CCCР і СНД - що краще ?

Дивні українці наступним президентом оберуть того , кого їм подадуть - ми вже живемо в СНГ , тобто а імперії , яка для 90% громадян України на багато гірша за СССР. Будемо сподіватись на диво , шо президентом оберуть О.Тягнибока , (хоча це не можливо).

---------- Додано в 17:18 ---------- Попередній допис був написаний в 17:12 ----------

Сгоден із вашою позрцією щодо Запада - і дубинки мають місто і гази... Соціалізму маловато і на Западі і в Україні(взагалі зник). В Швеції народжену дитину , наприклад , доглядають і батько і мати по черзі. А грощі платить держава 50% і з роботи -50% - впрдовж року.

 

Якщо номером один опозиції буде Тягнибок, то Янек років так на тридцять прийшов.
В кращому разі тягнибок буде мати четвертину голосів. Але ніколи 50%+

 

Я дико извиняюсь.... и многоль среди Ваших знакомых....электриков,сантехников,кассиров супермаркетов,мойщиков машин,работников сельского хозяства... которые были за кордоном?

 

Повно)))..Москва Пітер, Ізраїль, Лондон. Рим, Іспанія, Португалія....і навіть двоє на Сахаліні))....і то з 300 чоловік населення мого рідного села)......блін) Польщу забув)

 

Работа есть гуд!!!Но ресь шла об отдыхе....
У меня тоже один знакомый сварщиком проработал в Португалии.... три года...вернулся...сказал ну ее нафиг ту Португалию.....

 

сантехніків - 1 (відпочивав у Греції)
продавець в магазині (була в Єгипті та їздила в тур по Європі)
працівник - с-г знаю одного, але не можу сказати, де саме він з сім"єю був....
електриків та мийників машин не знаю.

 

Так виглядає, що вибирати між СРСР і СНГ - це вибирати з двох зол. Давайте виберемо не з того, що є, а те, чого хочеться! Або... Зупиніть Землю, я зійду!
Я пам'ятаю СРСР. Піонерський галстук. Стояла в черзі за двома пачками селянського масла в одні руки. Ми з коліжанкою обманювали систему: вона з меншою сестрою і я займали по дві черги (в магазині було два відділення), і брали вдвічі більше масла! В нас не було води. Ми жили в центрі на 5-му поверсі без ліфта і носили воду на 5-ий поверх відрами, щоб зварити і помитися, та ще й попрати.
Зараз дуже тяжко, але тоді - теж не було легко, і нічого не було! Може хтось і їздив відпочивати, а моя мама такої можливості не мала - не було за що.
СНГ мені не дуже подобається, але і Союзу я не хочу. Нехай ще пенсіонери сумують за СРСР - можу повірити. Але молоді люди, які взагалі не в курсі, що це - звідки в них такі думки? Давайте зараз залишимо в нашому супермаркеті сірники, макарони і Завтрак туриста - що скажете? Ви ж до чіпсів звикли! До кількох видів! Цей загниваючий капіталізм багатьом до-вподоби. Просто хочеться менше відповідальності. В СРСР за все відповідала генеральна лінія партії. А зараз -ти сам. А це важко.
Взагалі, ІМХО, в нас одна проблема - нам не дають працювати. Бо це не вигідно тим мерзотникам зверху. Уявляєте, якщо б праця оцінювалася згідно вкладених зусиль і результату, як би кардинально змінилася ситуація! Звичайно, багатими стали б знову небагато людей, бо працювати не вміємо. Але з часом це б виправилося.
І ми ще не визначилися, що нам треба. Українська приказка про барана перед новими воротами - про нас.

P.S. В Туреччині не була - дорого. Була в Болгарії. Раз. НЕвідомо, чи ще попаду. За кордоном була не раз в Німеччині по роботі - нема слів. Маю на увазі тепер той СРСР з його "благами". Виникає питання - Хто переміг у ІІ. світовій війні. (І що це за ідея називати її ВВ війною? Це з поваги до війни? Дивні люди)

 

зрозуміти, що тепер сам відповідаєш за все - найважче. І ніхто не допоможе, ні мама, ні тато, ні партія.

 

З усіх перелічених не маю серед знайомих тільки мийників машин. Касир супермаркету - найкраща подруга дружини. Була в Єгипті, Тунісі і "нібито церковному" турі через Угорщину, Австрію, Італію у Францію. Це тільки те, що я знаю. Електрик - двоюрідний брат дружини. Працює трохи тут, трохи в Німеччині, відпочиває переважно тут, але зїздити в Польщу збирати гриби чи поїхати на матчі Карпат у Дортмунд, Париж, Севілью - не проблема. Селяни - родичі під кордоном, користуючись малим прикордонним рухом, їздять собі в Польщу на закупи чи просто потусуватися... Перераховувати далі?

