Не знаю, Киме, хто в Цюриху (до речі, на наступному тижні буду в Цюріху - запитаю), але отой страшний професор з Оксфорду, що оголошував результати ізотопного дослідження Плащениці, був таки атеїстом. Кілька років тому помер. До речі, той метод ізотопів якось останнім часом заглох. Зараз чомусь в усіх випадках все досліджують за допомогою аналізів ДНК. Зрештою, Киме, роль науки тут, на Заході і в вас в СССР зовсім різна. В вас з часу Сталіна вона займала роль Бога. Отой вираз "наука довела" був істиною в останній інстанції. Небожителі на кшталт Сталіна, Брежнєва і різного політбюро мали отих науковців, які "все доводили" і засмічували мозок народу. Така собі роль древнєєгипетських жреців. А народ вірив, просто релігійно вірив. А науковців називали якимось "учоними". На Заході тої віри нема. Бо нема єдиної істини. Будь-яка істина може завтра заперечитись. І найкраща відповідь на все це та, яку сказав Ньютон, або древньогрецький філософ (а звісно вони були незрівняно мудрішими ніж теперішні "проффесори"), який вмираючи сказав - тепер я знаю те, що нічого не знаю.
Слухайте - ваш рівень загальної освіти нижче будь якого плінтусу ящо ви пробуєте дослідження органіки примінити до неорганіки. Живий організм і камінь досліджуються зовсім різними методами.... Але ви прикриваючись марксизмом ленінізмом плюс атеїзм висовуєте теорію що наука зло - викиньте свій мобільний і передавайте повідомлення стукаючи у каналізаційнну трубу
да нет же, христианский бог ее создал 6 тыс лет назад и т.д. что такое Бог? совокупность приписываемых ему явлений, Вы какого-то своего бога придумали, натянув божественную концепцию на научное представление ...
Киме, а дослідження ізотопом С14 на основі чого робиться? Ви взагалі маєте поняття, як ці дослідження ппроводяться?
А причому тут ДНК - у вас страшна каша в голові. Ви навіть з допомогою гугла не можете те все упорядкувати
Не всі можуть побачити Царство Небесне. Не всі шукають істину. З самого початку був поділ на 2 групи людей. Які не могли порозумітися. Бо були абсолютно різні. Одні були дітьми Божими а інші від лукавого. Але все стане на свої місця по приході Ісуса Христа.
Істина не в науці-бо наука може помилитися. Божі дороги не зрозумілі часто нам. І вони не є простими. Ми, люди , вибрали би набагато легші шляхи. Набагато простіше життя. Але інколи потрібно змінити все в нашому житті щоб стати більш духовно зрілими на 1 крок.
ОСОБО ОБДАРОВАНИМ ВІРУЮЧИМ НЕ ЧИТАТИ. !!! Хто більше за всіх вірить у Бога? Дзвінок у двері пролунав як завжди несподівано. Зітхнувши, чоловік встав з- за столу і не поспішаючи попрямував до дверей. - Доброго дня! - Дві літні жінки розпливлися в усмішках. - Вітаю, ви до кого? - Скажіть, будь ласка, ви вірите у Бога? Чоловік озирнувся через плече, і в чомусь упевнившись, повернувся до розмови. - В якого Бога? - Як це - в якого? - Остовпіли жінки і навіть якось осудливо подивилися на чоловіка, - він один, взагалі-то! - Один Бог? А як на мене, якщо поставити усіх богів, в яких вірять люди, в одну лінію, і попросити їх розрахуватися на перший-другий, то останній скаже свій номер якраз за секунду до того, як згасне Сонце. Обличчя жінок, спочатку здивовані, потихеньку стали приходити у звичайний, радісно-сумний стан. - Ви помиляєтесь, чоловіче! Бог - один і це... - ... І це, звичайно ж саме той, в якого вірите ви, чи не так? - Закінчив фразу чоловік і запитально подивився на обох місіонерок. - Ну, звісно... - А інші - дурні? І ви в їх очах теж дурні, адже так виходить? - Чому ж дурні? Просто ці заблукалі душі ще не прийшли до істинного Бога. Це таке випробування, яке повинен пройти кожен. Чоловік протер рукою очі і втомленим поглядом подивився на жінок. - Тоді відразу питання: скажіть, будь ласка, як ви визначили, що ваш Бог - справжній, а боги племені