Цей день в історії

Нет.

 

Правда є один нюанс... Москальський сраколиз Кучма свого часу в 2003-му вніс в наказ зміни і переніс свято на 28 травня. Але початково свято почали відзначати саме 4 листопада. Тому краще не порушувати традиції

 

А в королівстві Тонга - День конституції (1970)

 

ніколи не знав хто такий, виявилось, руский нацик українсько-турецького походження

 

Сьогодні народилися:

Музикант Брайан Адамс у 1959 році

Ксенія Собчак у 1981 році

Джон Грінвуд (клавишник "Radiohead") - 1971 рік

Олег Блохін - футболіст - 1952 рік

 

5 листопада минає 45 років із дня самоспалення на Хрещатику Василя Макуха, колишнього політв’язня і вояка УПА. Таким чином він протестував проти радянського тоталітаризму. Чоловік помер наступного дня в лікарні, його родину викликали на допити в КДБ і залякували, аби про вчинок Макуха ніхто не дізнався. Однак інформацію про нього поширювали у самвидаві й невдовзі такі ж акції вчинили ще двоє українців.

 

1943 70 лет назад В районе между Днепровским лиманом и побережьем Черного моря наши войска заняли более 30 населенных пунктов, среди которых Чулаковка, Черниговка, Рыбальче, Ивановка, Очаковский, Красная Знаменка, Свободная Украина, Черноморские Колодцы, Облои, Свободный Порт, Прогнои, Покровка, Покровские Хутора, Форштадт. В излучине Днепра, юго-западнее Днепропетровска, наши войска отбивали контратаки противника и вели бои местного значения.
В районе Киева наши войска продолжали вести упорные бои по расширению плацдарма на правом берегу Днепра. В ходе боев наши войска продвинулись вперед и овладели сильно укрепленными опорными пунктами противника Литвиновка, Тарасовщина, Гавриловка, Воронковка, Раковка, Синяк, Мостище, Берковец, Беличи, Святошино, Петропавловская-Борщаговка, Приорка и перерезали шоссе Киев — Житомир.
В районе западнее и юго-западнее Невеля наши войска продолжали вести бои местного значения, в результате которых заняли несколько населенных пунктов.
На остальных участках фронта — разведка и артиллерийско-минометная перестрелка.

 

— В районі Букринського плацдарму географічні умови надзвичайно складні, що дуже утруднювало поставлене перед радянськими військами завдання. Крім того, німці заздалегідь спалили там усі човни та пристріляли водну перешкоду, і їм залишалося поливати кулеметним вогнем суцільну масу “гарматного м’яса”. Насамкінець, саперні частини Воронізького фронту забарилися, оскільки командування розраховувало “перестрибнути” Дніпро на плечах відступаючого ворога. Тож на момент форсування Дніпра 22-24 вересня в районі плацдарму радянські війська мали всього лише… 16 понтонів! Не дивно, наприклад, що з лівого берега сюди вдалося перекинути лише один середній танк “Т-34” і близько 30-ти легких танкеток.

Тому переправлялися по студеній воді на чому завгодно: на напханих соломою гімнастерках і плащ-наметах, на ящиках і колодах. Поранені хапались за тих, кого кулі оминули, і люди цілими в’язками йшли на дно. Загиблих було настільки багато, що трупи радянських солдатів течія Дніпра доносила аж до чорноморських берегів Туреччини!.. На самому ж плацдармі, за свідченням очевидців, у ямах та воронках замість води стояла кров.

За новітніми підрахунками наших істориків, лише на Букринському плацдармі загинуло понад 240 тис. осіб (чому не пишу солдатів — поясню нижче) — і ці дані ще неостаточні. Цікаво те, що навіть новітня історіографія часто-густо загалом сором’язливо замовчує Букринську операцію. Віктор Юхимович з обуренням розповів, що видана позаторік у Москві під редакцією генерал-полковника Г.Ф. Кривошеєва капітальна праця “Россия и СССР в войнах ХХ века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование” взагалі не розглядає період з 20-х чисел вересня до початку листопада: там є лише відомості щодо втрат починаючи з 1-го листопада — себто під час наступу з Лютізького плацдарму. А це, за офіційною (читай: значно заниженою) статистикою — понад 6 тис. осіб.

Виходить, трагічної епопеї Букринського плацдарму, де полягло як мінімум у 40 разів (!) більше людей, немовби зовсім не було…

 

Сьогодні сталися такі події у світі кіно:

У 1960-му році народився актор Олег Меньшиков



У 1935-му році народився Ален Делон


В цей день, 4 роки тому, помер Ігор Старигін.

 

---------- Додано в 19:03 ---------- Попередній допис був написаний в 19:02 ----------

http://youtu.be/eNPrZKiDW5c

Сьогодні-75-річчя створення Карпатської Січі.

