бути щасливим

А ще страшніше, коли в житті нещастя, мука, а кругом стіна і виходу нема.
Колись, памятаю, я мав регулярні сновидіння, буцім-то я в якомусь страшному лабіринті і стараюсь вибратись з цього лабіринту, використовуючи будь-що подібне на двері. Але попадаю в ще гіршу западню. Мав такі ситуації і не раз. І одна молитва на підсвідомому рівні - Боже, може вже досить. Якщо твоя воля, забери мене додому, подальше від цієї Землі...

 

Дзеркало тижня пише

Це один підхід - вважаю, диявольський.

 

Так було від первісних племен - ієрархічна структура лежить в основі всієї піраміди життя, ба навіть піраміди харчування на Землі: від примітивних живих істот чи рослин, яких їдять вищі - а тих ще вищі - аж до людини, яка теж включена у ієрархію.
Та і в християнстві є ієрархія - от Ви ж так запросто до Папи Римського не підійдете, а до місцевого священника - можливо і запросто наблизитися... ієрархія, чини, статуси, багатство облачєнія, престижність...

 

А ось це, подане раніше, будується на цілком інших засадах, думаю, від Бога:

Зверну увагу, що тут є
3. Не порівнюйте себе з іншими і не переймайтеся тим, що про вас подумають
що повністю протирічить диявольському підходу до розуміння щастя!!!

 

Теоретично все так. Я і сама вище писала про це.

..але якщо подумати.. то як це можливо практично зробити на 100%, якщо людина - суспільна істота, і половина її щастя лежить успілкуванні із собі подібними?..

ми не можемо не перейматися тим, що про нас подумають друг, дружина, дитина і інші люди або вагомі люди в нашому житті. Ми від них усіх залежимо, бо без них, хоча б від когось гарного до нас ставлення, у всуціль ворожому оточенні, почуватимемося нещасними/самотніми.
На практиці, звичайно, рідко трапляється щоб від нас відверталися геть усі близькі і вся родина та друзі - але зовсім не перейматися тим, що про нас думають люди, як до нас ставляться, ми не можемо з тієї причини, що ми - суспільні істоти, люди.

 

Але тут важливим є не "що подумають" чи "як оцінять", а "що є критерієм думки чи оцінки"!!! Це погано, коли основний критерій - "а скільки ти заробляєш" чи щось типу цього. Це диявольський критерій!

---------- Додано в 17:37 ---------- Попередній допис був написаний в 17:01 ----------

Якщо щастя людини залежатиме від чиєїсь оцінки, то ця людина претендує завжди наздоганяти щастя і ніколи його не зловити. Якщо ж щастя "Насолождуйтеся тим, що маєте і що отримуєте" то є шанс бути щасливим. Хоча здебільшого людина зроблена так, що те що ще недавно приносило їй море щастя і задоволення вже не робить цього. Але може то і є "диявольська спокуса", а нам слід
1. Бути вдячними за те, що вже є!
2. Не порівати себе з іншими і не переймайтися тим, що про нас подумають!
3. Знаходити позитив і вірити в краще!
4. Побільше спілкуватися з іншими людьми! (як це навчав Великий Екзепюрі)
5. Проявляти доброту!
6. Піклуватися про своє тіло і душу!
7. Робити те, що нам справді подобається!
8. Дозволяти собі бути дитиною!
9. Насолождуватися тим, що маємо і що отримуємо!
10. Вміти прощати!
11. Обирати реальні цілі!
12. Жити сьогоднішнім днем!

 

Годиною,чоловіче...годиною...

Хм....з"їв півпачки кетанову...трохи попустило...віддихуюсь...позитив,однако....
Вірю,що ще півгодини не болітиме....може....
Малу вирубав ліпонексом...теж позитив....але вже рухається....треба мити і прати....звично...хм...до грошей?

Намагаюсь...во,скільки дописів...

Ще фунциклюю....

Запарив кави(17 ложок на півлітри)....

Дожити до вечора...
Щєстє...повні сподні....

 

...можна мені про дуже земне,про малюсіньку іскорку,пилиночку,щастя?Знаю,далеко до високих ідеалів,матерій...Комусь мо* і смішно...але коли сьогодні заглянула в той ящик і на мене зирнуло маленькими оченятами оте заблукале,пернате створіння - відчула себе на ту краплинку-піщинку-мить - щасливою...

 

Так гарно!!!!!!!!
Таке написати може тільки душевна людина....
Коли всі щасливі і я щаслива

 

Оце гарно!
Ще,подумалось,однією з умов бути щасливим,це не сорпомитися бути собою.

 

Зі мною було те саме. Жити уже не хотілося. І я просила кожну ніч: "Боже, відчини мені свої двері. Це я, Даша". Зараз усе нормально. Але я досі дивуюся, як це усе могло бути зі мною, такою молодою. Мабуть, життя мене до чогось готувало.

 

А я не вірю в те, що можна бути, по-справжньому, щасливим не ставши Його дитиною, тобто не народившись від Нього, не маючи живих стосунків з Ним...!

 

Як продовження думки - але, щоб оце добре не перетворилося на змагання - хто більше доброти проявить або чи достатньо доброти проявив, наприклад, і т.д. Критика тих, хто так не робить...

---------- Додано в 20:18 ---------- Попередній допис був написаний в 20:15 ----------

Сумніваюся, що це є піклуванням - це гроблення.

 

Як колись казали східні сусіди:
что для русского в радость то для немца смерть
Suum cuique....

 

То Ви вважаєте, що поняття "щастя" є похідним від національності?

 

Нє,я вважаю,що без кави я просто не буду мати можливості зосередити тоти рудименти,що дехто називає мозґами,щоб усвідомити,яке велике щастя маю.
Скоріш би вже тото закінчилось,бо не втримаю...тіко щастя...

 

Кожен може так сказати. А Ви собі уявіть, що могло бути ще гірше!!!

 

А нафіга?
Щоб скакати на їдній нозі з криком
- Дякую Боже.що комусь ще гірше?
Чи поржати над своєю дитиною і сказати їй
- То фігня,Зорянка,он другим ще гірше болить...що там твої приступи...

поставив мінус.
Принципово.

 

Не комусь. Не порівнюйтеся з кимось!!! Нічого Ви так і не зрозуміли.

 

Куди ж мені,темному...