Французи так собі. Колись мали здатність швидко ламатися і так само швидко втрачати в ціні. Хоча кажуть, що в останні роки стали трохи кращі, але осадок залишився.
Я також. У нас їх дві. В нашому старенькому CRV дуже ціную додаткове колесо на заді. Неодноразово рятувало мене від зівак.
моя колишня перед розлученням в карпатах Ззаду було тісно, але затишно Це було моє перше автокохання, може й останнє, все, що буде далі - просто транспортний засіб Бережіть їх
В тебе, судячи з фото, романтичне кохання було. ))) Я не роблю фото транспортних засобів, я ту любов відчуваю, коли на газ натискаю, а вона слухається. А вийду з машини - і забуваю про неї. Але в цьому випадку я зачарована. ) Ех, піду на вихідних картинг поганяю. )))
любов з першого погляду Не за кожною машиною поїдеш купувати аж в Харків Далі бурний роман на понад 5 років. Але в останній час стала занадто часто вимагати сексу і то багато. Довелося придбати транспортний засіб А вона закрутила голову іншому фанату, приїхав по неї аж з Дніпропетровська Тепер слідкую за їхніми стосунками, там така камасутра шо огого
Я свої машини називаю людськими іменами. Зараз їжджу на Петрику - назвала так тільки коли за кермо вперше сіла. А коли поїхала по нові номери - дуже сміялась, на номері була дата дня народження першого чоловіка. А звали його... Петрик. )))
Це Льова-транспортний засіб? Цей гарячий іспанський красунчик? Я сподіваюся, що він того не чув IQ 440 Energie
Як визначили? По вихлопній? Я тільки вальцика називала Вальциком, а так, то у мене Хонда велика і маленька. Велика - Одісей, маленька - CRV. Вальцика мусіли ся збути, бо вимагав забагато уваги.
А знаєте чому в Америці власники ауді не вітаются друг з другом? То му що вони всі з ранку бачились в автомайстернях
і ще добре, якщо можеш сісти і їхати, їхати... у мене так рідко буває: все, як не світлофори, то трафік. Незалежно - ніч, день, будень, вихідний, 5 км чи 50 км... Свою машину люблю не за "усмішку" на бампері; не за камеру заднього ходу; не за бортовий комп, який показує все - від температури за бортом, до тиску в колесах; не за зручне крісло (хоча, ні - це важливо), а за те, що взимку я можу розігріти температуру в салоні не виходячи з дому, ще до того, як я у неї сяду. При -25С це таке щастя. До речі, згадавши про бортовий комп, хочеться поговорити про наші звички щодо водіння: деякі з них продовжують життя нашим "коням", деякі рятують нас від аварій. Чим поділитесь? Коли я вчилась їздити мій товариш порадив таке: якщо треба повертати, гальмуй до повороту до потрібної швидкості, а в самому повороті гальма не тисни. Ну, і ЗАВЖДИ перевіряй "сліпу" точку, і не їдь довго у "сліпій" тоцчі іншої машини.
Ну мене тато і вуйко завжди також вчили, що перед поворотом швидкість зкидається, щоб мяко ввійти в поворот, а вже на самому додаємо ґазу аби гарно авто слухалось. І ще завше вчили повертати не по верхній дузі а по внутрішній, особливо на крутих поворотах. Наразі мене не заносило.
ой, а мене занесло було... по снігу, на повороті. Зараза, на знайомій же дорозі - за 2 км від дому. Так у мого, тоді ще семирічного, Нісану - лише бампер трохи тріснув, а тойої трьохрічної Тойоти - аж подушка вибухнула.