Євреї і росіяни рускоязичні - понятно. Але ж відсоток етнічних білорусів із всього населення Білорусі більший за відсоток етнічних українців зі ста відсотків населення України, а все одно так легко русифікувались. Це - непонятно.
70% населения Украины разговаривает на русском языке.Кроме западных областей повсюду на Украине звучит русская речь.
Белорусский язык - не мертвый. Пока существует хоть один носитель, язык не может считаться таковым. Да, в Беларуси их - носителей литературного языка - немного. Но они есть. И будут. Ну, и по поводу русскоязычных городов... Минск - согласен, но и в нем полно трасянкоязычных (трасянка = суржик) + небольшой процент белорусскоязычной интеллигенции. А вот в провинциальных городках чистый русский встретишь очень редко.
Я вчилась з дівчиною з Мінську і вона мені теж саме говорила...А пояснити чому корінні білоруси почали розмовляти на російській так і не змогла. Цінуйте вашу мову! Живучи у Польші вже кілька років я помітила, що мені почала подобатись українська мова (раніше на це навіть не звертала уваги). Тепер ця мова звучить для мене надзвичайно мелодійно та красиво і аж хочеться нею розмовляти. Скажу навіть більше. Раніше, коли до мене хтось звертався російською мовою, я старалась відповісти йому на російській, щоб він мене краще зрозумів, а тепер я цього не роблю і принципово відповідаю на українській. Через те вже не так добре володію російською, але знаю її на стільки, на скільки мені треба Доречі недавно на кордоні в Шегині наш рагулькуватий грубий митник щось у мене питався на російській мові. Я відповіла питанням на питання: - А чому ви до мене по російськи? Митник тілько глянув на мене дивно і не задаючи більше жодних питань віддав паспорт.
Такі заяви робите, як пацан. Ви бували "повсюду на Украине", бували в західних областях? Російська і в західних областях звучить, а що звучить, не значить, що вона там єдина. ---------- Додано в 21:41 ---------- Попередній допис був написаний в 21:16 ---------- Igor_Belarus, а як у вас реагують люди, коли говориш білоруською. Там, на дискотеці, на вулиці, в інших публічних місцях?
В Україні - за 20 км від мегаполісів, які декому хочеться назвати російськомовними - вживають майже виключно українську мову. Харківщина, Дніпропетрівщина, Миколаївщина - не раз мав можливість переконатися.
Дивуються. Можуть озирнутися. Можуть подивитися як на божевільного. Але це не завжди і не скрізь. Агресивної реакціїї мало. В основному - здивування. Одного разу в автобусі спостерігав наступне: чоловік попросив пробити квиток по-білоруськи, а потім подякував. Поряд стояв трохи підпилий дядько. Подивився на чоловіка і з презирством сакзав: "Свядоми, што лі?" ---------- Додано в 22:01 ---------- Попередній допис був написаний в 21:57 ---------- У мене родичі живуть в Павлограді (Дніпропетровська область). Був там дуже давно, в перший рік незалежності, але пам'ятаю, що й тоді всі навколо розмовляли українським суржиком.
Одного разу їхав з Хмельницького на Кам*яні могили (Донецька і Запорізька область). Минав великі міста, всюди чув різні діалекти української мови з домішками суржику. І що я помітив, що подалі від великий міст функціонують нормальні українські діалекти, коли їхню суржикувату складову замінити на слова літературної мови вийде нормальна розмовна українська мова.
До революции 1917 года в Белоруссии все разговаривали на русском языке с местным наречием.Потом появились большевики,создали на российских землях новую республику,проводили политику белоруссизации,но что то не срослось.Белорусы говорят по русски. ---------- Додано в 23:18 ---------- Попередній допис був написаний в 23:15 ---------- Посмеются да колхозником обзовут.Стереотип таков,что на белорусском языке разговаривают только колхозники. ---------- Додано в 23:20 ---------- Попередній допис був написаний в 23:18 ---------- В деревнях Одесской области говорят на украинском языке.Чем крупнее населенный пункт,тем меньше в нём звучит украинская речь.Население Киева русскоязычно.
