"Апостольська церква і сучасне християнство"

Справді? А це звідки? З Корану?
Маєте дома Біблію? Хоч Євангеліє?
Відкрийте Перше послання Петра 2-й розділ. Не лінуйтесь. Прочитайте уважно. Дуже уважно.
І зрозумієте, хто такий Наріжний Камінь, каміння з якого збудована церква і навіть деякі питання священства.
Не хочеться? Тоді...
Краще лишіться того ровера. (с)

 

Отож бо, питання священства. У його послідовності від Первосвященика.

 

Слово "зрікся" я використав тому, що воно є у Біблії і стосується ап. Петра, а що до хрестоносців, інквізиторів, вони не зрікалися Бога, то є чисто ваша вмдумка, непомильна Даяно. Видумуйте й далі... хто вам заважає?

Ого, скільки пустодзвону!!!!

Скажіть, а все, що дісталося безплатно є даром?

 

Та я про віровчення і говорив, а Ви чомусь вирішили, що я щось маю проти Католицької церкви як християнської конфесії.
Я мав на увазі Церкву як тіло Христове, а не як якусь з конфесій.
Хоча, якщо Ви у цих двох поняттях не бачите різниці, то думаю, що дальше продовжувати дискусію немає резону...

 

Якщо Ви це мали на увазі, коли говорили про непомильність Церкви, то я повністю Вас підтримую і погоджуюся з Вами!!! Дякую, що пояснили.

На рахунок того, що хтось когось має визнавати, чи кудись повертатися, то мені здається що то не є правильно і не є Біблійно...
Думаю, Ви не будете заперечувати, що католики, православні і протестанти є братами по вірі в Ісусі Христі, а отже, відповідно, нічим в плані віри один від одного не відрізняються, хоча звичаї і обряди у них різні...
А між братами, як писав ап.Іван, має бути тільки братня любов!
Якщо в когось з братів виникає бажання головувати, чи вважає себе правильнішим за інших братів, то уже не по любові поводиться він. Цей дух гордості в певній мірі проникає, нажаль, в усі християнські конфесії...
Думаю, нам потрібно бути тверезими і пильнувати за собою, щоб поводитися по любові до своїх братів...

"Обізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить (тобто не є католиком), що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить. А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене. Хто бо не супроти нас, той за нас!"Мар.9:38-40

 

Мова ж не про хтось когось, а про те як повинно бути у Церкві Христовій. Не станете ж ви стверджувати, що такий стан речей як зараз є нормальним.
Проблема якраз і полягає в тому, що хтось бо мусить поступитися.
Ну і хто ж має поступитися ..?
Коли ж говоритимемо про компроміс, то він у будь-якому випадку неможливий. Пояснюю чому.

Бог не йде на жодні компроміси, в усьому повинно бути БОЖЕ. Якщо вважати що церкви повинні погодитися між собою дійшовши компромісу, це означатиме що ні одна нині з церков правдивою не є.
Й хоч згідно вчення Церкви:
КАТЕХИЗМ 671 Присутнє вже у Його Церкві, Царство Христа ще не завершилося «з силою і славою великою» (Лк. 21,27) приходом Царя на землю. Царство це зазнає ще нападів злих сил, навіть якщо вони були вже в основі переможені Пасхою Христа.
Все ж Дух Святий не дозволить діткнутися неправди Його Божого.

З цим повністю погоджуюсь.

Знову ж таки, мова не про чиєсь над кимось головування, а про пошук ІСТИНИ, котра розділеною бути не може.

Дуже гарне посилання. Однак стосується воно наших братів християн-протистантів, що не визнають Апостольського приємства.

 

Та які б вони не були, але дав Він їх ап.Петру, правда, Даяна думає, що дав кожному апостолу по ключику, правда посилання її неконкретні.
А те, що назвав Сатаною, то через ті слова, що сказав Петро, вірніше Сатана через ап. Петра. Вплив нечистого. Що вже говорити про нас, коли навіть на апостола Петра діяла зла сила?

 

Мих, Бог дав ті ключі і вам. Це ваша віра. Значить в очах Божих ви також є дорогоцінним каменем, І один Бог знає скільки людей повірили в Христа через вашу присутність на ЛФ і, здається, невинну писанину.
Так що ви так само можете багатьом відкрити ворота до Царства Небесного.
А ось на прикладі ап. Петра ми можемо бачити, як легко перейти від:
17 А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.
до:
23 А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське!
Так що, як казав ап, Павло, якщо думаєш, що стоїш, то бережись щоб не впав.

 

Ключі є допуск.
Якщо сам себе допускаєш, навіщо ключі ..?

