Aмериканець українського походження хоче почати розбудову нової України.

Оце такого листа я надіслав Миколі, який підтримує стосунки з цим дитячим домом. І хватить вже негативу, підкажіть, може ще шось я упустив, недопетрав? Хватить негативу!Переключайте мозок на позитив!

Здрастуйте, Микола. Я Вам дзвонив вчора, то тепер хочу уточнити деякі деталі. По перше, як я Вам казав, моя допомога буде у вигляді СД дисків, на яких буде записано щось інтересне для дітей. Писати я думаю з телевізійної мережі усякі інтересні передачі познавальні та навчальні. Поки що в мене пітання чи сумнів такий: запис буде зроблено у форматі NTSC (американському). Чи прочитає цей диск ваш ДВД плеєр? Якщо ні - тоді я буду шукати якийсь вихід.
По друге - чи є у дітей вільний час і чи займається з ними хтось вихователів, і чи можуть діти у вільний час дивитись двд фільми?
Якщо буде декілька дисків з навчальними програмами для маленькіх діток, щб навчилися англійськім буквам та назвам цифр? Які інтереси у переважної більшості дітей? ну, там, космос, історія, автогонки і т.д. щоб я на чомусь конкретному сконценрував увагу. Може ці диски будуть у нагоді для викладача англійської у сільській школі? До речі, яку мову іноземну вони вивчають у школі? Якщо відмінну від англійської тоді дітки будуть вчити англійську у дитячому будинку. Я впевнений, якщо дивитись англомовні фільми протягом 4-6 місяців діти без викладача будуть знати і розуміти англійську мовну, тоб то балакати.
Ну то так я коротко написав, що мені хотілося б знати, може сгцось важливе пропустив то Ви напишіть. Я більше 10 років не був в Україні то звичайно ж багато чого не знаю.На одному форумі львівському мене відмовляли від цієї ідеї, кажуть, що то воно не потрібно нікому, краще вислати одяг, гроші на стройматеріали... Але цим займається багато людей та організацій як я занаю. Я хотів би для дітей відкрити світ, який він є чудовий не неповторний.
Звиняйте за мою українську мову, останній раз писав років 40 тому, а балакав теж дууууже давно.


До речі, зараз сяйнула думка: а що як я буду посилати дітям на день народження поздоровлення? Це не аби що, але їм , я думаю, буде приємно і мені майже ніц не стоїть у грошах.

 

Поясніть будь ласка, що Ви маєте на увазі:НЕПОТРІБНИЙ ВДОМА СОФТ? Шо то таке? Ви читати навчились? То перечитайте, що і як я буду робити. А у Вас є вдома непотрібний софт? То віддайте його у дитяці будинки. Чи Ви думаєте що дитячі бидинки завалені якімись софтами, і тільки потрібна їжа, одяг та стройматеріали? Що нема? Дак отож.

---------- Додано в 12:59 ---------- Попередній допис був написаний в 12:53 ----------

То Ви щось жахливе навели у приклад. У цьму винний той іноземець чи Ви, які живуть у цій країні і терплять таке дикарство? Так хто тому завинен? Не впадайте у крайності та не плутайте можливості країни та однієї людини..це страшно! жах.. жах..

 

це страшне, що Ви навели у приклад ( невдалий). Ці діти хворі, це 100% обов*язок країни опікувати таких дітей.

 

Прально! Най дохнуть далі. А "спонсори" замість порятунку будуть непотріб поштою слати і тішитися

 

Ну як це Вам пояснити ще доступніше? Я згоден з Вани, що такім дітям усілякі СД диски не потрібні та я і не кажи що Їм хочу надіслати це все. Я Вам навів конкретний дитячий будинок, якому трохи хочу домогти, а Ви мені тицяєте в пики такими страхами. Ви хочете, щоб я відновив будинок для хворих діток, надав їм необхідну медичну допомогу... я б зробув би це без вагань.... як би я міг. Але я не можу. Я можу те що можу і роблю те що можу.

тепер про ті віртуальні $10. Ви впевнені, що вони потраплять до дитини? А, через якись фонд, який опікується ціми дітками.. Ні, я не граюся в ігри з фондами та грошима, звиняйте. я тільки но починаю знайомитися з сітуацією дитячих будинків в Україні, тому роблю обережні кроки.. НАБИВАЮ ГУЛІ..

Думаєте, їм потрібний софт?[/QUOTE]

 

Єх, Левандівко, Левандівко... Я не буду ВаМ нічого відповідати. Почитайте ще раз мої дописи.

---------- Додано в 13:21 ---------- Попередній допис був написаний в 13:19 ----------

А от я не впевнений. Переконайте мене.

