Аборт. За та проти.

Відповідь: Аборт

У тім то і річ,що вона не робила аборт у лікарні,А спровокувала сама собі викедень.Якщо би чоловік за руку відвів ії до лікаря,вона би не мала зараз тих проблем, які має.
Тобто я би на ії місці народила би дитину,але я не на ії місці. Ії чоловік мав подумати про ії здоров'я,якщо вже в неї на то мізків не стало.В очевидь,в нього іх не стало теж..:cool:

 

Відповідь: Аборт

Я ото подумала чи шкода мені дітей-сиріт, які в результаті бездумних дій своїх мам (чи навіть і батька) лишилися сиротами (напівсиротами), то приходжу до висновку, що "хіба діти винуваті, як батьки дурнуваті?"
Зрештою природній відбір відібрав "слабоє звено", а діти мають можливість ніколи в житті не припуститися таких помилок! (найчастіше так і буває)

А з іншої сторони, народжувати дітей безперестанку і потім помирати від раку чи ще щось, то це теж крайність - поміркованість полягає в тому, щоб недовести до небажаної вагітності, в результаті якої доводиться приймати доленосні рішення - родити чи вбити.

 

Відповідь: Аборт

Согласна с этим полностью!
Остальное, только воспитанием...

 

Відповідь: Аборт

Скоче, ще й як. І в людей, і в мавп. Згвалтуванне називаєтся.

Перепрошую, але ті, хто проті аборту, вже відповіли, що робити в цьому випадку?

 

Відповідь: Аборт

Моя коліжанка близька зробила купу абортів від чоловіка. І навіть знаю, що один від коханця. Все з мене сміялася, що я народила четверо дітей. Але їй тільки більше 40-ка, а вона психічно на рівні старої маразматички. Нервова, зривається, часто від переживань її всю трясе. Я її стільки напросилася колись не робити того, стільки їй пояснювала, а вона думала, що залишивши тільки двоє дітей в живих, вона вже буде щаслива. Донька ніби й непогано влаштувалася, але син така непотріб, що вона вже вся сива-сива від нього. Хто його знає, чому воно так? Боюся судити, але здається мені, що все пов"язано, як тут не крути!

 

Відповідь: Аборт

Дневник ребёнка до рождения.

Привет. Сегодня первый день моей жизни. Несколько секунд назад соединились две крохотные клеточки, и получилась одна – моя первая клетка. Она очень маленькая. Если ты поставишь точку остро заточенным карандашом, то увидишь, какого я сейчас размера.
Мои папа и мама ещё не знают, что я уже с ними. А в моей единственной на этот момент клетке есть вся информация. Я девочка, у меня будут голубые глаза с тёмно-серым оттенком. У меня будут прямые светло-русые волосы. Уже всё определено.

Второй день.
Моя клетка разделилась на две и готовиться ещё делиться. Я продвигаюсь по какому-то круглому коридору. По нему как будто идут волны, и они ведут меня дальше. Интересно, куда же меня направляют?
Я постоянно росту… не расти я просто не могу, хочется быстрее-быстрее…

Седьмой день. Моя первая неделя. Я попала в какое-то очень хорошее место. Тут так приятно. Кто-то очень постарался всё приготовить к моему приходу. Мне здесь нравиться и не хочется никуда уходить. Думаю, я останусь здесь на некоторое время.
Я закутываюсь в слизистую оболочку и начинаю получать питание.

Двенадцатый день.Сегодня дала маме сигнал, что я уже здесь. Этот сигнал передаётся через химический состав плаценты. Теперь мамино тело знает, что оно беременное. С этого момента всё измениться. Весь мамин организм ещё больше будет мне помогать и готовиться к моему рождению.

Мне восемнадцать дней.Я ещё совсем маленькая и смешная. Я не похожа на человечка, но я человек. Я появилась в мир в это время, не раньше и не позже. Я единственная такая во всём мире, и больше такой никогда не будет.
У меня формируется мозг и сердце. Очень скоро я буду чувствовать всё, что происходит вокруг.

