Та взагалі-то не дуже.. Бо якшо усюди, де когось колись вбили, або була якась аварія, ставити таблички та свічки, то ходити ніде буде. Он на Сумській торік дівчинка десятьох людей вбила на лексусі - що ж тепер там, меморіал відкривати?.. Може, те звучить дещо цинічно, але. Життя ж продовжується
... Софочку викрали у самому центрі міста. Двоє кремезних молодиків затягли її до автівки, всілися по обидва боки та один сказав: -- В тебе є два варіянти, люба. Або ми їдемо до тебе додому, де ти відкриваєш нам сейфа і ми беремо те, що нам треба та йдемо, або ми не їдемо до тебе та будемо кружляти містом і весь час займатимемося з тобою жорстким сексом - аж поки не закінчиться пальне. Ти зрозуміла? -- Так. -- То куди ми їдемо, кралю? -- Заїдемо на автозаправку
Ось, не полінивсь та зробив декілька фоток Клочківського узвозу у Харкові, про що йшла мова. Місце дійсно непрезентабельне, хоча вважається дуже дорогим та престижним.
Тому - притча. Летів якось горобець. Діло було лютою зимою, а птахи у польоті дуже швидко втрачають тепло. Тому він замерз та впав на шлях. І тут же його притрусило та взявся він коркою.. Але йшла тим шляхом корова, та так сталося, що посрала. І впало те гівно якраз на замерзлого горобця. Той відігрівся, очуняв, та здалося йому, що то вже весна прийшла. Стало йому гарно - і він зацвірінькав. Але бігла повз лисиця, почула цвірінькання, та знайшла того горобця. Витягла його з навозу та поласувала. Яка звідси мораль? - Їх три: 1) Не той твій ворог, хто тебе обісрав. 2) Потрапив у гівно - то й сиди та не цвірінькай. 3) Не той твій друг, хто тебе з гівна витягнув
) Усіх жінок з професійним святом. Ну, й анегдот. Звільнився якось многолітній сиділець, та вирішив жити поважно, як усі. Навіть оженився на одній. І ось живуть вони рік, другий, третій. Усе чудово, він її по п'яні не б'є, систематично водить по ресторанах, дарує усілякі дорогі подарунки, квіти через день. Але не трахає її, жодного разу за весь час. Одного разу та дружина у ліжку засмутилася та мрійливо йому каже: -- Ехх, Колю, трахнув би ти мене, чи що.. А він їй, здивовано: -- Так а за что тебя трахать? - Ти ж у меня правільная - мусорам нє стучіш, нє крисятнічаєш
) Та да. Підйоми у квіткарів нереальні. Я ось навіть поліз сьогодні до інтернета шукати ексклюзивного букетика з доставкою, та своєчасно переборов себе та примусив зайнятися справами.
Йося виступає на святкуванні 50річчя СРСР. Довго готувався, а вийшло як завжди: - Ми 50 лєт боголись борьбічєской богьбой! Да здгавствує Марл Какс, Клара Цицкін і Папанін! Да здгавствує усатий-волохатий конячий маршал Буденович, конский базар три рази в тиждень - і мій брат Льовка! Уря-я!
Одеса. У перехожого зупинився годинник і він почав шукати годинникову майстерню. Зайшов до якоїсь контори, над входом до якої вісів великий круглий годинник, та показує чоловікові за скляною перегородкою свого поламаного годинника. Той роздратовано відповідає: -- Шановний, ми годинники не робимо. -- А що ви робите? -- Ми робимо обрізання. -- То чому тоді у вас над входом висить великий годинник? -- Годинник, да? - А що би ви хотіли, щоби там висіло?
-- Скажіть, а Ваш банк дісно дає гроші без застави? -- То є так, жодної застави, саме чесне слово. -- Ну, а скажімо, якщо я не поверну? -- Тобто як - це, не повернете? Усі повертають -- Ну, а якщо я всеж-таки порушу чесне слово та не поверну? -- О.. Тоді Вам буде дуже соромно, коли предстанете перед очами Господа ... -- Таа, коли то ще буде.. -- Та чому ж - коли? Ось в угоді - п'яте серпня. Отже, якщо п'ятого не повернете, то акурат шостого й предстанете
До цирку приходить чоловік і прямує до директора: -- В мене є номер. Директор: -- Чудово. Проте в нас бюджет стислий, якщо номер коштуватиме багато, то не пройде. Що Вам потрібно з реквізиту? -- Та нічого суттєвого не потрібно - тільки мішок - пардон - гівна та білий фрак для мене. Директор: -- Дуже, дуже цікаво. То у чому суть номера? -- Суть проста. Мішок з - пардон - гівном підвішують під куполом та за моїм сигналом з-за куліс мотузку перерізають та усе це падає у центр арени. -- Таак. Геніально. А у чому ж тут інтрига? -- Інтрига у тому, що одразу ж усі - пардон - в гівні - а тута я такий - обана! - виїжджаю на велосипеді у білому смокінгу !!
)) Ну, буває. Писав же по пам'яті. Насправді однаково ефектно виглядав би і фрак, і смокінг. ) Усі б очлєнєлі . Можна було би поправити або те, або інше, щоби було однаково, але редагування вже закрите. (( Ось перечитав та засумував.. У мене ані фраку, ані смокінга
Наразі анекдот був пригаданий та запощений у зв'язку із Петром Олексійовичем. Але він універсальній, підходить до багатьох.