 

Про Ромко читав тут... думав вже як домогти..

 

Декому диски і софт, не стануть у пригоді точно,як не стали нам у пригоді спонсорські пакунки з Америки із китайським барахлом,пупсиками,гребінцями і т.д.а помпезності було скільки,наче кожній дитині вивдавали по штуці баксів,кожен із батьків був здатен купити дитині гребінець і не тільки, а сам факт подачки як 4 країні знизу,не може не принижувати.

 

Ця думка дуже слушна.

 

А тепер перечитайте уважно, що Ви написали. Виходить, що Ви такі горді що якісь там пакуночки а Америки принизили Вас. А у чому була помпезність? А Ви не допускаєте, що люди, затративши свої кровні гроші на допомогу дітям мають моральне право на якусь моральну нагороду?
То Вас принижують подачки з-за кордону, ате, що АМРИКАНЕЦь В УКРАЇНІ б*ється з владою України за те, щоб хворі діти малу задовільне існування Вас не принишує? Чому Ви, персонально, разом з Левандівкою не підете до місцевоі влади, не покажете їм цей страшний лінк та не потребуєте з грошей на ремонт та ліки для ц;го будинку, де діти гинуть? ЧОМУ?!! Чому Ви за це нарікаєте тих, хто за кордоном? Як там насчет БРЕВНА У ОЦІ? Не муляє? То гордість якась у Вас однобока, то, шо влада краде гроші у тіх діток - то добре, а то що якісь там маразматики з-за кордону присилають - то воно не потрібно, ГРОШІ, ГРОШІ, БАТЬКУ (с).Доречі, був я тут у нашому селі у українській православній церкві... теж відвозив те що вже у сім*ї. Компютер, м*ячі, гарний одяг.. багато чого.. Результат знаєте? Здогадуєтесь? Так, правильно, підійшли до машини такі пенсіонерки, поккрутили носом.. от яби гроші - то ми б узяли, а це все нам не потрібно. І церква така акуратненька але не жіттево здатна, відвідують її 10-15 людей, не більше.Так, ще батюшка тієї церкви на російській мові тлумачить усе. Поїхав до російської православної цркви з цим уцім. Там зразу ж прийняли усе подякували.
Та і послуги у церквах.. В українській за (отпеваніе, рус.) берут $15 в русской говорят - сколько дадіте. До речі, російська церква була продана і вони построїли нову, більшу та нову.Бачите різницю? А я бачу.
Та шо там казати..

---------- Додано в 14:54 ---------- Попередній допис був написаний в 14:48 ----------

Тобто, якби по штуці баксів прислали з-за кордону, то тут гордість мовчить, а як щось інше - то гордість прокидається та репетує, що не чує запаху баксів? І ще. Я думаю, що софт, як ви тут пишете, то якісь програми для компютерів, які виконують те, на що вони призначені. Припустимо, антивірус - це софт, а Шрек - це мульфільм. бачите різнию? Знову ні?Ну то таке, я ж не софти юду посилати дітям, а мультики. Чи знову щось не до ладу? Знову гордість?

 

Вибачте, але тут ви не праві. Гордість, в тому сенсі, що ви сказали, то коли людина все має і " перебирає " подарунками( допомогою ). Прошу, уявіть на мить, в людей хвора (серйозно і, можливо. не виліковно ) дитина. Уявіть глибину їх відчаю, розпачу. Коли кожна копійчина рахується і скеровується на порятунок дитинки. Коли ця дитинка настільки зболена, що не може реагувати навіть на іграшки...Батьки готові продати останнє ( і продають) щоб врятувати свою кровинку.

Пане, ваші наміри гарні. Не поспішайте з висновками і звинуваченнями. Впевнена, що Ваша допомога знайде тих, кому вона найбільше потрібна.
...і ще, на превеликий жаль, 10 років то великий термін, щоб легко зрозуміти яке тут життя...
Не втрачайте віри у Добро!
Вибачте, якщо чимось Вас образила.

 

Де? Хто?

Виходить, що пакуночки збирали думаючи не головою.

Ті пакуночки помогли виробникам/продавцям/доставці. А дітям вони не допомогли. Я ж не даремно Франка цитував на початку теми...

1. Йти далекувато
2. О 16-30 наших дітей повернуть з реабілітаційного центру. Хто їх прийме, якщо ми з владою у іншій області будемо балакати?
3. Не варто вчити нас тут жити, не маючи жодного поняття про реалії.

Той пакуночок з іграшками, який згадувала Поетка, досі лежить. Іграшки не розпаковані, бо не потрібні. Парочку подарував іншим дітям.
Читай: прислали НЕПОТРІБ. Я маю тішитися?

