Письмо Богобоязненного человека (Ричард Бах) http://telo-sveta.narod.ru/Library/Richard/Letter.htm Цей лист гарно показує різницю в релігійних поглядах сучасних людей та сердньовічньої церкви/сектанства Впевнений в тому, що коли люди почнуть досліджувати всесвіт з позиції дітей Божих, тоді вони пізнають правду і стануть вільними.
Ну й БАХНУВ! Даруйте, (один прклад) Антуан де Сен-Екзюпери - чи він не був високоморальною віруючою людиною?
Може дійсно це один приклад але приклад чого?? Проблема багатьох віруючих - пасивне очікування якогось спасіння (невідомо від чого, я так зрозумів, що від вбивства своїм же Богом), бажання визнання себе правим, святим і т.д. Таке враження, що Бог створив людину для повзання на колінах. Я думаю, що Творець хотів би бачити активну, дієву, творчу людину, яка бере на себе відповідальність за свої думки, вірування та дії.
Шкода, Ви особисто напевне не зустрічались з по-справжньому, активними віруючими. Хоча б пригадайте, яким активним християнином став ап. Павло після особистої зустрічи з Ісусом. Думаю, добрий другий приклад. Пропоную пошукати ще самостійно.
а. Павло також пасивно чекав приходу Ісуса Христа/небесного царювання при своему житті. Недочекався. Потратив все життя на проповідь того, що несталось до тепер. Месія дарував людям свободу жити і діяти, керуючись любовю (хто як розуміє, хто на що здатен) Замість того люди впали в навчання один одного, залякування страшним судом, релігійні конфлікти Може вже пора це все закінчувати?? Не просити а жити
Отут закидали щодо свячення автівок. Ось відповідна об'ява по нашій Одесько-симферопольській дієцезії: "25 липня вшановуємо св. Христофора, покровителя водіїв. Цього дня (або в неділю) можна додати молитву за водіїв та подорожуючих, а також освятити транспортні засоби, нагадуючи про моральний обов'язок водіїв дотримуватися Правил дорожнього руху, а особливо про страшну небезпеку керування транспортними засобами після вживання " http://www.catholic.od.ua/litc7.html Завважте: можна, тобто необов'язково. Нагадаю також: цілком достовірним є можливість зурочення, яке можна знимати молитвою.
Сергію, у СЄ є ті ж самі "отці церкви", ідеологи, які визначають догми для даної течії. А саме, призначають дати кінців світу, Син Божий - не Бог, після смерті - чорний екран і т.д. Все це придумано т.з. "отцями церкви" СЄ.
Вірно - дітей, а не рабів. Чи потребує Бог нашого поклоніння - ні, чи потребує він наших молитов - ні (це нам вони потрібні). Не варто уявляти собі Бога, як страшного і мстивого, у моєму розумінні Бог - це абсолютне світло, любов. Люди відійшли багато в чому від позиції любові, шансу виправитися, переосмислити свої вчинки, а почали залякувати один одного пеклом і дияволом. Ми перейшли від суті до фетишу, який нами самими створений і повсякчас нав'язуваний.
Дійсно, наші священики (прив'язуючи до теми гілки) завжди кажуть у проповідях, що Бог любить нас завжди, і лише від нас залежить, чи відповісти на Його любов. Святі - насамперед ті люди, що найкраще відповіли на Його любов. Але любов без діл, без виразу назовні не є любов'ю, і вже звідти виходять щирі молитва і поклоніння. Бо без любові то пусті слова та рухи.
Пропоную (замість давно пережованих тем) обговорити нову, дуже своєчасну, енциклику Бенедикта XVI, "Caritas in Veritate" (Милосердя в істині). щоправда, поки що є російською лише про неї: http://jesuschrist.ru/news/2009/07/07/15854 А з сайта http://www.stjosef.at/ можна скачати PDF німецькою. Запрошую: читайте, критикуйте коли є за що.
Гм.... "порядок".... Так. Дійсно, все просто: ПО-КАТОЛИЦЬКИ, ПО-ПРАВОСЛАВНОМУ.... (у площині "по-християнськи" не розглядається).
"Свого виробництва"??? І що я "виробила"? Католики виробляли тисячі питань ВЛАСНОЇ релігійності, яка відсутня у апостольському християнстві (освячення помешкань, новозавітні священики, хрищення немовлят, інквізиція, індульгенції, непомильність, чистилище, лімбо, використання у поклонінні ікон, молитви до людей і ангелів і т.д. і т.п.). А що ж такого, чого немає у Новому Завіті, виробила я? Тому я і писала, що "по-католицьки" чи "по-православному" - це і є колективна ВЛАСНА релігійність, і звертала увагу на спільний БІБЛІЙНИЙ критерій - "по-християнськи". А коли там у дописі йшла мова про те, що "Ви можете відвідувати православну літургію, але причащатися не можете" (бо шлюб брали (чи дитину христили) у католицькій)", то я і подумала: а до чого (КОГО) причастя - до конфесії, чи до Христа ???? Типовий церковно-обрядовий мазохізм.
Ваше особисто-одиночне бачення і розуміння від прочитаного у Новому Завіті і є те, що ви виробили і плюс ваші висновки. Чи ви вважаєте, що ви непомильні у питаннях віри?
Моє бачення не одиночне, бо все, про що я писала, підтримується більшістю християнського протестантизму. А от якщо ви заговорили про непомильність , то біблійно непідтверджені казочки про непомильність "святої" ( це ж треба так називати після інквізиції і хрестових походів) церкви і її голови (як і вигадки про чистилище, індульгенції, целібат і інше відступництво) нехай розказують католики.
ви ж знаєте, що більшість - не ознака істинності, а от "непомильність" у ваших судженнях просто, як то кажуть "красной нітью". Правда, ваша непомильність живе трохи більше 20 років, протестантська - більше 200 років, а католицька/православна біля 2000 років. От і вся правда.