Двадцатый день. Сегодня начало биться моё сердце. Оно бъётся очень быстро и не останавливается.

Мама говорит, что она наверное беременная. Странно, почему «наверное»?

28-й день. Четыре недели.У меня уже можно узнать, где ручки, где глаза, где уши.
Моё сердце подаёт больший поток крови, постоянно есть кислород и питательные вещества.

Мне 30-й дней. Я такого же размера, как зёрнышко пшеницы. Но у зёрнышка нет сердечка и нет ручек и ножек, а ещё оно не умеет так красиво кувыркаться, как я.

32-й день.Моя мама сегодня узнала точно, что я здесь. Я уже давно здесь. Здорово!
Она так обрадовалась. Сейчас она рассказывает папе обо мне. Он прижал нас к себе, и мне стало приятно-приятно.

Месяц и две недели.Моя печёнка создаёт кровяные клетки. Я могу прижать к себе ручки, могу отталкиваться ножками, переворачиваться.

Два месяца.Я уже большая. Мой рост 2 сантиметра с половиной. Мой желудок вырабатывает желудочный сок, начинают работать почки. Я чувствую, когда мама гладит живот, я тогда кувыркаюсь от удовольствия.
Но мама ещё этого не чувствует…

Мне три месяца.У меня уже есть мои собственные отпечатки пальчиков, я мружусь, глотаю околоплодную жидкость, могу морщить лоб.
Я люблю спать. А когда я просыпаюсь, я занимаюсь гимнастикой: поворачиваю голову, двигаю пальчиками на ножках и на ручках.

Сегодня было не очень хорошо. Наверное, у мамы не получилось пойти на прогулку и мне мало кислорода.

Четыре месяца.Я выросла ещё больше. Мой рост уже 25 сантиметров. Мой вес 250 грамм. Я слушаю, что рассказывает мне мама и папа. Я слышу как бъётся мамино сердце, как что-то шумит где-то дальше…

Пять месяцев.Когда я толкаюсь, мама смеётся и кладёт на живот руку.
Если мама поёт песенку мне хорошо и я могу тихонечко её слушать.

Мама кушала, что-то очень вкусное. От куда я знаю? Я глотаю околоплодную жидкость и сегодня она очень сладенькая.

Мне шесть месяцев.Что-то случилось. Мне было очень страшно и беспокойно, мама переживала и я тоже. Но потом мама успокоилась и я уснула.

Семь месяцев.Мы долго ехали в машине и мне было тяжело. Потом мама вышла и гуляла по лесу. Я слушала звуки и почти не крутилась. Папа что-то говорил маме, а она ему. Они разговаривали негромко, но мне слышно.
Я видела вокруг красноватый свет. Он был то светлее, то темнее.
Было очень хорошо.

Восемь месяцев. Папа говорит, что родиться девочка, а кто-то говорит, что мальчик. Как они могут так говорить? Ведь уже целых восемь месяцев как я девочка. Конечно же я и рожусь.

Они решают, какое мне подобрать имя, но ещё не договорились.

Девять месяцев.Я очень выросла. Мне стало тесно и хочется выйти. Я иногда переворачиваюсь, но это намного труднее чем раньше. Мой рост 51 сантиметр и вес 3 килограмма 200 грамм.

Мне было хорошо здесь. Тепло, уютно, спокойно. Меня берегли и защищали. Но сегодня я хочу дальше, мне пора, и я начинаю рождаться.

Сегодня мой день рождения. Вокруг меня бегают какие-то люди. Рядом мамочка. Мне хочется сказать ей: «Здравствуй», но получается только звонко закричать.«Я родилась!!! Это прекрасно!»

 

Відповідь: Аборт

Я маю четверо дітей, а все що тут написно до 4-х місяців читала, як казку!
Невже можна добровільно вбивати мамам свої такі беззахисні зернятка?