Ні, добродію.
Ви тут закалатали з пафосним заголовком тему. Ніби поради питаєте...
От, ми і намагаємося розтлумачити.

Та "штука" пішла б на допомогу, бо є в ній потреба. А товар, куплений в (своїй) гамериканській крамниці, без жодної думки про дітей - подачка.

Здогадуюся. Ролики/скейтборди їм В СЕЛО, ПЕНСІОНЕРКАМ. треба було привезти, і балетні тапочки. Тоді ПЕНСІОНЕРКИ крутили б не носом, а пальцем. Біля виска.

Тримають магазин секондхенду при церкві?

Поки писав цю відповідь, отримав хорошу ідею в приват.
А давайте, ми тут почнемо записувати телепередачі ЛТб для гамериканських "особливих" дітей. І не дітям теж буде корисно. Най вчать мову...

WWW.
Ви не ображайтеся.
Хочете допомогти - поцікавтеся реаліями і потребами. Між нами не тільки океан. Між нами КОСМОС...

Розбудові України хочете допомогти?
Валянки для наступного Майдану збирайте.

 

Можливо!
Але повірте я б не дарувала гребінчик і зубну пасту з малюньким милом з такими виразом на обличчі ніби я дарую, хто зна шо, власне, я б взагалі такого не дарувала особливо центру де навчаються неповносправні діти, і де ці діти не сироти...
Невже у західного світу складається така уява, наче ми не здатні забезпечити своїх дітей самими необхідними засобами гігієни, чи то навіть дешевими пупсами, які у нас тут коштують 5 коп., які ніхто не купує, бо сумнівається в якості... і т.д.
Вивід один: Ми горд???? Так ми - ГОРДІ! і ми НЕ БІДНІ!!!! А наша біда всього навсього, що ми не вміємо себе повести так як поводять ті ж американці, бо ми ще поки зацькована нація, нація- як пережиток совкового режиму.
І тому оті бабці на селі перебирали речами, бо може ті речі бабцям й нідочого, коли немає грошей на ліки, в тому й суть.
Ми направду є гідні, щоб не спокушатись на чиїсь подачки, і вже не настільки бідні, що, вибачте, не можемо купити собі "труси"....
Я розумію ваше прагнення допомогти дит. будинкам і т.д.
Але перш ніж допомагати пригадайте, хто ви і звідки..... і не думайте, якщо ви прожили за бугром 10 літ, що ми тут за 10 літ вимерли з голоду.....

 

я теж хочу. і всі, хто тут відписав, також. для того в першу чергу треба нагодувати і загріти. Бо голому і голодному грамота знаєте де? Або тому, хто думає, що він голий і голодний...

ага. в іншомовному середовищі справді так. але не в рідномовному - повірте вже дипломованому фахівцю-іншомовнику зі стажем. А у рідномовній країні вони у кращому випадку будуть розуміти фрази, використовувані у фільмах, і все.
мультики - це часом добре. але, певно, краще дітям створити умови для занять спортом і прищепити до цього смак. нє?
пане www, а яка мета? конкретна? про Україну багато хто говорить, не Ви один.
хочете навчити дітей англ.? знайдіть тут фахового вчителя, купіть йому навчальний матеріал, який допоможе ЦЬОМУ ВЧИТЕЛЮ вчити дітей, ну і не буде вчитель робити цього безплатно - заплатіть йому. це буде ефективніше, ніж фільми на дисках слати. хочете, щоб діти займалися спортом? відремонтуйте спортзал (не дайте гроші, а подбайте про якісний ремонт), купіть інвентар - простий, без наворотів, профінансуйте вчителя...
у цій країні проблема не так з коштами, як з контролем за коштами.
якщо що не так - звиняйте. Ви просили порад.
допомога - це важка постійна праця, як і будь-яка інша. відрізняється від подачки.

 

2 Levandivka:
Вже 5 років громадянин США, який живе в Україні, Террі Холман веде майже непомітну війну, відлуння якої він час від часу вихлюпує на англійський Майдан. Війну з тим, що він назвав «дитячими концтаборами» в Україні, а точніше з психоневрологічними інтернатами, де утримують неповносправних дітей.

Люди, які повідомляли Террі про дитячі концтабори, не давали йому дозволу на публікацію імен чи місцевостей. Казали, що бояться за долю вихователей, які пускали їх дивитися всередину, або за власну долю.