Та всім це відомо. Це так і у нас було. До революції в Україні всі говорили по-руски, тіки с мєсним нарєчієм. Потим прийшли ті прокляті і придумали шось несусвітнє. Так то. Так шо я жертва українізациї двацатих годов. То їсть тіки селянам удалось впаріть придуманий язик? Городска інтєлігєнция не піддалась на такий развод? Я б не був таким оптимістичним. Молодь знати, то трохи знають українську, але саме російською вільно розмовляють. Тобто, якби серед ночі збудити і шось спитати, то відповідь буде російською. Це щодо більшості корінних киян. Але ше багато манкуртів, які приїжджають з провінції і починають чєсать па-рускі, бо модна. Отак, kron, ваші білоруські міста і ставали російськомовними. Я, на превеликий сором, теж буваю манкуртом. Ой, це, як я буваю манкуртом інколи, то я манкурт взагалі! Чуть-чуть вагітним бути не можна... А що зробиш?
Дети учатся у родителей говорить,а не наоборот.В Киевских дети разговаривают по русски. В Галиции давно говорят на украинском.В Киеве с момента основания и до сего дня господствует русский язык. ---------- Додано в 23:38 ---------- Попередній допис був написаний в 23:36 ---------- На чисто белорусском мало колхозников разговаривают.В основном на суржике,смеси русского и белорусского языка.Горожане предпочитают разговаривать на правильном языке. ---------- Додано в 23:41 ---------- Попередній допис був написаний в 23:38 ---------- Русифицироваться или украинизироваться несложно,за несколько поколений.После войны разрушенный Киев заселялся выходцами из разных регионов СССР.Стали киевлянами,их дети и внуки вышли на майдан.
Повторюю. Діти з російськомовних родин вчать батьків українській мові, якою проводиться навчання у школах. 2 роки тому на незалежному тестуванні третє місце по Україні (сумарні бали з укр. мови та історії України) посіла дочка моєї співробітниці-росіянки, уродженки Росії. Зараз ця дівчина навчається на факультеті журналістики.
Родная мова 3 легендаў і казак былых пакаленняў, З калосся цяжкога жытоў і пшаніц, 3 сузор'яў і сонечных цёплых праменняў, 3 грымучага ззяння бурлівых крыніц, 3 птушынага шчэбету, шуму дубровы, І з гора, і з радасці, і з усяго Таго, што лягло назаўсёды ў аснову Святыні народа, бяссмерця яго,– Ты выткана, дзіўная родная мова, Няма на зямлі таго шчасця і гора, Якога б ты нам перадаць не магла… Народ пранясе цябе, родная мова, Святлом незгасальным у сэрцы сваім Праз цемру і годы змаганняў суровых, Калі ж ападзе і развеецца дым І нівы ўваскросшыя закаласяцца,– Ізноў прашуміш ты вясновым дажджом, Ізноў зазвініш ты у кожнай у хаце, Цымбалам дасі іх сярэбраны гром І вусны расквеціш усмешкай дзіцяці. (Максім Танк)
Батько служив в Білорусі і привіз звідти дуже гарну народну пісню (можливо в трохи спотвореній формі). В подальшому він її часто співав на застіллі (останнім часом мало співає взагалі). І я її дуже люблю. Вибачте за український трансліт, білоруського не маю. ...Ви шуміцє, шуміцє нада мною бярози Асипайцє, люляйце ціхай ласкай зямлю А я лягу, прилягу край гасьцінца старога Я здарожиуся трохі, я хвілінку пасплю
Це пісня з репертуару нашого відомого ВІА "Сябри". Музика Е. Ханка, а слова народного поета Білорусі Ніла Гілевіча. Доречі, Ніл Гілевіч вже багато років знаходиться в Білорусі під негластною забороною, бо відкрито виступає проти політики Лукашенка. І це незважаючи на всі свої заслуги в білоруській літературі. Вы шуміце, шуміце нада мною, бярозы, Калышыце, люляйце свой напеў векавы, А я лягу-прылягу край гасцінца старога На духмяным пракосе недаспелай травы. А я лягу-прылягу край гасцінца старога Галавой на пагорак, на высокі курган. А стамлённыя рукі вольна ў шыркі раскіну, А нагамі ў даліну, хай накрые туман. Вы шуміце, шуміце нада мною, бярозы, Асыпайце, мілуйце ціхай ласкай зямлю. А я лягу-прылягу край гасцінца старога, Я здарожыўся трохі, я хвілінку пасплю. Вы шуміце, шуміце нада мною, бярозы, Асыпайце, мілуйце ціхай ласкай зямлю.