Брати чи давати?

Відповідь: Брати чи давати?

А якщо подивитись на це так - що Ви дали не розбираючи, не докладаючи жодних зусиль, просто дали бо Біблія пише, а в результаті ті хто направду потребують допомоги вже її не отримають??
В мене нещодавно п"яна кубіта просила, а потім майже вимагала (!), на зупинці 50гривень, бо вона хоче собі мандарин купити. Давати? Біблія точно того вчить? Чи вчить допомагати нужденним?

 

Відповідь: Брати чи давати?

І в чому ж та різниця між тими, хто не читає Святе Письмо, а тими, хто його читає? В тому, що одні читають Святих Отців, а інші ні? Як на мене, то не є догма віри. Ви знаєте протестантів, які не дають пожертв?

 

Відповідь: Брати чи давати?

А Вы православная, если не секрет? Про протестантов - это вообще особенный разговор, как-нибудь в другой ветке поговорим.... ) Мне кажется, что есть отличный пример того, что бывает, когда человек начинает самостоятельно трактовать Библию. Л.Н. Толстой.....
Вы не читали его версию жизни Христа..... ?)
По моему убеждению надо смотреть на Евангелие глазами Святых Отцов, иначе не убережешь разум.... (Знаете, что протестантские церкви на Западе благословляют однополые браки?)

 

Відповідь: Брати чи давати?

Тут є відповідна гілка на такі питання та відповіді.
Ні, я не православна, але й не протестантка.

Як на мене, дуже до цієї гілки пасує.
Усі протестанти, яких знаю, подають щиро і від душі, з віри. У них це не просто обов'язок, у них це потреба душі.

Щось у тому є. Але це не є 100% істина.

Та я тут живу. Такі протестантські церкви самі протестанти вважають сектами, якщо вам це щось говорить.
А ви знаєте, що в Росії вбивають православних священиків?

 

Відповідь: Брати чи давати?

От як в "Нових дописах" натрапляю на "Брати чи давати?", то все таке враження, що це тема до гілки "Про ЦЕ"...:shutup:

 

Відповідь: Брати чи давати?

Цитирую, чему учит Библия....
Просящему у тебя дай, и от хотящего занять у тебя не отвращайся. (Мф, 5:42)
Обратите внимание - тут не сказано, в чем нуждается просящий и хотящий занять.....
А насчет первой части Вашего поста - те, кто правильно просят, всегда получают, так как
7 Просите, и дано будет вам; ищите, и найдете; стучите, и отворят вам;
8 ибо всякий просящий получает, и ищущий находит, и стучащему отворят.
9 Есть ли между вами такой человек, который, когда сын его попросит у него хлеба, подал бы ему камень?
10 и когда попросит рыбы, подал бы ему змею?
11 Итак если вы, будучи злы, умеете даяния благие давать детям вашим, тем более Отец ваш Небесный даст блага просящим у Него (Мф 7:7-11)
Кстати, а вот еще нашел:
12 Итак во всем, как хотите, чтобы с вами поступали люди, так поступайте и вы с ними, ибо в этом закон и пророки. (Мф 7:12)
Что же плохого в том, что кто-то даст Вам денег на мандарины, когда у Вас денег нет? Вы же не будете против? Хотите, чтобы Вам в трудную минуту помогали - не только в том случае, если, не дай Бог, будете голодать, а вообще? Тогда помогайте людям....
Кроме того, по моему личному мнению - в виде этих просящих Господь нам дает шанс искупить часть грехов, собрать себе нетленное сокровище... А большинство людей его не использует.

 

Відповідь: Брати чи давати?

1. Я ніколи б не попросила грошей на мандарини. Хліба, не можу виключити, але не в п"яному вигляді буцімто на лігуміни.
2. В Біблії можна знайти досить настанов, які не варто так прямолінійно сприймати.. Я не збираюсь цитувати такі речі і полеміку залишаю за священиками - нехай вони Вам пояснюють.
3. Підтримувати пиятицтво я не буду. Підтримувати злочинні угрупування з крадіжками дітей я теж не буду і не розумію людей, які даючи гривню абикому вже почуваються святими чи там прощенними, - а інваліда сусіда при тому не помічають.
4. Якщо Ви бачите тільки такий шанс "искуплять грехи" мені Вас шкода. Краще постарайтесь менше грішити...

 

Відповідь: Брати чи давати?

Не знаю з чим це пов’язано, але іноді з’являються милосердні почуття до просящого і тоді подаєш, а іноді вони не з’являються, немає поруху у душі і чомусь не хочеться подавати усім без розбору.
Добре це чи погана важко сказати, швидше погано ніж добре. Але ж тут уже треба через себе переступати.
Подавати з користі щоб іскупити гріхи теж не добре, адже тут відсутня любов...

 

Якщо є що давати то, мабуть, давати легше. Брати треба лише в крайньому випадку, бо той, хто бере, завше залишається винен. Людина здорова фізично і психічно не повинна нічого просити і нічого брати, вона в змозі сама себе забезпечити. Тут не йдеться про символічне "давання милостині", бо отримання такої може бути частиною церковного послушання. Тобто має значення що давати і кому давати.
Особисто я даю тільки в тому випадку, коли знаю точно, що в людини немає іншого способу отримати даване. Питання про повернення може звучати, але для себе я вважаю дане назавжди втраченим, і не розраховую на його отримання. Так легше. В цьому плані краще не дати, чим дати, і потім нарікати на себе і не людину, якій дав.

 

Існують дві категорії людей - образно:

Дающі і берущі.

Дающий ніколи не може бути берущим, а берущий - ніколи дающим.
Це так - узагальнення, але правдиве.

 

Раз уже підняли цю тему...
Хіба мова лише про давання/отримання бабла?

Дає Бог!
Чиїми руками - питання інше.
Усі ми отримуємо. Різниця лише у мірі вдячності та готовності (пере-)дати іншим частку отриманого.
Нє?

ЗІ: отримую з людських рук потрібне, і віддаю потребуючим, що можу (пере-)дати, бо прийшло від Бога.

 

Що ж він буде давати, як усе роздасть? Мудрість? Але і її десь треба узяти. Бог дасть? Але і Бог не дасть. Бог може лише запропонувати. Але узяти все рівно треба самому

 

За столом на кухні.

Сім"я обідає.
Син: Мама, а що таке мінет?
У мами і батька очі як тарелі... Але мама починає:
Мама: Ну-у-у-у... Це коли в рот беруть...
Батько відвішує потужного ляпаса.
Батько: Дура!!! Не беруть, а ДАЮТЬ!!! Син росте!!!

 

Важче брати, бо потім відчуваєш себе завжди чимось зобов'язаним тому, хто дає.

 

Для справжнього християнина легше давати і важче брати, тому що даючи, він виконує Божу справу, а беручи відчуватиме зобов"язання.

 

згрубше, як казав один чоловік, всі люди діляться на берущих і дающих, причому, дающий ніколи не є берущим, а берущий ніколи не є дающим.

 

Все залежить від того,в кого брати,а кому давати.
А також,що саме брати і що давати.
Можна,скажім дати в писок і взяти сто дулярів.
А ще,наголовніше,не забувати Біблію.

 

на сьогоднішній день ця цитата є досить сумнівна ))))))))))))))))