Аборт. За та проти.

Ви вжили слово винна. Я його виділила в вашому дописі.
Хоча ви не маєте жодного права когось у чомусь звинувачувати. А якщо мова про християнство, то ні словом, ні думкою. Чи не так?

Так, ми з"являємось на світ безправними. Від самої появи - не рівними у правах, можливостях.
Це сумно, як багато інших феноменів життя.

Але таке питання кожен має вирішувати для себе сам.
Немає універсальних рішень. Не можуть бути всі однакові.

У Вас є якись певний стереотип про жінку, яка наважилась на аборт. Я думаю, він не відповідає дійсності.

 

Там написано: вмирати з власної вини, можете прочитати ще раз.

Християни не осуджують особу. Вони можуть і мають право осуджувати гріх.

 

І що ця фраза змінює?
Ви дозволяєте собі звинувачувати. І це факт.

 

Добре, наведу Вам приклад, хоч цього не люблю робити. В однієї жінки під час обстеження виявили, що плід має дві голови. То що вона мала спокійно чекати на роди. щоб не відбирати життя в дитини, чи як? Подібних прикладів з іншими патологіями мільйони, тому не потрібно бути таким категоричним...

 

Зміст змінює. Я говорив про факт смерті і наголосив, що він був з власної в .. Слухайте, я не збираюся тут переводити стрілки.

 

А чому - нерівними у правах?

Тобто? Який стереотип? Можете його описати (що Ви мали на увазі)?
п.с. бо в мене стереотипів якихось нема щодо жінок, які зробили аборт. Мені їх жаль, і те, що в їхньому житті такий постав вибір взагалі - робити аборт чи зберегти життя дитинці, це дуже сумно. Але ненароджених дітей мені більше жаль. Ось і все.

Сумний приклад...Але в Україні небагато абортів роблять виключно через патологію дитини, частіше з причини "не входить в плани"...Тому в умовах українського хаосу в питаннях абортів, потрібно боротись за життя малюків - переконувати і ще раз переконувати жінок не робити аборти, бо вимрем як мамонти, імхо...

 

Який стереотип? Чи ви вважаєте, що дитина не обов'язково має право на життя? Жінок треба жаліти, а дітей - ні?

А що їй заважає народити? Якщо дитина помре, це не означає, що ми маємо право відібрати в неї життя раніше, бо вона, бачите, безправна.

 

Стереотип - це звична, стала сукупність думок і уявлень про певне явище.
В "негативному" сенсі цей термін використовують, якщо хочуть підкреслити певну однобокість сприйняття якогось явища.

Передивіться свої дописи, які фрази ви використовуєте для опису жінок: "цинічно", "егоістично", "байдуже" і тому подібне.
Однобоко і однозначно. Чується осуд.

Жалість, на мою думку, не найкраще почуття, в принципі. Воно відноситься до спектру страху.
От якщо ви відчуєте співчуття до жінок, яким довелось пережити аборт - швидше за все, тоді ми повністю порозуміємось. А поки що ми в різних спектрах почутіттів .

 

А хто сказав, що помре, а вдруг виживе? Що тоді робитиме жінка з такою дитиною?
Відмовиться, чи буде доглядати до смерті?

 

А хто сказав людині, що вона буде завжди здоровою? А раптом з нею щось станеться трагічного і вона стане інвалідом? Що тоді має робити її "половинка" (чоловік чи дружина) - покинути її, жити з нею, проклинаючи свою долю і свого інваліда, чи...витримати цей важкий удар в житті і просто любити?...

Не думаю, що Ви скажите, що хотіли б аби Вас покинули чи сприймали як "хрест", який тягнуть на собі. Напевно, всім нам хочеться, щоб нас просто любили - такими, якими ми є...

 

А чому можна засуджувати вчинок вбивці, злодія, ґвалтівника, а аборт - не можна? В чому різниця?

Я б доглядала. Якщо людина інвалід, вона теж має право на життя. Так само, як і здорові люди.

Наведу вам приклад. У вас є немічна бабуся. Але у вас немає часу, бажання і грошей за нею доглядати. Так що, ви вважаєте цілком виправданим убити цю людину, щоб з нею не мучитися?

 

А ви з такою ситуацією стикались в житті? Доглядали інваліда?

Бабуся не завжди була немічна. І це проблема вікова а не вроджена. І до цього кожний з нас повинен бути готовим (доглядати батьків чи бабусь, дідусів). А коли знаєш що твоя майбутня дитина буде з самого народження тобі обузою і з нею ніколи не можна буде уляти, бавитись, виховувати то варто піти на такий крок.

 

А яка різниця?

А коли людина тяжко хвора, і ти знаєш, що вона стане обузою найближчим часом, то що, її теж можна убити? Тільки не кажіть, що ненароджений - це ще не людина і ля-ля-ля.

А доглядати власну дитину, якою вона б не була, ми не повинні бути готові?

Не стикалася. Але краще я народжу дитину і буду її доглядати, любити, бо це МОЯ КРОВИНКА, аніж уб'ю, щоб позбутися "обузи", і буду носити в душі важелезний камінь.

Вибачте, але те, що пишете ви і ваші прихильники, викликає у мене асоціацію з політикою нацистів або поведінкою тварин: якщо ти чимось гірший за інших, то ти не гідний того, щоб жити.