 

Мій дядько теж працював в Португалії(і теж зварювальником). Заробляв непогано, жив в нормальних умовах. Коли повернувся, його працедавець ще півроку за ним видзвонював. А він не поїхав - там випивати нема часу і дорого. Йому вигідніше дружину в Італію відправити. І відправив. Тепер сидить собі вдома, щасливий. Печінку нищить. Хто тут не працює - той і за кордоном не буде!

 

Не стоит!!У Вас хорошие знакомые!
Так что переживать не фиг!Все на Украине тип-топ!

---------- Додано в 19:57 ---------- Попередній допис був написаний в 19:55 ----------

Я что то не понял... так он хорошо там работал или плохо?

 

В Україні все буде тіп-топ, коли всі, а не лише частина людей, зрозуміють, що можна будувати своє життя і допомагати іншим, не озираючись на владу і не чекаючи доброго царя...

 

А кому это иншим?
И на сколько я лично должен помагать иншим?На 10%..на 20 % от своих доходов?
А тому кто ....сидить собі вдома, щасливий. Печінку нищить....
то же помогать?
Я и тому удивлялся в 2004 году...как люди массово ждали доброго царя..на сцене....

 

Що тут неясного - працює добре, поки не вип'є. В нас таких багато. Безвідповідальних. Може добре працювати, але вибирає випити. Так простіше- не треба напружуватися. Не може думати сам за себе. Продукт СРСР.

 

хто чим може

 

Ок!Буду помогать....

 

В часи Брежнева (з одного боку) не було голодомору як зараз - 65% пенсіонерів , пенсія - менше 1000грн. , 15 млн. людей зводять кінці зкінцями. Зарплати в Україні - 1500-4000грн. - в лікарню без грошей не заходь (при Брежневі було безкоштовне лікування і харчування), літр молока 24коп. Зараз країна вимирає на очах , або тікають за кордон. Хочу щоб презика Януковича перевибрали на О.Тягнибока , хоча зрозуміло що це смерть комуно-олігархам , а значить Олег не буде президентом Всі хто залишились - чергові зрадники , перспектива в тумані...

 

Ви так з принципу мої слова перекручуєте чи ви щось по суті хотіли тим сказати? Я не казав "Допомоти усім". Якщо хтось вигадує систему, яка має допомогти усім, це закінчується тим, що багато не переживають навіть кілька перших пятирічок.
Допомогти - близьким, однодумцям, і тим, хто сам має бажання щось змінювати.

Попри те, що я сам там був - не на сцені, правда, я теж прифігіваю з того, скільки людей, замість відчути свою силу щось змінювати і її вкористовувати, похерили її і залягли на запічках, чекаючи, що за них "то ся зробе". А Тося не зробе, якщо ви не будете їй копняків давати, чи то буде Тося з Хоружівки, чи з Дніпра, чи з Єнакієва, навіть якщо буде найщиріший галичанин з самого Сихова.

 

Та якби ж то тільки на працюють через п"янство. В мене на роботі є багато робітників і прибиральниць, які не працюють, бо свято і не можна працювати. А таких свят і плюс ще офіційних вихідних я нарахував чуть більше 200 днів за рік (!!!). Крім великих релігійних свят, вони не хочуть працювати на день Івана (а їх біля 6 на рік), Семена, Пилипа, Варвари, Тетяни і всіх решту святих, імена яких зустрічаються в Україні. А ще в п"ятницю тікають з роботи після обіду, бо треба їхати на село копати город (садити, підгортати, копати бульбу, косити і т.д.), а в понеділок зранку також практично не працюють бо голова бо-бо - "вчора ж було сьв"єто і ми си троха випили". Правда то державна робота, але на попередній приватній роботі була не набагато краща ситуація. Пробували наказувати - мало не бунт, "бо начальник анцихрист і ніц не розуміє". А коли в банкомат по зарплату - перші в черзі. І жаліються "жи тєжко жити" і мало платять.
То як у анекдоті: Працівник підходить до шефа і питає:
- А вам не здається, що моя зарплата не відповідає моїй праці?
- Так,звичайно, але ж я не можу вам дати вмерти з голоду.

 

А Вы что?По лозунгам и вождям не могли подумать чем это действо закончится?
Или просто молодой были.....наивный?