Дарэчы, толькі ў беларускай і ўкраінскай мовах выкарыстоўваецца слова "мова". Ва ўсіх астатніх славянскіх мовах - гэта слова гучыць як "язык" або "езык". І што ў гэтым было смешнага? Што-то не зусім зразумела анекдота.
Мабуть смішного нічого не має, просто не звично. Коли не чуєш якоїсь мови,а потім почуєш знайоме слово, але у зовсім іншій вимові. Мене інколи дивують висловлювання північних сусідів, мовляв українська, білоруська мова - такі смішні, і як так можна говорити. І взагалі навіщо то все розвивати, якщо вже все існує на всім зрозумілій і такій красивій мові. Але я переконаний, що якщо б ми не чули російської мови повсюди, а потім десь почули, також багато чого здавалося б смішним Пригадалося інтерв"ю "ізвєстнага дінамовскага футбаліста" Артьома Мілєвського: http://www.ua-football.com/print/ukrainian/high/4a633955.html
Та ну Вас, Невермайнд. Який тут анекдот? Тут плакати хочеться, що мову добивають... За ваш допис ледь-зрозумілими символами +100
Що тут сказати В цивілізованих країнах на вимираючі мови видаються кошти, і то не малі. Канада, Фінляндія, Швеція тому приклад. Правда у нас Канада згадується як правило тільки в контексті двомовності (типу щоб показати "живуть же країни з двома державними мовами"). А тут країна, народ своїми ж руками гробить свою ж ідентичність. Хоча що тут говорити, ще трохи і у нас те саме може початися. А приклади шукати просто - достатньо подивитися на північ, де "ніяких дискримінацій не має", але чомусь крім "велікаго і магучєго" в країні всі решту мови в досить жалюгідному становищі і воно тільки погіршується.
- это было "авторитетное мнение"? Безусловно, имеете право, только в этом случае, куда именно Вы предлагаете форумчанам ?
Сюди. http://vershy.ru Ніна Аксёнчык Айчына мая Айчына мая – Белы квет ля вакенца радзімае хаты. З коміна цягнецца горкі дымок. Маці прыходзіць. І водарам мяты Пахне яе стары фартушок. Яна недзе ў зорках ізноў начавала. Вярнулася ўранні святлом зараніц. Зёлак гаючых ў лугах назбірала – Будзе ўсю вёску лячыць. Певень – служыцель самога Белбога – Пачынае зраджэнне новага дня. Стогнуць каровы. З калодца старога Вядзерца упала, Спалохаўшы стукам гнядога каня. Ля плоту раскошна квітнеюць вяргіні. Росамі пахнуць за хатай лугі. Як зорачна-мройны рассыпаны іней, Туманы сцякаюць на рэк берагі. Усё тут дзівосна і проста, і шчыра. Умыешся ўранні гаючай расой – І душа твая яснаю і лёгкакрылай Паляціць у дзень новы руплівай пчалой. Айчына мая, Малюся я птушкаю весняй За гэты туман І за яблынь хмяльных хараство. Каб толькі была, Каб ня ўмерла гармоніі песня – Прыроды святой і душы чалавека радство. Przepiękny wiersz. Пречудовий вірш. Прекрасный стих. Выдатны верш, мне вельмі спадабаўся.
Думаю, у давній російській мові більше було подібностей.. "вечор, ты помнишь, вьюга злилась", "ибо", "разреши слово молвить".. "диву даваться"= "дивуватися" і т.і.
Напевно, слово "мова" й походить з польського слова "mówić" ---------- Додано в 23:15 ---------- Попередній допис був написаний в 22:45 ---------- Взагалі, дуже багато слів, які приблизно однакові українською, білоруською та польською мовами, але відрізняються від російської: словник - слоўнік, якість -якасць, господарство - гаспадарка, хлопчик - хлопчык, заздрість - зайздрасць, працювати - працаваць, робити - рабіць, тримати - трымаць, здаватися - здавацца, зіпсувати - сапсаваць, жартувати - жартаваць, повинен - павінен, разом - разам, цікаво - цікава, навіть - нават, наступний - наступны, тощо
дякую - дзянкує - дзєнкує Вона здається бути ще подібніше до польськой ніж українська. В багатьох словах - просто "а" замість "о" або "е"
Нє, я думаю, є і такі слова, які з польською не співпадають. Щось, наприклад, помилка - памилка помилятися - памыляцца свято - свята (чи є слово święto польською?) коли - калі (польською kiedy, сербською та хорватською - kada) Щось більш не згадаю... Або такі слова, що схожі на російську: краватка - гальштук (в інших словянських мовах krawat або kravata) вік - ўзрост згадувати - ўспамінаць гальмувати - тармазіць А є й такі слова, які у всіх мовах по-різному звучать: дуже - вельмі (білорус.) - очень (рос.) - bardzo (польс.) - веома (сербськ.) - vrlo (хорв.). Ще згадала старословянське "весьма" - отже, воно трохи видозміненим залишилося в білоруській і сербській.
А весьма в суч. рос. мові вже не котірується? Так як і вельми в українській. Хоч і не розмовні слова, але ж поширені і всім відомі.
Вельми дякую, але це все ж застарілі слова. Я мала на увазі ті слова, що не поетичні або застарілі, а які вживаються у повсякденній мові. Наприклад, як слово "лепота" досі вживається у сербській мові. "Красота-то какая... Лепота..." (с)
А ше є таке співпадіння "пшез" і "праз". Так от якось я почув від одної бабусі із Черкащини - "... їхали ПРОЗ нашу хату...". Якшо пам'ять не зраджує, так. ---------- Додано в 00:59 ---------- Попередній допис був написаний в 00:57 ---------- \ Я думаю, що не застаріли, а просто не розмовні.
Зараз подумала: може бути, звичайно, я помиляюся, але мені здається, що все ж таки українська і білоруська походять більш від польської, ніж від російської. Ось, наприклад, слово "жовтий". Російською - "желтый", польською "żółty". Написання приблизно схоже. Але ł читається приблизно як ця білоруська ў. (Й "ó" - це не "о", а ближче до "у".) Білоруською мовою це "жоўты", українською "жовтий". Тобто воно більш схоже на походження з польської мови. До речі, хорватською й сербською це слово звучить майже як польською, але пишеться інакше: žuti/жути
О, дякую, слово сподіватися - це спадзявацца білоруською, в інших словянських мовах воно ближче до "надеяться". Ні, саме з польської. В українській та білоруській мовах багато польських слів. Напевно, пан Агатон прав: білоруська ще ближче до польської, ніж українська. Взяти хоча б закінчення дієслів. Звучить практично однаково.