Царство боже

Тут не йдеться про цаство боже без бога. Але я стверджую, що бог є символічною, а не фізичною істотою. Тоді як царство боже не є лише символічним, а й реальністю світу людей. Тобто йдеться про царство боже не в символах віри, а в реальному житті людей. Ви маєте щось проти?

 

Не бачило того око і не чуло того вухо, що Бог пригутував,люблячим Його
Небо це небо, а небеса- це небеса.

в мене декілька простих питань : ви борець за ідею? мотивація вашої ідеї розбудови Царства Божого є безумовна любов?
і чи немогли би показати ваш проект розбудови Царства Божого, бо в кожного будівництва, чи розбудови , є проект?

чекаю на відповіді.

 

Але небеса - це символічна, а не фізична реальність!

Перший етап реалізації царства божого є в усвідомленні, що царство боже - це не тільки символічна реальність, про яку піклуються християни, а й реальність людських стосунків. Тобто основою проекту реалізації царства божого є формування налаштованости людей на реалізацію його в своїх стосунках, а не тільки в символах віри. На даному етапі я на більше не розраховую.

 

Миру всім форумлянам.

Пане Василь, я маю деще проти.
Ніяк не можу зрозуміти Вашої позиції. Ви говорите про те, що Царство Боже є реальним у той час, як Бог лише символ...(???) Тобто, сама основа, фундамент цього царства - лише символ, а саме царство - реальність... Основою для Царства Божого, його творцем є Бог, той кого вважаєте символом, "міфічною" істотою.
Як же Ви матеріалізували символи??? Не розумію я Вас...

...Реальністю світу людей, кажете... Поясніть як це Творіння символу є реальність людей? Людей грішних, безчесних...?

Давайте разом розберемось на чому має будуватись це Царство. Вам відомі заповіді Господа? Кажете, що хочете будувати тут і зараз Царство Боже. Будувати те, що базується на вірі у Творця, на основі його законів та заповідей. Давайте! Давайте разом, по ступенькам розберемо, що має бути його основою. Подивимось чи людина може конкурувити з Богом. Адже, за Вашими словами це Царство мають творити самі люди. Самі без Бога. А говорити і розводити демагогіку, мовляв давайте це, давайте оте..., - Це ще ніколи до результату не приводило.
Наведіть хочаб кілька пунктів на чому, на Вашу думку, має основуватись Царство Боже. Структуруйте своє поняття. Що Вивкладаєте у це поняття.

Якщо цей набір слів можна назвати планом будівництва, - мені сумно. Ще раз кажу: без Бога ніякого Царства Божого бути не може просто в принципі.
Кажете, що не розраховуєте на більше. Тобто, для Вас царство - це смиренні, сповнені братерської любові стосунки людей. А звідки люди черпатимуть ту любов, те смирення? Від символів?
Так, я уявив собі певну істоту, і навколо цієї своєї уяви я починаю формувати свій світогляд, на основі своєї фантазії я будую стосунки з людьми, на її основі я вигадую правила, які, ніби то створені плодом моєї ж фантазії... Це б дуже зацікавило психіатрів. Може весь віруючий світ психічно хворий?
Як можна говорити про вчинки, витягнені із моєї фантазії, усвідомлюючи, що основа таких вчинків мої ж фантазії...???

Я Вас просто не можу зрозуміти. Як можна говорити про Боже не вірючи в Бога.

 

от мені постійно цікаво... що є основою для ваших тверджень?
скажіть будь-ласка звідки ви берете такі данні?
Біблію ви за авторитет не вважаєте... тоді звідки інформація?

вам наснилось щось таке, чи може якийсь "мудрий чоловік" відкрив вам очі на такі питання як
хто такий Бог, хто є Христос, що є Царство Боже, чим відрізняється небо від небес?
А може самі додумались після медитації?

скажіть будь-ласка... а то мені здається що ви якусь власновигадану релігію пропагуєте.

а можна це перекласти на людську мову?
для тих до кого "шифровка не дошла?"(як у анекдоті про Штірліца)

я от усвідомлена християнка вже 7 років... але чомусь зовсім не розумію що таке "царство Боже як символічна реальність про яку піклуються християни"

 

2 Кор. 12:1-4
1. Не полезно хвалиться мне, ибо я приду к видениям и откровениям Господним.
2. Знаю человека во Христе, который назад тому четырнадцать лет (в теле ли -- не знаю, вне ли тела -- не знаю: Бог знает) восхищен был до третьего неба.
3. И знаю о таком человеке ([только] не знаю -- в теле, или вне тела: Бог знает),
4. что он был восхищен в рай и слышал неизреченные слова, которых человеку нельзя пересказать.


