Целібат - для чого і чи призводить до збочень?

Відповідь: целібат...

А хто ходить на ті служби? Є монаші цекви, то там хай і правлять усе правило, а священик не мусить. Бо якщо він би працював у тому часі, то і його вірні в тому часі працюють.

От наприклад, у нас завтра Успення. То літургія буде ввечері, о 19, аби всі, хто хоче, могли прийти. А якби була о 9 чи 10 ранку, то священик служитиме її для павучків та мурашок.

 

Відповідь: целібат...

може й так, але один маленький нюанс. У Канаді маючи добру роботу - нема проблем міняти щороку меблі, або щочотири роки автО, в Україні, маючи добру роботу, можна мріяти про ходжену недорогу машину у кредит і костиюм раз на рік. А якщо ще й вихідні дні проводити на служінні і дЕякі будні дні на похоронах, то воно вже трохи по-іншому дивиться і сімя стає, повірте, обділеною. Хоча... Ви, Ліля - молоді, а молоді - максималісти.(жарт)

 

Відповідь: целібат...

Миху, а давайте без стереотипів.
Ви в Канаді не жили. Думаєте, певно, що то Америка. Але то дві різні країни. Ніхто тут так часто нічого не міняє. Крім того, все так обставлено, що із зарплати мало що на руках лишається по всіх виплатах.

 

Відповідь: целібат...

У церкві Пресвятої Богородиці, повірте, ходять і в будний день. (чоловік 40-50, не менше)

 

Відповідь: целібат...

Ліля, без всяких стереотипів. У мене брат працює на штреці. Третя особа на Львівській залізниці. Отримує 400-500 USD чистими. Хороша, престижна робота. Правда, якби він був би священником одночасно, то не встигав би однозначно: наради, селекторні, виклики, в тому числі і в неділю. Дружина - інж. в укртелекомі - 120. Двоє дітей, школярів... Мені інколи його шкода...

 

Відповідь: целібат...

Пупере, та то все старші люди, бабці в основному.
Цербери нашої церкви. :D:D:D

 

Відповідь: целібат...

прихожани

 

Відповідь: целібат...

бабці - теж люди.

Але то далеко не бабці. Дали на службу за здоровя і прийшли родичі, чи за померших - прийшла родина, а замовляють службу багато.

 

Відповідь: целібат...

Тут теж дають, але не приходять, бо працюють. Зрештою, нема такої прив"язаності, аби почути, що назвали ім"я, за яке заплатив.

 

Відповідь: целібат...

з кого сміємося?

 

Відповідь: целібат...

Пупере, хто от зараз говорить Вашими устами?

 

Відповідь: целібат...

я думаю, що коли даю за здоровя, то добре б самому прийняти участь у літургії, бо ми не купуємо здоровя, а вимолюємо.

 

Відповідь: целібат...

Не з кого, миху, а з чого. Ті бабці у церкві пильнують, хто як клякає, хто як хреститься, хто як вбраний, як сидить. Коли щось не так, відразу прийдуть і "висповідають". Якби саму так колись не відкинуло, то би не говорила про це. А вони тим постійно займаються. І багато моїх знайомих новонавернених через таких бабусь у деякі церкви взагалі не зазирають навіть.
Колись була теж свідком, як дитина, років 12, зайшла з коліжанкою до церкви. Намагалася перехреститися, але видно, що не знала як. Зірвалася тут одна бабенція, як перехрестила бідну дитину, взявши її руку в свою, мала розплакалася і геть із церкви. А бабенція самовдоволено всілася на лавку.

 

Відповідь: целібат...

а взаємодіяти вони не пробували?

 

Відповідь: целібат...

Я теж таких знаю. З ними навіть поговорити нормально не можна.
А сім"ї з такого часто проблемні виходять. Дуже навіть.
Має бути здорова ситуація, а не нездорова чи напівздорова.

 

Відповідь: целібат...

Є різні бабці і дідусі.

 

Відповідь: целібат...

А чому би не зробити так: семінарист сам вирішує коли йому освячуватися, невже закінчення семінаріїї повинно закінчитися освяченням, а якщо чоловік ще не готовий стати священником? Або потрібен час, щоб вирішити - одружуватися, чи ні?