"Апостольська церква і сучасне християнство"

Яким чином людина була похована у хрищенні і як вона воскрела через віру?
Для християн це ТАЄНИЦЯ. Для вас ні.

Доброго сумління можна пообіцяти іншим способом. Чому саме водне хрищення спасає і як. Або це Таємниця, або звичайний обряд/механічна дія, яка по суті нічого не вирішує.

 

Для мене це не таємниця тому, що апостоли це пояснили. Водне хрищення не спасає. Хрищеними тюрми переповнені.Воно символізує обітницю Богові, яка спасає:"..того образ хрищення, не тілесної нечистоти позбуття, А ОБІТНЦЯ БОГОВІ спасає нас від всякого гріха"
Я про це писала у пості 43. А ви краще уважніше читайте Новий Завіт, і багато питань про "таємницю" відпадуть.

 

Одне - другому суперечить?

 

Люди кажуть, що від суми і тюрми не варто зарікатись

Немає ніяких символів, як немає символічного спасіння чи символічного Царства Божого. Усе реально.

 

Ніякого протиріччя там немає, бо про вигадане змиття перворідного гріха апостоли не кажуть. Мова там йде про те, що хрищеня - це "не тілесної нечистоти позбуття", тобто не просте обмиття тіла і тілесного бруду, а ОБІТНИЦЯ БОГОВІ, яка спасає. Якщо ви всупереч цьому апостольському поясненню вважаєте, що це таїнство, яке полягає у змитті перворідного гріхаі забезечує спасіння, то кожен має право вибору: вірити апостолам чи неіснуючим у Писанні вигаданим поясненням. А спасіння звичайно, що реальне, бо чітко сказано, що ОБІТНИЦЯ БОГОВІ СПАСАЄ а не обряд"тілесної нечистоти позбуття". ОТже спасає духовної нечистоти позбуття, що полягає у обітниці! Тому я і навела приклад з хрищеними грішниками у тюрмах, яких цей обряд не спасе, доки вони не дадуть обіцянку Богові.
Ви ще хочете щось сказати із серій вигадок і власних думок?

 

То якщо спасає, то значить гріхи змиває, а чим порвородний гріх не гріхом? Тим більше, що у немовляти більше жодних гріхів нема.

Чи ви може вважаєте, що Господь гріхи не прощає, але спасає?

 

Я не писала, що "Господь гріхи не прощає, але спасає". ВІн і прощає і спасає. Стосовно всього решта, то не маю бажання фантазувати на тему "обмиття перворідного гріха хрищенням". Якщо не хочете дати посилання на біблійну цитату, де таке пише, то я трохи відпочину,зроблю перерву, а ви пофантазуйте.

 

Чесно, не розумію, що саме ви не розумієте.
Якщо хрищення є на спасіння, а спасінню передує відпущення гріхів, а у немовляти крім первородного гріха - інших нема, то що ще не зрозуміло?

 

Небіблійний вираз «перворідний гріх» введений Августином у 4 столітті, але у вживання увійшов у католицькій церкві лише у 19 ст. Хрищення він не стосувався. У символі вірі сказано: «Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів» і не згадується ніякий «перворідний гріх». Проте саме поняття, хоч і не стосується хрищення, має біблійні витоки. Сьогодні у це вкладається наступний зміст: Наші прабатьки – Адам і Єва порушили едемську заповідь, втратили цим безсмертя і передали смертність і грішність (перворідний гріх) нащадкам.
Апостол Павло у посланнях до Римлян і Коринтян про це пише так: «Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили». До викупної місії Ісуса люди не мали можливості позбутися цього і повернути вічне життя. Лише Ісус свою жертвою і благодаттю викупив людей від гріха смерті. «Бо як через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішними, так і через послух Одного багато-хто стануть праведними.» Ісус врятував людство від гріха Адама (перворідного гріха): «Знаючи те, що наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха, бо хто вмер, той звільнивсь від гріха!». «Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть». «Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий». «Бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти».
У нас з вами немає спільного розуміння тому, що я шукаю відповідь і пояснення у Біблії, а ви – у людських небіблійних вигадках і припущеннях.
Тому, ніби хрищення рятує немовля від перворідного гріха (від якого усіх врятував Ісус), і є при тому якимось таїнством, захисним обрядом і т.п. - це вигадка тих, які вигадували індульгенції, що ніби спасали від гріха. (уявляю, якби ви жили у ті часи, - як би ви завзято доводили, що це правда, посилаючись на те, що церква непомильна). Апостол Петро сказав: «Хрищення – це обітниця Богові доброго сумління» КРАПКА. Тому ап.Пилип і поставив умову хрищення: «ЯКЩО ВІРУЄШ із повного серця свого, ТО МОЖНА.» А апостол Павло застеріг: «Якби навіть ми чи Ангел з неба почав проповідувати вам не те, що ми проповідували вам, то нехай буде анатема! Як ми раніше казали, так і зараз кажу: Хто проповідує вам не те, що ви прийняли, то нехай буде анатема».

