сценарій далі?

Ет, демагогія... Ми не про це ж говоримо.