Богдан Хмельницький і як ми його сприймаємо

Тема у розділі 'Історія', створена користувачем Ivan, 17 гру 2006.

  1. UDALA

    UDALA Well-Known Member

    Видимо получился - украинец.
     
  2. сотник

    сотник Well-Known Member

    Богдан - це велика історічна Постать. Він збудував Українську козацьку державу.
    Але помилився. Вибрав найбільше зло. Як мовляв Наполеон: "Помилка не злочин, вона гірше".
    А тут єврейська думка про їх катування козаками. На це, мабуть, мають рацію видатни історіки, про яких і їх дослідження про Богдана йдеться далі.


    "Історія українського народу є надзвичайно багатою на довготривалу, жертовну боротьбу за волю («вольності козацькі», якщо вжити термін минулих епох), за право бути господарем на власній землі. Йшлося про створення суверенної державної організації на споконвічних українських етнічних землях, про захист незалежності Української держави, політичної самостійності нації. Проте навіть на високогір’ї можна знайти найвищий Еверест. Таке образне означення буде, поза сумнівом, цілком доречним для характеристики грандіозного українського національного козацько-селянського повстання, котре спалахнуло на наших теренах у 1648 році й невпізнанно змінила увесь політико-соціальний «ландшафт» тогочасної Східної Європи. То був справжній «момент істини» в нашій історії — бо він визначив її подальший перебіг не на десятиліття, а на віки наперед. Й досі (розуміємо ми це чи ні) український народ певною мірою перебуває в тій «системі координат», що вона була задана унікальною людиною, яка очолила Революцію європейського масштабу та розмаху. Задана Богданом-Зиновієм Хмельницьким".

    http://www.day.kiev.ua/294304/
     
    • Подобається Подобається x 3
  3. Дальневосточник

    Дальневосточник Русскомовний

    Написано прелюбопытно...
    ...це драма зовнішньополітичного вибору (на кого орієнтуватися — на Варшаву, Москву, Швецію, турецького султана?). На моє особисте переконання, Хмельницький зробив явну помилку, відмовившись від пропонованого протекторату Оттоманської Порти у 1655 році. Прийняття цієї протекції могло б убезпечити Україну від багатьох реальних зовнішньополітичних загроз, які невдовзі реально виникли. Чому так сталося — це інше питання, відповідь на яке вимагає залучення додаткових джерел й вивчення східного (або південно-східного) напряму в історії нашої держави.
    ТАКое впечатление, что никто не знает об истории Оттоманский империи - и Болгарии или Сербии. Об восстаниях и бунтах, о гайдуцких движениях в этих странах - против оттоманцев... Или главное - аби не москалi? Поляки - ясное дело не подходят...Шведы? Тогда еще далеки были...Попозже другой гетьман основал новую традицию - организовать себе "державу" въехав в нее на иностранных штыках... :)
    Впрочем - ни ему на шведских, ни в последствии - на немецких - въехать ТАК и не удалось. Зато теперь можно полить помоями Хмельницкого - мол "ошибка хуже преступления" - с совершенно понятной целью - выставить наездников на иностранных штыках - "правильными" и "безошибочными"...
     
  4. Agaton

    Agaton Well-Known Member

    Кхе-кхе, а це вроде не чергове "аби не..." ;) ?

    Це правда, але
    - всюди так було - і проті Москви, і Речіпосполітой і Австрії.
    а по друге - нації тодішної Європи довольно часто користувались охороною з боку отоманьської імперії, ба - це стосовалось навіть меншості релігійних. Націкавший тут здається досвід Мадьярів - декілька років тому, відомий угорський письменник Péter Eszterházy після публикації свойого найбільшого діла Harmoniae Caelestis сказал "Тоді певно я був би Куруцом"
     
    • Подобається Подобається x 1
  5. Дальневосточник

    Дальневосточник Русскомовний

    Przepraszać... Я перебирал из 4 представленных вариантов - а с поляками Хмельницкий ко времени выбора уж очень сильно не ладил.... :)
    Я - не сомневаюсь. Я усомнился в правомерности применения фразы "ошибка хуже преступления"....
     
