Акція за українське дублювання фільмів

Откуда Вы ЭТО слово берёте?
Слишком часто ОНО замелькало.
Вам ТАК хочется?
Или Вам ТАК думается?

 

Мене дивує, що на рівному місці створюють прорблему. Тупа впертість? Імперський синдром на генному рівні? Як це так. Русифікували Польщу, русифікували Фінляндію, про україну - не говорю. І толку. Поляки вивтікали. Фіни сказали "ми росіянами бути не хочемо" Останній оплот - Україна. І тут хитається.
А з другого боку тупа впертість вічної жертви, ах москалі, вони ж нас гнобили. А ми їх мову вчити...
Ми між Росією і Європою. І мусимо орієнтуватися і на одних. і на других. І тому для кожної освіченої людини просто необхідні знання як російської так і європейської. Інакше як конкурувати на ринку праці, і як виходити за межі внутрішнього ринку?
За вивчення російської мови - однозначно.
Але. Ми біля Росії, з її могутнім інформаційним і ідеологічним тиском. І в першу чергу на російськомовне населення, якого біля половини. Яке вважає нижче своєї гідності вчити і послуговуватися українською мовою (Я не беру до уваги старше покоління, а саме те про кого Аудитор писав "а украинский учить не желает". Тому на законодавчому рівні (а закони такі є) заставити іх вчити, або позбавити усякої перспективи отримати престижну працю. Як колись казали на Галичині: вчися, бо будеш свині пасти.

 

Если бы, господин Полковник, при советской власти все даже здорово учили мову, то скольких проблем нам сегодня удалось избежать...

А вы все еще пытаетесь играть роль мудрого святого (то, что вы не святой - это я поняла)?

 

не понимаю зачем принуждать и заставлять - "шо, опять..." (с)

думаете человек сейчас может получить (не берем в счет тех кто по знакомству и т.п.) престижную работу не владея украинским?!

это как минимум глупо для тех кто понимает о здоровой конкуренции, чем больше языков - тем больше оплата!

 

Вы бредите????

 

Кстати, как там у вас с животноводством?

 

Якщо зроблять російську другою державною, то нікому з російськомовних знання української не буде потрібно.Ось такуі реалії.

 

Приїжджайте, складу протекцію...

А шо делать?

Сподіваюся - ні.

 

Ніякого протиріччя. Дозволю навести приклад із власного досвіду. Все життя живу в Центрі України (виключення – 2 роки строкової служби). Ніколи не переймався мовними проблемами, ніколи не стояло питання якою мовою розмовляти. Село звісно українське, школа також. Вдома – російська. Але тільки вдома. В училищі викладали російською, сприймалося як належне. Армія – зрозуміло. Інститут – як і училище. Так сталося, що з роками перейшов виключно на російську. Розмовляв, писав російською. Ніякої ненависті, несприйняття української не було. Читав українські книжки, газети, дивився ТБ, і навіть не задумувався якою мовою. Приїхав на роботу. Лікарі в лікарні усі російськомовні на роботі, вдома не знаю, ніхто ніколи не цікавився. Медсестри і санітарки переважно суржик. Ніяких проблем у спілкуванні. Та що там проблем, навіть думки такої, що у цьому плані будуть проблеми ні у кого не виникало. В свій час усі дружно проголосували за незалежну Україну. І от на початку 1990-х років вказівка: історії хвороби, амб. картки, усю документацію вести українською. З якого дива??? Я що, звідкись приїхав? Я отримував освіту у іншій державі? По якому праву держава мене "нагибає"? От тут ВПЕРШЕ і постала МОВНА ПРОБЛЕМА. Але усі прекрасно розуміли, що не мова винна, а дуроломи наверху. Не Вам розповідати про специфіку медичної термінології. Пам"ятаю, як сміялися над першим російсько-українським словником медичних термінів. І головне - Н А В І Щ О !!! Адже все було нормально, не було ніякої проблеми! Навіщо створювати на пустому місці? Закінчилося тим, що українською почали писати тільки титульний лист. Потім, поступово, перейшли на офіційну звітність українською. Так і до цього часу.

В 1998 році запропонували перейти на роботу в органи місцевого самоврядування. Ніяких мовних вимог. Було так, що на бланках українською писали запити-відповіді і т.д. російською. У той час не до мови було. Але поступово економічна ситуація почала виправлятися і якось я зловив себе на думці, що доповідати, виступати на нарадах, офіційних заходах і т.д ПРЕСТИЖНІШЕ українською. Такий, знаєте, фарс, родзинка. От більшість російською, мало хто може українською. Відновив мовну практику (до речі, дуже швидко), позбувся акценту (перший раз вголос прочитав сам собі українською, "офігел"! я ж був переконаний, що розмовляю вільно, адже думати українською міг "без акценту").

