Недавно я дізналася одну історію , що сталася в сімї одних наших віруючих із церкви. Я не думала, що таке може статися з віруючими людьми в мирний час. Ця сім я була відома своєю вірою і вірністю Богу. В один день вони втратили 2х дітей-10 і 8 років. Діти доторкнулися до оголонего проводу , коли батьки поїхали з міста і залишили дітей . Пройшли роки. В них народилося ще 3 дітей. Коли старшому з них виповнилося 30 років-виявилося що в нього пухлина в мозгу. І операцію було робити вже пізно. А в нього була піврічна дочка. Кохана дружина. Вся сімя молилася про його зцілення. Але Господь не відповів на молитву. Я не знаю як батьки пережили смерть своєї дитини. Вже третьої. Я знаю що дружина іздила на могилу майже кожен день. Знаю, що це можна було пережити з Божою лише поміччю. Ця сімя не втратила віру, не залишила Господа, не сказала-Його нема. Вони продовжують вірити, і це дійсно видно, що вони Його діти. На їх обличчях завжди видна радість-не земна, не проста-а радість Христова, радість досконала. Не зрозуміла багатьом. Але цю радість вони отримали від Христа, коли довірились Йому. Їх серце розбилося об Камінь. З Христом вони змогли перемогти свій біль.
+10 Дуже гарне свідчення! Дійсно, щастя, котре ми маємо в Христі є найбільшим щастям! Ісус дає силу проходити через будь-які труднощі в житті! -10 З цим категорично не згідний! Тоді наступні місця з Писання треба було б читати так: 1. Матв.7:7 Просіть і НЕ буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; 2. Лук.11:9 І Я вам кажу: просіть, і НЕ буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам! 3. Iван.15:7 Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і НЕ станеться вам! 4. Iван.16:24 Не просили ви досі нічого в Ім'я Моє. Просіть і НЕ отримаєте, щоб повна була ваша радість. 5. Iван.14:13 І коли що просити ви будете в Імення Моє, те НЕ вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець. 6.Iван.14:14 Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то НЕ вчиню. 7. Матв.18:19 Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, НЕ станеться їм від Мого Отця, що на небі!
Levko, а в чому тоді парадокс? одні просять і отримують, а інші ні? при цьому і ті інші віруючі зі слів plastic?
я казав в загальному, а не про окремий випадок читав, дуже співчуваю цим людям Захоплююсь, адже після такого не зневірились Проблеми, перешкоди - це і є життя, потрібно навчитись їх долати, ми маємо робити вибір, а Бог нам домогає в цьому
Вибір? Який? Нести хрест,чи скинути? Скільки клавіш на клаві позападались в дискусіях на оцю тему....
Ви за життя переконувались в одному, а я(хоча ще й небагато прожив) в іншому Ми ніколи не дізнаємось як то насправді, хіба коли будем "там" Кожен вірить в те, що йому ближче, а фактів та історій можна приводити безліч, як з однієї так і з іншої сторони Підкреслюю, це моя суб'єктивна думка
Нема ніякого парадоксу. Я не можу і не маю права судити, чи говорити про інших людей і їхню віру. Можу казати тільки про себе... Моя віра не базується на досвіді інших віруючих. Моя віра базується тільки на тому що написано в Слові Божому! Якщо в Слові написано, що ранами Ісуса я є зцілений, то я беру це слово і сповідую, чи проголошую його доти поки це "слово не стане тілом", тобто не збудеться. В процесі цього диявол може мені показувати інших віруючих і казати: "Дивися, вони також вірили, але не зцілилися, в тебе також нічого не вийде...!" Тоді я затуляю вуха, щоб слухати це і вірити в це, я вибираю слухати і вірити в те, що каже Слово Боже, котре каже, що Ісус поніс мої немочі і хвороби і ранами Його я уже є зцілений! Це спокуса, це боротьба, це дуже нелегко проходити, ой як не легко...(!),але я свідомо роблю вибір на користь Слова Божого і Воно стається! Слава Богу!
Вірити у Бога і просите - це ще не усе. Звідки Вам відомо, що ті люди, чи їх батьки, які просять і не отримують - накоїли у житті?
