"Апостольська церква і сучасне християнство"

По-перше ви не зауважили того, скільки атеїстів наверталось до Бога, а по-друге я мала інше на увазі, що обітниця не може бути без віри, бо вона є наслідком віри. (Дії 8:36-38)

На ВАШ погляд може не мати значення, але на погляд апостолів, хрищення - це і є обітниця. "Хрищення - не тілесної нечистоти позбуття, а обітниця Богові доброго сумління, спасає нас від усякого гріха".
Це ваше повне право всупереч словам ап.Петра вважати хрищення чимось іншим, ніж обітнецею і будувати своє сумління і свою віру на словах "на мій погляд".
Я знову втомилася обговорювати не науку апостолів, а людські думки і припущення. Пішла я спати.

 

Шановні, Біблія є частиною св. Передання. Святе письмо, як частина Передання живе в Церкві Христовій, від Церкви Біблія одержала свій авторитет,врешті навіть які книги канонічні, які ні, визначені Церквою, і тільки Церква може правильно тлумачити Святе Письмо... А по-своєму тлумачити Біблію - що блудити в хащах.
А щодо Таїнства Хрещення, то ніде нема заборони охрещувати маленьких дітей, немовлят,не знаю, де в Євангелії написано - охрещуйте тільки дорослих і свідомих? "Хто увірує і охреститься" - там не пише хто спочатку увірує, а згодом охреститься, той буде спасенний, там просто стверджується, що для спасіння необхідно увірувати і охреститись, і не більше,а решта розмірковувань - від себе...

 

Це було слово людське.
А це з Писання: "Ці були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є."

А яка могла бут заборона, коли таких випадків не було і в голову подібне нікому не приходило.

Там пише, що хрищеня - це обітниця Богові. Якщо це можна зробити, не вміючи думати, розмовляти і не знаючи Того, Кому дається обітниця, то виходить можна ще в в утробі таку обітницю дати.
Отож ті - висновки - від себе, а Пилип казав, що для хрищення треба увірування.(Дії 8:36-38)

Чиста правда.

 

нащо ви задаєте такі пиьтання, якщо знаєте на них відповіді))))) а якщо не знаєте, тоді ви ще не покаялись і не увірували. логічно?

 

Все вірно.

 

Даяно,а про що тут йдеться коли уживається термін "Писання" що ж то вони таке вивчали- перші християни?
Та і головне питання: а де саме з"явилося і сформувалося до сучасного вигляду те ,що ми тепер називаємо Писанням?
Тим більше ,що в перші сторіччя було багато "евангелій" ,але ж ви на них зараз не посилаєтесь,називаючи іх Писанням?

 

під писаннями тут розуміється очевидно Септуагінта
до равинських праць чи філософських трактатів термін писання не зхастосовувався ніколи.

 

Що ж то тоді за така дивна громада була,що вивчала єврейські Писання грецькою мовою? Грекомовні юдеї?чи хто вони?

 

таких грамад було дуже багато в Малій Азії та Північній Африці, тому нічого дивного тут нема.
Врешті апостоли, хоч були євреями цитували з Септуагінти

 

Під Писанням розумілось богонадхненне слово, а не література на зразок "Вартової башти" чи "Катехизму". Бог не міг не подбати про те, щоб до нас дійшло саме те вчення, яке написане під Духом святим. З іншого боку було передбачено, що апостольську науку будуть перекручувати "мужі", які постануть із самих послідовників апостолів, що і сталося. І що ви цим хотіли сказати? Що не довіряєте поясненням, які містяться сьогодні у Новому Завіті? Чи що від цього хрищення перестало бути обітницею (як пояснювали апостоли), а стало ніби якимось таїнством, оберігом і змиттям перворідного гріха (як пояснюють релігійні фантазери)?

 

Ви знаєте коли був остаточно сформований Новий Завіт?Бог не міг не подбати щоб до нас дійшло саме те потрібне нам.
Так от знов таки запитанння а як і де відбувався цей процес?Хіба люди до цього були непричетні,хіба це було не в лоні Тіла Христового,тобто Церкви?
Я це веду до того що обговорення,розуміння,тлумачення Писання можливо виключно з позиції Церкви.(якої?-це вже як кому Бог дасть),а такі просто емпіричні дослідження Біблії ,безумовно корисні але ж мало продуктивні.

 

Франце-Йосипе.
Добре щоб почали дослідження і не зупинялись на перших враження від прочитаного.

 

Ви Даяно, любите досліджувати-))) Перечитайте цей вірщ в кількох інших перекладах

 

Нерви здають?

Хрещення немовлять, то свідчення Божої любові і ласки, яка не вимагає від того , хто приймає хрещення абсолютно нічого - просто так, бо Бог є Любов.
Первородний гріх - це гріх Адама - гріх непослуху, яким (згідно з Писанням) "заражене" усе людство. І хрещення в ім"я Отця і Сина і Святого Духа чинить нас дітьми Божими, дає нам благодать і такий собі "аванс" для вдалої співпраці з Богом.

 

От не розумію.
Чому у вас завжди людське слово є протилежне на 180 градусів до Писання?

Якщо людське завжди протилежне до Божого Слова, то нащо людям те Боже Слово?

 

Це так написано в Біблії? ОООООООО)))))))))

 

Слова "офігіваю" також немає в Біблії, але ви його не соромитесь вживати, а даремно. Не про пиво і дівчат балачки ведемо.

 

А то вже знов таки,"відома"ситуація:
3 Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.
4 І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.............і далі за текстом Мк.4

 

1Петра 3.21 пише не про обітницю, а про прохання доброго сумління у Бога, у церковнословянському перекладі св Кирила і Мефодія "вопрошеніє у Бога совісті благі"
Хрещення - не обітуваня чи обітниця, а просьба у Бога доброго сумління. Немає в інших новозаповітних текстах перекладу слова "койне" як "обітниця", а як просьба. І в церковнословянському, і в латинському перекладі воно перекладається як "прохання"
21 Вас же тепер спасає прообраз цього, тобто хрищення, позбуття не тілесної нечистоти, а прохання доброго сумління в Бога через воскресіння Ісуса Христа,(переклад Хоменка)
21 Його прообраз тепер і вас спасає: це хрещення, тобто не позбуття тілесної нечистоти, але прохання доброго сумління до Бога через воскресіння Ісуса Христа(переклад Турконяка)
В Таїнстві Хрещення ми просимо про дарування Богом нового сумління, Бог сам дарує нам свою благодать, в цьому і суть Таїнства...
І немає в Діяннях місць, де пише, що немовлят не хрестили

 

як ми можуть просити про це немовлята