Целібат - для чого і чи призводить до збочень?

Інше питання: а в якому віці Христа обрізали і чому?

 

Мабуть, сюди...

http://www.ksiezapedofile.info/bbcfilm1.html

Фільм BBC про педофілію в Католицькій Церкві. Англійською та польською.

 

Вітаю, Пупере.
Ще 25 вересня пані Liliyah Romanova запитувала: "А в якому віці Христа обрізали і чому?"
Відповідь буде?

 

Пупере, не пересмикуй. Відповідь на що? На набір слів???
Я тебе прошу.

 

Тоді нащо питати чи відповідь буде, якщо нема на що відповідати?

У християнстві є багато паралелей до жидівських традицій.
Хрещення - приєднання до християнської спільноти.
Ніде не сказано, що не можна хрестити дітей. Ніде не сказано, що хреститися треба лише у дорослому віці. Христос не міг проповідувати до того, як мав 30 років. Яким чином він би мав охреститися раніше? Яким чином мав би показати, що хрещення дітей не є нічим поганим? У діяннях сказано, що хрестилися цілими "хатами". Чому виключаєш, що саме дітей не хрестили тоді? Дитина хіба не є найдорожчим для батьків? Невже би вони не приєднали дитину до своєї радості??? Дуже і дуже сумніваюся. А те, що не наголосили на тому, то це тому, що не було таких поділів, як зараз. Багато питань тоді не піднімалося, бо відповіді були очевидними.

А твоє постійне наголошування на фінансову сторону просто смішне. Особливо тому, що це твій єдиний аргумент на всі проблеми. Інших нема?

 

Заява смілива, але не обгрунтована.

А як дитина стане християнином, якщо її не прилучати, не навчати?
Хтось же мав Пупера народити, прилучити до материнської груді, в садочок відпровадити, потім у школу... Одним словом - вивести в люди, в доросле життя.
Сама по собі, без належного виховання, дитина не стане шановною людиною в суспільстві. Так само відбувається і в релігійному вихованні.

Сам факт хрещення не забирає в людини свободи вибору. Хрещення нищить первородний гріх, а релігійне виховання у родині надає інформацію для осмислення свого життєвого вибору.
Коли дитина виросте, може відмовитися від християнства.
Ніхто під автоматом не змушує ходити до церкви, баблоси класти на тацу.

Чому невідомо? Закон про целібат Католицька Церква виводить зі слів Ісуса:
23 А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде.
37 Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.
36 І: вороги чоловікові домашні його!

А також з Апостольської традиції:
27 Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що ж нам буде за це?
28 А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих.
29 І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатократно одержить і успадкує вічне життя.

 

Ще більшої дурниці не читала. А ви впевнені, що то саме така інтерпретація? Цікаво, чому ж усі (за винятком лише кількох) апостоли були одружені? Чому своїх дружин геть не послали, якщо Христос ТАК сказав? Мабуть, тому, що монастирів ще не було, не мали куди "сплавити" той тягар.

Ще розумію, якби Павла зацитували, бо в нього прямо сказано. Правда, там і щодо жінок те саме сказано. Вочевидь, незаміжні жінки теж мають бути священиками, ну, раз незаміжні.

Дякую, посміялася.

І водночас їй легко буде повернутися.
Я вже казала, що ми за дітей все вирішуємо: садочок, школа, одяг, що їсть, що п'є, університет, навіть у вибір майбутньої половини втручаємося... Чому не можна й тут мати таку ж позицію, як у всьому? Принаймні, поки не виросте. А далі вже дати волю.
От лиш сподіваюся, що Божа Благодать - через Причастя, щоденну сімейну молитву, читання СП, якнайчастіше перебування в церкві - буде діяти, і в майбутньому, навіть якщо він впереживатиме кризу (поки Бог не дасть йому віру) Благодать буде чувати над ним і його життям у всьому.

 

А що каже псалом про народження у гріхах?

 

Книгу Левітів хіба що.
А от міфи я не казала, що не люблю. Навіть дуже люблю. Там не "іноскозання", а запозичення. Перероблені під монотеїзм. Що в тім такого?

А ти цікаво втік від питання. Ну, то і я на твої не відповідатиму.

 

Ну, якщо слова Христові є дурницею, то що тоді робимо в Його Церкві?

Абсолютно переконаний.

До початку Благовісті хтось встиг одружитися, хтось - ні.

Як це не послали? Прошу читати ще раз, особливо виокремлене червоним:
27 Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом;
Усе - це і означає усе. Напевно апостоли, спілкуючись безпосередньо з Ісусом, таки краще розуміли Його вказівки, аніж пізніші інтерпретатори.

