Цей день в історії

А я його видів 26 років тому. Строкову проходив в ГСВГ (группа советских войск в Германии). В учебці був біля Потсдаму з боку Західного Берліну. З полігону (а він був трохи на висотках) дуже добре було видно стіну, до якої було км зо 3.

 

Сьогодні - День української писемності та мови

Як довго ждали ми своєї волі слова,
І ось воно співа, бринить...
Бринить, співає наша мова,
Чарує, тішить і п’янить.

Як довго ждали ми... Уклін чолом народу,
Що рідну мову нам зберіг,
Зберіг в таку страшну негоду,
Коли він сам стоять не міг. ​

 

21 листопада українці святкуватимуть День Гідності та Свободи

Президент підписав укази про відзначення щорічно 21 листопада Дня Гідності та Свободи,
22 січня – Дня Соборності України.

 

Рік тому у Януковича був "нормальний настрій"



BBC пригадує 28.11.2013 http://bbc.in/1xYw3C8

 

Не згадуйте чорта....

 

Рік тому в Україні почався "ленінопад":




504 впали, але ще 1700 стоять.

http://bbc.in/1BtKAZ1

 

11 грудня 2014 | 11:54
Сьогодні свій день народження святкує російський музикант і друг України - Андрій Макаревич. Вітання іменинник почав приймати в Німеччині. У середу пізно ввечері, в музеї Берлінського муру, Макаревича нагородили медаллю з нагоди - Дня прав людини. За чесність, гідність, мужність протистояти системі.
http://podrobnosti.ua/video/society/2014/12/11/1006940.html
http://www.youtube.com/watch?v=y9wFY8dtc3s

 

17 січня 1805 р. - у Харкові відкрито перший у східній Україні університет.

Харківський національний університет вважається одним із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В.Н.Каразіна, згідно із грамотою Олександра І.

Урочисте відкриття університету відбулося 17 (29) січня 1805 року. Історія Харківського національного університету є невід’ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З Харківським університетом пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як П.П.Гулак-Артемовський, О.М.Ляпунов, М.І.Костомаров, М.П.Барабашов, М.М.Бекетов, Д.І.Багалій, А.М.Краснов, М.В.Остроградський, В.А.Стеклов, О.О.Потебня, О.В.Погорєлов та багато-багато інших.

Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії – біолог І.Мечников, економіст С.Кузнець, фізик Л.Ландау.

Почесними членами та почесними докторами університету в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури різних країн: І.В.Гете і О.Гумбольдта, Івана Франка і Лева Толстого, П.П.Семенова-Тян-Шанського та інших. Серед почесних докторів університету – перший президент України М.С. Грушевський.

 

Це про боввани лєніну.


Початок 2015 року :

1. 2 січня — Красні Окни, Одеська область. Повалено.[436].
2. 5 січня — Башилівка, Близнюківський район, Харківська область. Повалено[437].
3. 5 січня — Мирне, Донецька область. Повалено[438].
4. 6 січня — смт Корнин, Житомирська область. Повалено[439].
5. 13 січня — у Херсоні за дорученням міського голови Володимира Миколаєнка, зробленим під тиском радикально налаштованої громадськості, в Гімназичному сквері зі стели зняли барельєф Леніна і напис «Іскра»[440].
6. 15 січня — Затока, Одеська область[441]
7. 19 січня — Тарасівка, Миколаївська область[442].
8. 19 січня — Софіївка, Миколаївська область[443].
9. 23 січня — Новий Буг, Миколаївська область. Повалено невідомими вночі [444].

Трішки в"яло, але, добре й так

 

