"Апостольська церква і сучасне християнство"

запитайте ще раз...

може мені більшими буквами писати?

---------- Додано в 01:00 ---------- Попередній допис був написаний в 00:58 ----------

якщо прийняти те, що ви пишите, тре бути єговістом - повірити, що після фіз. смерті нічого нема.

 

Ви боїтеся приходити до Нього самі?

Чому вам важко так відповісти на це?

 

Левко, звідки у вас зародилося таке запитання?

Не боюсь і що?

 

Класно!!!
Просто цікаво, чому так довго не хотіли сказати..?

Я не шукаю зовсім, щоб вас на чомусь зловити в дискусії, просто хотів підбадьорити вас і сказати, що приходьте до Нього самі по більше! Це саме найкраще, що може бути в житті- бути в Його солодкій присутності!!!

 

При цьому не слід забувати про статус Татка і відповідно до Його статусу віддавати Йому честь, славу і поклоніння.

 

Справа не в тому, що я чи Оля критикуємо когось. Я, особисто, говорю про відхилення від Писання, а сприймається все як критика католиків...
Якщо би протестанти хрестили немовлят, молилися до мертвих і за мертвих, то я би точнісінько так само говорив, що в Писанні такого немає...
Просто, я завжди забуваю, що для протестантів є один тільки принцип- Sola Scriptura, а для католиків разом з Писанням на одному рівні стоять ще й інші писання, передання і т.п...

 

Знову не зрозуміли про що я ... Ех...

 

То Мих не зрозумів... ех.

То Un.Known не зрозуміла... ех...

Висновок:

всі католики непонятні.

 

Я ось тільки не розумію, чому вишукувати в кожній деномінації мінусів. Вони були, є і будуть. Пригадайте притчу про пшеницю і кукіль.
Ось мене, наприклад, тішить, що вже третій папа підряд є справжнім християнином, показує приклад служіння Богу і людям.
Чому б не радіти, бо світ зараз настільки є атакований дияволом і настільки відійшов від Бога, як, мабуть, ніколи в історії.


Папа Франциск надасть нового обличчя Церкві, вважає його молодша сестра Марія Елена Берґольйо. «Це революціонер для Європи й для світу», – сказала 64-річна аргентинка у розмові з німецьким журналістом Міхаелем Хасеманном, який представив 1 серпня в Мюнхені свою нову книжку «Папа Франциск. Спадок Бенедикта XVI і майбутнє Церкви».

«Хто хоче змін – має насамперед сам змінитися, а цей процес може відбуватися повільно», – застерегла сестра Святішого Отця. На її думку, Папа прагне «Церкви, яка позбудеться своїх матеріальних багатств і привілеїв; Церкви, пастирі якої не ізолюватимуться, але “відчуватимуть своїх овець”», не ставитимуть себе понад вірних і не уникатимуть контакту з людьми, але житимуть серед них і служитимуть їм». Тому, підкреслила Марія Елена, Папа Франциск «відмовився від червоних черевиків, які для нього є символом царювання».

Далі вона сказала, що останнім часом брат дзвонив їй «так часто, як це було можливе». Вона ж сама до нього не телефонує. «Я не знаю, коли він матиме для мене вільну хвилину; не знаю і не хочу знати, що він робить, бо просто не бажаю йому перешкоджати». Темою розмов сестри з братом ніколи не є його праця чи плани. «Ми розмовляємо тільки про сімейні справи».

Марія Елена мешкає зі своєю сім’єю в Ітузінго, у передмісті Буенос-Айреса. Вона розповіла: перед виїздом на конклав «він геть не думав про таку можливість», що може стати Папою. Сам Берґольйо був за обрання одного з чотирьох францисканських кардиналів.

Водночас жінка визнала, що в неї «були труднощі» з попередником її брата, і що це була неправильна оцінка. «У нас не все було добре з ним», – сказала вона, додаючи, що знадобилося багато часу, аби відкрити для себе Папу Бенедикта і його велике внутрішнє багатство. Марія Елена високо цінує той факт, що Папа Рацінгер «почав розкривати проблеми і скандали Церкви». Вона підкреслила, що для зречення з найвищого уряду в Церкві потрібні велика покора і серйозне ставлення. «На щастя, щораз то більше людей усвідомлюють, що то був великий Папа і незвичайна людина, яка проявила велику відвагу з усіх поглядів», – сказала сестра Папи Франциска.

Про існування її та інших членів родини Берґольйо світ довідався з аргентинських медіа незабаром після обрання архиєпископа Буенос-Айреса на Папу. В інтерв’ю для головного щоденного видання країни «La Nación» родичі говорили про почуття неправдоподібності, неймовірності, яке прийшло до них на звістку про рішення кардиналів, згромаджених у Сикстинській капелі.