От куди їх "сплавили" вказівок в Євангелії нема, але що "сплавили" - то однозначно.

Боже сохрани. Нам на парохіях і попадей достатньо з головою. Керуют, як хотят.

 

Ви не перекручуйте. Дурницею є ваша інтерпретація тих слів. Шкода, що Хричтос сам не може пояснити, що мав на увазі. Приходить всяке і тлумачить на свій лад. А потім дивуються, що секти з'являються, відступники всілякі, типу лефевристів і т.п. Всі мудріші, у всіх правда. Чомусь тільки про гордість та непослух замовчують. А що? Перекрутили ще пару Христових слів на свій лад і вже мудрі, а головне чистенькі та правдиві. З такою правдою....

Я так розумію, що крім цього уривку ви більше нічого не читали. А про життя самих апостолів ніде не писало, тільки в цьому уривку?

Та якби ж то. На парохіях керують церковні баби. Ну, таке в мене враження від тих парохій, які відвідували.
Я от Богові дякую, що ми на парохії ніколи не були. Мені вистачало окремих осіб із моєї парафії, які мене та мою маму дурнуватими ідеями переслідували.

Ставлю вам мінус. Це вам гарантує кілька плюсів від форумлян.

 

Я нічого не перекручую і не інтерпретую. Я читаю дослівно слова Ісуса.

Він ще прийде і все пояснить.

Це злість вихлюпнулася, чи духовне виховання врешті проявилося?

Крім набору слів - жодного аргументу. Точно - жіноча злість.

Неправильне розуміння. Доводилося читати трохи більше. Зокрема звіти уповноважених із обласних відділів у справах релігій при КДБ СРСР. У тих звітах фахово висвітлена шкідницька роль попівства (попадей зокрема) в УГКЦ. Строчили доноси, тільки встигай підшивати до справи.

Та мене більше цікавить, що Господь поставить, а не модератор.
А взагалі було б доречніше не емоціїї вихлюпувати, а знайти в Євангелії такі рекомендації Спасителя:
Візьми свій хрест, свою дружину, своїх дітей і йди за Мною.
Якщо такі слова є, я зміню свою точку зору. Якщо ж нема, то вибачейте: тоді так зване одружене священство - це самодіяльність у Христовій Церкві.
Іще повім велику дивину: Христос бачив своє священство таким, яким був Йоан Хреститель. Тобто, св. Йоан Хреститель - це зразок новозавітнього священства. Подобається це комусь, чи не подобається, це вже інша арія.

 

Між словами Христа, а вашими фантазіями нічого спільного не знайшла.
Ці слова богослови пояснюють зовсім інакше. А те, що вам там щось інше привиділося, то це не моя справа. Вам за те відповідати.

Та він уже серед нас. Давно! Хотіли би люди слухати. У кожного своя правда.

Це у вас самокритичність проявилася. Я не про вас писала.

Мої аргументи для вас і так аргументами не будуть. Ваше ставлення я вже відчула. Тому щось доказувати вам навіть не думаю починати. Відкривайте отців та богословів і читайте коментарі до конкретних стихів. Якщо ви подаєте коментарі богословів, то підпишіть їх відповідним автором. А ні - ваші інтепретації висмоктані з пальця імхо.

Православні попи й досі строчать... І що з того? Паршивих овець хіба мало?
Завжди були, і завжди будуть.

Не надто помітно.

Питання тоді таке. Чи такі слова стосувалися лише ксьондзів? Чи вони стосувалися КОЖНОГО християнина?
Чи слова про те, хто кого більше полюбить, той недостойний, не стосувалися КОЖНОГО християнина?
А про царське священство КОЖНОГО християнина, що думаєте?

Я у ваших дописах вашого розуму не бачу, вибачте. Я бачу пропаганду а-ля ковпаківці та підгорецькі отчі. Розкольники мені байдужі. Звиняйте. Їхній вибір - за ким вони йдуть і чию правду сповідують.

 

Щодо целібату. Однозначно Біблія відповіді не дасть.
От до прикладу 1-ше послання до коринтян у 7-ому розділі чітко каже:
Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.

І кілька рядків цьому "заперечує". Нема однозначності. Кожна точка зору знайде підтвердження своєї думки у Біблії. Відповідно, жодна не є остаточною.

Ну, і ще раз про дружин, яких буцімто відпустили апостоли. Чи ж не каже Ісус, що не можна відпускати жінки, бо це гріх?

Думаю, знаєте, звідки цитата.