29 січня 1918 - бій більшовицьких військ генерала Михайла Муравйова із загонами УНР у полі біля залізничної станції Крути (Чернігівщина, за 130 км від Києва).
4-тисячній російській армії протистояло близько 600 українських вояків, із яких понад три сотні - національно свідомі київські студенти Й гімназисти. Бій набув в історії особливого значення завдяки героїзму української молоді, яка виконала наказ і захистила підступи до Києва, стримавши ворога протягом доби.
Червоні втратили близько 300 бійців. Оборонці надвечір почали відступ у напрямку Києва, аби не потрапити в оточення. Командир студентської сотні сотник Омельченко вирішив спочатку багнетною атакою відбити ворога, а вже потім відходити. Атака виявилася невдалою, адже юнакам протистояли професійні вояки. Сотня зазнала втрат, загинув і сам Омельченко, однак допомога молодого резерву не дала більшовикам оточити та знищити студентів. Забравши вбитих і поранених, українське військо відходило до ешелону. Росіяни не змогли продовжувати наступ на Київ того дня - через суттєві втрати й розібрану залізницю.
Коли близько 17-ї години зібралися всі українські підрозділи, виявилося, що не вистачає однієї чоти студентів, яка стояла найближче до станції: у сум'ятті бою в полон потрапив розвідувальний взвод (близько 30 осіб). Відступаючи у сутінках, хлопці втратили орієнтир та вийшли просто на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Аби помститися за свої значні втрати, більшовики спочатку познущалися із 27 полонених, а потім їх повбивали (розстріляли чи закололи багнетами). Учень 7-го класу Григорій Піпський перед розстрілом перший почав співати "Ще не вмерла Україна", і решта студентів підтримали спів. Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих.
27 замордованих із почестями перепоховали в Києві на Аскольдовій могилі 19 березня 1918 р.
Трагічна загибель студентського загону під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Павло Тичина присвятив полеглим свій вірш "Пам'яті тридцяти".
Насправді, всупереч усталеній думці, бій під Крутами не був поразкою українців, адже студенти й гайдамаки виконали наказ, затримавши ворога, зі значно меншими - в порівнянні з більшовиками - людськими втратами.
Відомі імена полеглих: сотник Андрій Омельченко, Володимир Шульгин, Лука Дмитренко, Микола Лизогуб, Олександр Попович, Андріїв Божко-Божинський, Ізидор Курик, Олександр Шерстюк, Головощук, Чижів, Кирик, Андрій Соколовський, Микола Корпан, Микола Ганкевич, Євген Тарнавський, Гнаткевич, Григорій Піпський.

Цього ж дня в Києві о третій годині ночі почалося більшовицьке повстання, яке мало на меті завдати удару по владі й війську Центральної Ради незалежної УНР напередодні вступу до столиці червоної російської армії генерала Муравйова.
Опорним пунктом заколотників був завод "Арсенал". Арсенальці зайняли завод. Його комендантом призначили командира батальйону С. Міщенка, який перейшов із 450 солдатами полку ім. Сагайдачного на бік більшовиків. Арсенальці спільно з солдатами 3-го авіапарку і понтонного батальйону оволоділи кількома складами зброї, Печерською фортецею, взяли під контроль мости через Дніпро.
На штурм заводу було кинуто великі сили Центральної Ради. Придушенням повстання керував особисто Симон Петлюра. Перекинуті з фронту "курені смерті" під командуванням отамана підсилили "вільних козаків" та гайдамаків.
У перші два дні червоні відбивали наступ українських загонів, однак надалі становище повсталих різко погіршилося; "Арсенал" був відрізаним від міста і піддавався сильному артилерійського обстрілу. Після безперервних шестиденних боїв в оточених вичерпалися боєприпаси і продовольство, і 4 лютого за рішенням ревкому арсенальці припинили боротьбу; частина їх таємними ходами пішла з території заводу на з'єднання з російськими військами, котрі підійшли до Києва


View: https://www.youtube.com/watch?v=hAEgXrLJqrs&feature=youtu.be

 

Сьогодні 72 річниця капітуляції фашистських військ під Сталінградом. Закінчилася переломна битва, одна з найбільших у Великій Вітчизняній Війні.

 

2-й Світовій

 

22 лютого - річниця "самоусунення" Віктора Януковича від президентства.



http://bbc.in/1B2ibsy

 

Как Оливер Стоун кино про Януковича снимал
Я вижу так. Американский режиссер Оливер Стоун приехал на дачу к Путину*, чтобы получить из его рук орден Андрея Первозванного первой степени для ношения тайно. Так решили отметить особый вклад киноклассика в дело разоблачения американского империализма в его историческом телесериале.

Прогуливаясь с Путиным вокруг усадьбы, режиссер обратил внимание на большую, даже очень большую, собачью будку под ёлками у крыльца и спросил российского президента, пёс какой породы там живёт?

-- Ну живёт и живёт – нехотя ответил Путин и властно махнул рукой, увлекая заморского гостя в другую часть парка. Но Стоун был уже не на шутку заинтригован, показывал на будку пальцами и дурашливо издавал рычащие и лающие звуки. Ему было интересно. Он предполагал цепного русского медведя или прирученного кавказского волка.

-- Ладно – по-прежнему неохотно согласился российский президент. И совсем уже другим, ласково-повелительным голосом скомандовал: «Виктор Федорович, вылезай!», постучав при этом по крыше большой будки.

