@Silver bullet, а як вам така-во реальна ситуація: Я зайшов до трошки знайомого в компютерну магаз-майстерню купити мусет адаптер до ю-ес-бі. Теревенимо, заходить молода шикарна панєнка, на пальці шлюбна каблучка. І між нею і продавцем приблизно така розмова: - Телефон глючить, може подивитеся? - Давайте. - Тільки ви не відкривайте фотографій і відео! - Та мені то не потрібно. Можете мене контролювати... У вас батарея підсіла... Зарядне маєте з собою? - Дома залишила - Тоді я своїм підзаряджу /втикнув свій роз"єм/ Пару хвилин покоцав по телефоні, перезавантажив - Усе файно, прошу. - То шось коштує? - Та ні, за таке не беремо - Дякую. @Silver bullet, ви би побачили: ЩО ми побачили на компі! ))) зі @Silver bullet, як там ваші внуки?
Йой, та таке сі не каже... Фактично, нічого нового, але кожний актор ту саму роль з того самого спектаклю/сценарію грає по своєму, шо нє? Та й Демків взяв і відразу після перегляду тоті кіна і фотки видалив, щоби місця в компі не займало) зі ну і поки п"ю каву, щоб два рази не вставати, за тоті ролі і акторів. З реалу. Колись давно виходить однокласниця заміж. А вона вчилася у Львові /мусет в Брюховичах? чи в Дублянах?/, та й привезла на весілля коліжанок з групи. Ну, ми хлопці молоді, за тостестерон тоді ще не знали нічого, та й після пешого заходу почали нарізати круги навколо тотих коліжанок. Я під"їжджаю до однієї, тіпа: - як звати? - а звідки ти? - тири-пири... у відповідь - звати / я вже забув як/ - а от друга відповідь мені запам"яталася на все життя: так тихенько : Взагалі-то я з села... і гордо і голосно: Але живу у Львові! Короче, та прекрасна дівчина була родом зі славного Турківського р-ну, а у Львові вона жила в студентському гуртожитку))) Але що вона виробляла в Кураньовій стодолі! Миши по кутах офігівали від побаченого))) Для мене, селюка, це була і учебка, і майстер-клас, і курси молодого бійця ; Хоча я на той час і мав трошки досвіду... але простого, сільського...))) зі ха, за вікном пішов дощ!!! Реальний грубий теплий дощ, без вітру!
зі ха, за вікном пішов дощ!!! Реальний грубий теплий дощ, без вітру! View: https://youtu.be/pFuvr4EqFlM
Ну от, я вже три ночі переспав зі своїм смартфоном) Враження - річ корисна і потрібна. Покращує і облегшує життя, роботу і побут. Але... Я сумую за своїм стареньким телефоном, за компом... Я знаю - воно минеться і з часом я також буду вузьґати і тицькати пальцем по тому склі при любій нагоді і у різних випадках. І з часом мої цифрові фотомильниці, плеєри і радейка будуть лежати без діла. Прикро... Але так мусить бути і так буде. зі тре буде придбати для свого пенсіонера "Самсунг 1200" нову сім-карту. Хай ще живе Він он і без сімки працює - будить мене зранку)
Встановив Вайбер. Штуркаю тепер ті значки, вчуся Народ довольний, всяких ведмедиків присилає... Блін, до чого я дожив...
Новини Львова: Через складність впровадження е-квитка може постраждати міський бюджет Львова У Львові через "технічні складності", учні, що матимуть пільговий квиток зможуть безкоштовно їздити в міському транспорті цілий рік. Про це повідомили на сьогоднішній постійній комісії транспорту, зв'язку та міської мобільності.
https://tsn.ua/groshi/vvp-ukrayini-...likomu-budivnictvu-doslidzhennya-1942918.html ВВП України у 2021 році виросло в основному завдяки "Великому будівництву" - дослідження Дата публікації 15:22, 29.12.21 https://img.tsn.ua/cached/801/tsn-7...8/de/41/4190e9baed47f8ae8dcf01434bf241de.jpeg 2,6% із 2,7% зростання реального державного ВВП за підсумками цього року дала програма Президента Володимира Зеленського "Велике будівництво".
На Львівщині зубри почали заходити у село в пошуках їжі https://portal.lviv.ua/wp-content/uploads/2021/12/Screenshot_2-7.png
У магазині: - Чим можу Вам допомогти? - Дівчина, мені потрібен 16-й айфон! - Стривайте, але ж тільки 14-й з'явився?! - Це у вас 14-й, а моя вже 15-й посіяла. Українські анекдоти