    • Подобається Подобається x 2
  6. сотник

    сотник Well-Known Member

    Прочитав вперше. І Вам бажаю.


    Romko
    АПтіміст.
    Реєстрація: 09.08.2007
    Місто: Львів
    Дописів: 16,844
    Карма: 129,314
    Ліна Костенко

    КАЗАВ ЙОАНН: "В ПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО".
    В початку Слово, а не комарі.
    Не як у нас — на Січ іде з малого,
    а вже коли осліп — у кобзарі.

    О ГОСПОДИ, А Я? ЧИ МАВ ПРИ СОБІ ГРОНО
    найвченіших мужів, піїтів і музик?
    То все у королів. В палацах. Біля тронів.
    А ти козак. Ти гетьман. Ти мужик.

    Бувають королі, більш вдатні до розпусти,
    ніж до звитяг. І кожне слово — лож.
    Зате як вийде, гляне, як розпустить
    павиний хвіст придворних і вельмож!

    При них все люди грамотні і терті.
    У них Боплан, у них і Шевальє.
    А наше слово дожило до смерті,
    але для світу й досі ще не є.

    Бо ми такі. Ми прості. Ми в кожусі.
    Не знаєм як. Не звикли до свобод.
    То треба ж якось піднімать на дусі,
    а не в болото втоптувать народ!

    ТА ПРИЙДЕ ЧАС, ЯК ПЕРЕД БОГОМ СВІДЧУ
    ще буде Слово, більше за слова.

    Але чи й справді ми німі для світу,
    чи, може, трохи світ недочува?

    МИ ВОЇНИ. НЕ ЛЕДАРІ. НЕ ЛЕЖНІ.
    І наше діло праведне й святе.
    Бо хто за що, а ми за незалежність.
    Отож нам так і важко через те.

    ЧИ, МОЖЕ, МИ НЕ ЛИЦАРІ БУЛИ?
    Своє жіноцтво шанувать не вміли?
    Пани вино їм з тухольки пили.
    А ми у шапці ніженьки їм гріли.

    Віки ідуть. А нам усе амінь.
    Нема спокою між Дніпром і Бугом.
    Вже стільки літ, вже стільки поколінь! —
    усе життя — між шаблею і плугом.

    Так нам судилось. Так нам довелось.
    Все нас руйнують, як ахейці Трою.
    У нас хлоп'я на ноги зіп'ялось —
    і вже притьма хапається за зброю.

    Ми — хто за кого, ми — не хто кого.
    І ця війна, — не я їй був призвідця.
    Мосьпанство йде гуртом на одного.
    А наш один і чорта не боїться.

    Аби який перед собою корч —
    півсотні війська полетіло б сторч.

    Хто йшов на нас, той повертався з ґулями.
    У нас баби — і ті стріляють дулями.

    І все одно — віками у ярмі.
    Усім чужі. Для світу незначущі.
    Чи що ніяк не вирвемось самі.
    Чи що у нас сусіди загребущі.
    Ми, вільні люди вільної землі,
    тавро поразки маєм на чолі.

    МОЙСЕЙ НАРОД СВІЙ ВІВ ЧЕРЕЗ ПУСТЕЛЮ.
    Послав Господь їм воду за труда.
    А в нас яку не вдариш кайлом скелю —
    зівсюди рине кров, а не вода.

    Вони хоч мали з неба яку манну.
    Таки ж пустеля більша за степи.
    Господь їм землю дав обітованну
    і море перед ними розступив!

    Я ж не Мойсей. Народ — на рані рана.
    Моє чоло побила сивина.
    Куди іти? Земля обітованна —
    вона ж під нами, наша, ось вона!

    Та ще ж яка, мій Господи, багата!
    Лісами щедра, зерном золота.
    Міцна зелом, скотиною рогата.
    Народом добра, вірою свята.