В будке бодро заворочалось. Из её отворившихся створок показалась сначала улыбчивая голова, а потом и весь остальной Виктор Федорович. Он вылез, застегнулся, подпоясался, одел шапку и всем обликом выражал дружелюбие и готовность к любому сотрудничеству.

-- Прошу знакомиться – смущенно выдавил из себя Путин – перед вами единственный легитимный президент Украины…

Стоун сделал удивленное лицо, внимательно посмотрел на Путина, не шутит ли тот, и наконец переспросил, всё ещё уверенный, что это какой-то дачный розыгрыш для гостей:

-- Точно единственный? Там же, кажется, выбрали Пороше…

-- Да я от американского империализма пострадавший! – не дал ему договорить Виктор Федорович, предупрежденный заранее, что отвечать, на случай если американский гость станет с ним беседовать – Я, между прочим, известный антифашист.

При этих словах Стоун необычайно оживился и вынул из кармана телефон, чтобы сфотографировать легитимного. Его интересовали все, кого обидел американский империализм, а уж антифашисты тем более.

-- Точно, точно – подтвердил Путин – чистокровно легитимный, не веришь мне, у Патриарха спроси, набрать?

Американец отрицательно покрутил головой. Церковникам он никогда особо не доверял и ему не была понятна эта кремлевская традиция, чуть чего, сразу спрашивать у Патриарха, тем более что Патриарх всегда всё подтверждал, это было известно заранее и звонить ему поэтому было совсем не интересно.

Режиссер присел на корточки и, включив в телефоне фонарик, заглянул внутрь будки Виктора Федоровича. В целом там было темно, но вот в любопытном луче блеснул золотой батон, а рядом и золотая кость, лежащая в золотой миске. Это было эксцентрично и трогательно. Внутри Стоуна заработал профессионал: изгнанник Наполеон пишет мемуары на острове святой Елены, последний император Рима скрывается от варваров на загородной вилле, свергнутый монарх Поднебесной Пу И работает садовником, Карл Первый, заключенный в башне Тауэра, вырезает своё имя на мшистых ступенях….

-- Я буду снимать о вас фильм – вдохновенно сказал кинохудожник обитателю будки – американский империализм своё получит. Антифашистов так вот просто обижать нельзя. Легитимных особенно.

Виктор Федорович растерянно улыбнулся и посмотрел на Путина. Путин, подумав секунду, удовлетворенно кивнул.

-- У него ещё и беркут есть! – сообщил повеселевший президент России – Виктор Федорович, где беркут?

Виктор Федорович зажмурился, подбоченился и издал повторяющийся птичий звук, отчего немедленно встрепенулась вершина ближайшей ёлки, с неё обрушился снег и вот уже в небе завис беркут, а потом камнем упал вниз и послушно сел на плечо к Виктору Федоровичу. Режиссер разглядел, что в загнутом орлином клюве птицы сжат недоеденный окровавленный кусок мыши.

-- Гнездо тут свил – умиленно пояснил легитимный – хорошо ему в России. В России всем хорошо! – и после этого подмигнул американскому гостю.

Это подмигивание показалось режиссеру немного вульгарным и он улыбнулся той специальной американской улыбкой, которой всегда улыбаются в США, если хотят закончить разговор.

Путин издал специальный охотничий свист и Виктор Федорович мгновенно скрылся в будке, на прощанье быстро помахав всем рукой, а беркут удалился к себе в еловое гнездо дожевывать кусок мыши.

Путин и заморский гость пошли в тепло, обсуждая по дороге затраты и формат будущего фильма. Войдя в каминный зал и сев там на пуф, Стоун достал из кармана любимый блокнот для записи идей и записал там: «Последний легитимный – жертва американского империализма». Потом зачеркнул эту строку и написал ниже: «Че, Альенде, Янукович – бросившие вызов Вавилону!» Но вскоре зачеркнул и «бросивших вызов», чтобы написать: «Доорз-2: Янукович -- непонятый бунтарь!».

 

Нащо даремнії скорботи?
Назад нема нам вороття!
Берімось краще до роботи,
змагаймось за нове життя!

25 лютого 1871 року народилася відома українська письменниця, перекладач, культурний діяч - Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)

 

4 березня 1949 року народився український поет і композитор Володимир Михайлович Івасюк (†1979)



Прокуратура довела, що Володимира Івасюка вбили співробітники КДБ

Слідчі прокуратури довели, що відомого композитора та співака Володимира Івасюка вбили співробітники КДБ.
Про це прокурор Львівської області Роман Федик розповів в інтерв’ю «Високому замку»

Опубліковано: 27.02.2015

 

А посилання можна?