Цей день в історії

21 жовтня - на Західній Україні вночі розпочалась масова депортація населення до Сибіру

21 жовтня 1947 року на Західній Україні вночі розпочалась масова депортація населення до Сибіру, де їх використовували на каторжних роботах у копальнях та колгоспах. Сотні дітей та немічних померли під час транспортування. В ході операції «Запад» протягом декількох днів насильно вивезено 150 тис. людей (за даними українського підпілля).

Листівка УПА. Вивіз на Сибір у 1947-му. З альбому Ніла Хасевича «Графіка в бункерах УПА», 1952.

Аби знищити соціальну базу українського підпілля в регіоні, радянська влада здійснювала депортації місцевого населення. У відповідності до постанови Ради міністрів СРСР від 10 вересня 1947-го «Про виселення із західних областей УРСР членів родин оунівців» підготовлено 50 ешелонів, у яких мали б вивезти 25 тисяч сімей повстанців.

Озброєні бійці з Держбезпеки оточували села і за списками, після обшуку, у вантажівках відправляли людей на залізничні станції. Для збору речей передбачалося дві години, однак під час акції цього не дотримувались. Підпілля попереджало про заплановану акцію шляхом поширення листівок «Ховайтеся, вас будуть виселяти».

Людей вивозили грузовим транспортом, оскільки випав сніг і машини застрягали. Шлях спецзагонам прокладала бронетехніка. Про перебіг операції кожні шість годин доповідали міністру держбезпеки та міністру внутрішніх справ.

За час проведення операції «Запад», яка завершилася 26 жовтня 1947-го, за офіційними даними МДБ із західних областей України було депортовано понад 77 тис. людей (понад 26 тис. сімей).

УІНП

 

Знищення Батурина московськими військами, або Батуринська трагедія, або «Різанина в Батурині»

— каральні дії московськихвійськ із захоплення і знищення столиці гетьмана Мазепи Батурина і його мешканців, що були проведені 2 листопада 1708 року. В ході цих дій були вирізані всі мешканці міста, незалежно від віку і статі. За різними оцінками загинуло від 11 до 15 тисяч батуринців. В історію України ці події увійшли під назвою «Різанина в Батурині». Саме місто було пограбоване, в тому числі і православні храми, а потім, за наказом Меншикова, було спалене, а церкви знищені.

Тогочасні газети так описували події у Батурині — «Страшна різанина», «Вся Україна в крові», «Жінки і діти на вістріях шабель». Такими назвами виходили провідні газети Франції — «Gazette de France», «Paris Gazette», «Lettres Historique», «Mercure historique», «Clef du Cabinet». Вони писали, що «страшний цар жадібний до крові в Україні… Всі мешканці Батурина, незважаючи на вік і стать, вирізані, як наказують нелюдські звичаї московитів»; «Вся Україна купається в крові. Меншиков показує жахи московського варварства»

 

Віктор Шкуратюк

Вчора о 09:44 ·

 

14 грудня 1918 року, втративши підтримку як російських монархічних кіл та українських політичних партій, так і австро-німецьких союзників, гетьман України Павло Скоропадський зрікся влади, передав її своєму уряду, а той у свою чергу передав повноваження Директорії на чолі з Володимиром Винниченком.
САМОСТІЙНИК ЧИ ФЕДЕРАЛІСТ?
Правда про Гетьмана Павла Скоропадського
Самостійник чи федераліст? Правда про Гетьмана Павла Скоропадського — Вікіджерела
А тут спогади П.скоропадського
http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/downloads/skoropadsky-spogady.pdf

 

Сьогодні 78 років від дня народження Миколи Оляліна
Народний артист України (1979), лауреат Республіканської премії ім. М. Островського(1973).

 

7 серпня цього року виповнюється 200 років із дня народження Пантелеймона Куліша – одного з чільних представників українського національного відродження ХІХ століття. Можна навіть сказати: одного з творців модерної української нації.
Україна vs Росія. Пантелеймон Куліш керувався тим, що саме мова є основою української нації

 

"... вся земля збирається у затишному закуткові жіночої душі. М.Підгірянка споріднюється з П.Тичиною з тою різницею, що ритми поетеси мають в собі якусь жіночу хрупкість і легкість". (Євген Маланюк про поезію М.Підгірянки)

29 березня 1881р народилася відома галицька українська поетеса та освітянка.Марі́йка Підгіря́нка (Марія Омелянівна Ленерт, в шлюбі — Домбровська) , Померла 20 травня 1963 р, похована у Львові на Личаківському цвинтарі) —

Марійка Підгірянка. Opera Selecta

НА ЧУЖИНІ

День розсвітає і минає,
Мов немає
Кружевом чорним тьма кружляє,
День спиває.

Мов сова, сіра мряка сіла,
День згасила,
Пухнасті крила розпустила,
Все закрила;

Мов заслонила за горою
Все собою:
Мій край коханий, долю мою,
Любов мою.

Мій край чудовий, гори горді,
Річки сині.
І я мов човен на розводді,
на крижині;

І я мов човен, що без керми,
без весельця,
Туга доходить до дна серця,
До дна серця…


1916


ВЕСНЯНИЙ РАНОК

Ніч до краю добігає,
І місяця сяйво блідне,
Дрібна зірка допрядає
Своє прядиво послідне
і вже гасне.