«Карпатська Січ» – армія, яку ніколи не забудуть.
9 листопада виповнюється 75 років із часу заснування ОНО "Карпатської січі"

В листопаді 1938 р. утворилась Організація Народної Оборони – "Карпатська Січ" (ОНОКС), хоча перші січові загони ще на початку 1930-х рр. почав формувати Дмитро Климпуш з Ясіня.Вони були звичайними протипожежними і культурно-просвітніми товариствами, як і в сусідній Галичині.Не було і потреби створювати паралельні чехословацькій армії українські збройні сили, адже вона справедливо вважалася однією із наймодерніших і найбоєздатніших у Європі.

Наприкінці 1930-х рр. різко загострилася міжнародна ситуація. Напади мадярських і польських терористів, антиукраїнська діяльність промадярської "п'ятої колони", бажання допомогти чехословацьким військам захищати територію краю змусило уряд Авґустина Волошина прискорити процес створення місцевих збройних сил.

І вже 9 листопада 1938 р. в Хусті відбулися установчі збори ОНОКС, на яких було ухвалено Статут організації. Керівництво січовими відділами здійснювала Головна Команда, що була в Хусті.

Комендантом Карпатської Січі було обрано Дмитра Климпуша. Військовий штаб спочатку очолював полковник Микола Аркас, потім полковник Гнат Стефанів. Поет і науковець Олег Кандиба-Ольжич, який в ОУН займав посаду культурного референта, став координатором ідеологічної і політичної роботи в Карпатській Україні. До штабу Карпатської Січі також увійшли майбутній командарм УПА Роман Шухевич (псевдо Щука), Зенон Коссак-Тарнавський, Михайло Колодзінський.

1939 рік угорські окупанти привели на межу Львівської і Закарпатської областей (тоді угорсько-польський кордон) понад 600 полонених, передали польській стороні і, як нині свідчать докази розкопок (на місці злочинів знайдені також кулі від угорської зброї), з обох сторін злочинно розстрілювали січовиків уздовж перевалу довжиною у 10 км.Для захисту державної незалежності і боротьби з угорськими та польськими терористичними формуваннями було створено збройні сили Карпатської України — Організацію Оборони «Карпатська Січ», велику допомогу в створенні якої надала Організація Українських Націоналістів. Проблема тероризму як з боку поляків так і угорців стала дуже важливою проблемою, навіть перекривалися кордони з Угорщиною та Польщею. Влада неоднаразово посилала ноти протесту, але офіційні Варшава та Будапешт відверто ігнорували. Уряд А. Волошина активно здійснював заходи, спрямовані на розбудову української держави. Налагоджувалася робота промисловості, транспорту, торгівлі, українізувалась система освіти, видавнича справа, державна адміністрація.
Проголошення незалежності
Карпатська Україна 15 березня 1939
12 лютого 1939 р. відбулись вибори до Сойму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 94 здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. 15 березня 1939 р. Сейм (голова А. Штефан) проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Прийнята парламентом конституція Карпатської України (Конституційний закон ч.1), визначила назву держави (Карпатська Україна), державний устрій (президентська республіка), державну мову (українська). Державним прапором та гімном республіки були визнані синьо-жовтий стяг і український національний гімн «Ще не вмерла Україна». Герб — червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі.939 рік Мадярські офіцери та польський вояки п розстріл карпатських січовиків розріляно було близько 600 січовиків біля новоутвореного польсько-угорського кордону. Січовиків відконвоювали вздовж лінії кордону і розстріляли біля закарпатських сіл Нова Розтока і Верб'яж та між Петросовцею, Жупанами й Лазами.
Січовики , які затримувалися угорськими окупантами в Закарпатті, передавалися польській прикордонній службі. Частина бійців «Карпатської січі», яка відійшла до Румунії, була роззброєна, пограбована місцевим населенням і видана угорцям. Січовики, які вижили, трималися в угорському концтаборі сіла Ворюлюпош поблизу міста Ньіредьхаза. За перші два місяці після окупації на роботу до Угорщини було погнано 59 377 жителів Закарпаття, до Німеччини — 686 чоловік.

 

Не встигнувши проголосити "незалежність" весь "уряд", на чолі із "президентом" став на лижі, кинувши січовиків та змобілізованих селян напризволяще. Без амуніції, зброї, управління...

 

..Золотоородинської

Згодом закатованим в Москві..

---------- Додано в 00:46 ---------- Попередній допис був написаний в 00:36 ----------

а ..за РоссЕю, за свАбоду дА кАнца..?

 

А не треба було у фюрера проситись на президента рейхскомісаріату.

 

Так ж не до смердячого вождя ублюдочних савєтів йому було йти.
Це робили лиш сцикливі підстилки,суть савєцька мразь.

 

«Кришталева ніч» (нім. Kristallnacht, i Reichskristallnacht — «ніч битого скла») — назва першої, цілеспрямованої та керованої нациською державною владою Третього Рейху, масової акції прямого фізичного насильства та терору щодо євреїв на території Німеччини, що відбулася в ніч з 9 на 10 листопада 1938 року. 75 років...

 

85 лет Эннио Морриконе.

 

А як один на один, то і Кобзон " Руссскому Вітязю" не допоміг

 

Без коментів...

 

Може пану в наш час, якась посада вигорить в Москві?