Однак він не витримав і все таки оприлюднив ще в 2006 частину листа від групи дослідників з західних країн:

«Коли ми потрапили в інтернат нас зустріли старші діти без верхнього одягу, вони благали, щоб ми віддали речі їм, а не керівництву. Дуже важко писати про ці відвідини, оскільки ми були в шоці. Ми говорили з директором про нашу програму допомоги і він сказав, що краще знає, що треба дітям, і додав «Я не можу просити співробітників працювати більше, вони і так багато працюють, чистять дороги, миють поли та дітей, в них немає часу і до цього вони ще й мають копати могили і ховати дітей».

Однак співробітники показали нам все всередині. Слів не було, більшість з нас не могло зупинити сльози. Темні коридори, крики, діти, що туляться один до одного в промерзлих кімнатах, деякі діти в гамівних сорочках, перелякані і заплакані, питають чи вони хорошо себе поводили і просять їжі. Вода крапає з темних стель, цвіль навкруги. Дітей 10 та 13 років ми тримали в руках, як малечу через дистрофію.

З деяких кімнат діти від 4 до 16 років взагалі не виходять. А ті хто виходить переходять в кімнату, де є одна лавка і більше нічого. Вони тримаються друг за друга – заколисують. Я ніколи не бачив такої бідності, а наш фотограф назвав це концтабором для дітей. Це так важко писати, але я дивився в очі помираючих дітей. Їх тонкі кістки поміщалися в мої долоні. Обличчя схожі на черепи благали про допомогу. Ніхто в нашій команді після цього не міг заснути. Ми говорили про це і починали плакати. Я пообіцяв інтернату, що ми повернемося з допомогою. Вони на це розраховують.

Директор інтернату сказав одному з нас, що 20 років тому він попрохав про допомогу і приїхав радянський міністр, який сказав: «Чого ви тримаєте цих тваринок живими? Ви можете вбити їх, ви ж знаєте як, ви лікар». Він так і не допоміг інтернату грошима.»

Відтоді Террі писали різні люди і розповідали жахи про такі інтернати. В 2007 йому прислали фотографії свіжих та старших дитячих могил біля інтернату в селі Калинівка в Запорізькій області.

Я кажу так, бо мій син , як був перший раз у америці у віці 6 років протягом 6 місяців( віза була на 6 місяців) дивився телевізор, бо ні з ким було спілкуватися, до того англійську не знав. Але перез від*їздом додому досить вільно розмовляв з родичами-американцями. На основі цього я й кажу що за 6 місяців, сидячи перед тевізором (англомовним) по 3-4 години на день англійську мошна розуміти та балакати ( не багато, я згоден).

---------- Додано в 15:33 ---------- Попередній допис був написаний в 15:23 ----------

я так розумію, що ті гребінці мило з зубною пастою було відправлено якогось благодійного центру в Улраїні таким же благодійним центром із Америки дідусями та бабульками по 70-80років, вони вже практично не можить знати, що потрібно в Україні. Просто здали по 20-50 долярів, хтось накупив отого усього непотребу, відправи та й усе. Так би мовити оптово, не адресно, таке часто трапляється з фондами при церквах.як я розумію, то була не адресна передача для конкретних потреб. У цьму може бути провина їхніх партнерів з України, яки не надали приблизний перелік того, що потрібно.І не забувайте про оплату тих пакунків, 1 кілограм пачки через Міст коштує $3. І то морем з отриманням через 4-5 неділь.
Тому я і не пропоную те, що у вас є в достатку, а як я зрозумів у вас все є тільки грошей нема...


Дякую за стриману відповідь. Так, я б хотів, щоб діти вчили англійську мову, а з вчителем так то було б дуже файно (до речі, була надія найти якось вчителя, щоб займався з дітками десь раз у місяць хочаб, але гроше на вчителя в мене нема),це був би верх моєї надії, але, я бачу,не складається.

Моя ідея:1.Допомогу (шефство по совєцькі)надати якомусь дитячому будинку невеличкому,і, що головне, не у місті розташованому, а десь у райцентрі чи селі. Нам, дорослим, не легко у сьогодняшньому житті, а діткам і того гірше, а ще якщо без батьків...
Levandivka:
Цим давно займається група людей "Відкриваємо серця". Правда, не на ЛФ, а на Посиденьках і в "однокласниках"
-----------------------------------------------------------

Я не маю змоги допогати іншим шляхом як цей, я яю купу грошей, щоб відправити до якогось будинку, звиняйте, допомогаю, чим можу, це МОЯ УКРАЇНА ТЕЖ. -----------------------------------------------------------

А казку "Лисиця і Журавель" знаєте?
-----------------------------------------------------------
Нема за що.
Оленку в Джерело возить старонький бус Мерс, перероблений з товарного. То його подарували канадійці.
Файно, що не лижі подарували.
А що вони мали подарувати?
Бо знаю, що їм їжі і одягу нормального бракує. Життєво необхідного...