 

Дівчата, звичайно Ви маєте право на свою думку, але при чому тут хвора, прикута до ліжка людина? Тут не про неї мова... Добре, давайте не будемо більше про погане.
Зі своєї сторони додам, якщо немає категоричних протипоказань для родів зі сторон медицини, я категорично проти абортів. Будь-яка інша проблема рішима, лиш бажання іноді бракує і вчасної моральної підтримки.

 

З віком ми всі стаєм немічними. але перд тим проживаємо повноцінне життя. Невже дитина з серйозними вадами буде щасливою дивлячись як мучаться її батьки, дивлячись на своїх повноцінних однолітків. Жити тільки щоб існувати...

це речі не до порівняння.

Не ціною власного життя і щастя. Може егоїстично звучить але ми всі живемо один раз. Коли дитина захворіла це одне. А коли свідомо її народжувати хворою і інвалідом це інше.

А я стикалась.доглядала свою бабулю. І важко дивитись на немічну людину особливо коли їй хочеться жити, хочеться бути активною. А не може. І чула думки про те як їй погано бути обузою(хоча поводу для цього не було), як важко бути безпомічною.Це людині було 83 роки. А уявіть собі дитину яка не може рухатись, чи не може спілкуватись з іншими дітьми, не може бавитись, бачить сварки батьків через неї...Чи хотіли б ви бачити ці вічно сумні і повної безнадії очі...

 

Ага, ну дійсно, набагато гуманніше буде повідривати їй руки-ноги і розтрощити голову. (Хто в танку - знайдіть в ютубі яке-небудь відео про аборти і гляньте).

А чому? Невже дитина і стара людина - абсолютно різні речі? Чому ненародженого можна вбити, а народженого - ні?

У кожного своя доля - хороша чи погана. Але я вірю, що наші добрі чи погані вчинки будуть враховані після смерті.

Знаєте, а лікарі дуже часто помиляються. Узі не дають точної картини. Можуть сказати, що в дитини немає якогось органу, а вона народжується цілком нормальною. Був такий випадок, коли в дитини виявили черепну водянку, а вона народилася нормальною. Просто в утробі в неї відросле довге волосся, яке візуально зробило голову більшою.

 

Олю, а що це можна? Хто дав Вам це право?!

Осуджувати, визнавати винним можуть тільки Бог на небі, і суддя на Землі. Чи у вас інша думка?

Хочется. Тільки зобов"язати до любові - не можливо. Якщо народять (навіть здорову і бажану дитину) - нема гарантій, що їй дадуть любов.

Рішення щодо аборту, щодо почуттів до своїх близьких - це глибоко особисті речі. Дівчата, чому ви дозволяете собі осуджувати погляди і рішення інших у таких особистих питаннях?

 

Осуджувати конкретну людину може лише Бог. А осуджувати явище взагалі (що ми і робимо) людина має право. Це різні речі. До речі, а ви бачили, скільки таких вчинків осуджується у кримінальних хроніках? Там щодня розповідають про вбивства і зґвалтування, про те, які це негідні вчинки, хоча ми не маємо права осуджувати, так же ж? І в суспільстві вважається нормальним, коли хтось каже: "Який негідник - вбив когось!" Хоча по ідеї такого робити не можна. Про аборти - мовчок. Бо в цьому нічого поганого нема, еге ж?

Тобто вбивство людини - це особисте питання? Чому ви дозволяєте собі таке казати? Хто дає одній людині право вбивати іншу? Невже Бог?

Наголошую ще раз: я вважаю, що ненароджена людина - це вже людина. І її вбивство з моральної точки зору я вважаю таким самим злочином, як і вбивство живої людини. Далі дискутувати не маю бажання, бо ми пішли вже, мабуть, по десятому колу, а аргументи ті самі. Кожен відповідатиме за свої вчинки перед Богом. І не обов'язково для цього мати закони.

Модератори, а чи можна відчинити опитування? Дякую.

 

Оце гарно сказали. Але зробили ви інше. І осуджували конкретних людей, їх вчинки і рішення.

Щодо небезпеки для цілого суспільства, гвалтівник чи вбивця набагато небезпечніше, ніж жінка, яка наважилась на аборт.
І це її особиста справа. Ви, чи я не маємо права втручатись чи виносити вироки.
Тому я можу зрозуміти гнівні вислови, зашкалювання емоцій у бік маньяка чи крадія. Бо, зрештою, і я могла б стати їх жертвою. Під впливом страху, тревоги і агресивна реакція на них цілком зрозуміла.

Але щодо аборту - це глибоко особиста справа.

 

У більшості випадків - звичайно ні. Але в деяких випадках - так (як це не страшно прозвучить). Бо навіть гуманізм деколи буває безжалісним.
Звичайно, гріх вбивати тих, хто має жити. Але як на мене, не менше зло не давати вмерти тим, хто має вмерти. Сучасні досягнення медицини дають можливість продовжити життя навіть таким калікам, які б вмерли б без постійної підтримки життєдіяльності. Але як на мене, це не завжди на добро. І в деяких випадках краще зробити аборт, ніж померти при пологах і пустити свою дитину мучитись по світі в отакому вигляді http://www.usynovite.ru/files/photos/k4/k4fp.jpg (ПОПЕРЕДЖЕННЯ: за посиланням краще не ходити людям зі слабкими нервами)