папуасів - підробка? - Ну це ж очевидно, - розсміялася одна з них. - Для мене - не дуже, - зітхнув чоловік, - може поясните? - Просто потрібно у це вірити, розумієте? - Я не вірю. Що далі? - Тоді нам нема про що з вами розмовляти. - Заждіть, заждіть, - заквапився чоловік, помітивши, що жінки зібралися йти, - я оберу інший варіант. Припустимо, я вірю, але не у вашого, а в іншого. Тоді що? - В якого? - Нууу... Я вірю в Бога Пухирця. Він дуже добрий, не змушує мене вбивати тих, хто в нього не вірить, не наполягає на відвідуванні храмів і ще каже, що між ним і мною не повинно бути посередників. А всі, хто намагається цим посередником стати, той шахрай і брехун. Ось так ось... Ви, напевно, не чули ще про такого Бога. На жаль, він новий і в нього ще немає грошей на розкрутку свого імені. Мало людей, непродумана маркетингова політика і так далі. Ну, ви розумієте, про що я, чи не так? - Ми, між іншим, розмовляємо з вами на серйозні теми, а ви тут жартуєте, - ображено пробуркотіла жінка й осудливо похитала головою, - немає такого Бога. - Добре, наступне запитання. Ви вірите в Диявола? - Звичайно, ні! - В один голос скрикнули жінки. - Ні? Дивно... Тобто, по вашому, його не існує? - Ну... Існує, але ми... Як би це... - Я допоможу вам, - посміхнувся чоловік, - ви вірите, в те, що він існує, але ви йому не поклоняєтеся. Так? - Так. - Тобто, ви все ж у нього вірите? - Ні! Як ви можете таке казати? - Але ви ж самі зараз сказали, що... - чоловік почухав потилицю і запитально подивився на гостей. - Що ви все вивертаєте? Ні в якого Диявола ми не віримо! - Тобто його немає? - Він можливо... Але це... Та ну вас! Ходімо звідси, він хворий якийсь, - жінка схопила іншу за руку і потягла вниз по сходах. - На все добре, - посміхнувся чоловік і зачинив двері. Посміхаючись, він пройшов на кухню і сів за стіл. - Чув? - Звернувся він до іншого чоловіка у білому, що сидів навпроти. - Егеж, - кивнув той. - І що скажеш? Чоловік у білому знизав плечима і розвів руки в сторони. - А моя думка не змінилася, - позіхнувши, сказав Диявол і відкинувся на спинку стільця, - пам'ятаєш, що я тобі завжди казав? - На рахунок чого? - Наморщив лоба Бог, дістаючи з-за столу шахову дошку. - На рахунок віри в тебе. - І що ти казав, я щось забув? - Так те, що люди швидше перегризуть один одному горлянки, ніж зійдуться в чомусь. Їх хлібом не годуй, дай тільки принизити когось, чия думка на рахунок релігії розходиться з їхньою думкою. Причому, аргументами вони зовсім не оперують. Все на вірі, на вірі... Я б хотів би подивитися на світ, якби ти його створив ґрунтуючись тільки на вірі в те, що все, можливо, вийде. - Ну і що ти пропонуєш мені робити? - Я? - Посміхнувся Диявол, - я взагалі нічого не пропоную. Просто міркую вголос. Ось дивись, - він простягнув руку до підвіконня і взяв яблуко з вази що там стоїть, - що це? - Яблуко, - мигцем глянувши на нього, відповів Бог. - А якого кольору? - Жовто... Ну, швидше жовте. - А з мого боку, швидше червоне, а ніяке не жовте. Тому ти не правий, ти - єретик. Спалити на вогнищі. - Мене? - Посміхнувся Бог, - розставляючи фігури на дошці. - А кого? Не мене ж, - засміявся Диявол, - а взагалі, запам'ятай вже назавжди. Я тобі сотню разів вже казав. Хто більше за всіх у тебе вірить? Навіть не так. Хто на сто відсотків упевнений у твоє існування і його віра в це непохитна? - Хто? - Той, хто тобі зараз поставить мат у три ходи, - засміявся Диявол і потер руки, - а я що, знову чорними граю чи що? - Ну... Як завжди, - посміхнувся Бог і поставив білого пішака на є4, - ходи, головний віруючий.
"Антихрист" - лише поняття про Христа, викривлене до прямо протилежного значення, що Грецькою записується словом "анти". Виникло за часів Апостолів й зусиллями одного з апостолів, якого апостол Іван й назвав "антихристом, що є серед нас".