Сама Марія Елена після виборів зазначила, що «тепер треба багато молитися за нього, ми бо живемо у складному світі, коли Церква переживає важкі хвилини і неустанно потребує Бога». При цьому вона визнала, що її особиста позиція (бунт проти обрання брата на Папу) є «егoїстичною», оскільки випливає з почуттів до рідного брата. Вона бо знає, що на нього тепер чекає «титанічна праця заради Церкви, яка існує у світі, перевернутому з ніг на голову».
Син Марії Елени, Хосе Берґольйо, сказав журналістам, що був тоді на роботі, а за перебігом конклаву слідкував по інтернету. На звістку про обрання Папи одразу ж пішов до матері, яка – зазначив Хосе – зараз є єдиною найближчою людиною для Святішого Отця, бо його брати Альберто Гораціо, Оскар Адріан і сестра Марта Регіна вже відійшли з цього світу.
У нашого Папи ще є кузени, це Х’юґо Берґольйо і повний тезко Папи – Хорхе Маріо Берґольйо

 

Якраз, Олю, я не мав вас на увазі, бо ви тут одна з найпоміркованіших осіб. Мені неприємно, що ми тут, християни, гриземся через дрібниці, а атеїсти з єговістами задоволені з цього. Ну і задоволена особа з рожками.
Рахуємо за потрібне робити і виріти так як кожен з нас робить? Робімо і кожний дасть звіт колись. Але, не забуваймо обєкт і джерело нашої віри. Бо це найголовніше...

 

Є таке поняття, як білокація. Ще за життя деяких святих, були підтверджені різними свідками дані про одночасне перебування, скажімо, отця Піо, одночасно у двох місцях. Це для нас виглядає дивним чи неможливим, але не для Бога, який прославляє своїх відданих слуг такими можливостями.

 

Молитва заступництва широко представлена в Святому Письмі. Шкода, але наші брати протестанти не вірять що душі померлих можуть молитись за нас.
В Другій книзі Макавеїв, розділ 15, описано, як первосвященик Онія і пророк Єремія моляться в Небі за Божий Народ.
Або згадаємо з Одкровення Івана Богослова: «І коли взяв книгу, чотири істоти і двадцять чотири старші впали перед Агнцем, маючи кожен гуслі і келехи золоті, повні тиміяму, що є молитви святих» (Од. 5,8). Тут мова йде саме про «молитви святих»: про ці молитви ми і просимо, звертаючись до заступництва святих. Молитви святих підносяться до Бога як чаші, повні пахощів, через посередництво «чотирьох істот і двадцяти чотирьох старших», як свідчить Апокаліпсис. І цей факт жодною мірою не применшує єдине посередництво Ісуса Христа між людиною і Богом.
«Один із старших - читаємо далі в Апокаліпсисі, - промовив до мене: «Ці, одягнені в одежі білі, хто вони і звідки прийшли?» Я ж мовив до нього: «Владико мій, ти знаєш.» А він оповів мені: «Це ті, що прийшли від горя великого, і обмили одежі свої, і вибілили їх у крові Агнця. Тому вони перебувають перед престолом Бога і служать йому день і ніч у храмі його; і той, хто сидить на престолі, поселиться над ними» (Од. 7,13-15).


Молитва до святих за їхнє заступництво - це не молитва до якогось божества, це означає, що святі моляться до Господа разом з нами. Як молитва заступництва грішної людини, яка живе на землі має силу, то скільки більшу має вагу молитва праведника у небі. це перевірено багатьма людьми у різних поколіннях.

 

Щоб вірити в це, то треба мати якусь основу для віри. В Писанні немає ніде і натяку на те, що "душі померлих можуть молитись за нас", чи ми можемо просити якогось заступництва у померлих. Написано, що є тільки один посередник між Богом і людиною- Ісус.

 

Таке є в Писанні, але це інше зовсім. Це коли живу людину Бог надприроднім способом переносить в інше місце. Таке сталося з Пилипом із книги Дій апостолів.
Але Педро говорив про душі померлих, наскільки я зрозумів...

 

Я казав, що ми різна церква.

«І коли взяв книгу, чотири істоти і двадцять чотири старші впали перед Агнцем, маючи кожен гуслі і келехи золоті, повні тиміяму, що є молитви святих» (Од. 5,8).

---------- Додано в 20:18 ---------- Попередній допис був написаний в 20:17 ----------

Тому що Біблія написана для тих, хто ще фізично не вмер.

 

Так і знав!
Дивно виходить, я про церкву ні слова не сказав, тільки написав, що в Писанні такого немає, а Мих сприйняв чомусь як камінь у свій город. А потім католики кажуть, що протестанти щось проти них мають...

І що?
Звідки тоді висновки про те, що "душі померлих можуть молитись за нас"?

 

Ви вважаєте, що люди, які пішли в Небесне Царство позбавлені молитви?