думка така ,що небеса ( а особливо друге і третє небо) це невидима нами реальність. а те що ми бачимо коли дивимся до гори це видима нами реальність.
якщо Павло, до третього неба був піднятий, то можете зразу порахувати скільки є небес,
бо багато хто думає що їх сім)))))))
таке невеличке откровення....

тут можна подумати в якому діапазоні находиться "князь мира сего господствующий в воздухе" ))))
бо багато хто ще думає що і диявол під землею))))) а він льотає в повітрі)))

 

Фундаментом цього царства є не символи, а люди, їх очікування та віра. І людям це царство потрібне не для матеріалізації символів, а для щасливого життя на планеті Земля. До сих пір царство боже творилось людьми в символічній формі, а тепер починається його творення в реальних стосунках людей. Ось така матеріалізація символів!

Попередня стадія реалізації царства божого людьми була творінням його символів, одним з яких є і сам бог як символ віри. А тепер вже настав час реального творіння в стосунках людей!

Я вже написав, що я вкладаю. Царство боже є суспільство без вбивств, крадіжок та інших злочинів.

Божим воно називається тому, що так його назвали люди, які тепер стоять на порозі його реалізації в своїх стосунках.

Ніякої релігії тут немає. Це моя система поглядів, яка грунтується на власній філософії життя та світу людей.

Християни творять цаство боже символічно, тоді як в цій темі обговорюється його реалізація в людських стосунках, тобто несимволічна реалізація.

І бог, і Сатана є символічними істотами, а тому вони обоє витають в облаках, а на землі живуть люди, які їх на тих облаках поселили. А хмари є просто краплинами води і ніякого бога чи Сатани в них немає.

 

Що це за матеріалізація, якщо люди не мають у ній потребу? Це за Вашими ж словами... А раз такої потреби нема, тобто всі стали визнавати Бога ілюзією, то і царство будувати нема потреби (нема потреби його матеріалізувати), адже тоді для віруючих і царство і весь зміст їх життя - ілюзія...

Отже досі Царство Боже було також плодом фантазій людей, але тепер почнеться його втілення у реальність. Люди почнуть будувати його і основним проявом цього Царства будуть стосунки між людьми. Правильно Вас розуміємо? А критерієм оцінювання чи охарактеризування цих стосунків у цілому буде що? Тобто на основі чого люди мають визначати які їх вчинки будуть правильними, а які ні? На основі моралі, очевидно буде Ваша відповідь. От тільки є маленька проблемка. Всі сучасні моральні устрої, всі ці норми людяності, те що ми називаємо цивілізованістю, ознакою чого є готовність людей до самопожертви за ради ближнього, базуються саме на тому, що Ви, пане Василю, називаєте плодом фантазії людей, тобто Бога.
Як це вийшло?

Добре. Судячи із цієї цитати ми вже пройшли перший етап - нафантазували собі, придумали собі Творця, якому приписали плід власних фантазій (одній придуманій нами особі приписали нами ж придумані правила. Цікаво, плід фантазії може само мислити та твоити якісь речі?). До речі, Ви так і не відповіли мені, чому по вашому побудовані людські відносини, на плоді людської уяви?

Та невже? А хто сказав, що красти погано? Хто сказав, що вбивство це злочин? Людина сама собі так придумала так? І хто взагалі визначає, що є злочином? По відношенню до чого той чи інший вчинок можна вважати злочином? Можливо, насправді все навпаки? Чому Ви вважаєте, що брехати погано? Чи Ви вважаєте, що повага до батьків є важливою, і чому? Чому перелюб вважається гріхом? Давайте подумаємо про перелюб. Це можна однозначно назвати злочином за Вашими критеріями? Думаю, що ні. Адже це є гріхом лише для релігійної людини. Сьогоднішнє суспільство ж іде на це свідомо, отримує задоволення, без примусу, без знущання, керуючись власною похоттю. - Це злочин?

А давайте називати його не Божим, а людським царством. Бога ж нема...

Я не знаю жодну віруючу в Бога людину, яка вважає, що Бог чи ангели перебувають на хмарах у буквальному розумінні.

 

Ясно, що атеїсти не будуть будувати царство боже. Його будуть будувати, в основному, віруючі, вважаючи, що всім цим керує бог. Тільки віра їхня буде набувати риси віри, яка реалізувала людське прагнення царства божого.

