"Булька"

Тема у розділі 'Книгарня', створена користувачем Ustim, 23 кві 2018.

  1. Ustim

    Ustim миється в бані

    [​IMG]

    Нещодавно друком вийшла в світ книжка Галини Сенчиної більше відомої як Галина Мирослава - "Булька". «Булька» читається досить легко, хоча насправді написана про серйозне і ставить багато запитань, на які кожен читач може знайти свою відповідь. Книга розрахована на широке коло читачів.

    Єдиний

    Єдиний, кого з певністю можна назвати генієм, був він. І це не жарт. З метрики цього чоловіка так і вибулькувало: Геній Спиридонович Буль. Проте не слід Спиридоновича плутати з іншим Булем, тим глибокошановним паном, котрий відкрив світові очі на Булеву алгебру. Та як не крутани, а так здається, що Геній не знав про цю дивовижну науку, хоча будучи Булем, навряд чи міг не здогадуватись – коріння роду. А от те, що він Буль, Геній знав одзавжди. Докази? Є! По-перше, слово, яке він вимовив, щойно явив себе світові, було саме „бу“; по-друге, йому постійно кортіло потримати буль-аву в своїх дитячих ручках; по-третє, у нього надто часто виникало відчуття, що він гуляє Буль-онським лісом (варто також мати на увазі, що звук „л“ Геній вимовляв особливо м’яко).

    Мав Буль аж два справжніх філософських захоплення: малювати та дрімати з вудкою в руках. А ще любив запихати вудочку в чохол і витягати її звідти. Колись йому навіть вдалось зробити відкриття, що людина, власне кажучи, схожа на чохол для вудочки – у нього і малюнок такий десь мав бути. Щодо риби, вона, як навмисно, обминала Спиридоновича. Це, ймовірно, було реакцією всезнаючої природи на дивакувате прізвище. Принаймні Геній у це беззаперечно вірив. А що головне у цьому житті, як не віра?!

    Далі читати за посиланням: Булька
     
а де твій аватар? :)