Ромку, ну як ви читаєте? НЕМА розлучення в Церкві. Є сепарація. Але якщо той, хто отримав сепарацію, одружиться в друге - то живе в блуді. Саме тому, що НЕМА розлучення в Церкві. Так люди люблять себе дурити. Просто сам факт того, що хтось узяв шлюб нічого не міняє. Можна мати диплом якихось наук, а так нічого й не навчитися. Не шлюб людей міняє, тільки люди свій шлюб будують. А вже що набудують... Тут тяжко. Але не треба винних шукати поза тими двома, що шлюб взяли. Винні якраз вони самі. Мої батьки теж чудово прожили багато років і не були в шлюбі, бо було заборонено тоді. Але як тільки Україна стала незалежною, вони пішли до церкви й узяли шлюб. Відтоді їхні відносини (на мій погляд, очевидно) тільки покращилися. То вона хіба для захожан "фіксує". Я би власне казала, що фіксує чи реєструє цивільний зв'язок держава у відповідних інституціях. Свідомі християни приходять по Боже благословення. У цьому й була ваша найбільша помилка, думаю. Господь каже любити своїх ближніх, а не міняти їх на свій лад. Люди є такими, якими їх створив і любить Господь. Вважати, що когось змінили це гордість, щонайменше. Бог людину не міняє насилу, а ви міняєте? Можна вплинути на людей, але змінити... І знаєте, як було сказано? Не мав би, якби тобі не було дано... Файно, але оскільки я на коректності маю пунктика, то впхаюся. Бог дає людині іншу людину, аби можна було навчитися чогось нового. Завжди можна вчитися одне від одного, чого сам раніше не вмів.
Мій знайомий каже: найкраще одружуватись у травні, я вже три рази одружувався в травні і кожен раз удачно.
ось й найвірніша відповідь на питання дискусії. а католицька церква тими ритуалами, символами та канонами тільки намагалася завжди втримати владу над людьми й право на своє існування, яке завжди було під питанням, - більш нічого. тому така криза в тій церкві тепер. P.S. тут присутні люди різних поколінь й різного життєвого досвіду, - не буду коментувати це - й так видно з того, кому карму забрала, кому додала (весела забавка) але справедливості ради додам - усіх життя навчить. особливо, - толерантності, виваженості та поваги до чужої думки . а це , може, стане в допомозі уникнути церковного розлучення . додам для тих, хто любить хизуватися своїми поверхневими знаннями справжньої віри й завченими напам"ять зовнішніми атрибутами й встановленими правилами: корона насправді не символ тернового вінка, бо це є навіть візуально зовсім різні предмети. є таке поняття "Корона Тори" (звідки ж воно буде знайоме католикам ) - воно має три значення. але кому це цікаво! краще з впевненим виглядом писати всякі фантазії.
а де її місце, Аксакале ? де вона має стояти , і тільки саме стояти ( чи може й полежати трошки ?) ? враховуючи знане “Тому залишить чоловік отця свого і матір свою і приліпиться до жінки своєї;" цікаво було б дізнатись, куди чоловік саме має приліпитись згідно Вашого переконання. бо або вони "будуть (два) одна плоть" й тоді в них одне місце, або це вже не Закон Божий. .
Скажу вам чесно. Без образ, звичайно. Отак нераз мавку почитаєш на релігійному гіляччі і думаєш... Боже, як то більша частина світу пару тисячоліть(!) так дала себе християнством дурити! Тисячі тисяч наймудріших вчених і філософів тисячі літ голови в дискусіях поклали, а тут ади одна дівчина все так геніально просто і розумно пояснює. І розумієш, що християнство виявляється насправді великий пшик і нашльопка. Господи, як людство помилялося і давало водити себе всі віки за ніс! Воно ж так просто і все зрозуміло, шо вони нам вішають два тисьонці літ?! Ріспект, мавко, заткнули за пояс акумульовані століттями віру, досвід і розум сотень поколінь! Піду мабуть собі сопілку і божка виріжу, капище в лісі поставлю.
Хоч все на світі вже мало місце...і було..але для кожної людини її життя - це ТІЛЬКИ її..і. готовими рецептами і настановами ...навіть від церкви...тут не відбутися... Лише Бог підказує..і потрібно це відчути і зрозуміти... Для кожного його біль...це ЙОГО. Його пережиття...це ЙОГО... І його рішення..це теж ЙОГО... На це теж Божа Воля. А вже потім буде видно,чи Бог благословив це..чи ні... ЗІ.Пробачте за сумбур..але як думалось..так і написав...
Мавко, та чого ви такої поганої думки про нас. Не всі ж поверхнево дивляться на всі ритуали. Воно ж навіть шлюб це ковенант (як воно його по-українськи) з Богом. Бо в старі часи як євреї укралади такий договір між собою то по-одну сторону ставала одна родина, а по-другу інша і бралось ягня, чи бика і його гострим ножем розрізали на половину і з нього виливалась кров обом сторонам під ноги. Це було дуже невеселе видовище але обидві родини можна сказати стояли в крові. Ну ось чому у католиків прийнято аби по-одну сторону в церкві сиділи гості молодого а по-іншу молодої. Це все відтіля іде. Це я так звичайно поверхнево, але можна покопатись і в деталях. Взагалі, якщо хтось справді цікавиться ритуалами то варто вчити або поцікавитись іудейством. Якщо має лежати, то тіко тихо, а так то може сі на шнурку валандати за чоловіком. Бо де ще їй єнче місце?
А шо там багато вогорити. Маємо Святу Євангелію: Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка, не створений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка. (1-е Кор. 11:8,9) Отже, нехай кожен зокрема із вас любить так свою дружину, як самого себе, а дружина нехай боїться свого чоловіка! (Ефесян 5:33 Все ж, гадаю, найважливішими є виділені слова
Гм... Ну, якщо у вас сиромудрості не применшилося, то й у мене навряд. Ну, звичайно. Я й забула, що ви знаєте усі таємниці, якими я не цікавлюся... Ой, мавко... Невже фрезія більше поезій не напостила? Адже ви саме через неї тут вписалися, захиснице ви наша. Не вперше ж уже... Ну-ну... Люблю вас читати, але коли починаєте влазити у розборки, то мудрість відти втікає... Вона з кожних розборок втікає, зрештою.
Олю, Ви забули ще одну причину для розлучення... І жінка, яка має чоловіка невіруючого а той згодний жити з нею - нехай не лишає його. Але якщо хоче невіруючий розлучитися, хай розлучиться, - не неволиться брат чи сестра в такім разі, бо ПОКЛИКАВ НАС БОГ ДО МИРУ. І Павла до Коринтян, 7: 13,15.
Мається на увазі нехристиянин: апостол Павло радить, як поступати тим, хто сам прийняв Христову віру, але має родину, і чоловік (ще) залишається в іншій вірі, оскільки в ті часи виникали питання, чи змушена, наприклад, жінка-християнка піти від чоловіка, який ще не прийняв її віру.