Те, що мораль є продуктом творчої людської фантазії, зовсім не заважає їй регулювати людські стосунки, бо ці стосунки є реальними, а не продуктами фантазії. Але мораль є продуктом не тільки релігії, а й філософії, мистецтва, науки та ідеології.

Прочитайте своє запитання і поясніть, про що Ви питаєте. Бо я не зрозумів.

Юридичний кодекс України не посилається на біблію. Ви не думали, чому це так?

Його так назвали люди. Якщо пропонуєте поміняти цю назву, то Вам треба звертатись з цієї пропозицією до самих людей.

Усі віруючі стверджують, що він перебуває на небі. Чи не так? Чи, може, на небі нема ніякого бога?

 

Якщо реалізацією цього є віра в Бога, тобто поштовхом, стимулом у реалізації є віра, тоді яким же чином Ви його уявляєте? Це має бути окрема держава на території планети Земля, куди нужденні зможуть прийти, знайти прихисток, а коли відпочинуть, наберуться сил, сповняться позитивом, - знов гайда у грішний світ? А атеїсти, тим часом будуть із зовні цієї країни, без права перетину кордону? Очевидно, що з правом перетину кордону, бо Бог для всіх відкритий...
У царстві Божому нема місця атеїстам. Але якщо це Царство будуватимуть люди, будуватимуть на основі своєї віри, то як же там можуть опинитись атеїсти? А оскільки Царство Боже передбачає панування над усім світом, над усіма людьми, то наміром Бога буде виявити себе всім не віруючим. Точніше кажучи, слідкуючи за ходом Ваших думок, це буде наміром людей переконати всіх у тому, що Бог є. Але оскільки крадіжки та вбивства, а також, напевне примус, вважаються злочином не тільки християнами, а й атеїстами, - вони нікуди не подінуться. Адже ніхто не може примушувати людину вірити у те саме, що і сам вірить.
Тож який, на Вашу думку, матме вигляд Царство Боже? Чи можливо скажете, коли атеїсти побачать, що "це працює", то увірують у Бога?

Звичайно, що вони реальні, от тільки рамки поведінки є вигаданими. Хто ж визначив, що є добром, а що злом? Я навів купу запитань подібного характеру...

Всі ці норми є продуктом саме релігійності людини. Бо коли не було філософів, люди вірили! Коли творили дива мистецтва - вони вірили! Навіть коли мистецтво лише зароджувалось у камяному віці із наскельних малюнків, люди вже вірили, вірили у те, що є "над їх головою, щось вище, могутніше", і що цей Бог, чи Боги (у різних цивілізаціях) можуть їх знищити. Цей страх керував людьми, коли формувались моральні принципи, коли цивілізація зароджувалась. Чому убивати є злочином? Тому що ти знищуєш рівного собі, ти знищуєш того, хто вірить у "Вищі сили", того хто мислить, як ти. І коли так діяти, то зберегти власне життя буде дуже важко. Людство від самого початку і досі має потребу у вірі. Потребу у Богові, бо без Нього ми ніхто. Без Нього можемо забути, що таке людяність, саможертовність, відданість іншій людині. Люди без Бога загордилися б, очерствіли і з рештою, почали б робити ті речі, які Ви називаєте злочином. Маючи на те очевидну аргументацію. Згадайте древній Рим. Яке було суспільство у ньому? Вони вірили у богів, так! Але ж збудавоний він був на основі грецької цивілізації, такої неймовірно "мудрої". Як же вийшло, що люди настільки деградували? У Єгипті богом вважався сам фараон - пік людської фантазії, самообожествлення. Бо створили собі образ богів, яких можна задобрити, богів, які обовязково пробачать, головне жертву принести відповідну, щоб жрець залишився задоволеним, і гріхи відпущено. Чому розпуста лилась з від усіль? Чому ж вбивство було звичайним явищем? Чому існував поділ людей на класи? Раби ж також вірили у богів. Чому ж їх боги покинули? Бо ті боги і справді були плодом людської фантазії. Створені таким чином, що мало зможуть повпливати на їх діяльність. Наслідки такої фантазії очевидні. Жодна з таких політеїстичних цивілізацій не вижила. Подивіться, що тепер відбувається у світі... Скільки зараз людей вірить, а скільки ні... І до чого це призводить...
І саме через приклади такої людської поведінки говорять про те, що людина сама собі створила Бога, образ Бога. Що насправді це плід фантазій. Однак той Бог у якого я вірю, ніколи не ділив людей на класи, ніколи не казав, що йти за власною похіттю це не є погано. Ніколи не казав, що вбивство, допустиме, якщо жертва - раб.
Він дає мені надію, бо я знаю його заповіді. Він дає мені сили, бо язнаю, що Він не залишить ні мене, ні когось іншого. Я не роблю "злочинів" бо вірю у того хто сказав, що це робити не можна, бо це сказав той хто мене створив.
І саме на основі біблійних принципів формувались у середньовіччі нормативні акти, що є прообразами сьогоднішніх законів. Це історично доведено.