тобто навіть зцілитися чи не отримати якусь хворобу чи нещастя тре багато боротися і не кожен це може зробити... то чому ви стверджуєте, що так легко отримати спасіння? ---------- Додано в 08:04 ---------- Попередній допис був написаний в 08:03 ---------- а як же прощення гріхів? першим ділом віруюча людина просить прощення...
Вибачте, але звідки Ви так впевнені що у Вас вийшло переконатися завдяки тому що Ви більше вірили аніж ті люди?.. Чи не гординя це - вважати що Вам було дано за Вашу більшу віру аніж у інших?.. Адже є люди взагалі невіруючі, атеїсти - і у них немає таких втрат і проблем, то, за Вашою логікою, виходить що у них була віра найбільша?.. Немає прямої логіки і закономірності у тому яка кому випадає доля. Вона є - але недоступна нам. І молитвами та вірою, прийняттям Ісуса, не завжди коригується: що має статися за Божим задумом - те станеться, адже всі наші волосини вже пораховані і молитися ми можемо не просто просячи чого б нам хотілося - і потім важаючи що то наша заслуга і нам дано по глибині віри нашої у Слово, в Ісуса Спасителя (душ! не земного тіла), а кажучи словами чітко вказаної Ісусом молитви (на питання до нього ЯК треба молитися): нехай буде воля Твоя. ..а вже яка воля - буде видно. ІМХО.
..а ще я думаю, що почуття щастя у кожної людини - її індивідуальне, і не можна "примусити", ощасливити людину насильно.. дати її те, що, на нашу думку, її потрібно.. Недаремно слово "ощасливити" носить в українській мові іронічний, саркастичний характер. Якщо для когось у 60 років щастя - у молитві і коли артріальний тиск не зашкалює, то це не означає що для молодого юнака у 20 років щастя буде в тому ж... Сказати про те чи людина щаслива - може тільки вона сама, а наскільки щирим і повним є її щастя - сказати може лише її душа, яку ще треба почути за голосами розуму і поверховими почуттями.
Не кажіть, п.Фрезіє! Зовсім з Вами не згідний в цьому! Знаю по собі, коли я після того як увірував в Ісуса в 22 роки просто "запоями" перебував в молитві. Для мене не було більшої радості і насолоди в той час як тільки молитися і читати Слово. А Ви кажете тільки для старших щастя в молитві. Навпаки бачу, по своїх батьках, котрих від телевізора нічим відірвати не можливо, нажаль. Таке враження, що в цьому їхнє найбільше щастя... Щастя від перебування в молитві аж ніяк не пов"язане з віком!
по-іншому, можна сказати, що в кожного є рівень який людина бажає досягти у всяких справах. Відповідно якщо це їй вдається - вона відчуває момент щастя(а рівень одразу посувається), яке на жаль недовге(тре нових висот досягти - хватить тут стояти). і відповідно вона нещаслива якщо це їй не вдається. Тут щасливим можк бути той хто ще може і має бажання змінювати свій статус(кар'єра, гроші, машина). А нещасливим стає той хто вже неможе або немає бажання це робити. Хоча є речі які можуть викликати стан радості і щастя незалежно від рівня життя і можливостей людини. Як думаєте, яке щастя є "кращим"?