Даруйте за багато букафф, але маю надію, що може краще буде зрозумілою моя позиція: не потрібно створювати проблему там, де її об"єктивно немає. Звикли люди так жити, нехай так і живуть. А держава повинна "йти у них на поводу". Хочуть другу російську? Багато людей хоче (а по самим скромним підрахункам відсотків 25-30)? Нате вам, користуйтесь. Уявляєте, яка б була вибита основа для бажаючих збурити конфлікт між людьми?

ЗІ:Педро, дякую за турботу. Травлення слава Богу нормальне, ніяких відрижок.

Педро,
ну це ж гумор! "Ради красного словца…" Що за образи?

Вот и я о том же. Так почему не изъять эту козырную карту (вопрос о языках)?

Мы же не филологическую дискуссию ведем. Вопрос чисто житейский.

Звідки такий висновок? Як раз уживалися більше 350 років, українська не зникла незважаючи ні на що. А уявляєте, якщо для неї ніяких перепон не буде?

Формально-официально у русского языка сегодня в Украине нет НИКАКИХ прав.

 

Найвищий час час усунути усі ті "незважаючи ні на що".

 

Так їх і немає! І не може бути апріорі в Україні.

 

ЕЕ изъять можно и нужно. Но почему вы уверены, что ваш метод единственно правильный и решит проблему?

Это далеко не житейский вопрос. Мы уже столько всего нарешали на "житейском уровне", что уже бы и остановиться пора...

Степаныч, извините, но я в Украине живу. И о "бесправии" русского много слышала, но мало видела...
Кстати, финнов (граждан Финляндии) и шведов (граждан Швеции) очень развесилили "притеснения" русского в Донбассе. О реальном положении со шведским в качестве официального в Финдяндии, знаю из первых уст...

 

Нічого подібного.

Упсссс! А где я такое сказал? У меня есть своя точка зрения, я ее пытаюсь обосновать. Пока что аргументров против второго госязыка, кроме на мой взгляд необоснованных опасений, что это приведет к исчезновение украинского, я не слышал. "От добра добра не ищут". К двуязычию на бОльшей части Украины привыкли, это многолетний образ жизни, устраивает всех. Очевидно, что ломать его можно только ради какой-то достойной цели. Какой?

На бытовом уровне - да. А на официальном? Вы не сдавали отчеты налоговой/статистике/фондам и т.д.? Не обращались к нотариусу или в суд? Не покупаете медикаментов? Вам не приходилось проходить аттестации, писать самоотчеты и т.д.? Вы не искали для ребенка русский детсад, школу? В конце концов Вы или Ваши знакомые не устраивались на госслужбу? Нет знакомых офицеров ВС?... Да все, все официальное допускается ТОЛЬКО на украинском!

 

О!
Вспомнилось вдруг.
А разве при Советской власти на Украине не было двух равноправных языков?
Насколько я вспоминаю матушка отчеты писала то по-русски, то по-украински.
В зависимости от запроса - на каком языке запрос - на том и отчет.
Это были 70-е годы прошлого века.

 

В городе, где я живу, проблем с русскоязычными садиками и школами нет. Документацию заполняем на украинском, это не проблема (вы ж сами пишите, что у нас двуязычие), медикаменты имеют аннотации на русском, у нас так организовали работу. Госслужащих знаю очень много, приходится и по работе сталкиваться (часто обращаются с вопросами как перевести), среди них процентов 60 украинским владеют не особо, как и наш мэр , но стараются... В судах таже пертушка... Стараются, но... Предлагают переводчиков, как правило, люди отказываются. Сессии, круглые столы, официальные мероприятия - на русском...
Знакомые офицеры есть, но просто знакомые, близко не общаемся, поэтому об армии ничего сказать не могу (но в Финляндии в армии только финский)... Я почему-то военных не очень... в смысле общения.
Милиция, ГАИ (по работе пересекаемся)- русский.
Русские телеканалы не отключали, по кабельному из 40 каналов более 20 - русскоязычные... Книжный рынок - украинских книг раз два и обчелся, а уже многие ищут... Та же картина с газетами...
И при этом у нас есть люди, которые закатывают истерики по поводу украинизации, причем все на уровне лозунгов и призывов...
В Луганске, Харькове, Одессе, Симферополе - по работе бываю - русский... в Днепре украинского стало больше, чем в те годы, когда я училась...

Кстати, если

то какая проблема с украинским языком в оформлении документов, чтением на украинском и т.д.

 

Економія коштів
Однозначність документації, нестандартизованої термінології, мови військових сил...
Це не аргументи?

Це Ви за всіх говорите? Не проблема, як привикли, так і будуть відвикати

До корупції також...

Степаничу, Ви говорите про людей, які за визначенням повинні володіти і повноцінно користуватися українською мовою.
"Вы не искали для ребенка русский детсад, школу?"
Щодо садка - не знаю. А щодо російської школи - навіть у Львові це здається не проблема.