Над Бескидом, над верхами
Бліде небо рожевіє,
Біла хмарка берегами
Рубці рубить, золотіє,
В сяйво ясне.

Сонце день розповиває,
Загоряєсь кожна гілка,
Ліс прокинувся, співає,
А вівчарика сопілка
Десь щебече.

Ранній вітер збив крильцями,
Почав срібні роси трясти,
Веселкові дуги класти,
Шум метати над кущами
У ліщину.

Розігрався ярий ранок,
Розсміявся, розспівався,
Метеликів скликає в танок,
Квіточками заквітчався,
Йде в гостину.
1928

ХВИЛЯ
Хвиля мінлива,
Як доля —
В сонці зваблива,
Як доля —
В холодах темна
Як доля —
В плесах таємна
Як доля —
На вирах рвуча
Як доля —
І неминуча
Як доля.

1938


ОСІННІ ДНІ

Які прозорі далі
В осінні дні ясні!
Які яскраві далії,
І роси як кришталі,
І сяйва як у сні.

Та хмарки в’ються мутно,
І пташечки не чуть;
Без пташечки так смутно…
І тільки ледь-ледь чутно
В’ялі листки падуть.

І тільки десь з віддалі
Доходить лісу шум;
А попри айстри й далії
Осінні линуть жалі,
Осінній бродить сум.

12.10.1958 Рудно


МОЯ МАМА

Снилось мені ясне сонце, що в хаті світило -
а то лиш так моя мама дивилася мило.

Приснивсь мені легкий вітрик, що пестив колосся -
а то мені моя мама гладила волосся.

Снилась мені ягідочка, як мед солоденька -
а то мене цілувала мама дорогенька.

Снились мені ангелики, що в рай мене несли -
а то мене мами ручки до серця притисли.

 

Чорнобиль - 26.04.1986 - сумна сторінка нашої історії.

 

А ще в цей день я отримав повістку в армію. понад 36 років тому.

 

Сьогодні, 10 травня 2022 року, о 17:00 за київським часом на 89 році життя, після тривалої хвороби пішов з життя Леонід Макарович Кравчук, перший президент Незалежної України у 1991-1994 роках.
Леонід Кравчук народився у селі Великий Житин на Рівненщині.

 

От і не стало аксакала незалежної України. Щось він робив правильно, в чомусь помилявся...Та майже всі президенти дещо помилялись стосовно Росії.
Хто більше, хто менше. Але хай спить спокійно.Його земний шлях закінчився.

 

Він був першим.
Хай спить спокійно.

 

Сьогодні оцьому дідусю виповнилося б 100 років...

 

Oleg Shelestyuk
21 год ·
вересня року – нападом на Польщу в Другу світову війну на боці нацистського Третього Райху вступив Радянський Союз.
Відповідно домовленостям із Гітлером, на територію Польської держави зі сходу увійшли радянські війська (так званий «визвольний похід у Західній Україні та Західній Білорусії»), порушивши договір 1932-го про ненапад.

Того ж дня ними були зайняті Тернопіль та Рівне, наступного – Коломия, Станіславів (Івано-Франківськ) та Луцьк.

З перших днів вересня в СРСР проводилась прихована мобілізація, для прикриття якої 7 вересня розпочалися «Великі навчальні збори». Війська таємно концентрувалися поблизу кордонів. 14 вересня радянське керівництво поінформувало Німеччину про готовність Червоної армії до початку військових дій. На що наступного дня отримало вітальну телеграму з Берліну.

Армія вторгнення налічувала понад 600 тисяч військових, 4700 танків, 3300 літаків.
Наступ розпочався 17 вересня о 5:00.
Військові дії відбувалися у повній співпраці Вермахту і Червоної армії. Агресори обмінювалися інформацією про дислокацію польського війська на Прикарпатті та планували спільні операції для його знищення. Неодноразово полякам доводилося водночас відбивати удари з обох фронтів.

До 20 вересня Львів був оточений нацистами, а 22 – до міста підійшли підрозділи Червоної армії.
22 вересня 1939 р. відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад Вермахту (19-й корпус генерала Г. Гудеріана) та Червоної армії (5-й корпус генерала В. Чушкова) у Бресті.
24 вересня радянські й німецькі війська здійснили спільну операцію з оточення польських з’єднань під Замостям.
28 вересня впала Варшава. Територіальний поділ Польщі між СРСР і Німеччиною був завершений 28 вересня 1939 р. підписанням договору про дружбу і кордон.

На фото: нацистський генерал Гайнц Вільгельм Гудеріан та радянський комбриг Семен Кривошеїн приймають спільний радянсько-німецький військовий парад у Бресті. 22 вересня 1939.

 

18 років тому пішов з життя один з батьків нашої нації...

Коли у мене на могилі
Чудесний виросте будяк,
Хотів би я, щоб друзі милі
Про мене згадували так:
— Ти пам’ятаєш Глазового?
Невже забув? Це ж той Павло,
Який життя прожив для того,
Щоб людям весело було.