Авторитет без ремінця :)

Тема у розділі 'Всяке різне', створена користувачем Liliyah Romanova, 18 січ 2009.

  1. Мих

    Мих Дуже важлива персона

    Ви просто поговоріть з директором, мов є два варінти, або ви розберетеся з научителькою, або мені прийдеться в райвно звернутись.... Дайте їй право вибору, вона теж людина, нє?
     
    • Подобається Подобається x 3
  2. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Дуже важлива персона

    Ну що...
    Нічим мене директор не здивувала й усе, чого я чекала, зробила. :)))
    Правда мої наїзди на вчительку вислухала й обіцяла з нею поговорити. імхо, вона мусить її захищати, бо то нормально, але принаймні я побачила, що вона мою дитину шанує й не старається на ліки посадити, що мене якраз найбільше хвилювало. Таке йому не грозить і це мене дуже тішить. На разі, вирішили, що раз у нього чутливість до їжі, що могла спричинити його неуважність та деструктивність, то треба дати йому час, аби побачити чи зміна харчування принесе також зміну в поведінці.
    Проблема в іншому, якщо дитина вчителя не терпить, бо вчитель зловживає словами "ні, не можна, поганий", то де гарантія, що в їхніх відносинах якісь зміни таки відбудуться.
    Удома він став набагато спокійніший та слухняніший. Як це перенести в школу не маю поняття.

    О, а ще виявила, що йому давали тайм-аут в класі, про що мені не повідомили. При тому садили на крісло й показували на годиннику, коли має встати. Це мене легко здивувало. Спитала їх, чому вони самі не говорили зі соціяльним працівником, а лише до нас приставили?? Адже та наголосила, що давати дитині час і годинник до нього не можна, бо тоді ми даємо дитині контроль і саме вона нам нагадає, що вже час вставати, бо година настала. Мені відповіли, що соціяльний працівник мала допомогти саме нам, а тепер ми маємо допомогти їм. :crazy: Це ж треба, який цікавий ланцюжок. Коли я розповіла, як говорю з Дарком і яка реакція на те чи те, мені сказали, що вчитель стільки часу на розмови не має. :wacko: То нащо питати?
    Сиджу я зараз на роботі й думаю "а що дала вся ця розмова із директором?" Мені ніц, хіба повідомила ще трохи негативних фактів про вчительку та те, як Дарко над нею знущається, бо інакше це тяжко назвати. Він їй прямо показує, що її не любить і слухати не хоче. :sad: Даркові це дасть те, що його будуть зараз менше чіпати, пояснюючи це непереносимістю певних видів харчів. От цікаво, що це дасть учительці? Бо директорка відзначила, що бачить наше бажання співпрацювати. :)
     
    • Подобається Подобається x 3
  3. Мих

    Мих Дуже важлива персона

    а про те хай вчитель думає.

    можливо, а можливо заспокоїти вас і подати вид, ніби його/її це дуже цікавить і що вони насправді будуть уважно працювати з Дарком, плавно переводячи стрілки на вас, мов "а може то ваша проблема"? Інколи дивуюсь вчителям... як вони вміють заговорити будь-яку проблему, перевести притензійну розмову в звичайну, консультативну..... я таке зразу присікаю при розмові.
     
    • Подобається Подобається x 1
  4. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Дуже важлива персона

    Я їм те й кажу, але той вчитель хоче, аби Дарко сам вписався в середовище, а їй би ніц робити не тра було.
    Ну та я там добряче понаїжджала. То вона на початку розмови то почала, я їй дала час мене "повиховувати", а тоді своє сказала. Вона хіба була спантеличена. :))) Тим більше, що я їй сказала, що негативні випадки описала соціяльному працівникові й вона однозначно зі мною погодилася, що це є негативні дії з боку вчителя.
     
    • Подобається Подобається x 5
  5. Alicia

    Alicia Well-Known Member

    "Ти б'єш мене тому шо ти більший і сильніший, і можеш це зробити, чому я не можу тебе вдарити, коли ти робиш те, що мені не подобається". Це сказав 3 річний хлопчик свому батькові, коли той хотів його ляснути, думаю, цим сказано все.
    Люди б'ють своїх дітей, тому що можуть їх бити, не отримуючи у відповідь того самого.
    Мене не встигали бити... брат-хитрюга закривався, коли мама злилась (тато ніколи не злиться, тому хочу такого чоловіка), тому що звикла на роботі командувати. а я...мені взагалі слова не можна сказати, я ображалась і починала ревіти лише від підвищеного тону...вже й бити не треба було...я ревіла, дивилась на себе у дзеркало, щоб ще більше ревіти, а потім йшла до мами і вичитувала їй моралі...
    Я боялася іти додому з "4", тому що мама не вважала її за оцінку...Я, звичайно, дуже вдячна їй за високу планку, яку вона мені поставила, щодо навчання...Але дуже часто так виходило, що я вчилася заради оцінки для мами, а не для себе, ходила на хореогафію, тому що мама має розряд з бальних танців...Але я сприймаю це тільки з позитивом! Я так звикла - це вже від татуся така звичка... Коли я йшла по вулиці, мама з балкону вже видивлялася, чи рівно я тримаю спину...коли робила уроки, частенько отримувала, за те, що дуже нахиляюся над зошитами...Але і в цьому я бачу позитив, тому що рівненько ходжу, без усіляких скаліозів!
    Але факт залишається...Тільки мама може доводити мене до сліз.
     
  6. Оля

    Оля Старожилка форуму

    Гелено, то може нам розкажете про результати вашого виховання без фізичного покарання? ;) Бо вже два з половиною роки пройшло від часу наших дискусій у цій темі. Вашому синові вже не рік, а 3,5. І, бачу, вам цікава ця тема, раз мені мінус щоно через 2,5 роки поставили. ;)
     
  7. Гелена

    Гелена Дуже важлива персона

    Охоче розкажу. В 2 роки були і істерики, і не слухав мене, т.п. Нормальна поведінка на його вік. Я його заспокоювала, пояснювала, що треба поводити себе інакше і т.п. - часом діяло, часом ні. Мене це не зачіпало - я чекала, щоб дитина переросла це і змінилася.

    Так і вийшло. Він переріс той вік і почав поводитися інакше. Натішитися не можу як він спокійно поводиться на прогулянках і серед чужих людей, як все легше мені з ним домовитися про щось. Без биття і без будь-яких інших покарань.

    Почекаєте ще 2,5 роки, щоб знов спитати як справи? :)))

    А ви бачу я мала дитина, бо поставили мені взаємно :)))
     
а де твій аватар? :)