 

Дивна річ...... ви так добре привели цитати, які все чудово пояснюють, а от висновок робите протилежний.

 

Висновок тут ОДИН:
Хрищення - це ОБІТНИЦЯ БОГУ. І зробила цей висновок не я, а апостол Петро. А ваш висновок (що хрищення - це таємничий захисний обряд , що спасає від перворідного гріха) - це ВАШ, нічим не підкріплений висновок.

 

Не сперичаюся.

Нє, то не є таємничий обряд, то саме ви шось вигадали.
У Католицькій Церкві нема таємничих обрядів.

А що до первродного гріха я вже пояснював, та ви певно не читали.

 

Ну.... про ТАЇНСТВО обрядів вигадувала не я. Для апостолів хрищення не було таїнством, а було обітнецею для Бога. Але я ніяк не збагну, - НА ОСНОВІ ЧОГО ви хочете приліпити перворідний гріх ДО ОБРЯДУ хрищення?
Ісус викупив від перворідного гріха. І суть цього полягає у тому, що людина, яка повірить в Ісуса і дасть обітницю Богові, вже не буде заручницею адамового гріха. Крапка. Тепер показую на пальцях:
1. У Писанні немає випадків хрищення немовлят.
2. При хрищенні Пилип поставив умову: "Якщо віруєш,- то можна", а якщо продовжити думку, то вийде: "а якщо не віруєш - то не можна" ТОбто хрищення - з умовою увірувати. А немовля не може увірувати.
3. УСі випадки згадок про хрищення супроводжуєються увіруванням: "Хто увірує і охриститься - буде спасенний, а хто не увірує - засуджений буде", "Ідітьть і навчіть... христячи.." і т.д. і т.п. Тобто кругом це пов'язано із СВІДОМИМ актом і вибором людини.
4. Те, що ніби хрищення є таїнством,само по собі захистом чи обмиттям перворідного гріха,- про це ніде не говориться, це вигадка.
5. Від перворідного гріха людина звільняється шляхом НАВЕРНЕННЯ ДО ХРИСТА, а цього немовля не може зробити.
6. Хрищення це обряд, який сам по собі не спасає (бо "хто не увірує - засуджений буде").
7. Якщо згідно зі словами Петра "Хрищення - це обітниця", - то яку обітницю може дати немовля?
То що ви пояснювали? Все я читала. На що ті пояснення спираються? НА апостольську науку чи на людські припущення? Про індульгенції колись теж церква пояснювала ніби запасом свої святості і непомильності, тому ніби куплені у церкви індульгенції рятують від гріха. А тепер подібне услід за ними і ви повторюєте, ніби хрищення - це змиття перворідного гріха. Покажіть,- звідки ви це взяли? Чому не хочете прислухатись до апостолів, які вчили, що це - ОБІТНИЦЯ БОГОВІ?

 

Не все, чого нема у Писанні, означає заборона, згідні?

 

Добре, а скажіт-но спершу таке. Дитині 2...4 роки і внаслідок якоїсь причини воно не дало обітниці. Що робиться з такою душею?

 

А ви хочете за Бога вирішити це питання? Те, що для вас є проблемою,- для нього проблеми не складає. Якщо дитина не дала оббітниці, то може її дати у 15, 20, 30 і т.д. років. Писання ясно каже, що спасеться лише той, хто увірує. ЯКщо ж та дитина помре, не встигнувши увірувати, то Бог їй у воскресінні цю можлиівість дасть, або навіть вирішить цю (лише для нашого уявлення проблему) так, як ми і подумати зараз не можемо. Для чого брати на себе це питання? А якщо дитина при родах помирає чи в утробі матері, то що Бог з такими робитиме? Очевидно те ж саме, що робитие з дітьми, що не могли навернутись у віці 2-4 років.Та знає ВІн без нас, що робити, бо наша уява не може осягнути Його варіантів вирішення БУДЬ-ЯКОГО питання.

Звичайно, що згідна. То був лише один з БАГАТЬОХ аргументів, перелічених вище. Сам по собі він ще нічого не говорить, але усі у сукупності дають зрозуміти висновок ап.Петра, що "Хрищення - це обітниця Богові". Що ще вам треба? Який ВИ аргумент маєте, щоб заперечити слова Петра, що це обітниця Богові і довести, що це обмиття перворідного гріха?

 

Я й не беру, бере церква, то її функція.
А як ви думаєте, для чого малим хлопчикам в несвідомому дитинстві євреї робили обрізання?
Бог не міг без цього, чи як? Чи і євреї погато Писання знали?

Тобто... дитина не увірувала... обітниці не давала....

 

хрещення змиває гріхи (Мф. 1, 4), всі, без винятку.