Думаю, що вже достатньо висвітлив свою позицію з цього приводу.
Згідно Ваших поглядів, люди підкоряються власним надуманим нормам, так би мовити самоконтролюються. Так? (це було моїм запитанням) В історії прикладів предостатньо, безбожного самоконтролю...

Можливо, тоді всі у світі правові кодекси посилаються на Український, як на першоджерело, на безпомильну основу людських відносин?

Звичайно, що не цитується, оскільки у конституції закладено що віросповідання є особистим рішенням кожного, як і не сповідувати жодну релігію (тобто не вірити у бога). То яким же чином можна посилатись на Біблію, знаючи, що цим законом користуватиметься і та людина, яка у Бога не вірить. - Це ображало б цю людину, бо її позиція до уваги не береться, вона була б як обділена. Саме тому ніде і ніхто у законах не посилається на Бібілю. Хоча толку із тих законів було б більше.
Я ж питаю про те, хто придумав, що так і ось так робити можна, занісши у якийсь закон, а ось так і так - робити не можна. Знову запитую: хто придумав саме такі правила? Не буду перераховувати попередні свої питання...

Мені це не потрібно - я вірю в Бога. Як називати це людям, які у Нього не вірять?

Я говорив про буквальне розуміння - між тими краплями води про які Ви говорили. А Ви починаєте до слів придиратись...

 

Передбачувати майбутнє складно, але йдеться про суспільство без злочинів. А отже не йдеться про державу. Бо держава спирається на владі насилля, тобто на злочині. Альтернативою влади насилля може бути спільнота людей, стосунки всередині якої будуються на засадах добровільности та виключення влади. Це не означає, що влади взагалі не буде. В перехідний період влада залишиться такою, якою вона є й тепер, але поза спільнотою. Тобто спільнота ця не буде спільнотою всіх людей, а лише тих, хто добровільно приєднався до цієї спільноти.

У атеїстів будуть свої спільноти, якщо вони в них об"єднаються. Тут йдеться про спільноту віруючих людей, що мотивовані будувати царство боже.

Що є добром і злом, визначили люди. У випадку моральних положень біблії це були релігійні люди.

Перші цивілізації були релігійними. А до того люди жили без релігії та без моральних норм, бо земля ще не була перенаселеною і було місце для всіх. А коли місця стало невистачати, почалась зароджуватись регуляція суспільних стосунків, релігія й цивілізація. Тепер вже ця цивілізація своє віджила, бо люди вже не бажають коритись владі і суспільні стосунки можуть бути повноцінними лише на добровільних засадах.

Той бог, в якого Ви вірите, створений християнами напротязі декількох століть після народження Христа.

Не тільки самоконтролю, а й контролю інших. І, перш за все, контролю інших!

Отже закони існують і без біблії. Але всі правила - і ті, що грунтуються на біблії, і ті, що не грунтуються, - придумані людьми.

Я називаю спільноту добровільности социсом.

Отже, Ви стверджуєте, що бог є на небі! А небо не є фізичним об"єктом, а проекцією людської уяви.

 

. 1 Фессалоникийцам 5:3: 'Ибо когда будут говорить: 'мир и безопасность', тогда внезапно постигнет их пагуба'.------ мені здається це про єдність, бо всім вшиють чіпіки , щоб люди получали зарплату на чіпіки в цифрах і розраховувались цифирками і тоді ніхто не незможе красти, спекулювати,давати хабарі,а одже і вбивати і всі будуть в єдності і буде мир і все класно. але з чіпіком людина стає біороботом, і вже не може любити, тому Царства Божого не наслідує.

а звідки у людини в голові з'явилася думка про визначення добра і зла?)).
релігійні люди можуть бути видумщиками, але віручі в Господа Ісуса Христа , які живуть і поступають по любові не видумують.

Добровільних засад ІСНУЄ, людина тільки думає, що вона думає, що робить це добровільно і хай Господь благословить вас Василь це вже нарешті це почути))))

це про якого бога мова?

