Хіба мало християн, було катовано і спалено на вогнищі? і при тому вони не відрікались від своїх позицій. наприклад Ян Гус....
Тому не варто рахувати кількість скелетів, а збагнути просту істину: Церква Христова є створеною 2000 р.тому і нікому не дано створити її знову. Краще змінювати себе на краще і світ навколо себе.
Мова йшла про те, чи є мученики католицької церкви. Виявилось, що є, тому ви зразу з"їхали з теми. Наведіть краще приклади мучеників міжконфесійної секти, раз тема так повернула.
Я таке поняття "відродження", яке до слова "створення" не має стосунку. Ніхто не забороняє очищуватись, відмовитись від створення нових догматів і вигадок, змінювати світ на краще і відроджувати спотворене апостольське віровчення, бо воно досконале, у ньому є все необхідне для спасіння і воно не потребує змін.
Не так все жахливо. Ян Гус був учнем Джона Вікліфа, котрий, як і Мартин Лютер, Жан Кальвин тощо не були спалені. (До речі, Кальвин сам когось спалив за нагоди ) Але мені особисто здається, не уникли вони покарання у пеклі за розкол у Церкві.:girl_devil: Чому так думаю? Тому що були святі Франциск Ассизький, Франциск Сальський, Бернард, Лойола тощо, що подолали негативні течії в Церкві, а до розколів не призвели.
Заклик до "відродження" чистого апостольського вчення породив сотні і тисячі сект. А скільки іще буде? Одні відсікають від церковної практики одне, інші-друге, ще інші-третє. І тепер "відроджені" що не можуть поророзумітися хто з них "відродженіший".
Переконуюсь, скільки брехні вилито на католицьку церкву... міфів складено.... як не про яку іншу течію, але то і не дивно.
Це називається вандалізмом над могилою. Хоча над трупами деяких Пап також так збиткувались. І вам ще смішно
Проповедуя в Вифлеемской часовне, Гус высказывал мнение, отличное от официальной церковной догматики. Ниже перечислены его мнения по некоторым вопросам. Нельзя взымать плату за таинства и продавать церковные должности. Священнику достаточно взымать небольшую плату с богачей, чтобы удовлетворить свои первейшие жизненные потребности. Нельзя слепо подчиняться церкви, но нужно думать самим, применяя слова из Священного Писания: «Если слепой поведёт слепого, оба в яму упадут». Власть, нарушающая заповеди Бога, не может быть Им признана. Собственность должна принадлежать справедливым. Несправедливый богач есть вор. Проповедуя в Вифлеемской часовне, Гус высказывал мнение, отличное от официальной церковной догматики. Ниже перечислены его мнения по некоторым вопросам. Нельзя взымать плату за таинства и продавать церковные должности. Священнику достаточно взымать небольшую плату с богачей, чтобы удовлетворить свои первейшие жизненные потребности. Нельзя слепо подчиняться церкви, но нужно думать самим, применяя слова из Священного Писания: «Если слепой поведёт слепого, оба в яму упадут». Власть, нарушающая заповеди Бога, не может быть Им признана. Собственность должна принадлежать справедливым. Несправедливый богач есть вор.
Значок "пардон" не є "смішно". Щодо позиції Яна Гуса. Он не суперечив догматиці. Суперечив тогочасним реаліям, практиці. І рвати Церкву не було необхідності.
Отак. Стільки сторінок наполягали, а як заперечувати забракло аргументів, то вже й неважливо. Ні, важливо розібратись у суті справи, що криється за терминами, що саме вони визначають. Як християни ставляться до відповідних сутностей. Розумом. А серце (у Вашому значенні) потрібно для любові до Бога і ближнього. Даруйте на слові (кажу з любов'ю і з надією Вашого вдосконалення згодом), в Вас брак по обох пунктах.
Він хотів зробити церкву кращою. Чомуж ви покладаєте вину на нього а не на Пап і єпископів які дозволяли те що засудив Гус
Сподіваюсь церква ніколи нематиме такої влади щоб усувати розколи такими методами як це робили дехто із згаданих вами святих(для блага сомої церкви)
Одні відсікають від вигадок і спотвореної церковної практики одне, інші - друге. Принаймні щось такого, чого взагалі нема чи не використовувалось апостолами (новозавітні священики, використання ікон, овсвяченя за гроші помешкань, молитв до людей і ангелів, хрищення немовлят, почесті до касти посередників, оплата "благодаті" і т.п.) у них відсутнє. Загальні риси однакові, наближені до апостольської практики. Різниці стосуються в основному спірних, не чітко окреслених Писанням питань. А те, що кожна конфесія лише себе називає самою правдивою, то тут виключень взагалі не існує.