 

Відповідь: Аборт

На рахунок Аборту скажу слідуюче. У мене два сина. Молодший зараз така лапочка... Як міг уявити, що дружина б погодилась у свій час на аборт, то це просто жах - краще собі його зробити (((

 

Відповідь: Аборт

Післяабортний період жінки - це окрема тема. Нічого не зникає безслідно.

 

Відповідь: Аборт

Ще раз і знову:

Як що то "зернятко" є результатом згвалтування?
А як що воно хворе?

 

Відповідь: Аборт

А якщо здорове??? тут не вгдаєш, вже на крайній випадок народи і здай в дітдом, ніж вбивати, а це "зернятко " хіба винне, За що йому виносять такий вирок??? якщо воно навіть і є наслідком зґвалтування , то каструвати треба того хто зґвалтував а не вбивати накслідки!!!! Не знаю як хто, але я навіть не можу припустити думки щоб моя дружина коли небуть могла зробити аборт, я б сам за це її задушив(це звичайно так емоції) але я б НІКОЛИ НЕ ДОЗВОЛИВ ВБИТИ МОЮ (НЕХАЙ НЕНАРОДЖЕНУ ЩЕ) ДИТИНУ!!!

 

Відповідь: Аборт

Що то є - "а якщо здорове"? Тобто, зробили генетичний аналіз, ТОЧНО знають, що дитина має Даун, чи ще так 60 хвороб (я маю на увазі ті, що пошкоджують мозок), і тут "якщо"? В дітдом ліпше?

Якщо примусити жінку, яку згвалтували, народити, то... ліпше ії вбити. Жінку. Гуманніше.

 

Відповідь: Аборт

Я бачила колись передачу...Одна дівчина народила дитинку після згвалтування - дуже її любить і не шкодує, що не зробила свого часу аборт, хоч всі відмовляли від дитини. каже, що дуже щаслива, що має дитинку, а за "тата" намагається не думати.....

 

Відповідь: Аборт

я так і не побачив ДДЕ і В ЧОМУ вина ненародженої дитини?? За що їй вонисять такий вирок???

 

Відповідь: Аборт

В тому, що вона не буде ніколи людиною? Як що мозок не людьский? :cool:

Чи ви про згвалтування? Так то, що написала Тетянка, то є виключний випадок. Часто ті мамці вбивають і себе, і дітей... Я ж кажу, що ліпше, як колись, згвалтовану жінку каменями закидати....

 

Відповідь: Аборт

Я якраз про зґвалтування!! Добре а жінку за що?? Вона що просила щоб її ґвалтували?? от і кажу що граще каструвати ґвалтівника!!!!

 

Відповідь: Аборт

ну якщо дійсно хворе то я тут може частково і погоджуся, але я наприклад на себе не вжяв відповідальність за такий поступок!!! Я вважаю що навіть ненароджена дитиня є дитиною-ЛЮДИНОЮ і на мою думку це можна прирівнювати до вбивства , а як же тоді заповідь" не Вбий" ????? (це лише моя субєктивна точка зору ви можете погоджуватися можете критикувати я почитаю )

 

Відповідь: Аборт

Ні. Але в багатьох випадках псіхологи ніц не можуть зробити для того, щоб жінка змогла жити нормально. А ви ще ії хочете примусити народити дитину від гвалтівника. Я ж і кажу - ліпше ії вбити, меньш буди мучитись....

 

Відповідь: Аборт

Я з вами можу погодитись в тому, что кожен має вирішувати. Як хтось вирішив мати дитину з Дауном, ніц проті НЕ МОЖУ мати. Але будь ласка, нехай займаєтся тою дитиною, а не пхає ії в дітбудинок.

 

Відповідь: Аборт

Я нікого до нічого не змушую, а висловлюю свою думку, вирішувати звичайно їй!!!! а свою думку на це я висловив