Пане Pedro, це форум також і фільзофів.
Шо скажете :empathy:

 

Пане Юр, якщо ви не маєте ключів то не зайдете нікуди. Навіть в свою хату.
( Я кілька разів мав це задоволення, коли забував ключі)
А ключі до Царства Небесного?
16 Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.
Єв. Івана, 16

 

Добра відповідь.
Тож вірою відкриваємо дорогу до Бога.
Постає резонне запитання, навіщо тоді тут Петро, коли й без нього обіійтися можна .?

 

Відповідь знаходимо в Євангелії.
Назвавши Христа Сином Божим, Апостол Петро тим сами утвердив віру свою. Тому й названий він каменем твердинею, НА МІСЦІ якому незрушно стоятиме Христова Церква.
Тому й називають Петра й усіх спадкоємців НАМІСНИКАМИ Христовими на землі, тою духовною твердинею, на кому тримається Його Церква.
А на місці де був страчений Петро побудований величний храм у якому й понині пербувають Петрові спадкоємці.

А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого!
А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.
І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її.
І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі! (Матвія 16:16-19)

 

Cтрашні слова для некатоликів... а головне, стільки фантазій на цю тему...

 

Гадаю справа навіть не в тому, хто католик а хто нЕкатолик, а в самій людині. Її щирості і відвертості перед Богом і перед людьми.

Щира людина завжди знайде у собі сили визнати свої помилки. Лицемір же ніколи не покається, так і казитиметься від власної неспроможности.

 

Допис від Levko
Думаю, Ви не будете заперечувати, що католики, православні і протестанти є братами по вірі в Ісусі Христі, а отже, відповідно, нічим в плані віри один від одного не відрізняються, хоча звичаї і обряди у них різні... А між братами, як писав ап.Іван, має бути тільки братня любов!

Допис від Yur
З цим повністю погоджуюсь.



Допис від Levko
Якщо в когось з братів виникає бажання головувати, чи вважає себе правильнішим за інших братів, то уже не по любові поводиться він. Цей дух гордості в певній мірі проникає, нажаль, в усі християнські конфесії...

Даруйте, пане Юре, але я Вас не розумію.
Ви спочатку погодилися, що "католики, православні і протестанти є братами по вірі в Ісусі Христі, а отже, відповідно, нічим в плані віри один від одного не відрізняються, хоча звичаї і обряди у них різні..."
А потім говорите про "пошук якоїсь ІСТИНИ, котра розділеною бути не може".
А хіба істина не в Христі Ісусі?
Чому вона ця ІСТИНА є розділеною, якщо ці три конфесії уже давно знайшли ІСТИНУ в Христі? Тобто головне у них є спільним, а різниця тільки у звичаях і обрядах...

Отже, поясніть, будь-ласка, яку ще ІСТИНУ, котра за Вашими словами є розділеною, потрібно шукати...????

 

Саме для того, аби не виникало бажання головувати, мусимо коритися Божому Слову (Матвія 16:16-19)

Саме так, у Його Слові, на котре чомусь де-хто з братів ніяк не хоче зважати.

Коби-то тільки у звичаях і обрядовості ..

Найголовнішу -- мир у Бозі.

 

Спробую де-що вияснити ситуацію навколо (Матвія 16:16-19).
Мова не про відмінності у віровчені між католиками і православними, їх практично не існує, навіть того ж МП.
Ні Чистилище (у православних Митарства), ні філіокве (католики вимовляють і від Отця ісходить, й від Отця і Сина, й одне і друге є вірним. Невірним лише є заперечувати, що Дух Святий ісходить від Сина (Івана 20:22))
Ні догмат Непорочного Зачаття (первородний гріх не діткнутися Діви Марії, бо не може Чисте зачатися у нЕчистому), ні в усьому іншому якщо добре розібратися відмінностей не має. І ми маємо нагоду про це порозмовляти.
Інша річ, що в православних Церквах практично немає офіційно затверджених документів, як це у Католицькій Церкві.

Питання відмінности церков полягає у розколі, котрому вони перебувають. Звідсіля й усі ці намагання обгрунтувати цей розкол чистилищем, філіокве й таке подібне.
Причиною ж справжньою -- є гординя, що вирощує у собі комплекси меншовартості. Котра вбачає главенство когось, хоч думати треба було б про смирення. Гординя, котра зрештою й вимушує відходити від Слова Божого, як це й маємо у небажанні сприймати Його (Матвія 16:16-19)

 

Мих, ви знову сіли на свого коника. Я просив вас описати ключі, які Ісус дав Петрові. Ще чекаю відповіді...
А, серйозно, прочитайте про роль апостолів. В Євангелії багато проце пишеться. Ось, наприклад,
6 Щождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали,

7 але навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних,

8 бо Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами

9 і, пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних
Ви Мих - єврей, тобто обрізаний?
До речі, я в Львові 10 років ходив до католицької церкви. До справжньої католицької церкви - до катедри.
Просто отці Рафал і Людвік були чудовими проповідниками...