Сьогодні Свідки Єгови проповідують, що хрещення треба прий*мати тільки в дорослому віці. Поширюючи свою науку, вони не до*пускають дітей до Христа Господа. Для Свідків Єгови хрещення є тільки «символом». Вони говорять, що мала дитина не може прий*няти науку Христа, тому що не може повірити, якщо її не розуміє. А Христос говорить: «Хто Царства Божого не прийме, як дитина, - не ввійде до нього» (Мф. 10, 14). Тоді, якщо дозрілі люди мають прий*мати віру з простотою, почуттями і довір'ям дитини, то дитина зі своєї природи є здатна до віри, а тим самим і прийняття хрещення.

Не розуміли науки Христа (Мф. 16, 22-23) апостоли. Не розуміли також дорослі люди (Мф. 9, 31), а були схрещенні, бо хоча й не розу*міли, але вірували.

Після вислуханої Петрової проповіді (Діян.. 2, 14) три тисячі народу «хрестились:

«Ті ж, що прийняли його слово, ОХРИСТИЛИСЬ, і того дня до «ад пристало яких ТРИ ТИСЯЧІ ДУШ» (Діян. 2, 41-42).

Невже три тисячі після однієї проповіді більше зрозуміли, ніж апостоли, котрі перебували з Ісусом три роки? А все ж таки біль*шість охрестилась.

 

Є різні гріхи: гордість, гнів... Гріх, який людина успадковує від Адама, назвали перворідним. Можете називати його по-іншому.

Різниця у тому, що для вас хрищення- це обряд, а для християн-ТАЇНСТВО.
Для того, щоб вірно зрозуміти слова апостолів треба мати Духа, яким були наділені апостоли в день Пятидесятниці.

Візьмемо Марка 1:
2 Як у пророка Ісаї написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує.
3 Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!
4 виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покаяння для прощення гріхів.
5 І до нього приходила вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, і в річці Йордані від нього христились вони, і визнавали гріхи свої.

Отже хрищення є пов’язане з визнанням гріхів.

Візьмем Марка 11:
27 І знову прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприходили первосвященики й книжники, і старшини до Нього,
28 і сказали Йому: Якою Ти владою все оце чиниш? І хто Тобі владу цю дав, щоб Ти це робив?
29 А Ісус відказав їм: Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу вам, якою Я владою це все чиню.
30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!
31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?
32 А як скажемо: Від людей, то боялись народу, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.
33 І сказали Ісусові в відповідь: Не знаємо... А Ісус їм відказує: То й Я не скажу вам, якою Я владою це все чиню.

Якщо визнати Іванове хрищення хрищенням з неба то це вже не обряд.

Я своїм дітям зла не бажаю, а лише добра. Вони в мене хрищені немовлятами.

 

Старий Завіт був заключений З УСІМ ЄВРЕЙСЬКИМ НАРОДОМ. Обрізання - це був НАЦІОНАЛЬНИЙ союз Бога з людьми, тому тут вік не грає ролі. Якби той закон був добрий, його би Бог не міняв. Обрізання не вимагало обітниці, бо то був автоматичний Завіт з єврейським народом, що мав виконати свою місію. Там є пряма вимога робити це з немовлятами. Там навпаки порушеням би було, якби це робили у дорослому віці. Це - різні речі. Ви просто механічно переносите умови старого Завіту на новий, не вдумуючись у різницю між обрізанням і хрищенням, як обітнецею Богові.

Погоджуюсь. Хрищення змиває усі без винятку гріхи ШЛЯХОМ ОБІЦЯНКИ БОГУ, яка і є хрищенням згідно з поясненням ап.Петра.

Правильно. Коли та дитина прийме Царство, тоді і увійде у нього.Вас засліпила катехична література. Сьогодні хрищення у СВІДОМОМУ (а не просто дорослому) віці ЗГІДНО З ПРАКТИКОЮ АПОСТОЛІВ роблять не лише С.Є,, а УСІ церкви, що відкинули вигадки католицизму, який потонув у людській крові і біблійних перекрученнях, який вигадав чистилище, непомильність папи, хрестові походи, освячення за гроші, індульгенції та інші небіблійні єресі. І всі церкви пускають свідомих дітей до Христа і охрищують їх, а ким є Христос для немовляти, яке не знає Його? От коли пізнає, то і охриститься згідно зі своєю обіцянкою Богові.

Для того, аби про щось писати, треба мати уяву про це. Бо це не стосується лише С.Є. Ось ви пишете про прийняття віри з довір'ям дитини. Яке довір'я може бути у немовляти? У вас прекручена уява про це. Дітей, які довірились Ісусу і дали обіцянку Богові ХРИСТЯТЬ! А не христять немовлят, які не можуть дати обіцянки Богові і довіритись Ісусові.
ХРИЩЕННЯ - ЦЕ ОБІЦЯНКА БОГОВІ. Ваші домисли - не апосльського походження. Ви не надали жодного біблійного доказу, що воно є ніби таїнством і змиттям перворідного гріха без обіцянки.
Далі хочете фантазувати і відкидати апостольську науку чи нарешті припините?