"Апостольська церква і сучасне християнство"

Читайте уважно і не перекручуйте. будь-ласка Я писала:"Апостоли НЕ протирічили один одному. ТОму це може бут каноном. А "переданісти" протирічили." Я мала на увазі праці т.з. "отців церкви" , богословів, які протирічили один одному.

 

Так Передання то і є те що від Апостолів. А Отці Церкви у чому завинили?

 

Новий (чи Старий)Завіти - це рукописи, які усіма християнами визнаються, як Богонадхненне Слово, у якому один апостол не вчить щось зовсім протилежне від іншого. А передання,- це те, що передавали з уст в уста і що наклало на себе вееееличезний відпечаток суб'єктивних додатків. І т.з. "святі передання" (богословські вчення) "отців" церкви поряд з Біблією для т.з. традиційної церкви стали основою віровчення. Оскільки "отці" церкви у своїх трактуваннях протирічили один одному, то відповідно самоназване духовенство і перейняло від них те, що часто суперечить не лише в рамках "святих" передань, але й самій Біблії. Створивши відмінне від апостольського віровчення, церква змушена стала вибирати з тих передань те, що їй підходить чи до вподоби. В результаті з трактувань авторитетних "отців" церкви щось приймалось і афішувалось, а щось відкидалось і замовчувалось. Прикладом цього є питання хрищення немовлят, яке критиковане деякими визнаними церквою "отцями" і замовчується церквою. Творчий підхід і фантазія поза рамками апостольської науки під табличкою "розвиток" - це не та річ, яку вільно можна на свій смак практикувати у питанні Христового вчення і спасіння. (Ів.8:31).

 

Вони ні у чому не завинили, просто треба розуміти, що вони займалися трактуванням Біблії у свій час, як Ви, або я на цьому форумі зараз. Не варто сприймати щось за догму, яке не може бути розкритикована, лише на основі того, що це сказав Отець Церкви.

 

Так от якраз справа в тому, що подібні речі і беруться за догму,- як джерело віровчення. Є спірні питання у Біблії, які я чи ви (або та чи інша конфесія), можемо трактувати по-різному, спираючись на ті чи інші цитати. Але на основі т.з. передань сформовано купу уявлень і догм, відсутніх у Слові Божому, а часто таких, які тому Слову грубо суперечать.
А якби дотримувалась ось ця вимога Ісуса (Ів.8:31), і джерелом віровчення була лише Біблія, то мІсця для небіблійних вигадок не було б.

 

Так, але, щоб сформувати більш повну картину, на мою думку, варто коритсуватися не лише канонічними творами, але й апокрифічними.

 

невідомо ким і коли написаними, з явними суперечностями і помилками.

 

Суперечності є і в канонічних творах. Було відібрано те, що схоже між собою і названо канонічним. Просто, чим більше інформації, тим ближчими до істини можуть бути висновки.

 

і у чомуж вони полягають?

 

Тут про це вже не одна тема була. Я дотримуюся точки зору, що не варто шукати відмінності, а звертати увагу слід саме на подібності між канонічними і апокрифічними творами, це дає більш повне уявлення. Візьміть хоча б ту саму книгу Еноха, що там так не сподобалося Церкві, що її відкинули? Щодо авторства написаного, то тут питань багато, як до канонічних, так і до апокрифічних творів.

 

Якщо я вам скажу, що істиною є Ісус Христос, то яким шляхом краще до Нього наближатися?
-правильними (суб’єктивними) висновками через читання
-через віру і молитву
-через святі Тайни
-інше

 

Це вже залежить від того, у що людина вірить. Якщо обирати з переліченого вище, то через суб'єктивні висновки (бо будь - яке трактування Біблії мною, Вами чи Отцями Церкви - це лише суб'єктивні висновки), віру і молитву. Святі Тайни - поняття створене Церквою на основі знову ж таки суб'єктивного тлумачення Біблії.

 

Але якщо людина приймає Христа за свого Спасителя, чи може вона вірити у що завгодно і як завгодно, відмінно від інших християн неважливо якого століття, адже Христос завжди Один і той же і не поділяється.

 

У тому то і справа - Христос один, а християни різних сторіч, на жаль різні, як різняться і пастирі їхні і те, що вони говорять. Справжніми послідовниками вчення Ісуса були, на мою думку, християни перших років, навіть не віків.

 

Християни різні і пастирі різні - до того питань нема. Навіть є пастирі а є "стрижці овець" - кожен особисто дасть відповідь. Але де перебуває Христос-у сторінках Писання чи у Церкві в Святих Дарах. Спасає Христос, а не точність знань і коли людина відмовляється від Христа через неприязнь до священника-то це непорівнянно по масштабу.

 

Погоджуюся - через людей не варто критикувати саму віру, саме християнство. А Бог є всюди, не лише у Церкві. Якщо людина вірить, то може молитися і просити і в лісі, і у себе вдома. Місце не має значення. Чому люди відчувають себе ближчими до Бога в приміщенні Церкви, то це трохи інша тема. Тут вже грає роль сприйняття самої людини, вплив певних атрибутів на її внутрішній світ.

 

Звісно людина може молитися де завгодно і коли завгодно. У Церкві люди збираються на спільну молитву, приймають Святі Дари, щоб мати життя вічне в Христі Ісусі. В Біблії немає навіть натяку на те, щоб кожному роздати по Писанню і нехай сидять собі вдома і розуміють як хочуть-Богові все одно.

 

Якщо взяти до уваги, що майже всі книги Біблії були записані не одразу, а деякий час перебували у стані саме Передання, то відкиньте з неї для себе (заради "соло Скриптура") 80 %. Причому всі чотири книги Євангелія.
Бо Христос ходив, проповідував, а не сидів весь час за столом.

 

.... як і нема натяку на те, що кожному роздасться згідно молитв і обрядів, частина яких придумана і названа таїнствами.

Якби ці Євангелія протирічили один одному так, як протирічать один одному "отці церкви", і як протирічить життю апостолів релігійно-бізнесова практика т.з. традиційної церкви, то тоді я б це зробила і без ваших рекомендацій.

 

шо поробиш! для вашої білосніжної одежі не найдеться "чистої" церкви, прийдеться вам обходитись самим Писанням у світлі вашого розуміння.