Целібат - для чого і чи призводить до збочень?

Відповідь: целібат...

Пупере, почитайте послання до Корінтян, там все сказано на Ваші "чому".

 

Відповідь: целібат...

Та ну, неприродньо це, неодруженим бути з примусу.
Павло так писав, бо думав, що скоро буде друге пришестя. Не нині, то завтра.
А взагалі я вже писала, що про нього думаю (спихайте на фемінізм), що його не надто поважаю, бо імхо то був просто слабкодухий женоненависник, типу деяких, яких можемо тут на форумі почитати.

 

Відповідь: целібат...

Зрештою, в УГКЦ вибір теж храмає. Нормальним би було, якби одружувалися незалежно від свячень. Тобто якби дозволили одружуватися саме священикам, а не випускати голодних семінаристів на кілька місяців на пошуки жінки. Головне встигнути до свячень. А потім розлучення, чи жінка помре і той священик тоді дійсно лише й може, що сім"єю займатися, бо на його голові діти лишилися, а він вдруге одружитися не може. Теж мені вибір!
Є церкви, де з одруження і священства великої цаци не роблять, що властиво правильно. В Україні ставлення до священиків ненормальне. Вони там мало не святими вважаються.

Для мене особисто зробити вибір було дуже важко саме через нездорове ставлення людей до того всього.

 

Відповідь: целібат...

Та нема там примусу. Якщо людина йде у монахи, то знає куди вона йде і які труднощі будуть, так само що до того, коли людина хоче бути єпископом. Жонатий чоловік мусить турбуватися про жінку, про сім"ю і як би хто мені тут не говорив - мусить ділити час, сили, старання з служінням між Церквою та сім"єю.
Тоді виникає питання: як краще? У посланні до Корінтян все написано.
А критикувати апостала Павла... не беруся.

 

Відповідь: целібат...

Церквів є багато - це Ви добре сказали.....
О, Ліля, знали би Ви яке різне говорять про священників. І як часто несправедливо і часто справедливо. То є відношення просто до людини. У Канаді можна верх ногами ходити можна - ніхто уваги не зверне, а у нас всім цікаво в рот сусіду заглянути.

 

Відповідь: целібат...

Саґвасєн! :D

 

Відповідь: целібат...

Нема-нема, лиш папір підписують, коли до семінарії вступають, що не одружаться. І потім мучаться на 5 курсі, бо не можуть уявити життя без сім"ї і дітей.

Я вважаю, що то неправильно. І впевнена, що це зміниться, бо є багато проблем через то.

По-вашому, церква - то робота, я так розумію? Ет, що тут говорити, коли у вас ідеалізовані судження. У мене більш приземлені.

Знаю і що говорять. І деякі факти знаю. І не лише деякі...

 

Відповідь: целібат...

Якщо не правильно, то змінеться, а якщо зміниться, то буду теж "ЗА".
Отакий я послушний.:no:

 

Відповідь: целібат...

Та де ж ви послушний, коли говорите суто з точки зору римо-католицької церкви, а є ще 21 східня католицька церква, де більшість - одружене священство. То лиш у римо-католиків монахи правила продиктували.

 

Відповідь: целібат...

ну чому, Ліля, ідеалізовані?
от є священник, одружений. Має декілька служб напротязі тижня, а значить на роботу піти немає можливості. Зарплата священнослужителя невисока, а якщо ще десь у селі, де прихід невеликий. (Я тут не говорю про тих, хто за рахунок каси намагається жити - це окремо) А тут пішли діти і не одне, а допустимо троє... А згадайте, що священникам пенсію не платять... В селі жружині знайти роботе нелегко. Все це сильно давить, повірте...

 

Відповідь: целібат...

Я вже писав, що за жонатих священників, але не єпископів - послушний грекокатолик.

 

Відповідь: целібат...

ну як що?
те, що Ви не можете забезпечити сім"ю. Вас би не давило?

 

Відповідь: целібат...

У мене на те погляди інші. Священик має мати нормальну роботу, тоді в церкві буде більш щирий і відданіший, а так - рутинна робота. І суцільні конвеєри. Аби лиш грошей побільше. І одружений, чи ні - значення невелике. Мені подобається, як це тут є. Кожен працює на якійсь іншій роботі, а церква - то хобі. І тим воно цінніше, що у хобі вкладаєш усе серце. І проповіді усі - розплакатися можна від радості (хоч не завжди). І ті священики живі. І церкву люблять, бо то не є їх робота, то їхня оаза. І церква та вірні доглянуті, незапущені.

 

Відповідь: целібат...

Сумна правда. Знаю таких семінаристів, які одружувалися з першою-ліпшою, щоби до свячень встигнути. По закінченні семінарії буквально кидалися на всіх дівчат, щоби якнайшвидше одружитися... Щастя від такої сім"ї мало.

 

Відповідь: целібат...

Один варіянт я вже описала. Інший: а чому саме чоловік має сім"ю забезпечувати? Адже жінка може допомогти чоловікові, чи ні?