Здається, слова "бардзо" у старої польської або не було, або не за дуже воно було поширене - було "вельце" якраз щось схоже на "вельлмі" А тут якраз підходить майже ідентично: ўспамінаць - wspominać Тут Ви дуже праві. Мене теж дивує сильне співпадання польської та сербської/хорватської.
Вибачайте, але я категорично не погоджуюся з таким твердженням, що хтось від когось "пішов". Якщо вже говорити про походження, то можна сказати, що більшість європейських мов пішло від пра індійської, тому і називаються індоєвропейськими. Слов"янські мови подібні між собою, але так само подібні між собою мови інших груп: знаючи іспанську, можна розуміти португальську, італійську...і навіть при деяких навиках - французьку; швед, норвежець і данієць можуть розмовляти кожен своєю мовою і будуть розуміти один одного. Але при тому в даний час ніхто не підіймає питання, що якась мова походить від іншої мови. Таке піднімається тільки в шовіністичних колах, щоб показати, що щось є первинне, а щось вторинне. Воно неможе бути прийнятним і використовується тільки такими псевдо науковцями як Діма Табачнік чи Алєсь Бузіна і іже "с німі", щоб показати що питання мови - "ето всьо австрійсько-польскіє брєдні оголтєлих націоналістов". Є дуже багато слів у чеській і словацькій мовах, подібних до української, білоруської, польської: і список можна продовжувати. Хоча можна знайти слова близькі за звучанням у чеській і російські, але це вказує лише на то що обидві мови належать до слов"янської групи мов
Польською pomylić się - помилитися. Префікс, корінь, суффікс - той самий. ---------- Додано в 11:49 ---------- Попередній допис був написаний в 11:42 ---------- Це політкоректність, яка не має нічого спільного з філологією та ін. Щоб "ніхто ні від кого" не пішов - це неможливо. Це всеодно, що стверджувати, що ніякого кореня і стовбура не було, а всі гілки виросли самі по собі, з повітря. Навіть в Україні кажуть "кожне сільце має своє слівце", а що вже казати про цілі країни, які тисячоліттями спілкуються з сусідами, одружуються і запозичують слова та звичаї тощо? В зв"язку з тим, що деякі нації, чи їх представники завдяки своїм ТУПИМ політикам хворобливо сприймають навіть те, що вони десятки тисяч років тому "вийшли" з якихось інших націй - і з"явилась така особлива модель поведінки в суспільстві і навіть в науці - "політкоректність", тобто свідоме утримання від того, щоб сказати дійсну правду тільки тому, що ця правда може когось образити. Я допускаю це в побуті чи в політиці. Але в науці це шкідливо.
і Запозичення і походження - це дуже велика різниця. Без запозичень в наші часи не може бути. Хіба що жити на віддаленому острові, та й то з сучасними технологіями до нього щось долітати буде
Я не знавець польської, тим більш сербсько-хорватської. Але якось у "міжнародному" товаристві спробував знайти спільну мову з молодою хорваткою (72-74 р.нар. Російської вона не знала абсолютно). Повільно промовляв фрази українською та російською. Тож російську вона "вгадувала" більш точно. І сказала, що легко сприймає словацьку мову.
Тоді дуже співпадають. Не можу навіть придумати таких слів, які в українській / білоруської відрізняються від російської, але їх немає у польській. Сербохорватська десь приблизно на 30% співпадає з російською, і на 30% - з українською. Решта слів у них - їхні власні (або, можливо, давньослов'янські). Як мені здається, польська більше співпадає з сербохорватською, ніж російська чи українська: десь на 40-50%. Українська та білоруська між собою десь відсотків на 70% збігаються. І трохи менше, ніж на 70% вони співпадають з польською. ІМХО. А ось російська збігається десь на 50% з українською та білоруською. Тобто українська і білоруська ближче до польської, ніж до російської. Не буду сперечатися, яке слово з якої мови пішло, раз це всіх так бентежить, але польська мова по ідеї лежить десь посередині всіх слов'янських мов. Взагалі, всі ці кореляції можна перевірити емпірично, взяти вибірку з пари сотень слів і перевірити.
Нічого дивного в тому,що мови схожі не вижу,адже ми - слов"яни.Помітив таку річ,що якщо представники інших слов"янських народів,будуть говорити зі мною повільненько, вимовляючи все до кінця,то перекладача мені не треба.
В російській мові застаріле маловживане слово "лепота" (вочевидь, від "лепо"="ліпо") дало розгалуження: нелепый. Лепной (архитект., напр. карниз) - мабуть має іншу історію, від "лепить"-"ліпити".. хоч може вони теж якимсь боком причетні до "лепо"="ліпо". В сучасній українській мові "ліпо" збереглося не у формі негативу "нелепый", а у первісному позитиві, як порівняльне: ліпше, найліпше, навіть пестливе - ліпшечкий ("ось цей - найліпшечкий") Це те що одразу спало на гадку. Тобто, якщо Ви від сусідки перейняли звичку казати на каструлю "коструля" (так кажуть на київщині) і ще багато чого - то це означає що Ви від неї пішли? .. себто, Ваше коріння - з її роду і "стовбура"?..
Одна из самых любимых http://www.youtube.com/watch?v=T_Kz8Btp4_U&feature=related ---------- Додано в 06:35 ---------- Попередній допис був написаний в 06:05 ---------- Еше одна http://www.youtube.com/watch?v=DxUwyDtTbds
Мне кажется, что не сама по себе она "кривая", а только для уха родственного языком народа. Тогда все небольшие отличия кажутся искажением собственного языка. Вот, например, украинский для россиян кажется "грубым", но просто для слишком мягкого русского он такой. Произношение украинского ближе к западным языкам, и специально спрашивал, для людей с Европы, Америки украинский звучит мелодичней.
В украинском все-таки это слово употребляется в другом значении найліпше = самое лучшее - в украинском najljepše = самое красивое - в хорватском и сербском.
Білорусів можна привітати. Лукашенко вперше публічно виступив білоруською мовою. http://uapress.info/uk/news/show/29829/
Подобається, але чим саме сказати не можу. Іноді читаю блогі друзів з Беларусі, розумію біларуську мову на сто відсотків. Хай живе Беларусь!