Анекдоти - 3

Заревана Галя, вибігає з ломбарду.

На ходу розмазуючи по щоках туш, до подруги:
-Олю, мене згвалтували! Колечко не золоте!

 

- Ребе, а что можно кушать во время карантина?
- Только мацу.
- Почему же, ребе?..
- Только святая маца под дверь пролазит.

 

Вмієте підняти настрій)

 

Заможна пара, чоловік і дружина, вечеряють в дорогому ресторані, як раптом запаморочлива краля підходить до столика, цілує чоловіка взасос і каже:
— “Побачимося пізніше, любий!”

Жінка шокована. Дивиться на чоловіка круглими очима:
— Я не зрозуміла, що це було?

Чоловік, наче ніде нічого, продовжуючи вечеряти:
— Та це моя коханка.
— Що?! Я вимагаю розлучення!
— Та без проблем. Але врахуй, якщо ми розлучаємось ніякого шопінгу в Парижі, ні зими на Карибах, ні Лексуса в гаражі, ні гольф-клуба, нічого цього ти не матимеш… Тобі вирішувати.

Саме під цей момент жінка помічає як їх спільний знайомий, бізнесмен, входить до ресторану з шикарною жінкою. Жінка: — А хто це з Дмитром?
Чоловік: — Та це його коханка.
Жінка, задоволено посміхаючись:
— А наша ж — гарніша.

 

Ну, у багатих свої проблеми...А у бідніших - свої:
Розмовляють жінка з чоловіком. Він, чимось невдоволений, каже, що заведе себе коханку. Жінка відповідає:
- Ні, коханку ми не потягнемо. Краще давай я коханця заведу. Все ж таки зайві гроші в дім.

 

— Беня, я гарантирую вам, шо через пять лет мы будем жить лучше, чем в Европе!
— А шо у них случится?

 

— Мама! Папа с лестницы упал!
— Да!? И что он сказал, Боренька?
— Матюки опустить?
— Ну конечно.
— ... молча упал.

 

— Представляешь! Вчера увидел свою Розу под ручку с каким-то мужиком!
— Да? И ты даже не подошел?
— А как я подойду? Я же в командировке!

 

1920 рік... більшовики при владі... грошей нема треба потрусити капіталістів
Викликають старого єврея:
- Абрам, ми будуємо комунізм! нам потрібні гроші, золото! Неси бігом!
- Та я не можу сам це вирішити треба порадитися з дружиною
- Ну так давай біжи додому домовляйся, щоб завтра приніс усе золото

Наступного дня...
- Ну шо, порадився з жінкою?
- Сара сказала... якщо грошей нема - так нашо його будувати?

 

Возвращался как-то рабочий Сидоров после тяжелой смены
на Путиловском заводе и решил домочадцев порадовать - купить
им арбуз. И вот, значит, купил он арбуз и домой несет под мышкой.
Вдруг из-за угла выбегает ему навстречу мужичонка какой-то
плюгавенький и с бородкой клинышком. А в руке у него топорик
поблескивает. Кричит: ``А ну-ка, батенька, положите арбуз на землю``.
Признал Сидоров в том мужичонке вождя мирового пролетариата -
товарища Ленина, послушался его и положил арбуз на землю. А мужичок
к арбузу подбежал и хрясь его топориком ровнехонько на две половинки.
Схватил половину арбуза и убежал с довольной улыбкой за угол.
Вот так Владимир Ильич Ленин поделился арбузом с совершенно
незнакомым ему человеком.

 

— Послушай, Изя! А вот если у тебя было бы два "Мерседеса", ну, таких, самых крутых, со всеми наворотами, знаешь, бар внутри и все такое — ты бы мне дал один?
— Семчик, дорогой! Сколько мы уже с тобой знакомы? Тридцать лет? Мы же с тобой друзья со школы. Так чего ты спрашиваешь? Конечно, если бы у меня было бы два таких "Мерседеса", один был бы точно для тебя!
Идут дальше. Опять Сема поворачивается:
— А вот Изя, представь, что у тебя две шикарные яхты, совершенно одинаковые. Ты бы одну мне дал?
— Семчик, ну что ты задаешь такие вопросы? Мы же с тобой как братья, ты у меня свидетелем на свадьбе был, и на бармицве у моего сына, и вообще... Конечно, если бы у меня было бы две яхты, одну я тебе бы отдал!
Дальше идут... Вдруг опять Сема поворачивается:
— А представь, Изя, что у тебя было бы две курицы...
— Сема, ну это уже нечестно. Ты ведь знаешь, что у меня есть две курицы...

 

Чось зранку не заходить цей анекдот...

@shelev, а у Вас нема такого самого, але на людській мові? Чи хоча би на українській?

 

йой, насмішив @Capitoshechka.