 

Були - російська і матірна. Якщо Ви мали на увазі українську-то суто регіонального застосування.

 

Степанич розкажу Вам другу історію,майже похожу.
Вчився в школі,вчив українську і російську також.Вчився добре,закінчував школу з золотою медаллю.Вперше нагнули(як Ви кажете),класі в шостому-твір на вільну тему з російської літератури."Что бы я сделал ,если бы стал всесильным волшебником".Я любив такі твори з задоволенням писав.Написав і цей,сторінок на 10.З нетерпінням чекав результату.Результатом була велика двійка,перечеркнутий твір і виклик батька до директора.Начитавшись творів про героїчне минуле України,я написав,що я б зробив національний парк,де б кожен міг прийняти участь в козацьких баталіях,а з злочинців,котрі сидять по тюрмах я б зробив суперників.Такі собі мрії підлітка.А батькові сказали,що син у нього націоналіст і за таке виховання буде відповідати батько.
Другий раз мене тобто нас,учнів 10 класу нагнули,коли міняли комсомольські документи,основною причиною було зміна мови на першій сторінці.Взагалі то нам не дуже було діло до самих комсомольських документів,але аргументація директора школи:російська мова набуває все більшого значення,як мова міжнаціонального спілкування ,привела нас в стан спротиву-ми досить голосно гуділи з закритими ротами,чим вивели директора з себе,який почервонів і почав нас грузити КГБ і другими інстанціями.
Третій раз мене загрузив завкафедрою марксизму-ленінізму,котрий на першому ж занятті,дізнавшись звідки я родом(а діло було в самому центрі України) підозріло подивився на мене і зразу дав реферат на тему:"Украинский буржуазный национализм-злейший враг пролетарского единства.",ще й добавив словами(відносно мого западенського акценту):"Я вас от этого идиотского языка отучу,будете у меня разговаривать на Московском диалекте."Уявіть собі почуття вісімнадцятирічного хлопця.
Самим великим "нагибом" був такий випадок.Я разом із двома старшими хлопцями йшов з пар додому.Вони як завжди мене додівали:"Бандера,бандера".Я по своїй наївності кажу:"Хлопці бандерівці теж різні були.Більшість з них боролися за незалежну Україну,і були чесними людьми".Ліпше би я того не казав.
Через три дні-неначе жахливий сон-спецкімната,яскрава лампочка в очі,четверо дядьків в сірих костюмах і п"ять годин допиту.Ні не били,але було таке враження,що до кісточок розібрали а потім знову склали.Страшно згадувати.Вважаймо,що це жахливий сон.Добре що в інституті залишили.
Шість років навчання і тільки російською.Ніяк не міг зрозуміти-в центрі України навчання російською.
Прислали нам з Києва одного професора,знаменитого.Перша лекція-він починає читати українською мовою.Що тут сталося.Захіхікали,заулюлюкали,засвистали,затупотіли ногами.Я ще ніколи не бачив як плаче фронтовик,професор,заслужена людина інвалід.Тоді лекції не було.Потім читав російською.
Служба в армії,робота в лікарні на Заході України вся документація тільки російською,збори і виступи на них тільки російською,звіти тільки російською,історії хвороби теж.
Закон про мови.Останнє що зробила доброго та ще Верховна Рада.
Зустрів з великою радістю і надією.Накінець збулася мрія багатьох поколінь.Перший в лікарні почав переводити всю документацію на українську.Купив спеціальний медичний російсько-український словник.Потихеньку,потихеньку,нераз з помилками,сам переходив і інших просив.Були такі що з задоволенням переходили,нехай спочатку був медичний суржик,але кожен місяць уже більше і більше правильних слів,більше правильних термінів.Тепер без великих проблем.І вже ріже вуха російська.
Ось так за період 20 років люди спокійно перейшли на професійну українську мову,і ніхто від того не з"їхав з глузду,не захворів,і не заснув летаргічним сном.Але люди віддали данину українській державі-перейшли в діловому спілкуванні на українську мову.

Саме смішне те,що мій син навчаючись в тому самому медичному вузі вже тепер-(в тому році закінчив),теж повністю навчався російською мовою.Це в центрі України.А Ви кажете насильницька українізація.Не знаєте Ви що таке насильницька-мене запитайте-я знаю.

А як же інакше?Чи Ви хочете сказати, що в Росії здають звіти українською?

 

Причем вторая, как и в России, постепено вытесняла первую
iso, а фраза Полковника

то часом не армійський юмор?

 

Франція - не менш демократична держава ? Так и ні ?
Однак прописана в Конституції (як і в Україні) ОДНА державна мова - і все.

Ви обмежені в отриманні російськомовної інформації ? Ой, не смішіть.
до Ваших послуг - і попса, і блатняк, і програма "врем'я" по кабелю.

Які ще права ? Переходити вулицю на червоне світло і запливати за буйки ?
Для цього треба бути учасником бойових дій.