Я не категорично мала на увазі "тільки", наводила лише приклад можливих "якщо для когось - то для іншого ні ".. Ви праві, розбивати людей навіть на такі умовні групи (старші -молодші) неможливо: кожний відчуває щастя у чомусь іншому, і у свій особистий час для цього. Найчастіше щастя відчувається - на контрасті, на втоленні певного голоду.. якщо з якоїсь причини є голод любові і розуміння- то щастя буде від його втолення, спрага спокою - або навпаки, спрага діяльності і неспокою, багато варіантів різного "голоду".. щастя - період втолення цього голоду, духовного чи тілесного. У тих хто обмежується телевізором, думаю, є спрага вражень, можливо, емоцій - тільки переживати їх насправді нереально, або затратно і виснажливо для душі і психіки, "сурогатно" - легше. От і телевізор/віртуальність.. Частково відповіла вище. Вже не раз писала свій улюблений вислів, яким, здається, сказано ВСЕ про щастя: В этом мире нет ни счастья, ни несчастья, то и другое постигается лишь в сравнении. Только тот, кто был бепредельно несчастлив, способен испытать беспредельное блаженство. Надо возжаждать смерти, чтобы понять, как хороша жизнь. А.Дюма "Граф Монте-Кристо"
Господь може не відповісти на молитву так як ми хочемо. Ті люди ревно молилися, але зцілення не сталося. Господь знає краще що робити-бо Він бачить все наперед. Його думки вище за думки людей. Апостол Павло просив звільнити його від жала у плоті, але Господь сказав І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі.(2Кор 12/9) Коли цар Єзекія почув від пророка що помре, то сильно заплакав перед Богом і молився про зцілення. Тоді Господь зцілив його, але наслідки того зцілення були поганими для всього Ізраїлю.-Бо через деякий час вавилоняні прийдуть і захоплять всі скарби в Єрусалимі. В біблії є цікава фраза: 38. Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних. 39. І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли, 40. бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали. 35 жены получали умерших своих воскресшими; иные же замучены были, не приняв освобождения, дабы получить лучшее воскресение;(Євреїв 11) Та сім я змирилася з волею Господньою. Для Господа головне спасти нас для вічності. Можливо ті діти, що померли могли відвернутися від Господа з часом. А можливо це є те саме що сталося і з Йовом (в полегшеному варіанті) Господь дасть усі відповіді в свій час. ---------- Додано в 00:02 ---------- Попередній допис був написаний Вчора в 23:57 ---------- Мені подобається фраза одного з отців церви бл. Августіна: Господи, ты создал нас для Себя, и наше сердце не успокоится, пока не обретёт покой в Тебе»...
Перепрошую, це Ви до чого? Хіба тут написано щось про якусь тілесну хворобу ап.Павла, від котрої Господь не хотів його звільнити? Ви вище написали, що Господь не відповів на молитву і не уздоровив хворого, тим самим переклавши вину за те, що людина померла, на Бога! В той час як Господь купу разів в Писанні обіцяє і клянеться відповісти на молитву. Я навів лише 7місць, де Він обіцяє за будь-що відповісти тим хто приходить до Нього і просить. А скільки ще таких місць є в Писанні!! Може тут справа зовсім не в Бозі, а в людині і її вірі? Як Ви думаєте?
Вину я не перекладала. Але смерть 1-це доля майже всіх людей. У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся. (Буття 3/19) Сумніваюсь що ці люди просили без віри, бо просили віруючі декількох церков. Воля Божа-спасіння від гріха і спасіння для вічності. Апостол Павло писав що у віруючих буде багато скорбот у цьому світі. І віруючі мають навчитися славити Господа не тільки у Благословенях, але і в скорботі. Воля Божа-освячення наше. І Бог може допустити страждання у житті людей. Коли згадаємо про Йова-Господь допустив його страждання. Правда автором страждань був сатана. Але 10 дітей Йова загинуло. Йов не розумів що коїться. Але Господь прийшов до нього і Йов розкаявся-він сказав: Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе! 3. Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів... Це чудніше від мене, й не знаю його: 4. Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, ти ж Мені поясни... 5. Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе... 6. Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!...(Йов 42/2) Волю Божию можно узнать из слова Его (Иак 1,18; 1Пет 1,23; Ин 1,12-14). Таким образом, если мы молимся в полном соответствии с тем, что, как мы знаем из Слова, угодно Богу, то мы молимся по воле Его, а потому, если мы верим, то “Он слышит нас”. Иисус говорил так: “Если пребудете во Мне и слова Мои в вас пребудут, то, чего ни пожелаете, просите, и будет вам” (Ин 15,7). Заметьте, что Он не сказал, “просите по воле Божией, и будет вам”. Мы просим то, чего желаем, и получаем это. Но это происходит лишь тогда, когда наше желание совпадает с желанием Бога, с Его волей, когда слово Его обитает в нас. Ще про відповіді на молитву: http://otkrovenie1.narod.ru/kn/molitsa/m19.htm ---------- Додано в 20:50 ---------- Попередній допис був написаний в 20:47 ---------- Є обмеження-якщо просимо на добро по волі Бога. Ми ж можемо просити про себе-щоб не померти 1 смертю, можемо просити про всю сімю-але чи відповість Бог на таку молитву?