"Апостольська церква і сучасне християнство"

Вибачте, що відповідь моя виявилася не надто чіткою. Буду конкретнішим.
На відміну від вас у моєму розумінні Католицька Церква є саме Вселенською Церквою. От я належу до Греко-Католицької Церкви і вважаю себе християнином-католиком православного (східного, візантійського) обряду. Себто в моєму розумінні усі християнські церкви мали б Бути Вселенською/Католицькою Церквою. Однак на даний момент частина церков (православних і протистантських перебувають в розколі з Вселенською Церквою.
Вважаю, що такий стан речей не є добрим для Христової Церкви і згадані мною відколоті церкви повинні подолати власну гординю й повернутися в лоно Святої Католицької себто ВСЕЛЕНСЬКОЇ Церкви.
Саме гординя, що є великим гріхом, не дозволяє тим же православним об'єднатися з католиками, й можливо саме така позиція призупиняє де-які протистантські церкви.
Визнати таке -- не вистачає волі. Для цього й видумуються усілякі догматичні причини, котрих попросту не існує, нагнітаються причини історичні й таке подібне.

Думаю тут неточність у самому визначені. Глава Церкви, -- як намісник Тіла Христового на землі. Свого роду управитель призначений Паном. Тим Хто і Є справжнім Головою, й чиї вкзівки вимушений виконувати управитель.
Зрештою й не стільки важливим є де саме на землі буде резиденція Папи. Й звичайно ж церковні єрархи зуміли б домовитися між собою -- аби була добра воля. Але на разі Рим не пішов під воду, стоїть на місці й просто немає причин змінювати місце дислокації управителя Божою Господою. Чого де-хто ніяк не може пержити, мріючи про власний Рим.

Сподіваюся я досить повно розкрив власну позицію.

Про освяченя, індульгенції, непомильність папи у віровчені, чистилище і все інше можемо поговорити.
Фантазії ж, таки краще залишайте при собі.

Чи ви вважаєте, що достатньо сказати лімбо й це уже буде фактом відступництва від Апостольського вчення
Ні, шановна. Море букв ще не є доказаом. Думки свої треба уміти обгрунтувати на основі того ж Святого Письма.

 

Хм..а православні вважають ідентично...
Рсобливо МП.
Тільки вони - Вселенські...
єнчі - розкольники...

 

Отут і слід звернутися усім, хто право і хто криво, до Благої Вістки:

І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її.
І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі! (Матвія 16:18,19)
Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої! (Івана 21:17)

Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця. (Євреїв 4:12)

 

Якщо б так воно було насправді, а не на словах, був би і восьмий вселенський собор, був би висвячений Православною Церквою єпископ Риму, не було б визнання Таїнств Католицької Церкви православними. А ті, що бачать гординю в інших, а не в собі, є в обидвох Церквах... Саме вони прагнуть, щоб інший приєднався до них...

 

Цікава думка, але не біблійна. Скелею є людина Петро і його віра, яку йому відкрив Отець Небесний. Церква, збудована на Петрі, є оплотом цієї віри, скелею, яку будуть намагатися здолати як зовні, так і з середини. Тому навіть для розпорошених і розділених християн ця скеля є гарантом християнської віри.

 

Петро не Бог, а людям властиво помилятися, навіть якщо Бог буде робити щоб Його слова не були перекручені чи не так сказані, то все-одно залишаються інші люди яким також властиво по-своєму сприймати слово Боже. Чи не доцільніше, в такому випадку напряму звертатися до Бога і вірити що вони зрозуміли правильно?
Звичайно, не всі такі як Петро, але це не означає що він зрозумів все правильно.
Тому зараз всі кому не лінь доповнюють слово Боже
п.с. спиратися на скелю, яку підмиває вода не зовсім безпечно

 

Ще раз для тих, хто бажає розібратися й не перекручувати слова :

І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її.
І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі! (Матвія 16:18,19)
Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої! (Івана 21:17)

Також хотів би нагадати, що Церква Христова перебуває в розколі, й такий її стан не може бути добрим
Підтримувати такий стан розколу, всіляко намагатися оправдати розкол-- великий гріх супроти Церкви.
Вихід один -- визнати, покаятися й увійти в лоно Святої Католицької Церкви.

 

якою мовою написаний Новий 3авіт?

 

Ви назву теми давно читали?

 

вивбачте ....

 

Ваше запитання зрозумів, як спробу розібратися в поданих цитатах (Матвія 16:18,19) (Івана 21:17). Якщо це справді так, кажіть відверто про свої думки чи застереження й ми поговоримо.
=======================================================

Хотів би також зазначити, що є цілком свідомий того, яку негативну реакцію у християн нЕкатоликів можуть визивати подані тут думки.
Утім переконаний, що жодні компроміси у Божому Слові не допустимі.
Як написано -- так і має бути.

Не на на людську похвалу маємо розраховувати.
Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні! (Луки 6:26)

Слову маємо догоджати, а не людям.
Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.(Галатів 1:10)

 

А тепер дивіться, що пище "Катехизис Католицької Церкви"

Католицька Церква не звинувачує православних в гріху розколу, то чому ви звинувачуєте? Прозелітизм засуджується на всіх православно-католицьких зустрічах обидвома сторонами... Якщо хтось один перейде сюди чи туди, розкол не вилікується

 

І я не звинувачую православних. Лиш повторюю за Церквою, що малого недостає, а саме -- визнати, покаятися й увійти в лоно Святої Католицької Церкви.

Й переходити нікого не заставляю. Лиш пропоную чинити згідно Божого Слова. А коли годі (усі ж слабкі і грішні), тоді знайти у собі сили й не перекручувати Слово.

 

Ці дві думки вважаю вірними, хоч думка Юра вирвана з контексту. Не переходити потрібно, а духовно об’єднатись і стати ОДНО в Христі, бо Христос не розділявся. На мою думку це й буде згідно Божого Слова. Чим більше християн перестануть ділитися у своєму серці на православних, католиків і протестантів, тим швидше перестанемо бути протестантами Богові.

 

Язичники??? Коли Ісус говорив ті слова, його послідовники були на 100% євреї. В Євангеліях зустрічається кілька випадків, коли язичники повірили Христу. Правда, пасти з язичників, власне кажучи, було нікого.
По-друге, це швидше до Юра, де в Євангелії згадується про звязок ап Петра і Римської церкви? Адже він проповідував майже виключно євреям.

 

Пані, чи Ви забули, вже це обговорювано, і Ви призупинили наїзди, коли я знайшов, що в оригіналі католицьких документів написано "пресвитер", а священик-кюре-ксьондз-падре-прист - то національні назви для пресвітера, неофіційні чи напівофіційні. А Ви знову змішуєте незмішуване, і на цьому робите дуже далекі висновки.

 

Ісус ходив в Галілею язиченську

угу...
А петро любив попоїсти з поганами.

ГАЛ. 2:11-14

а ще 1ПЕТРА 1:1
ДІЇ 10:28-З5

 

Навіть судячи з вашого відкриття, пастух призначений для усієї пастви.

Зовсім вірна думка. Котра й означає, що духовне об'днання можливе лише во Христі. Для цього маємо жити зі Словом і чинити згідно Слова, а не шукати "золоту середину" й не перкручувати Слово в угоду людським амбіціям.