    Хто тут не жив!
    А в нагороду
    хто вдячен був коли цьому народу?!

    ЧУЖИНЦІ СКРІЗЬ ПОСІЛИ НАШІ ГРАДИ.
    Ім'я дали нам — хлопи, мужики.
    На нас лежить тавро тієї зради,
    якою нас вже зраджено віки.

    Для них ці землі тільки ласий кусень.
    Та люд сумирний десь там по хатах.
    Жили-були. Об'їли нас як гусінь.
    Ще й поганьбили по усіх світах.

    ВСЕ НАМ ВИПОМИНАЮТЬ ВСІ НАШІ ЗЛОДІЯННЯ.
    Де, що, коли і скільки — визбирують до крихт.
    А скільки ми зазнали нелюдського страждання?
    А скільки ті чужинці сподіяли нам кривд?!

    Чи ми чинили утиск
    сусідам, їхній мові?
    Був мій народ співцем і сіячем.
    Я все зробив би без проливу крові.
    Так ви ж пройшли вогнем тут і мечем!

    Ви кажете: ми темні. Ви кажете: погроми.
    Але чому ж не чути з правдивих ваших пащ
    про тих погромів чорні буреломи,
    які вчинив Чарнецький тут і Лащ?!

    Що вже віки нема од вас рятунку.
    А ще зветеся лицарі, бундючні павичі.
    Хан палить села хоч для пограбунку,
    а Радзивілл — для світла уночі!

    Так наступили цій землі на груди,
    що й стогін вже не вирветься з грудей.
    Князь Вишневецький вішає повсюди,
    а Лащ у церкві вирізав людей.

    Це ж треба мати сатанинський намір,
    чаїть в собі невиліковний сказ,
    щоб тяжко так знущатися над нами
    та ще й у всьому звинуватить нас!

    Хіба що мертвий тут би не пручався
    в гадючих путах визиску й лихви.
    Живуть без вінчання. Вмирають без причастя.
    Дітей не хрестять. Замкнено церкви.

    Вже допекли нас до живої рани.
    Деруть податки з поля, двору, стріх.
    Цькують людей. Здають в оренду храми.
    І мову нашу мають для зловтіх.

    Ну, то й дійшло до крові, до шабель.
    Армаґеддон. Збувається пророче.
    А вже коли зірвалося з петель,
    то вже по людських долях прогуркоче.

    І ТОЙ НАРОД, І ТАК ПО СВІТУ ГНАНИЙ,
    сумний народ, що світу дав Христа, —
    о Божа Мати, змилуйся над нами!
    Дай розум в серце й правду на вуста.

    Чи ми коли той біль страшний загоїмо?
    Взаємна кривда — то взаємний гріх.
    Бо їхні темні нас вважають ґоями,
    а наші темні обзивають їх.

    Чи винен той скрипаль чи балагула,
    чи винен хлібороб той чи кобзар,
    що серед нас є Лисенко, вовгура,
    а серед них — визискувач, лихвар?!

    Все винен я. Всіх мусив захистити.
    І тих, і тих. І тих від тих і тих.
    Мене, людину, можна не простити.
    Але народи?! Ради всіх святих…

    УСІ НАРОДИ, А ВІДТАК І МІЙ,
    у чомусь винні, скоївши й не скоївши,
    як винен той святий Варфоломій
    за те Варфоломіївське побоїще.

    О горе нам!.. Я вже як ті пророки,
    що часом божеволіли з жалю.
    Я знаю свій народ. Кляну його пороки.
    Але за нього Господа молю!

    А ВИ, ЩО ЗВИКЛИ РОЗЗЯВЛЯТИ ПАЩІ,
    злочинства наші множити стокрот, —
    побійтесь Бога! Ви нічим не кращі
    за мій сумний зацькований народ.

    А втім, нехай. Дорога правди довга.
    Усі усім втовкмачують своє.

