Божевільні ...

ну і теми ви, шановний, порушуєте
душа нікуди не дівається, вона перебуває в тілі до моменту смерті (у двох джерелах різних релігій зустрів інфу, що душа в серці, тобто близько самого серця, саме тому так багато фраз "відчувай серцем" і под.).
душа прив"язана до тіла навіть якийсь час після смерті самого тіла.
ви надто багато питань поставили, але спробую відповісти на те, що зможу:

щоб сказати, куди дівається "особистість", слід спочатку визначитися із наповненням цього слова. Як на мене, то особистість - це сукупність фізичних та психічних ознак. Якщо фізичне не зазнає змін, то ми можемо говорити про божевілля виключно як про зникнення свідомості, тобто чіткого, осмисленого сприйняття дійсності та адекватних реакцій на зовнішні подразники.
я не компетентний говорити на цю тему глибше, але так собі думаю, що з якоїсь причини у божевільних забирається "глибока" свідомість, якщо можна так сказати. Тобто, якісь базові ознаки свідомості залишаються (наприклад, божевільного можна навчити стежити за собою: вмиватися, чистити зуби), а якісь зникають. Наскільки мені відомо, божевільний - це "народний термін", а в медицині є багато різноманітних діагнозів для позначення цього стану (чим більше забрано свідомості, тим у гіршому стані особистість).

це слово якнайкраще пояснює суть: Бог відпускає цю душу і душа не несе відповідальності за скоєні вчинки. Одному Богові відомо, чому один божевільний тихо і мирно прийшов у світ і таки же чином пішов із нього непомічений ніким, а інший все життя товчеться і навіть може вбити людей... однак душа за це відповідальності не несе, це не гріх для неї (відразу прошу у всіх пробачення, якщо щось не так, але це не мої слова, проте кращого пояснення я поки не знайшов для себе)

одна людина мені сказала: "У цьому світі закон не писаний для двох типів людей: божевільних і святих". І після досить довгої розмови я зрозумів, що доволі часто межа між цими двома категоріями для нас, "нормальних", фактично відсутня... Досить часто святі люди ховалися під маско божевілля, відлякуючи таким чином надокучливих "номальних", які приходили зі своїми матеріальними бажаннями.

зверніть увагу, у наших пращурів особливою повагою користувалися специфічні божевільні, яких навіть називали окремим словом: ЮРОДИВИЙ. Це начебто і нормальні люди, тільки от вони живуть у своєму внутрішньому світі. Так ость, до юродивих часто ходили за порадами, просили помолитися за когось. Вважалося, що ця душа має особливий тісний зв"язок із Богом.

Сестра рідна розказала історію: знає вона одного хлопця, який начебто "несповна розуму". Дуже мирна людина, щось там продає, вихований. Якось сестра з ним заговорила, щось там у нього купила, запитала про нього. На контакт довго не йшов. А одного разу ніби й випадково зустрів її в магазині, запропонував товар, а потім почекав біля виходу і сказав: "ну, тримайся!" (вона давала мені слово, що в цей момент перед нею стояла зовсім інша особистість! із повністю осмисленим виглядом обличчя! жодних натяків на ненормальність, казала , що у неї ледь волосся дибки не стало). Буквально через кілька днів почалися дуже серйозні сімейні проблеми. Слава Богу, цей етап пережили нормально. Звичайно, хтось може сказати, що це випадковість, але випадковостей не буває... людина ЗНАЛА, що каже, і попередила.

---------- Додано в 02:07 ---------- Попередній допис був написаний в 01:54 ----------

наскільки мені відомо, душа перебуває в людині у стані своєрідного "сну". Але при цьому вона випромінює свідомість, що пронизує все тіло. Душа тісно пов"язана з інтелектом (рос. разум), а той, у свою чергу, з розумом (рос. умом), який керує почуттями (почуття також керують розумом, вимагаючи від нього можливості задовольняти себе через тіло).
Очевидно, божевілля - це справді якийсь "збій" у тому ланцюжку: або свідомості нема, або зв"язок між інтелектом та розумом порушений, або відсутній розум... -

---------- Додано в 02:12 ---------- Попередній допис був написаний в 02:07 ----------

той, хто напився, і щось там наробив, несе ПОВНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ! Він не був божевільний, бо Бог йомуу не давав волю дій. Ця людина сама затуманила собі мозок щоб втілити свої бажання (однозначно раніше були в голові якісь думки) хоча б у такий спосіб.
Відмазка, що "я діяв у стані афекту" тільки в людському суді проходить, та й то не завжди А з п"яного подвійна відповідальність: злочинно затуманив себе і втілив злочинні наміри, які у притомному стані совість не давала можливості реалізувати.