А диски з софтом/мультами/фільмами є в достатній кількості.

Де є в достатній кількості? У всіх дитячих будинках області? Якщо так, то тоді моя ідея денонсується і вважається дійсно непотрібною.



В рамочку поштові квитанції повісите? Ламінувати будете?
------------------------------------------------------------

Picasso:

Не знаю, не хотів би образити, але від прочитаної писанини моє враження від тої помочі точно таке ж як у levandivka, тільки він висловив, а я, напевно, стримаюсь.----------------------------------------------------
Un. Known:
Я Вам також можу лінк дати: http://krylanadiyi.org.ua/info/nashi-dity
Можете допомогти, аби дітки не потрапили до списку "Пам’ять", бо іграшки - то файно, але інколи не до них...
------------------------------------------------------
Непотрібний вдома софт? Тоді зрозуміло, без питань.
------------------------------------------------------
Угу.

Вже тут викладали, але повторю спеціально для Вас.

http://64.237.104.49/static/mai/1306176879.html ---------------------------------------------------------------
А якщо збираєтесь купити на десять доларів дисків і записати фільмів, то краще надішліть цих десять доларів конкретній дитині, котрій цих 10 доларів можуть спасти життя.
Думаєте, їм потрібний софт? -------------------------------------------------------
Levandivka:
Прально! Най дохнуть далі. А "спонсори" замість порятунку будуть непотріб поштою слати і тішитися ------------------------------------------------------
Poetka:
Декому диски і софт, не стануть у пригоді точно,як не стали нам у пригоді спонсорські пакунки з Америки із китайським барахлом,пупсиками,гребінцями і т.д.а помпезності було скільки,наче кожній дитині вивдавали по штуці баксів,кожен із батьків був здатен купити дитині гребінець і не тільки, а сам факт подачки як 4 країні знизу,не може не принижувати.

-------------------------------------------------------------
Вивід один: Ми горд???? Так ми - ГОРДІ! і ми НЕ БІДНІ!!!! А наша біда всього навсього, що ми не вміємо себе повести так як поводять ті ж американці, бо ми ще поки зацькована нація, нація- як пережиток совкового режиму.
-----------------------------------------------Peri:
Вибачте, але тут ви не праві. Гордість, в тому сенсі, що ви сказали, то коли людина все має і " перебирає " подарунками( допомогою ). Прошу, уявіть на мить, в людей хвора (серйозно і, можливо. не виліковно ) дитина. Уявіть глибину їх відчаю, розпачу. Коли кожна копійчина рахується і скеровується на порятунок дитинки. Коли ця дитинка настільки зболена, що не може реагувати навіть на іграшки...Батьки готові продати останнє ( і продають) щоб врятувати свою кровинку.

-----------------------------------------------------
Levandivka:Ні, добродію.
Ви тут закалатали з пафосним заголовком тему. Ніби поради питаєте...
От, ми і намагаємося розтлумачити. ---------------------------------------------------
Той пакуночок з іграшками, який згадувала Поетка, досі лежить. Іграшки не розпаковані, бо не потрібні. Парочку подарував іншим дітям.
Читай: прислали НЕПОТРІБ. Я маю тішитися?
-------------------------------------------------------
Здогадуюся. Ролики/скейтборди їм В СЕЛО, ПЕНСІОНЕРКАМ. треба було привезти, і балетні тапочки. Тоді ПЕНСІОНЕРКИ крутили б не носом, а пальцем. Біля виска.
-----------------------------------------------------
Тримають магазин секондхенду при церкві?
---------------------------------------------------------
Поки писав цю відповідь, отримав хорошу ідею в приват.
А давайте, ми тут почнемо записувати телепередачі ЛТб для гамериканських "особливих" дітей. І не дітям теж буде корисно. Най вчать мову...

---------------------------------------------------
WWW.
Ви не ображайтеся.
Хочете допомогти - поцікавтеся реаліями і потребами. Між нами не тільки океан. Між нами КОСМОС...

--------------------------------------------------------------
У цьму згоден на 100%

Оце я тут підвів коротке резюме по цій темі, 90% процентів негативу і лише декілька постів дійсно обдумані та конструктивні, решта - ємоції. Я зрозумів, що тут я майже нічого доброзичливого та конструктивного не прочитаю. Тому прошу модератора закрити цю тему. Я буду спілкуватися напряму з дитячим домом у с. Лаврів.

Дякую всім, хто висловив свою думку тут.

 

Вам ТАКа оцінка Вашій ідеї ні про що не говорить?