    У всеправуючого Бога

    усе записано як є.

    МИ ЗА СВОЇМ НЕПЕРЕБУТНІМ ГОРЕМ
    все про своє говорим і говорим.

    А як пильніше глянуть навкруги —
    все хтось комусь на світі вороги.

    Добром ніде на світі не завізно.
    Закон війни, тяжка його хода.
    Чи ті пани, повбирані в залізо,
    чи та в шапках баранячих орда.

    Ніхто ніде наживою не знехтує.
    Хіба лиш хан пустошити мастак?
    А королі не віддають ландскнехтам
    на пограбунок села і міста?

    Це їх платня. Тож хан і суне потоптом
    і ділять здобич ханські вояки.
    Але деінде запорвали б золотом.
    А в нас яке тут золото? Жінки.

    БУЛО ВСЬОГО, А БУДЕ ЩЕ ВСЬОГІШЕ.
    І що не день — все гірше, й гірше, й гірше.

    То мор, то мур, то голод, то війна.
    То з неба грім, то в полі сарана.

    То гнів царя. То ласка королева.
    То знов якась чужинська кабала.
    А звідусіль — то хижі кігті лева,
    то дзьоб зоключений орла.

    І ПОКИ МИ ЗБЕРЕМСЯ НА ПОТУГУ,
    чужих корон задурені підданці, —
    пани торгують.
    З Бреста і по Бугу
    плоти лаштують на далекий Данціг.

    Чужі та прийшлі, вже тут укорінені,
    та ще й своїх причаєне кубло
    так вирипали двері України —
    аж холодом з Європи потягло.

    Немає вже медової землі.
    Рознищили пани і королі.

    От що в нас є — могили та й могили.
    Та Чорний Шлях з невільницьким плачем.
    Цьому народу світ уже немилий
    від зайшлих вбивць і від своїх нікчем.

    ЧИ ТОЙ КОРОЛЬ,
    ЧИ ТЕ МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО,
    яка почвара не посяде трон, —
    ну що ти скажеш, ні одне моцарство
    не хоче брати на герби ворон!

    З "Берестечка"
     
    • Подобається Подобається x 1
  7. сотник

    сотник Well-Known Member

    Є думка євреїв: лютували, їх знищували козаки Хмельницького. А з іншого боку, про ті лиха писав й очевидець. Його картина тих подій більш значна й ближче до істіни. Надамо йому слово.
    Самовидець: «И так народ посполитій на Україні, полишавши о знесенню войск коронних и гетманов, зараз почали ся купити в полки не толко тіе, которіе козаками бивали, але хто и нігди (нигде) козацтва не знал... Зараз от боку оного козацтва по розных городах розишовшися, полковников, сотников собі понапостановлявши и гдеколвек (где-нибудь) знайшлася шляхта, слуги замковії, жиди і уряди міскіе — усе забияли, не щадячи ані жон і дітей їх, маєтности рабовали (грабили), костели палили, обваліовали, ксіонзов забияли, дворі зась (также) и замки шляхецкіе и двори жидовскіе пустошили, не зоставляючи жадного цілого... Где по городах по замках шляхту доставало, гдеколвек позачинялися были, тоест: в Ніжині, Чернігові, Стародубі, Гомлю. Все тое подостававши, вистинали, бо першей, устрашившися, шляхта жидов повидавала з маєтностями, а напотом и самих подоставали и вистинали».
     
  8. nikolas

    nikolas Well-Known Member

    Вибачте,але нічого видатного в Б.Хмельницькому не вижу,замість того аби зробити сильною свою державу,вічно шукав якихось союзів.Шо він зробив?Передав землі України з одних рук в другі.
     
  9. Alek

    Alek Well-Known Member

    Искал военных и политических союзников, что для того времени было нормой. Другое дело, что на Украине не было развитых институтов собственной государственности, ибо она была в составе сперва Великого Княжества Литовского, потом Речи Посполитой. Поэтому дальше обширной автономии в составе кого-либо, дело не шло.
     