Всі правила і вчення грунтуються на біблії--------комунізм, закони, конституція, зоновські поняття, маркетинг, соціалізм, філософія, коран,
і т.д

Василю вам потрібна любов Божа а не спільнота добровільності.








.

 

Ні, це не про єдність, і те, що Ви описали, не є спільнотою єдности, а спекулятивною спільнотою. Єдність - не те, що Ви їй приписуєте.

Я думаю, що з наслідків своєї сексуальної активности. Секс - це добро чи зло?

Ні, бо вони не видумують, а справді спекулюють почуттями людей, називаючи любов добром, а секс - злом. Чи не так?

Ви праві: засади добровільности існують, бо примус є лише ілюзією влади.

Бога, якого Ви пишете з великої букви, не вказуючи його власне ім"я. А як його звати Ви не знаєте?

А біблія грунтується на забороні сексу, чи як?

Це Ви про секс чи про що?

 

Лері, лишіть його. Там нема з ким говорити. Він, очевидно, ще дуже молодий, підросте, зрозуміє. Та й мабуть потрібна буде допомога психіатрів.
Мені шкода його.
А поки що, Лері:
6 Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас...
Матв.,7

 

Доброго всім дня.

Тобто, ви говорите про кілька спільнот, що існуватимуть одночасно. Якщо до спільноти Царства Божого будуть входити за бажанням, то очевидно, що будуть і такі, що не матимуть такого бажання, тобто люди, погляди яких не дозволятимуть їм увійти до цієї спільноти. - Формуватимуть власні спільноти, до прикладу, атеїсти. Вони матимуть власний розпорядок, власні принципи та норми, відмінні від тих, що пануватимуть у Царстві Божому. Цікаво.

То як же виглядатиме людство у призмі Вашого бачення? Це буде набір певних спільнот? Одні приналежні до однієї, а інші до іншої. Це мені нагадує класовий розподіл. Це не призведе до конфронтації? Хіба не через подібні розходження у поглядах і були причиною всіх конфліктів у історії людства? Як уникнути злочинів, про які говорите? як уникнути самозвеличення та осуду із протилежних спільнот?

Так, звичайно, керуючись, за Вашими ж словами, наступним:

Тобто, люди керуючись сексуальністю, потягом до протилежної статі, прийшли до розуміння моральності. Секс був першоджерелом усього, що ми називаємо цивілізованою поведінкою? Пропаганда розкутості, розгнузданості, зовсім не призводить до аморальності у суспільстві. Так? Не призводить до проявів та пропаганди нормального сприйняття гомосексуалізму чи лезбіянства? Це має бути нормою у новому суспільстві? Це не буде призводити до поширення венеричних хворіб? Давайте зробимо це нормою суспільної поведінки і в один раз ціла купа проблем зникне. Правильно? Саме секс, по-вашому, був рушійною силою розвитку людства?! Ви б іще Фрейда згадали...

Дайте визначення, що таке любов. У Вашому розумінні.
Пане Василю, якби Ви читали Біблію, то мали б уявлення про речі які говорите. Наведу Вам цитату, із того джерела, яке Ви критикуєте, без поняття змісту: 1Кор.13:4-8,
"Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,
не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,
не радіє з неправди, але тішиться правдою,
усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!
Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується. "
І якби Ви, пане Василю, читали Біблію, то знали б, що секс, у межах подружжя, не осуджується, а навпаки. На відміну від позашлюбного.
Тож очевидно, що у Вашому розумінні ці "норми" пануватимуть у новому суспільстві, у спільноті тих, хто не належатиме до Царства Божого, а у, скажімо, атеїстів. Чи може і у тому царстві, про яке Ви говорите? Адже все має бути побудовано, на вільному виборі.

Хіба що у Вашій уяві, у якій, як помітно, нема місця розумінню братерської любові.

Це лише підтверджує мої висновки.

Я чудово знаю Його імя, як і решта віруючих тут на форумі. А те, що ми не називаємо цього імені не означає, що ми його не знаєм. Це показує, що ми слідуємо за Його вказівкою, і не приводомо імені Бога без потреби, віддаючи йому шану, і не занечищаючи його. Ви б це знали, якби читали, та розуміли, що саме намагаєтесь критикувати.

Це є проекцією саме Вашої уяви. Причому, мені так видається, що все, про що Ви говорите, є плодом Вашої уяви.
Ви, очевидно, маєте бажання щось змінити, але що саме, і як - не можете зрозуміти. Ваша уява створила образ, картинку, яку, втім, самі розгледіти не можете, і в процесі спілкування, хочете завершити цю картинку.
Ви уявили, що віруючі люди мають проекцію Бога. У вашій уяві розігралось бачення того, як сприймають Бога віруючі люди, причому самі не маєте краплі віри в Нього.
І намагаєтесь усіх переконати у реальності власних фантазій та уявлень. Можливо, тим самим, намагаєтесь самоствердитись, довести собі, що ви вмієте розумно мислити. І що насправді все відбувається саме так, як Ви це собі уявили, так, як це розігрується у Вашій уяві.
Тільки перед тим, як починати, щось обговорювати треба мати поняття, у що вірять на справді ті, хто у вашій уяві, сліпі фантазери...

Часом і у мене таке враження складається.
Відверте небажання бачити змісту тих речей, про які говориться, що намагаються донести, а звичайне чіпляння за букви, боючись втратити нитку ходу власних суджень, без якої вся картинка рушиться - показує неповноту бачення, відсутність розсудливого мислення, та необізнаності у банальному спілкуванні.
Та хоч і Ваша цитата влучна, все ж думаю, що не варто відвертатись від тих людей, хто не перебуває з Богом.

А Вам, пане Василю, хочу сказати тільки одне: Бог є! Не залежно від того, чи Ви вірите в нього чи ні. І прийде час, коли Він Вам відкриється. А я буду молитись за те, щоб це сталось раніше того часу, коли вже буде занадто пізно.
Миру Вам, пане Василь.

 

Ви забули, що йдеться про спільноти, які побудовані на засадах добровільности та виключення влади. Отже конфлікту між спільнотами немає, бо засади їхньої будови однакові.

Першими цивілізаційними нормами були норми сексуальної поведінки. Бо вони стосуються індивіда. А вже потім формувались інші норми, які стосуються і спільнот різних людей.

Любов є формою абсолютної єдности почуттів людини. По-моєму, секс є особистою справою людини і по відношенню до нього не може бути панівних норм. Адже йдеться про спільноту добровільности!

А хіба я вживаю ім"я бога без потреби?

Предметом обговорення в цій темі є не те, у що вірять люди, а царство боже, яким воно є в людських стосунках.

Бог є символом абсолютної єдности, але без царства божого ніяка абсолютна єдність неможлива!

 

Проста річ, пане Василю. Царство Боже в матеріальному конечному середовищі неможливе. Як неможливою є тілесна єдність особистостей.
Абсолютна єдність можлива лише в ДУСІ.

 

А з яких це пір царство боже стало абсолютною єдністю?

 

а я вам не говорю про "фаресей -стайл".? а про істинну Божу любов, яка принесла плоди в мому житті і в житті багатьох людей і в вашому пренесе.

секс , який стає культом і переростає в сексуально-оральні , вагінальні і анальні збочення, безумовно це зло, бо це не полюбові, а зла ПОХОТЬ.
як тільки секс стає культом, за ним одразу стоїть біс, і не ти ним займаєшся а він займається тобою, потім за відсутності партнера починається маструбація, анонізм, що ще більше затягує людину в порочне коло, з якого потім важко вилізти, ( межі в досконалості нема і у збоченнях також) і людина стає твариною, інстинкти стають вище логіки і совісті.

а секс, який по любві, я вірю приносить більшу насолоду, чим БУ)))))

Бог дает твари "все обильно для наслаждения" (2 Тим. 6, 17)

СЕКС- ЦЕ відчуття, а ЛЮБОВ -ЦЕ почуття
як "цилібатчик" може говорити про секс, що то зло?
або як можна сказати про анонізм, що то зло, якщо ніколи немав від нього негативних наслідків.
Cпочатку духовна любов (агапе-жертвена і безумовна), потім душевна(філіос- братська , дружня любов, люди діляться почуттями) а вже аж потім
тілесна любов (ерос) --- хороший секс по любові.
а якщо навпаки, то до духовної вже не дойдете, бо секас все шторками позавішує, незнати, чи дойде і до душевної....
Секс стає злом, коли він стає мотивом.

І я дякую Богу, що дає мудрості вам донести.

я опечатався, я написав "НЕ ІСНУЮТЬ" неіснують засади добровільності, бо людина так чи інакше керується нуждою і своїми критеріями добра і зла, і тільки думає, що вона думає, що ці критерії належать саме їй .

в біблії написано, є у вас біблія , не знаєте?

 

Тобто Ви не дискутуєте добровільно? Тоді навіщо Ви все це пишете?