  10. Бранко

    Бранко Well-Known Member

    Какая Украина? Наприклад о Галичине Хмельницкий не заикался, бо считал ее этнически польской землей.

    Для начала, всегда нужно определить о чем собственно речь ведете, а потом уже обобщать названиями. Сие будет грамотно и корректно. Вот союзники Хмельницкого татары-владели Нижнем Поднепровьем. Об Украине речь ведем?
     
    • Подобається Подобається x 1
  11. Alek

    Alek Well-Known Member

    В данном случае я имел в виду земли нынешней Украины, где всё это происходило. Не забывайте, что и России то не было, как таковой, если на то уже пошло......

    ..... в её нынешних границах и много кто чем тогда владел.
     
  12. Бранко

    Бранко Well-Known Member

    России не было как таковой, но никто же не говорит что якуты вместе с Мининым и Пожарским выгоняли ляхов из Москвы. Полит-корректность превыше всего.


    Вот именно. Не стоит, например, навязывать жителям Галичины Хмельницкого. Они его не примут сегодня, как не приняли тогда, не открывши ему ворота своих городов.
     
    • Подобається Подобається x 2
  13. nikolas

    nikolas Well-Known Member

    Знаєте,не було би пана Чаплинського,не було би і пана Хмельницького.Як не крути,а все через жінку та маєтки,Батьківщина десь на других ролях.:mocking:
     
    • Подобається Подобається x 1
  14. Alek

    Alek Well-Known Member

    Я разве что-то кому-то навязывал ? Всего лишь очень кратко высказал своё мнение о деятельности Хмельницкого и всё.
     
  15. NikolayLW

    NikolayLW Well-Known Member

    Вы знаете,у нас галичанам никто не навязывает,они сами себя стараются ассоциировать с запорожскими казаками,да и песни поют-"ми нащадки славних козаків",лично слышал в передаче,где брали интервью у бывших ССманов с галиции,да и на этом форуме тоже кто то из местных упоминал.Есть памятники,во Львовской обл., Б.Хмельницкому и легенды о дереве-где он якобы отдыхал!:)
     
  16. Бранко

    Бранко Well-Known Member

    Очень интересно. Но знаете, для начала, галичанам желательно бы начать бриться по запорожцев..., песни-оно конечно хорошо, но не достаточно.

    [​IMG]
     
  17. Чупага

    Чупага Well-Known Member

    С косами горцы другая культура и понятия (германско кельтские) где бритый лоб признак раба или человека дурного рода.Такие разбойные и гусарские прически на всю Галичину или Буковину не распространяются .Горцы не хлопы.
    Лучше про широкий пояс расскажу, турки в своей зоне оккупации запрещали носить широкие пояса.Так как за поясом держали оружие и амуницию.Пояса остались у разбойников( хотите повстанцев). Песня про пояс и оружие распространена в балканско карпатском регионе.
    Cказали что турецкий вариант-на русском есть .
    Я встретил девушку полумесяцем бровь
    ( лирический вариант традиционной разбойной песни)Не музыковед что бы подтверждать или опровергать. Аллах с ними обоими, но типа интересно .
     
    • Подобається Подобається x 2
  18. NikolayLW

    NikolayLW Well-Known Member

    Ну тут вы НЕ правы-бреются некоторые!;)
    Для начала веру нужно иметь православную,а не греко-католицкую,потом традиции хоть немного знать.;)
    Вот истинные потомки казаков!:)Интересно посмотреть-где хоть один галичанин сможет такое вытворять!:crazy:
    http://www.youtube.com/watch?v=dwa9iB2zOsU
     
  19. Мих

    Мих Дуже важлива персона

    тю... москалики якісь...
     
  20. Ворон

    Ворон ПТН ЗДХ

    Богдан Хмельницький в 1966 році... Щож інформацію давав сам Наполеон Кульпарківський. Не сперечаюсь...
     
а де твій аватар? :)